Аліментні обов'язки інших членів сім'ї та родичів: відмінності між версіями
Сторінку створено Мітка: редагування коду 2017 |
Немає опису редагування |
||
| (Не показано 3 проміжні версії 2 користувачів) | |||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Загальні положення== | ==Загальні положення== | ||
Наявність прав та обов’язків кожного із членів сім’ї щодо інших вважається однією із найсуттєвіших її ознак. Норми сімейного законодавства визначають основні права та обов’язки не тільки кожного із подружжя і суб’єктів сімейних відносин найближчого ступеня спорідненості, зокрема батьків і дітей, а й інших членів сім’ї та родичів. До них законодавством віднесені: баба, дід, прабаба, прадід, брати, сестри, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок, брати, сестри та інші родичі. Вони мають законодавчо визначену можливість набуття та здійснення як особистих немайнових, так і майнових прав, маючи також і відповідні обов’язки. | Наявність прав та обов’язків кожного із членів сім’ї щодо інших вважається однією із найсуттєвіших її ознак. Норми сімейного законодавства визначають основні права та обов’язки не тільки кожного із подружжя і суб’єктів сімейних відносин найближчого ступеня спорідненості, зокрема батьків і дітей, а й інших членів сім’ї та родичів. До них законодавством віднесені: баба, дід, прабаба, прадід, брати, сестри, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок, брати, сестри та інші родичі. Вони мають законодавчо визначену можливість набуття та здійснення як особистих немайнових, так і майнових прав, маючи також і відповідні обов’язки. | ||
Так, питання майнових прав або обов’язків по утриманню інших членів сім’ї та родичів регулюються ст.ст. | |||
Так, питання майнових прав або обов’язків по утриманню інших членів сім’ї та родичів регулюються ст.ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1400 265]–[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1429 274 Сімейного кодексу України] (далі - СК України) та розраховані на значний контроль держави за відповідними відносинами. Законодавством передбачено, що такий обов’язок може здійснюватися як добровільно, так і примусово. | |||
==Особливості аліментних відносин між іншими членами сім’ї та родичами== | ==Особливості аліментних відносин між іншими членами сім’ї та родичами== | ||
З аналізу норм чинного законодавства щодо обов’язку по утриманню інших членів сім’ї та родичів випливає, що утриманці – це непрацездатні особи, які з об’єктивних причин не можуть забезпечувати себе за рахунок власної праці і наділені гарантованим державою правом на життєзабезпечення за рахунок інших осіб. | З аналізу норм чинного законодавства щодо обов’язку по утриманню інших членів сім’ї та родичів випливає, що утриманці – це непрацездатні особи, які з об’єктивних причин не можуть забезпечувати себе за рахунок власної праці і наділені гарантованим державою правом на життєзабезпечення за рахунок інших осіб. | ||
У першу чергу до сплати аліментів малолітнім і неповнолітнім дітям та повнолітнім непрацездатним незабезпеченим дітям, якщо останні не можуть отримати утримання від іншого з подружжя або своїх повнолітніх дітей притягаються батьки. І тільки у тому випадку, коли діти не можуть отримати утримання від батьків, іншого з подружжя та дітей або коли батьки не можуть отримати утримання від іншого з подружжя або колишнього подружжя, виникає необхідність притягнення інших членів сім’ї чи родичів до сплати аліментів. | У першу чергу до сплати аліментів малолітнім і неповнолітнім дітям та повнолітнім непрацездатним незабезпеченим дітям, якщо останні не можуть отримати утримання від іншого з подружжя або своїх повнолітніх дітей притягаються батьки. І тільки у тому випадку, коли діти не можуть отримати утримання від батьків, іншого з подружжя та дітей або коли батьки не можуть отримати утримання від іншого з подружжя або колишнього подружжя, виникає необхідність притягнення інших членів сім’ї чи родичів до сплати аліментів. | ||
Таким чином, доки особа, яка потребує утримання, може отримати матеріальну допомогу від батьків, іншого з подружжя чи своїх дітей, у неї за загальним правилом не буде права на отримання аліментів від інших учасників сімейних правовідносин. Якщо стягнути аліменти з осіб, зобов’язаних їх надавати у першу чергу, з якихось причин неможливо (смерть, визнання безвісті відсутнім, непрацездатність та незабезпеченість зобов’язаної особи), то за наявності певних юридичних фактів виникає право на отримання аліментів від інших осіб. | Таким чином, доки особа, яка потребує утримання, може отримати матеріальну допомогу від батьків, іншого з подружжя чи своїх дітей, у неї за загальним правилом не буде права на отримання аліментів від інших учасників сімейних правовідносин. Якщо стягнути аліменти з осіб, зобов’язаних їх надавати у першу чергу, з якихось причин неможливо (смерть, визнання безвісті відсутнім, непрацездатність та незабезпеченість зобов’язаної особи), то за наявності певних юридичних фактів виникає право на отримання аліментів від інших осіб. | ||
Зокрема таких як: | Зокрема таких як: | ||
| Рядок 28: | Рядок 31: | ||
Закон не робить різниці - по якій лінії (батьківській або материнської) існують родинні відносини між онуками та їх дідусями і бабусями. Тому аліменти на утримання онуків при наявності необхідних підстав можуть бути стягнуті як з батьків (одного з них) батька, так і з батьків (одного з них) матері дитини або з тих і інших одночасно. Обов'язок по утриманню покладається як на працездатних, так і на непрацездатних дідусів і бабусь. | Закон не робить різниці - по якій лінії (батьківській або материнської) існують родинні відносини між онуками та їх дідусями і бабусями. Тому аліменти на утримання онуків при наявності необхідних підстав можуть бути стягнуті як з батьків (одного з них) батька, так і з батьків (одного з них) матері дитини або з тих і інших одночасно. Обов'язок по утриманню покладається як на працездатних, так і на непрацездатних дідусів і бабусь. | ||
==Обов’язок внуків, правнуків утримувати бабу, діда, прабабу, прадіда== | ==Обов’язок внуків, правнуків утримувати бабу, діда, прабабу, прадіда== | ||
Після досягнення повноліття, онуки, правнуки, у свою чергу, зобов’язані утримувати своїх бабу, діда, прабабу, прадіда. У статті 266 | Після досягнення повноліття, онуки, правнуки, у свою чергу, зобов’язані утримувати своїх бабу, діда, прабабу, прадіда. У статті 266 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] визначено умови виникнення такого обов’язку: | ||
*баба, дід, прабаба, прадід повинні бути непрацездатними і мати потребу у матеріальній допомозі. | *баба, дід, прабаба, прадід повинні бути непрацездатними і мати потребу у матеріальній допомозі. | ||
Вказаний обов’язок онуків та правнуків виникає за умови відсутності у баби, діда, прабаби, прадіда інших родичів або близьких. Це, зокрема, дружина, чоловік, повнолітні дочка, син, які мають можливість надавати своїм родичам (бабі, діду, прабабі, прадіду щодо їх онуків, правнуків) належне утримання. | Вказаний обов’язок онуків та правнуків виникає за умови відсутності у баби, діда, прабаби, прадіда інших родичів або близьких. Це, зокрема, дружина, чоловік, повнолітні дочка, син, які мають можливість надавати своїм родичам (бабі, діду, прабабі, прадіду щодо їх онуків, правнуків) належне утримання. | ||
*онуки та правнуки зобов’язані утримувати своїх бабу, діда, прабабу, прадіда, якщо вони можуть надавати їм матеріальну допомогу. | *онуки та правнуки зобов’язані утримувати своїх бабу, діда, прабабу, прадіда, якщо вони можуть надавати їм матеріальну допомогу. | ||
Неможливість надання такої допомоги у випадку наявності поважних причин є підставою для їх звільнення від цього обов’язку. | Неможливість надання такої допомоги у випадку наявності поважних причин є підставою для їх звільнення від цього обов’язку. | ||
Аліментний обов’язок внуків (правнуків) має місце щодо діда, баби, прадіда та прабаби як з боку матері, так і з боку батька. При цьому не має значення, чи перебували внуки (правнуки) на вихованні або утриманні діда, баби, прадіда або прабаби, чи брали участь останні у вихованні або утриманні своїх малолітніх чи неповнолітніх внуків або правнуків. | Аліментний обов’язок внуків (правнуків) має місце щодо діда, баби, прадіда та прабаби як з боку матері, так і з боку батька. При цьому не має значення, чи перебували внуки (правнуки) на вихованні або утриманні діда, баби, прадіда або прабаби, чи брали участь останні у вихованні або утриманні своїх малолітніх чи неповнолітніх внуків або правнуків. | ||
==Обов’язок по утриманню братів та сестер== | ==Обов’язок по утриманню братів та сестер== | ||
| Рядок 39: | Рядок 43: | ||
*за умови, що повнолітні брати та сестри мають можливість таку допомогу надавати. | *за умови, що повнолітні брати та сестри мають можливість таку допомогу надавати. | ||
Закон не обумовлює аліментний обов’язок братів і сестер наявністю в них працездатності, тому до утримання малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних, незабезпечених братів і сестер можуть бути залучені і непрацездатні, проте такі, що мають достатні кошти, брати й сестри. | Закон не обумовлює аліментний обов’язок братів і сестер наявністю в них працездатності, тому до утримання малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних, незабезпечених братів і сестер можуть бути залучені і непрацездатні, проте такі, що мають достатні кошти, брати й сестри. | ||
Обов’язок по утриманню виникає у повнорідних і неповнорідних братів та сестер (єдинокровних та єдиноутробних), оскільки вони є особами, пов’язаними між собою кровним спорідненням. Не мають такого обов’язку зведені брати й сестри. Норми ст. 267 СК України не містять вказівки на ступінь споріднення братів та сестер, між якими можуть виникнути правовідносини по утриманню. Тому є підстави вважати, що до виконання обов’язку по утриманню малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних братів, сестер можуть бути залучені не тільки рідні брати й сестри, а і брати та сестри більш дальніх ступенів споріднення (двоюрідні, троюрідні тощо). | |||
Обов’язок по утриманню виникає у повнорідних і неповнорідних братів та сестер (єдинокровних та єдиноутробних), оскільки вони є особами, пов’язаними між собою кровним спорідненням. Не мають такого обов’язку зведені брати й сестри. Норми ст. 267 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] не містять вказівки на ступінь споріднення братів та сестер, між якими можуть виникнути правовідносини по утриманню. Тому є підстави вважати, що до виконання обов’язку по утриманню малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних братів, сестер можуть бути залучені не тільки рідні брати й сестри, а і брати та сестри більш дальніх ступенів споріднення (двоюрідні, троюрідні тощо). | |||
Обов’язок братів та сестер по утриманню не ставиться в залежність від того, чи брали повнолітні брати та сестри, які потребують утримання, участь у вихованні та утриманні своїх малолітніх чи неповнолітніх братів і сестер, в яких вони вимагають надання утримання. | Обов’язок братів та сестер по утриманню не ставиться в залежність від того, чи брали повнолітні брати та сестри, які потребують утримання, участь у вихованні та утриманні своїх малолітніх чи неповнолітніх братів і сестер, в яких вони вимагають надання утримання. | ||
==Обов’язок мачухи, відчима утримувати падчерку, пасинка== | ==Обов’язок мачухи, відчима утримувати падчерку, пасинка== | ||
| Рядок 51: | Рядок 57: | ||
*у випадку нетривалого проживання з їхнім матір'ю, батьком або негідної поведінки у шлюбних відносинах матері, батька дитини (звільнені від обов’язку або обмежити його певним строком). | *у випадку нетривалого проживання з їхнім матір'ю, батьком або негідної поведінки у шлюбних відносинах матері, батька дитини (звільнені від обов’язку або обмежити його певним строком). | ||
==Обов’язок падчерки, пасинка утримувати мачуху, відчима== | ==Обов’язок падчерки, пасинка утримувати мачуху, відчима== | ||
Стаття 270 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text | Стаття 270 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] покладає на пасинків та падчерок зворотній обов’язок по утриманню непрацездатних, незабезпечених мачухи чи вітчима за умов: | ||
*непрацездатності мачухи, вітчима; | *непрацездатності мачухи, вітчима; | ||
*потреби мачухи, вітчима у матеріальній допомозі; | *потреби мачухи, вітчима у матеріальній допомозі; | ||
| Рядок 58: | Рядок 64: | ||
у мачухи, вітчима немає чоловіка, дружини, повнолітніх дочки, сина, братів і сестер або якщо ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання. | у мачухи, вітчима немає чоловіка, дружини, повнолітніх дочки, сина, братів і сестер або якщо ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання. | ||
==Обов’язок інших осіб утримувати дитину== | ==Обов’язок інших осіб утримувати дитину== | ||
Чинне сімейне законодавство передбачає можливість виникнення обов’язку щодо утримання не тільки своїх родичів, а й інших осіб, які перебували у сімейних стосунках. Положеннями ст. 269 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text | Чинне сімейне законодавство передбачає можливість виникнення обов’язку щодо утримання не тільки своїх родичів, а й інших осіб, які перебували у сімейних стосунках. Положеннями ст. 269 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] закріплений обов’язок осіб, у сім’ї яких виховувалась дитина, щодо її утримання, якщо вони мають можливість надавати їй матеріальну допомогу. Відносини, які виникають між дитиною та особами, у сім’ї яких вона виховувалась, є подібними до стосунків між рідними батьками та дітьми. Але наявність у дитини родичів за походженням при визначенні кола осіб, які мають обов’язки щодо її утримання, відповідно до законодавства підлягає врахуванню. Тому обов’язок осіб, у сім’ї яких виховувалась дитина, щодо її утримання виникає за умови відсутності у неї батьків, баби, діда, повнолітніх братів і сестер. Вказаний обов’язок відповідно до законодавства не обмежується повноліттям особи, яка виховувалась у іншій сім’ї, тому він поширюється і на випадки, коли вона після його досягнення є непрацездатною і потребує матеріальної допомоги. | ||
==Обов’язок особи утримувати тих, з ким вона проживала однією сім’єю до досягнення повноліття== | ==Обов’язок особи утримувати тих, з ким вона проживала однією сім’єю до досягнення повноліття== | ||
Після досягнення повноліття, особа зобов’язана утримувати родичів або фактичних вихователів за умов що: | Після досягнення повноліття, особа зобов’язана утримувати родичів або фактичних вихователів за умов що: | ||
| Рядок 70: | Рядок 76: | ||
Суд може визначити строк, протягом якого будуть стягуватися аліменти. | Суд може визначити строк, протягом якого будуть стягуватися аліменти. | ||
При визначенні розміру аліментів суд бере до уваги матеріальний та сімейний стан платника та одержувача аліментів. | При визначенні розміру аліментів суд бере до уваги матеріальний та сімейний стан платника та одержувача аліментів. | ||
Як визначає ч. 2 ст. 272 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text | |||
Водночас, для визначення заборгованості за аліментами, що стягуються з інших членів сім’ї та родичів, а також умов повного або часткового звільнення їх від сплати заборгованості законодавець відсилає до положень, що регулюють відповідні питання щодо аліментів з батьків на утримання дитини (статті 194-197 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text | Як визначає ч. 2 ст. 272 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України], якщо позов пред’явлений не до всіх зобов’язаних осіб, а лише до деяких з них, розмір аліментів визначається з урахуванням обов’язку всіх зобов’язаних осіб надавати утримання. При цьому сукупний розмір аліментів, що підлягає стягненню на одну дитину, має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини і не може бути менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. | ||
Мінімальний рекомендований сукупний розмір аліментів, що підлягає стягненню з інших членів сім’ї та родичів на одну дитину, становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. | |||
Водночас, для визначення заборгованості за аліментами, що стягуються з інших членів сім’ї та родичів, а також умов повного або часткового звільнення їх від сплати заборгованості законодавець відсилає до положень, що регулюють відповідні питання щодо аліментів з батьків на утримання дитини (статті 194-197 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України]). | |||
Зміна розміру аліментів з інших членів сім’ї та родичів та звільнення від їх сплати передбачена у наступних випадках (невичерпний перелік): | Зміна розміру аліментів з інших членів сім’ї та родичів та звільнення від їх сплати передбачена у наступних випадках (невичерпний перелік): | ||
*якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати; | *якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати; | ||
*за наявності інших обставин, що мають істотне значення. | *за наявності інших обставин, що мають істотне значення. | ||
Підсумовуючи вищенаведене слід звернути окрему увагу, що з аналізу Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що справ щодо стягнення утримання (аліментів) з інших членів сім’ї та родичів вкрай мало у порівнянні з так би мовити «класичними» аліментними справами щодо стягнення аліментів з батьків на утримання їх дітей. | Підсумовуючи вищенаведене слід звернути окрему увагу, що з аналізу Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що справ щодо стягнення утримання (аліментів) з інших членів сім’ї та родичів вкрай мало у порівнянні з так би мовити «класичними» аліментними справами щодо стягнення аліментів з батьків на утримання їх дітей. | ||
Окремою особливістю такої категорії справ є те, що на відміну від справ про стягнення аліментів з батьків на утримання їх дітей, які часто вважаються «безпрограшними» і зазвичай закінчуються задоволенням позовних вимог (або, принаймні, частковим їх задоволенням), предмет доказування у справах щодо стягнення утримання (аліментів) з інших членів сім’ї та родичів значно ширший, а тому, нерідко суди відмовляють у задоволенні таких вимог через недоведеність позивачем тих фактів і обставин, на які він/вона посилається як на підставу своїх вимог. | Окремою особливістю такої категорії справ є те, що на відміну від справ про стягнення аліментів з батьків на утримання їх дітей, які часто вважаються «безпрограшними» і зазвичай закінчуються задоволенням позовних вимог (або, принаймні, частковим їх задоволенням), предмет доказування у справах щодо стягнення утримання (аліментів) з інших членів сім’ї та родичів значно ширший, а тому, нерідко суди відмовляють у задоволенні таких вимог через недоведеність позивачем тих фактів і обставин, на які він/вона посилається як на підставу своїх вимог. | ||
Таким чином, інститут Аліментних зобов’язань інших членів сім’ї та родичів існує та врегульований нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text | |||
Таким чином, інститут Аліментних зобов’язань інших членів сім’ї та родичів існує та врегульований нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України], однак, на практиці, своє застосування відповідні положення знаходять дуже рідко. | |||
[[Категорія:Стягнення аліментів]] | |||