Звільнення працівника за угодою сторін: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Valerii.lebid (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Немає опису редагування
(Не показані 6 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 9: Рядок 9:
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [https://vk24.ua/regulations_and_jurisprudence/listi/zvilnenna/list-minsocpolitiki-ukraini-vid-04042014-r-no-6006186-14 Лист-роз’яснення Міністерства соціальної політики України від 04 квітня 2014 року № 60/06/186-14]
* [https://vk24.ua/regulations_and_jurisprudence/listi/zvilnenna/list-minsocpolitiki-ukraini-vid-04042014-r-no-6006186-14 Лист-роз’яснення Міністерства соціальної політики України від 04 квітня 2014 року № 60/06/186-14]
 
== Порядок звільнення ==
== Підстава для звільнення ==
Однією з підстав припинення трудового договору є угода сторін відповідно до пункту 1 частини першої статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 Кодексу законів про працю України] (далі – КЗпП України).
Однією з підстав припинення трудового договору є угода сторін відповідно до пункту 1 частини першої статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 Кодексу законів про працю України] (далі – КЗпП України).


== Порядок звільнення ==
Потреба у використанні пункту 1 частини першої статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 КЗпП України] з'являється насамперед у сторін строкового трудового договору для його дострокового припинення. З ініціативи власника такий трудовий договір може бути розірваний тільки за наявності підстав, зазначених у законі. Працівник також вправі розірвати строковий трудовий договір тільки за наявності причин, передбачених у статті 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 КЗпП України]. Коли ж в кожної з сторін немає права на дострокове розірвання строкового трудового договору, вони можуть домовитися про припинення його за пунктом 1 частини першої статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 КЗпП України].
Потреба у використанні пункту 1 частини першої статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 КЗпП України] з'являється насамперед у сторін строкового трудового договору для його дострокового припинення. З ініціативи власника такий трудовий договір може бути розірваний тільки за наявності підстав, зазначених у законі. Працівник також вправі розірвати строковий трудовий договір тільки за наявності причин, передбачених у статті 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 КЗпП України]. Коли в кожної з сторін немає права на дострокове розірвання строкового трудового договору, вони можуть домовитися про припинення його за пунктом 1 частини першої статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 КЗпП України].


Закон не перешкоджає тому, щоб за угодою сторін припинялися і трудові договори, укладені на невизначений строк. Однак практична потреба в цьому незначна. Працівник має право в будь-який час розірвати трудовий договір, попередивши про це власника за два тижні. Якщо працівник просить про звільнення до закінчення зазначеного двотижневого строку, власник може погодитися на це. Але в такому разі звільнення здійснюється з ініціативи працівника, а не за угодою сторін (пункт 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів"]).
Закон не перешкоджає тому, щоб за угодою сторін припинялися і трудові договори, укладені на невизначений строк.  
=== '''Переваги для працівника''' ===
* '''по-перше''', можливість звільнення у будь-який строк. Головним, в даному разі, є наявність спільної згоди між працівником та роботодавцем, тому саме звільнення може відбутися як у день внесення пропозиції, так і у будь-який інший момент.
* '''по-друге''', згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"], допомога по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за угодою сторін починається '''з 8-го дня''' з дня постановлення на облік у центрі зайнятості на відміну від звільнення власним бажанням без поважних причин, де виплата допомоги починається '''з 91-го календарного дня''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 ч.4 ст. 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"])  
'''ВАЖЛИВО !''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2622-IX#Text п.3-3 Прикінцевих положень Закону України № 2622-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці»] '''Під час воєнного стану, допомога по безробіттю призначається з першого дня надання статусу безробітного.'''


Роботодавець в день звільнення зобов'язаний видати працівнику належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у цей же день. Якщо працівник в день звільнення не працював, то виплата належних сум повинна бути здійснена не пізніше наступного дня після того, як звільнений зажадав розрахунок. У разі звільнення працівника з ініціативи роботодавця останній зобов'язаний у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.
Роботодавець в день звільнення зобов'язаний видати працівнику належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у цей же день. Якщо працівник в день звільнення не працював, то виплата належних сум повинна бути здійснена не пізніше наступного дня після того, як звільнений зажадав розрахунок. У разі звільнення працівника з ініціативи роботодавця останній зобов'язаний у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.
== Строк звільнення ==
== Строк звільнення ==
При домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за згодою сторін '''договір припиняється в строк, визначений сторонами'''.
При домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за згодою сторін '''договір припиняється в строк, визначений сторонами'''.


У заяві про звільнення за угодою сторін працівник ставить бажану дату звільнення, яка може співпадати з датою подачі заяви, а роботодавець, розглядаючи цю заяву вирішує задовольняти її чи ні.
У заяві про звільнення за угодою сторін працівник ставить бажану дату звільнення, яка може співпадати з датою подачі заяви, а роботодавець, розглядаючи цю заяву вирішує задовольняти її чи ні.


Саме у цьому полягає згода сторін, коли працівник і роботодавець спільно вирішують коли і як звільнитися працівникові.
Саме у цьому полягає згода сторін, коли працівник і роботодавець '''<u>спільно вирішують коли і як звільнитися працівникові.</u>'''


Є такі випадки, коли працівник перед тим, як звільнитися повинен передати матеріальні цінності, документи, тощо, на що необхідно певний час - то роботодавець виходить з інтересів підприємства при прийнятті рішення. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника (відповідно до п. 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]).
Є такі випадки, коли працівник перед тим, як звільнитися повинен передати матеріальні цінності, документи, тощо, на що необхідно певний час - то роботодавець виходить з інтересів підприємства при прийнятті рішення. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника (відповідно до п. 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]).


Крім цього, слід зауважити, що роботодавець не має права звільняти працівника за власним бажанням, якщо працівник про це не просив і не подавав про це заяви, а подав заяву про звільнення за угодою сторін.
Крім цього, слід зауважити, що роботодавець не має права звільняти працівника за власним бажанням, якщо працівник про це не просив і не подавав про це заяви, <u>а подав заяву про звільнення за угодою сторін.</u>
== Форма угоди ==
Форма домовленостi (угоди сторiн) про звiльнення за цiєю пiдставою припинення трудового договору не визначена, а це означає, що пропозицiя (iнiцiатива) i сама угода сторiн про припинення трудового договору за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП] '''''можуть бути у письмовiй або уснiй формi.'''''
 
Незалежно вiд форми трудового договору припинення трудових правовiдносин допускається в разi досягнення домовленостi мiж працiвником i власником або уповноваженим ним органом у будь-який час i у строк, визначений сторонами.


== Форма угоди ==
Якщо працiвник подає письмову заяву про припинення трудового договору, то в нiй має бути зазначено прохання звiльнити його '''за угодою сторiн i дату звiльнення.'''
Законодавство не визначає форму угоди сторін про звільнення за цією підставою. Однак рекомендується укладати її у письмовій формі у вигляді заяви працівника на ім’я керівника. Це убезпечить від можливих непорозумінь та спорів, якщо ви попередньо досягли лише усної домовленості з роботодавцем, але не закріпили її документально.  


Ураховуючи, що трудовий договiр укладається, як правило, у письмовiй формi [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 (ст. 24 КЗпП)], процедуру припинення трудового договору вiдповiдно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП] доцiльно теж оформлювати у письмовiй формi.
== Відмова роботодавця ==
== Відмова роботодавця ==
Роботодавець, зі свого боку, '''вправі відмовити працівникові у розірванні трудового договору за угодою сторін'''.
Роботодавець, зі свого боку, '''вправі відмовити працівникові у розірванні трудового договору за угодою сторін'''.
Рядок 39: Рядок 44:
Якщо роботодавець не погоджується звільняти працівника за угодою сторін, то він повинен написати письмову відмову у задоволенні заяви з обґрунтуванням того, чому він не може звільнити цього працівника.
Якщо роботодавець не погоджується звільняти працівника за угодою сторін, то він повинен написати письмову відмову у задоволенні заяви з обґрунтуванням того, чому він не може звільнити цього працівника.


У разі відсутності такого обґрунтування і відмови у звільненні - працівник має право не продовжувати працювати і вимагати через суд звільнення з роботи. Хоча, якщо письмова відмова надійшла працівникові - вона повинна містити причини неможливості її задоволення, умови, при яких заява буде задоволена і дата потенційного звільнення працівника.
<u>У разі відсутності такого обґрунтування і відмови у звільненні</u> - працівник має право не продовжувати працювати і вимагати через суд звільнення з роботи. Хоча, якщо письмова відмова надійшла працівникові - вона повинна містити причини неможливості її задоволення, умови, при яких заява буде задоволена і дата потенційного звільнення працівника.


Якщо працівник погоджується з цими причинами - він або переписує заяву, або на письмовій відповіді робить власноручний запис про те, що він погоджується бути звільненим за цих умов у визначений термін, що і виправдовує назву способу звільнення «за угодою сторін».
Якщо працівник погоджується з цими причинами - він або переписує заяву, або на письмовій відповіді робить власноручний запис про те, що він погоджується бути звільненим за цих умов у визначений термін, що і виправдовує назву способу звільнення «за угодою сторін».
Рядок 46: Рядок 51:


А вже відмовити працівникові у звільненні за власним бажанням роботодавець не має права. При відсутності згоди кожної сторони на пропозицію іншої розірвання трудового договору проводиться за ініціативою працівника чи власника або уповноваженого ним органу.
А вже відмовити працівникові у звільненні за власним бажанням роботодавець не має права. При відсутності згоди кожної сторони на пропозицію іншої розірвання трудового договору проводиться за ініціативою працівника чи власника або уповноваженого ним органу.
== Порядок оскарження необґрунтованої відмови роботодавця ==
== Порядок оскарження необґрунтованої відмови роботодавця ==
Необґрунтована відмова працівнику звільнитися за угодою сторін обмежує права та законні інтереси працівника. Це дає право працівнику на оскарження таких дій (бездіяльності) роботодавця в судових органах.
Необґрунтована відмова працівнику звільнитися за угодою сторін обмежує права та законні інтереси працівника. Це дає право працівнику на оскарження таких дій (бездіяльності) роботодавця в судових органах.
Рядок 52: Рядок 56:
Оскільки ці вимоги спрямовані на захист трудових прав працівників, виникають із трудових правовідносин, то вони підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Оскільки ці вимоги спрямовані на захист трудових прав працівників, виникають із трудових правовідносин, то вони підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.


Відповідно до вимог статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] eсі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції.
Відповідно до вимог статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції.


Згідно з вимогами частини першої статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися на вибір позивача за місцем знаходження підприємства (установи організації) або за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Згідно з вимогами частини першої статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися на вибір позивача за місцем знаходження підприємства (установи організації) або за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
== Сплата судового збору ==
== Сплата судового збору ==
Відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за позовну заяву немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (у 2021 році - 908 грн.).
Відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за позовну заяву немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу 2023 році - 1073,60 грн.).


Перелік осіб які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text ст. 5 Закону України "Про судовий збір"].
Перелік осіб які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text ст. 5 Закону України "Про судовий збір"].
 
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101829790?fbclid=IwAR0m_dJ25DYe18I_DewjzAtXQuCFSR1GTJ03--NAqOgfGIbAOAJ-3VY9QLw Постанова Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі № 591/1375/19] (Відсутність у заяві конкретної дати звільнення свідчить про відсутність волевиявлення працівника на припинення трудового договору за взаємною угодою сторін.)
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]
[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]