Cпадкування фермерського господарства: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
Додно практику пленуму Верхоного суду України, щодо аналогічних справ. |
доповнено- наслідки неприйняття спадщини |
||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
'''<u>Детальніше див.</u>''' "[[Створення фермерського господарства]]". | '''<u>Детальніше див.</u>''' "[[Створення фермерського господарства]]". | ||
==Спадкування прав громадян у фермерському господарстві== | ==Спадкування прав громадян у фермерському господарстві== | ||
Успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до ''частини першої статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n157 Закону України "Про фермерське господарство"]''. Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, нерозподілений прибуток, майнові та інші зобов'язання. | Успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до ''частини першої статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n157 Закону України "Про фермерське господарство"]''. Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, нерозподілений прибуток, майнові та інші зобов'язання. ''' ''' | ||
Перелік прав та обов`язків особи, які не входять до складу спадщину визначений у статті 1219 ЦК України. За змістом вказаного переліку право постійного користування земельною ділянкою, яке належало спадкодавцю, не є тим правом, яке не можна успадкувати. А тому таке право за загальним правилом входить до складу спадщини. Проте право постійного користування земельною ділянкою, яку отримав для ведення селянського (фермерського) господарства його засновник, може бути об`єктом спадкування, якщо зазначена особа до її смерті не змогла створити (зареєструвати) селянське (фермерське) господарство. Тільки у такому разі право постійного користування зазначеною ділянкою входить до складу спадщини у разі смерті цієї особи та може бути успадкованим лише для мети, для якої це право отримав спадкодавець. | Перелік прав та обов`язків особи, які не входять до складу спадщину визначений у статті 1219 ЦК України. За змістом вказаного переліку право постійного користування земельною ділянкою, яке належало спадкодавцю, не є тим правом, яке не можна успадкувати. А тому таке право за загальним правилом входить до складу спадщини. Проте право постійного користування земельною ділянкою, яку отримав для ведення селянського (фермерського) господарства його засновник, може бути об`єктом спадкування, якщо зазначена особа до її смерті не змогла створити (зареєструвати) селянське (фермерське) господарство. Тільки у такому разі право постійного користування зазначеною ділянкою входить до складу спадщини у разі смерті цієї особи та може бути успадкованим лише для мети, для якої це право отримав спадкодавець. | ||
| Рядок 42: | Рядок 42: | ||
Якщо спадкоємців декілька, вони мають дійти згоди, хто з них здійснюватиме таке управління, і повідомити своє рішення нотаріусу. '''Якщо є заповіт''' – відповідальним може бути визначений виконавець заповіту. Якщо спадкоємців або виконавця заповіту немає, нотаріус укладає договір на управління спадщиною з іншою особою. Зокрема, такою особою може бути сільська, селищна, міська рада за місцем знаходження такої земельної ділянки (''ст. 1285 ЦКУ''). Таким договором визначають повноваження управителя спадщини, зокрема, можна на певну особу покласти обов’язки, які повинен виконувати директор підприємства, визначити особу, відповідальну за подання звітності та виконання податкових обов’язків фермерського господарства тощо. | Якщо спадкоємців декілька, вони мають дійти згоди, хто з них здійснюватиме таке управління, і повідомити своє рішення нотаріусу. '''Якщо є заповіт''' – відповідальним може бути визначений виконавець заповіту. Якщо спадкоємців або виконавця заповіту немає, нотаріус укладає договір на управління спадщиною з іншою особою. Зокрема, такою особою може бути сільська, селищна, міська рада за місцем знаходження такої земельної ділянки (''ст. 1285 ЦКУ''). Таким договором визначають повноваження управителя спадщини, зокрема, можна на певну особу покласти обов’язки, які повинен виконувати директор підприємства, визначити особу, відповідальну за подання звітності та виконання податкових обов’язків фермерського господарства тощо. | ||
Повноваження управителя спадщини тривають до отримання Свідоцтва на корпоративні права всіма спадкоємцями, а за їх відсутності – до ухвалення судом рішення про визнання спадщини відумерлою. | Повноваження управителя спадщини тривають до отримання Свідоцтва на корпоративні права всіма спадкоємцями, а за їх відсутності – до ухвалення судом рішення про визнання спадщини відумерлою. | ||
'''''Наслідки неприйняття спадщини.''''' | |||
Якщо спадкоємці не прийняли спадщину, відмовились від неї, були усунені від права на спадкування або взагалі відсутні, то до майна спадкодавця (в т. ч. і ФГ) може бути застосована процедура визнання спадщини відумерлою (ст. 1277 ЦКУ). Орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. | |||
У разі якщо на об’єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно. | |||
Крім того, заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця, а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення - власниками або користувачами суміжних земельних ділянок. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та/або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини. | |||
Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. | |||
Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов'язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені. Якщо власниками відумерлого майна стали декілька територіальних громад, вимоги кредиторів спадкодавця задовольняються територіальними громадами пропорційно до вартості відумерлого майна, набутого у власність кожною з них. | |||
Спадщина, не прийнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою. | |||
'''Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно – за його місцем знаходження.''' | '''Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно – за його місцем знаходження.''' | ||
