Захист прав на земельну ділянку: відмінності між версіями

'''Захист прав на земельну ділянку''' – це сукупність правових засобів, визначених нормативно-правовими актами, які спрямовані та гарантують захист порушених прав землевласників та землекористувачів.  

 

Статтею 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Контитуції України] визначається, що Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання. закріплює рівність перед законом усіх без винятку суб’єктів права власності та гарантує кожному захист його прав і свобод. Статтею 14 Конституції України передбачається конституційна гарантія щодо захисту прав на землю, яка є основним національним багатством та перебуває під особливою охороною держави.

Конституційні норми безпосередньо втілені у земельному законодавстві. Глава 23 «Захист прав на землю» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу України] містить визначення способів захисту прав на земельні ділянки, гарантій права власності на земельну ділянку, а також відповідальність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за порушення права власності на землю та за видання актів, які порушують права власників земельних ділянок.

Нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу України] гарантується та забезпечується фізичним і юридичним особам рівні умови та способи захисту права власності на земельні ділянки та права користування ними (ст.152).

#гарантії захисту прав на землю

#гарантії, пов’язані з відшкодуванням збитків власникам землі та землекористувачам

#гарантії, пов’язані з розв’язанням земельних спорів

*вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов’язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом

*тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання

*встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок

*погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників

*приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан

*неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

 

Речово-правові способи захисту прав на землю безпосередньо спрямовані на захист суб’єктивного права власності на землю чи права землекористування осіб, які на момент порушення права не перебувають у зобов’язальних відносинах з порушником.

Відповідно до статті 158 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу України], земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування спір вирішується у судовому порядку. Земельні спори розглядаються органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у тижневий строк з дня подання заяви. Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин.Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення. У рішенні органу місцевого самоврядування визначається порядок його виконання. Рішення передається сторонам у триденний строк з дня його прийняття. Відповідно до статті 77 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»] вирішення спорів про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку. Статями 15, 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] визначається, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.