Звільнення з роботи за прогул: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
мНемає опису редагування |
м поважні причини |
||
| Рядок 48: | Рядок 48: | ||
* виконання громадянського обов’язку (надання допомоги особам, що постраждали від нещасного випадку, порятунок майна при пожежі, стихійному лиху тощо); | * виконання громадянського обов’язку (надання допомоги особам, що постраждали від нещасного випадку, порятунок майна при пожежі, стихійному лиху тощо); | ||
* невихід на роботу працівників у зв’язку з їх переміщенням із районів проведення АТО, а також тих, які, залишаючись у таких районах під час проведення антитерористичної операції, не мали можливості виходити на роботу у зв’язку з небезпекою для життя і здоров’я; | * невихід на роботу працівників у зв’язку з їх переміщенням із районів проведення АТО, а також тих, які, залишаючись у таких районах під час проведення антитерористичної операції, не мали можливості виходити на роботу у зв’язку з небезпекою для життя і здоров’я; | ||
* '''причини сімейно-побутового характеру''' (якщо вихід працівника на роботу за наявності таких причин міг би заподіяти працівникові або іншим особам шкоду, що значно перевищує ту шкоду, що заподіяна роботодавцю невиходом на роботу); | |||
* догляд за захворілим членом родини, що раптово захворів та інші; | * догляд за захворілим членом родини, що раптово захворів та інші; | ||
*недопуск працівника до роботи роботодавцем. | *недопуск працівника до роботи роботодавцем; | ||
*'''інші причини''', '''які виключають вину працівника''' (''постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 754/16137/15-ц.'' | |||
*'''Прогул — це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Оскільки прогул є порушенням трудової дисципліни, за його вчинення працівник може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності та підданий стягненню у вигляді догани або звільнення (ст. 147 КЗпП). У постанові Верховного Суду від 6 березня 2018 року у справі № 235/2284/17 (провадження № 61-72св17) зроблено висновок, що основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є''' '''наявність об’єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника.''' | *'''Прогул — це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Оскільки прогул є порушенням трудової дисципліни, за його вчинення працівник може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності та підданий стягненню у вигляді догани або звільнення (ст. 147 КЗпП). У постанові Верховного Суду від 6 березня 2018 року у справі № 235/2284/17 (провадження № 61-72св17) зроблено висновок, що основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є''' '''наявність об’єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника.''' | ||
<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 1.5em 0 1.5em 0;"> | <div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 1.5em 0 1.5em 0;"> | ||
| Рядок 73: | Рядок 75: | ||
Відсутність працівника повинна відображатись '''в табелі обліку робочого часу''' шляхом проставлення літерного коду «НЗ» (нез'явлення з нез'ясованих причин) або цифрового коду «28». Відмітку про відсутність працівника на роботі необхідно проставити ''в день його нез’явлення на роботі'', а в подальшому - проставляти кожного робочого дня, коли він не з’являється на роботі. У разі проставлення такої відмітки зарплата працівнику не нараховується до з'ясування причин його відсутності (ст. 94 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]). Якщо ж у табелі обліку робочого часу така відмітка відсутня, це є підставою для нарахування працівнику зарплати за час його відсутності та може надалі трактуватися як підтвердження присутності працівника на робочому місці, оскільки заробітна плата − це винагорода, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. | Відсутність працівника повинна відображатись '''в табелі обліку робочого часу''' шляхом проставлення літерного коду «НЗ» (нез'явлення з нез'ясованих причин) або цифрового коду «28». Відмітку про відсутність працівника на роботі необхідно проставити ''в день його нез’явлення на роботі'', а в подальшому - проставляти кожного робочого дня, коли він не з’являється на роботі. У разі проставлення такої відмітки зарплата працівнику не нараховується до з'ясування причин його відсутності (ст. 94 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]). Якщо ж у табелі обліку робочого часу така відмітка відсутня, це є підставою для нарахування працівнику зарплати за час його відсутності та може надалі трактуватися як підтвердження присутності працівника на робочому місці, оскільки заробітна плата − це винагорода, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. | ||
Якщо відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності затягнеться на 4 місяці поспіль і більше, то роботодавець має можливість скористатися новою підставою для розірвання трудового договору з ним, а саме п. 8 3 ''ч. 1 ст. 36 КЗпП''. При цьому нову підставу для припинення трудового договору '''не слід ототожнювати зі звільненням у зв’язку з прогулом''' (''п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП''). Це дві самостійні підстави для розірвання трудового договору. | |||
<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 1.5em 0 1.5em 0;"> | <div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 1.5em 0 1.5em 0;"> | ||
<div style="text-align: left; background:#9af09a; padding: 0.1em 0.1em 0.1em 0.1em;"> | <div style="text-align: left; background:#9af09a; padding: 0.1em 0.1em 0.1em 0.1em;"> | ||
