Відшкодування застрахованих збитків в зоні АТО: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
мНемає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] | * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] | ||
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про страхування"] | * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про страхування"] | ||
== Страхові події в зоні АТО == | == Страхові події в зоні АТО == | ||
З моменту початку антитерористичної операції (далі – АТО) на теренах Донецької та Луганської областей, багатьом людям довелося залишити свої домівки, майно та податися шукати кращого життя до інших областей нашої держави. Деяке майно жителів було знищено, а деяке ще й було застраховане за договорами добровільного страхування майна у страхових компаніях (як правило автомобілі). На практиці виникла проблема у страхувальників, яка створює доволі серйозні проблеми та фактично унеможливлює отримати відшкодування. | |||
З моменту початку антитерористичної операції (далі – АТО) на теренах Донецької та Луганської областей, багатьом людям довелося залишити свої домівки, майно та податися шукати кращого життя до інших областей нашої держави. Деяке майно жителів було знищено, а деяке ще й було застраховане за договорами добровільного страхування майна у страхових компаніях (як правило автомобілі). | |||
У світовій практиці масові народні заворушення, воєнні дії, революції тощо традиційно належать до форс-мажорних обставин, і за ними страховиками збитки не покриваються. Інакше страхові компанії ризикують збанкрутіти, адже потерпілими на таких територіях є - ''юридичні і фізичні особи''. | У світовій практиці масові народні заворушення, воєнні дії, революції тощо традиційно належать до форс-мажорних обставин, і за ними страховиками збитки не покриваються. Інакше страхові компанії ризикують збанкрутіти, адже потерпілими на таких територіях є - ''юридичні і фізичні особи''. | ||
В усіх договорах страхування прописано '''стандартні винятки''' - це події, що сталися під час воєнних дій, громадянської війни, заколоту, народного повстання, захоплення влади, теракту тощо. Тому страховики на всіх рівнях наголошують, що питання воєнних ризиків та ризиків тероризму - це світова практика. Ці ризики є в усіх без винятку договорах як для фізичних, так і для юридичних осіб. І в мирний, і в воєнний час потрібно купувати окремо страхове покриття або поліс для цих ризиків, тобто до вартості сьогоднішніх договорів ці ризики не включено. Отже, ключовим питанням є те, чи вважаються форс-мажором події на сході нашої країни. | В усіх договорах страхування прописано '''стандартні винятки''' - це події, що сталися під час воєнних дій, громадянської війни, заколоту, народного повстання, захоплення влади, теракту тощо. Тому страховики на всіх рівнях наголошують, що питання воєнних ризиків та ризиків тероризму - це світова практика. Ці ризики є в усіх без винятку договорах як для фізичних, так і для юридичних осіб. І в мирний, і в воєнний час потрібно купувати окремо страхове покриття або поліс для цих ризиків, тобто до вартості сьогоднішніх договорів ці ризики не включено. Отже, ключовим питанням є те, чи вважаються форс-мажором події на сході нашої країни. | ||
== Сертифікат Торгово-промислової палати України про засвідчення обставин непереборної сили (форс-мажору) при здійсненні страхового відшкодування в зоні АТО == | == Сертифікат Торгово-промислової палати України про засвідчення обставин непереборної сили (форс-мажору) при здійсненні страхового відшкодування в зоні АТО == | ||
''Верховний Суд України'' звернув увагу на те, що слід розмежовувати передбачені договором випадки, коли завдані страхувальнику збитки не підлягають відшкодуванню (страхове відшкодування не виплачується), тобто, коли у страховика немає обов’язку здійснити виплату страхового відшкодування, від передбачених договором та/чи законодавством випадків (дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), коли особа лише звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов’язання в силу дії обставин непереборної сили, проте не звільняється від виконання самого обов’язку здійснити виплату страхового відшкодування. | ''Верховний Суд України'' звернув увагу на те, що слід розмежовувати передбачені договором випадки, коли завдані страхувальнику збитки не підлягають відшкодуванню (страхове відшкодування не виплачується), тобто, коли у страховика немає обов’язку здійснити виплату страхового відшкодування, від передбачених договором та/чи законодавством випадків (дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), коли особа лише звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов’язання в силу дії обставин непереборної сили, проте не звільняється від виконання самого обов’язку здійснити виплату страхового відшкодування. | ||
''Зокрема, в постанові Верховного суду України від 03 лютого 2016 року у справі №910/12274/15 зазначено, що наявність чи відсутність у страхової компанії належних документів, які підтверджують обставини непереборної сили (форс-мажору), не впливає на зміст прав і обов’язків сторін, оскільки відповідно до положень договору заявлена позивачем подія є винятком із числа страхових ризиків, її настання не вважається страховим випадком. За таких обставин ця подія не може бути підставою для виникнення зобов’язання з виплати страхового відшкодування, що об’єктивно усуває можливість розгляду питання про наявність підстав для звільнення від відповідальності за його порушення в аспекті застосування положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3076 статті 617 ЦК України].'' | ''Зокрема, в постанові Верховного суду України від 03 лютого 2016 року у справі №910/12274/15 зазначено, що наявність чи відсутність у страхової компанії належних документів, які підтверджують обставини непереборної сили (форс-мажору), не впливає на зміст прав і обов’язків сторін, оскільки відповідно до положень договору заявлена позивачем подія є винятком із числа страхових ризиків, її настання не вважається страховим випадком. За таких обставин ця подія не може бути підставою для виникнення зобов’язання з виплати страхового відшкодування, що об’єктивно усуває можливість розгляду питання про наявність підстав для звільнення від відповідальності за його порушення в аспекті застосування положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3076 статті 617 ЦК України].'' | ||
== Страховий випадок та обов’язок страхового відшкодування в зоні АТО == | == Страховий випадок та обов’язок страхового відшкодування в зоні АТО == | ||
Відповідно до статті ''25 Закону України «Про страхування»'' здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком, згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#Text]. | Відповідно до статті ''25 Закону України «Про страхування»'' здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком, згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#Text]. | ||
| Рядок 23: | Рядок 19: | ||
Відповідно до статті 8 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про страхування"] страховим ризиком є певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання, а '''страховим випадком''' - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. | Відповідно до статті 8 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про страхування"] страховим ризиком є певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання, а '''страховим випадком''' - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. | ||
За змістом положень ''статті 988 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] і статті 20 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80 Закону | За змістом положень ''статті 988 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] і статті 20 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про страхування"]'' обов’язок страховика здійснити страхове відшкодування виникає лише у разі настання страхового випадку. | ||
Тобто, '''базовим документом, який врегульовує відносини між страховиком та страхувальником – є договір добровільного страхування''', який містить усі істотні умови, а саме визначає: що саме страхується, розмір страхової премії, страхової суми, що вважається страховим випадком, а також, випадки, коли страховик може відмовити у виплаті відшкодування. Так, більшість страховиків виключають зі списку страхових випадків події, що сталися під час військових дій, громадських заворушень, терористичних актів чи будь-яких інших заворушень. | Тобто, '''базовим документом, який врегульовує відносини між страховиком та страхувальником – є договір добровільного страхування''', який містить усі істотні умови, а саме визначає: що саме страхується, розмір страхової премії, страхової суми, що вважається страховим випадком, а також, випадки, коли страховик може відмовити у виплаті відшкодування. Так, більшість страховиків виключають зі списку страхових випадків події, що сталися під час військових дій, громадських заворушень, терористичних актів чи будь-яких інших заворушень. | ||
| Рядок 37: | Рядок 33: | ||
Якщо ж договори добровільного страхування майна не мають таких положень, то страховик може звернутися до положень договору про форс-мажорні обставини та відмовити у виплаті з цих підстав. Відповідно форс-мажором страхова буде вважати проведення АТО. | Якщо ж договори добровільного страхування майна не мають таких положень, то страховик може звернутися до положень договору про форс-мажорні обставини та відмовити у виплаті з цих підстав. Відповідно форс-мажором страхова буде вважати проведення АТО. | ||
''' | '''<u>У цьому випадку слід звернути увагу на дві обставини:</u>''' | ||
'''Перша''' – підтвердження форс-мажорних обставин здійснює виключно Торгово-промислова палата України своїм сертифікатом. | '''Перша''' – підтвердження форс-мажорних обставин здійснює виключно Торгово-промислова палата України своїм сертифікатом. | ||
| Рядок 43: | Рядок 39: | ||
'''Друга''' – страховики, як правило, знаходяться поза зоною проведення АТО, а тому, у них відсутні обставини, які унеможливлюють виконання ними їхніх зобов’язань за договорами страхування. | '''Друга''' – страховики, як правило, знаходяться поза зоною проведення АТО, а тому, у них відсутні обставини, які унеможливлюють виконання ними їхніх зобов’язань за договорами страхування. | ||
<big>'''Відтак, з огляду на проведення антитерористичної операції на сході України, у тому числі за місцем розташування застрахованого майна, подія, пов'язана з руйнуванням майна внаслідок військових дій, а також маневрів або інших військових заходів, громадянської війни, терористичних актів, народних хвилювань будь-якого роду або страйків, | <big>'''Відтак, з огляду на проведення антитерористичної операції на сході України, у тому числі за місцем розташування застрахованого майна, подія, пов'язана з руйнуванням майна внаслідок військових дій, а також маневрів або інших військових заходів, громадянської війни, терористичних актів, народних хвилювань будь-якого роду або страйків, не може бути визнана страховим випадком, а тому не породжує обов’язку страховика щодо виплати страхового відшкодування.'''Ознайомитися з позицією Верховного Суду у спорах щодо страхування можна за посиланням [[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/Prezent_strah_Krat.pdf]]. | ||
== Н[[Категорія:Інші питання цивільного права]]а[[Категорія:Суди]]да[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]ння грошової допомоги або компенсації постраждалим від надзвичайних ситуацій, які залишилися на попередньому місці проживання == | == Н[[Категорія:Інші питання цивільного права]]а[[Категорія:Суди]]да[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]ння грошової допомоги або компенсації постраждалим від надзвичайних ситуацій, які залишилися на попередньому місці проживання == | ||
У липні 2019 року Кабмін затвердив Порядок надання та визначення розміру грошової допомоги або компенсації постраждалим від надзвичайних ситуацій, які залишилися на попередньому місці проживання. Зокрема, у документі зазначено, що розмір грошової допомоги постраждалим становить від 3 до 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а розмір грошової компенсації за зруйноване житло внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Росії, може бути не більше 300 тис. грн. | У липні 2019 року Кабмін затвердив Порядок надання та визначення розміру грошової допомоги або компенсації постраждалим від надзвичайних ситуацій, які залишилися на попередньому місці проживання. Зокрема, у документі зазначено, що розмір грошової допомоги постраждалим становить від 3 до 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а розмір грошової компенсації за зруйноване житло внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Росії, може бути не більше 300 тис. грн. | ||
