Резервування цінних природних територій: відмінності між версіями

'''Резервування цінних територій''' –територія, яка потребує особливої охорони через її природних, культурних чи інших особливостей.

'''Природно - заповідний фонд України (далі - ПЗФ)'''  — ділянки суходолу і водного простору, природні комплекси та об'єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу довкілля.

Розвиток мережі територій та об’єктів ПЗФ України є одним із основних пріоритетів екологічної політики країни, про що свідчать Закон України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» Саме створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду можна назвати не лише основним, але і найбільш ефективним механізмом в процесі охорони природних екосистем, унікальних природних територій, ландшафтів та рідкісних видів рослин і тварин.

Території, що резервуються з метою наступного заповідання, залишаються у віданні їх землевласників та землекористувачів і використовуються за цільовим призначенням із додержанням особливих вимог охорони навколишнього природного середовища та обмежень, що визначаються рішенням про резервування. Провадження на таких територіях діяльності, що призводить до зміни угідь, на земельних ділянках усіх категорій земель (боліт, степів, сіножатей, пасовищ, земельних лісових ділянок) забороняється.

'''Крок 1'''  

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у десятиденний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій та об’єктів приймає рішення про її затвердження та резервування цінних для заповідання територій та об’єктів.

[[Категорія:Земельне право]]

[[Категорія:Охорона земель]]

__ОБОВ_ЗМІСТ__