Поняття та форми вини в кримінальному праві: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України] | *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України] | ||
==Загальні положення== | ==Загальні положення== | ||
'''Вина''' у кримінальному праві – це психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої КК України, та її наслідків, що виражається у формі умислу або необережності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 23 КК]). Вина є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони | '''Вина''' у кримінальному праві – це психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої КК України, та її наслідків, що виражається у формі умислу або необережності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 23 КК]). Вина є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони кримінального правопорушення і має бути встановлена у випадку його вчинення. | ||
У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text статті 62 Конституції України] закріплений важливий принцип, відповідно до якого кримінальна відповідальність можлива лише тоді, коли буде доведено вину особи у вчиненні кримінального правопорушення. Це конституційне положення знайшло своє втілення в чинному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 2 ст. 2 КК]). Крім цього, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 11 КК] визнає кримінальним правопорушенням лише суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність). Законодавче закріплення цього положення є важливою гарантією дотримання законності в діяльності правоохоронних органів і суду. | У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text статті 62 Конституції України] закріплений важливий принцип, відповідно до якого кримінальна відповідальність можлива лише тоді, коли буде доведено вину особи у вчиненні кримінального правопорушення. Це конституційне положення знайшло своє втілення в чинному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 2 ст. 2 КК]). Крім цього, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 11 КК] визнає кримінальним правопорушенням лише суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність). Законодавче закріплення цього положення є важливою гарантією дотримання законності в діяльності правоохоронних органів і суду. | ||
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
*мотивом і метою суспільно небезпечного діяння; | *мотивом і метою суспільно небезпечного діяння; | ||
*обставинами, що характеризують особу винного; | *обставинами, що характеризують особу винного; | ||
*причинами суспільно небезпечного діяння та умовами, що вплинули на формування | *причинами суспільно небезпечного діяння та умовами, що вплинули на формування суспільно небезпечного умислу або на допущення особою необережності. | ||
Зміст вини, її форми і види істотно впливають і на визначення міри покарання за | Зміст вини, її форми і види істотно впливають і на визначення міри покарання за вчинене кримінальне правопорушення, визнання наявності рецидиву ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 34 КК]) та інших питань. | ||
Визначення форми вини базується на поєднанні двох психічних ознак: інтелектуальної й вольової ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 24 та 25 КК]). Ці ознаки, у свою чергу, зв'язані ознаками об'єктивної сторони складу | Визначення форми вини базується на поєднанні двох психічних ознак: інтелектуальної й вольової ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 24 та 25 КК]). Ці ознаки, у свою чергу, зв'язані ознаками об'єктивної сторони складу суспільно небезпечного діяння - дією (бездіяльністю) і наслідками. | ||
==Форми вини в кримінальному праві== | ==Форми вини в кримінальному праві== | ||
===Умисел ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 24 КК України])=== | ===Умисел ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 24 КК України])=== | ||
| Рядок 34: | Рядок 34: | ||
Перші дві ознаки характеризують процеси, які відбуваються у психіці суб'єкта і тому складають інтелектуальний компонент умислу. Третя ознака характеризує вольову сферу особи й утворює вольовий момент умислу. | Перші дві ознаки характеризують процеси, які відбуваються у психіці суб'єкта і тому складають інтелектуальний компонент умислу. Третя ознака характеризує вольову сферу особи й утворює вольовий момент умислу. | ||
''Різне співвідношення інтелектуальних і вольових ознак психічної діяльності особи при вчиненні нею | ''Різне співвідношення інтелектуальних і вольових ознак психічної діяльності особи при вчиненні нею кримінального правопорушення лежить в основі поділу умислу на прямий і непрямий.'' | ||
====Прямий умисел.==== | ====Прямий умисел.==== | ||
Умисел є прямим тоді, коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і ''бажала їх настання'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 2 ст. 24 КК України]). | Умисел є прямим тоді, коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і ''бажала їх настання'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 2 ст. 24 КК України]). | ||
| Рядок 53: | Рядок 53: | ||
Обидва елементи інтелектуальної ознаки при непрямому і прямому умислі співпадають. Суть відмінності непрямого умислу від прямого - у змісті його вольової ознаки. | Обидва елементи інтелектуальної ознаки при непрямому і прямому умислі співпадають. Суть відмінності непрямого умислу від прямого - у змісті його вольової ознаки. | ||
Поділ умислу на прямий і непрямий має важливе значення для кваліфікації | Поділ умислу на прямий і непрямий має важливе значення для кваліфікації кримінальних правопорушень та індивідуалізації кримінальної відповідальності й покарання, а також для відмежування замаху на кримінальне правопорушення від закінченого кримінального правопорушення. | ||
<u>Теорія кримінального права і судова практика крім прямого та непрямого умислу виділяють інші види умислу, які при певних обставинах також можуть мати кримінальне правове значення.</u> | <u>Теорія кримінального права і судова практика крім прямого та непрямого умислу виділяють інші види умислу, які при певних обставинах також можуть мати кримінальне правове значення.</u> | ||
| Рядок 59: | Рядок 59: | ||
''За часом виникнення й формування відрізняють умисел заздалегідь обдуманий і такий, що виник раптово.'' | ''За часом виникнення й формування відрізняють умисел заздалегідь обдуманий і такий, що виник раптово.'' | ||
====Заздалегідь обдуманий умисел.==== | ====Заздалегідь обдуманий умисел.==== | ||
Заздалегідь обдуманий умисел характеризується тим, що намір вчинити | Заздалегідь обдуманий умисел характеризується тим, що намір вчинити суспільно небезпечне діяння і саме суспільно небезпечне діяння відокремлені одне від одного певним проміжком часу. Протягом цього часу суб'єкт обдумує плани і способи вчинення суспільно небезпечного діяння (місце, час, знаряддя й засоби вчинення діяння тощо). Наявність цього виду умислу може свідчити про підвищений ступінь вини, а також суспільної небезпеки суб'єкта кримінального правопорушення. | ||
====Умисел, що виник раптово.==== | ====Умисел, що виник раптово.==== | ||
Умисел, що виник раптово формується безпосередньо перед самим початком вчинення | Умисел, що виник раптово формується безпосередньо перед самим початком вчинення суспільно небезпечного діяння і відразу ж реалізується. | ||
Окремим видом умислу, що виник раптово, є ''афективний'' вид умислу, тобто такий, що виникає у процесі сильного душевного хвилювання під впливом афекту, раптово під впливом тих чи інших обставин найчастіше внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. | Окремим видом умислу, що виник раптово, є ''афективний'' вид умислу, тобто такий, що виникає у процесі сильного душевного хвилювання під впливом афекту, раптово під впливом тих чи інших обставин найчастіше внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. | ||
| Рядок 69: | Рядок 69: | ||
Визначений умисел характеризується тим, що особа чітко уявляє собі характер і розмір наслідків вчиненого нею діяння. При цьому визначений умисел може бути простим (коли винний передбачає настання одного суспільно небезпечного наслідку) або альтернативним (коли винний передбачає можливість настання двох або більше, але індивідуально визначених наслідків). | Визначений умисел характеризується тим, що особа чітко уявляє собі характер і розмір наслідків вчиненого нею діяння. При цьому визначений умисел може бути простим (коли винний передбачає настання одного суспільно небезпечного наслідку) або альтернативним (коли винний передбачає можливість настання двох або більше, але індивідуально визначених наслідків). | ||
==== Невизначений умисел. ==== | ==== Невизначений умисел. ==== | ||
При невизначеному умислі | При невизначеному умислі суспільно небезпечне наслідки хоч і передбачаються винним, але не є конкретизованими. | ||
==== Альтернативний умисел. ==== | ==== Альтернативний умисел. ==== | ||
Альтернативний умисел має місце тоді, коли винний передбачає й однаково бажає чи свідомо допускає настання одного з кількох можливих суспільно небезпечних наслідків. | Альтернативний умисел має місце тоді, коли винний передбачає й однаково бажає чи свідомо допускає настання одного з кількох можливих суспільно небезпечних наслідків. У випадках вчинення суспільно небезпечного діяння з невизначеним або альтернативним умислом відповідальність настає залежно від фактично заподіяних наслідків, оскільки винний передбачав настання будь-якого із цих наслідків і бажав чи свідомо припускав Їх настання. | ||
У випадках вчинення | |||
===Необережність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 25 КК України])=== | ===Необережність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 25 КК України])=== | ||
Необережність є особливою формою психічного ставлення винного до шкідливих наслідків вчиненого ним діяння. При вчиненні необережних | Необережність є особливою формою психічного ставлення винного до шкідливих наслідків вчиненого ним діяння. При вчиненні необережних суспільно небезпечних діянь неможливі готування, замах та співучасть. | ||
Необережність поділяється на кримінально протиправну самовпевненість та кримінально протиправну недбалість. | Необережність поділяється на кримінально протиправну самовпевненість та кримінально протиправну недбалість. | ||
| Рядок 95: | Рядок 94: | ||
*#Винний не усвідомлює суспільної небезпеки вчинюваного ним діяння (дії або бездіяльності). | *#Винний не усвідомлює суспільної небезпеки вчинюваного ним діяння (дії або бездіяльності). | ||
*#Винний не передбачає можливості настання якихось суспільно небезпечних наслідків. | *#Винний не передбачає можливості настання якихось суспільно небезпечних наслідків. | ||
*''Вольовою ознакою'' є те, що особа, маючи реальну можливість передбачити суспільно небезпечні наслідки свого кримінально протиправного діяння, не докладає належних зусиль для запобігання ймовірним | *''Вольовою ознакою'' є те, що особа, маючи реальну можливість передбачити суспільно небезпечні наслідки свого кримінально протиправного діяння, не докладає належних зусиль для запобігання ймовірним кримінально протиправним наслідкам. | ||
Сутність вини при кримінально протиправній недбалості полягає не в інтелектуальній, а у вольовій ознаці, оскільки лише у зв'язку з вольовою ознакою це психічне ставлення отримує кримінально-правову оцінку. | Сутність вини при кримінально протиправній недбалості полягає не в інтелектуальній, а у вольовій ознаці, оскільки лише у зв'язку з вольовою ознакою це психічне ставлення отримує кримінально-правову оцінку. | ||
