Розірвання договору підряду та повернення сплачених коштів: відмінності між версіями

== Нормативно правова база: ==

# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ Цивільний кодекс України];

# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]

# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/stru#Stru/ Закон України “Про судовий збір”]

# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_374600-13 Лист Вищого господарського суду України "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)" від 18.02.2013 № 01-06/374/2013]

== Поняття договору підряду ==  

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print ст. 837 ЦК України], за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

 

''Спеціальними'' ''видами договору підряду'' є:  

 

1) договір побутового підряду (статті 865-874 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print ЦК України]);

 

2) договір будівельного підряду (статті 875-886 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print ЦК України]);

 

3) договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт (статті 887-891 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print ЦК України]);

 

4) договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт (гл. 62 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print ЦК України]).

 

 

 

 

Принцип свободи договірного регулювання правовідносин, утілений у чинному законодавстві, дозволяє сторонам договору на власний розсуд визначати свої взаємні права та обов'язки, у тому числі щодо односторонньої відмови від договору.

Сторони договору можуть передбачити:

- що кожна з них однаковою мірою за однакових обставин або ж кожна за різних обставин та однаковою мірою має право на одностороннє розірвання договору;

- що сторони (сторона) мають право в будь-який час розірвати договір, незалежно від наявності чи відсутності порушень договору з боку другої сторони, а також незалежно від наявності чи відсутності будь-яких інших суб'єктивних або об'єктивних обставин;

- що сторони можуть також змінити чи конкретизувати правила щодо розірвання договору, установлені законом.

Законодавством (ст. 651 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print ЦК], ст. 188 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1350 ГКУ]) передбачено правило: "Розірвання договорів здійснюється за згодою сторін, розірвання договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором".

Тобто для того щоб розірвати договір, необхідно дійти обопільної згоди та оформити таку згоду належним чином або ж, якщо згоди досягти не вдається, звернутися до суду з позовом про розірвання договору. Винятки із цього правила встановлюються договором або законом.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print Статтею 849 ЦК України] передбачено:

- Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, <u>замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків</u>.

- Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, <u>замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків</u>, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - в<u>ідмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника</u>.

- <u>Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду</u>, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

- Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, <u>замовник має право відмовитися від договору</u> та вимагати відшкодування збитків (ст. 858 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print ЦК України]).

Якщо використання недоброякісного або непридатного матеріалу чи додержання вказівок замовника загрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог, <u>підрядник зобов'язаний відмовитися від договору підряду, маючи право на відшкодування збитків.</u>

''Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.''

Згідно п. 1. ст. 1166 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print ЦК України] майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-92 Пленуму Верховного суду України № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»] роз'яснено судам, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були протиправними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина особи.

=== Моральна шкода ===

Відповідно п. 4-5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95#Text постанови № 4 від 31.03.95 Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»] у позовній заяві  про відшкодування  моральної  (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її  заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди,та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності  обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди  підлягають: наявність такої  шкоди,  протиправність  діяння  її  заподіювача,  наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним  діянням  заподіювача та вини  останнього  в  її  заподіянні. Суд,  зокрема,  повинен з'ясувати,  чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних  чи  фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні,  в якій  грошовій  сумі  чи  в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при  цьому  виходить,  а  також інші  обставини,  що  мають  значення для вирішення спору.

[[Судові витрати:поняття, види, порядок оплати|<br>Судові витрати:поняття, види, порядок оплати]]