Юридичний факт запровадження карантину як форс-мажор: відмінності між версіями

*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]  

== Загальні положення ==

Визначення форс-мажору закріплене в декількох нормативно-правових актах. Однак оскільки лише торгово-промислові палати України (ТПП) віднесені законодавством України до органів, наділених повноваженнями засвідчувати форс-мажор, то логічно буде застосовувати визначення форс-мажору, яким керуватиметься ТПП при його засвідченні. Гостра респіраторна хвороба COVID-19, спричинена коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19) сам собою не є форс-мажором. Ним є '''''карантин''''', введений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF постановою Кабінету МІністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2]"'''.''' Не є форс-мажорними обставинами: відсутність грошових коштів (з будь-якої причини), зростання курсу валют, криза, дефолт, відсутність товарів на ринку, а також порушення зобов'язань контрагентами.  

За отримання сертифікату справляється плата. Суб'єкти малого підприємництва отримують сертифікат безкоштовно. Якщо ТПП України відмовила у видачі сертифікату про настання форс-мажорних обставин, заявник може повернути сплачені кошти, звернувшись з відповідною заявою.

Відповідно до законодавства України та міжнародної практики до форс-мажору не відносяться: відсутність необхідних коштів або відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язань; недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника.

== Захист від недобросовісних контрагентів ==

Для убезпечення підприємства від недобросовісного контрагента необхідно передбачити у договорі:

# ''жорсткі строки для повідомлення про настання форс-мажорних обставин'' (наприклад, контрагент має повідомити про настання критичних обставин якомога швидше, протягом одного-двох днів);

# ''конкретне визначення способу підтвердження настання таких обставин та строків, протягом яких таке підтвердження має бути надано'' – джерелом такого підтвердження (сертифікату, довідки) має бути організація, яка викликає беззаперечну довіру та має бездоганну репутацію. Також важливо, щоб таке підтвердження було надано якомога раніше;

# ''доведення фактичного причинно-наслідкового зв’язку між форс-мажорними обставинами, що настали, та дійсною неможливістю виконати своє зобов’язання'' – метою цієї умови є виключити можливість посилання на обставину, яка може й є форс-мажорною, але не унеможливлює виконання договірних зобов’язань. Контрагент має довести, що він не може виконати обіцяне за договором. Ці положення можуть містити додаткові компоненти, наприклад зобов’язання докласти зусиль щодо виконання зобов’язання іншим способом або хоча би частково;

# правило про те, що у разі дійсного настання форс-мажорних обставин, що не дозволяють виконати зобов’язання за договором, ''таке зобов’язання спочатку має бути відстрочене або розстрочене на розумний строк'', і тільки якщо такі обставини зберігатимуться тривалий час – зобов’язання може бути припинено через форс-мажор.

В будь-якому разі, для кожного договору можуть бути підібрані свої формулювання і положення, залежно від обставин і потреб. Такі положення як мінімум гарантують, що недобросовісного простроченого контрагента можна буде притягнути до відповідальності згодом.  

== Застосування форс-мажора у правовідносинах договору оренди ==