Матеріальна відповідальність працівників: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Рядок 16: Рядок 16:
Працівники несуть матеріальну відповідальність за збиток, завданий підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових зобов’язань ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст.130 КЗпП України)].
Працівники несуть матеріальну відповідальність за збиток, завданий підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових зобов’язань ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст.130 КЗпП України)].


'''''Підставою''''' для притягнення працівників до матеріальної відповідальності є наявність прямого дійсного збитку, завданого підприємству (установі, організації), де вони працюють.
'''''Підставою''''' для притягнення працівників до матеріальної відповідальності є:
 
* порушення працівником покладених на нього трудових обов'язків;
* нанесення підприємству прямої дійсної шкоди;
* вина у діях або бездіяльності працівника;
* прямий причинний зв'язок між протиправною та винною дією чи бездіяльністю працівника та шкодою, яка настала.


При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.