Замах на кримінальне правопорушення: відмінності між версіями

'''А[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-03 бзацем 2 пункту 61 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання” від 24 жовтня 2003 року № 7]''' передбачено, що правила частин [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n346 2 і 3 статті 68 КК України] ''не можуть бути застосовані при призначенні покарання особі, яка у віці 18 і більше років вчинила злочин, за який передбачено найбільш суворий вид покарання - довічне позбавлення волі, оскільки цей вид покарання є таким, що виключає можливість визначення його половини чи двох третин.'' Однак до осіб, які вчинили готування до такого злочину або вчинення замаху на злочин у віці до 18 років, і до осіб у віці понад 65 років, а також до жінок, що були у стані вагітності під час вчинення злочину або на момент постановлення вироку, і яким не може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, мають застосовуватися вимоги частин [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n346 2 і 3 статті 68 КК України], виходячи з максимального покарання позбавлення волі на певний строк. <br />

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-03 '''Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання” від 24 жовтня 2003 року № 7'''] звернуто увагу судів на те, що передбачені законом правила призначення покарання за сукупністю злочинів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n359 ст. 70 КК України] ) застосовуються у випадках самостійної кваліфікації вчиненого як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції. За цими ж правилами призначається покарання і в разі вчинення особою діянь, частина яких кваліфікується як закінчений злочин, а решта - як готування до злочину чи замах на нього.