Розмитнення товарів за ціною договору: відмінності між версіями

# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 446 “Про затвердження Порядку включення суми роялті та інших ліцензійних платежів до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, під час визначення їх митної вартості”].

# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0883-12#Text Наказ Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 “Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору”].

# за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

# за ціною договору щодо ідентичних товарів;

# на основі додавання вартості (обчислена вартість);

# резервного.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Митного кодексу України.

== Застосування методу за ціною договору ==

== Ціна, платежі та розрахунки митної вартості товарів ==

'''Митною вартістю товарів''', які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, '''є ціна''', що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована у разі потреби відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу]. <br>

''<big>Такою ціною вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб або пов’язаних з продавцем осіб для виконання зобов’язань продавця.</big>''<br>

Платежі необов’язково мають бути здійснені у вигляді переказу грошей. Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ч.7 ст.58 Митного Кодексу України)].<br>

Розрахунки здійснюються лише на основі об’єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ч.9 ст.58 Митного Кодексу України]).

== Документи, які підтверджують митну вартість товару ==

У випадках, передбачених Митним кодексом України, одночасно з митною декларацією декларант подає органу фіскальної служби документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.<br>

'''Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:'''

# декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ч. 5 і ч. 6 ст. 52 Митного кодексу України], та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

* витрати на страхування товарів.

'''Важливо!''' Включати до ціни інші витрати не допускається.<br>

При продажу товарів між пов’язаними особами основний метод може використовуватись, якщо декларант доведе, що така вартість є близькою до вартості операції при продажу непов’язаним покупцям ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів або митної вартості ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів (визначених відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статті 62 або 63 Митного кодексу]).

== Коригування заявленої митної вартості товарів ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0883-12#Text п.1.1 Наказу Міністерства Фінансів України від 24.05.2012 року № 598] '''Рішення про коригування митної вартості товарів''' – це закріплення результатів здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів як до, так і після їх випуску відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статей 54 і 55 Митного кодексу України].<br>

* неправильно проведено розрахунок митної вартості (наприклад, арифметичні помилки, помилки при переведенні курсу);

* неподання основних або додаткових документів чи відсутність у цих документах всіх відомостей щодо складових митної вартості або ціни;

* невідповідність обраного методу умовам, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митним кодексом] (наприклад, наявність однієї з чотирьох умов неможливості застосування основного методу);

* надходження інформації від митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.<br>

Орган доходів і зборів розглядає документи і протягом п’яти робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову декларанту.<br>

'''Важливо!''' Якщо за результатами такого розгляду орган доходів і зборів скасовує прийняте рішення — гарантія вивільняється, якщо ні — гарантія погашається.<br>

<big>Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:</big>

# обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;  

* Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митного поста подається до митниці, структурним підрозділом якої є цей митний пост.

* Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митниці, спеціалізованого митного органу, митної організації подається до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.<br>

'''Важливо!''' Якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів чи їх посадових осіб пов’язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

[[Категорія:Митне право]]