Оскарження вироку в суді апеляційної інстанції: відмінності між версіями

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/ статті 392 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК]) в апеляційному порядку можуть бути оскаржені <u>судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили</u>.  

1.Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/ статтями 381 та 382 КПК], не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/ статті 395 КПК] особа має право подати апеляційну скаргу через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення, '''протягом 30 днів із дня проголошення вироку'''.

Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому для розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/ стаття 382 КПК]), то строк оскарження обчислюється з моменту вручення копії судового рішення особі, яка перебуває під вартою ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/ частина третя статті 395 КПК]).<br />Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/ статті 397 КПК] суд першої інстанції через три дні після закінчення строку апеляційного оскарження судового рішення надсилає отримані апеляційні скарги разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції. Апеляційні скарги, що надійшли після направлення матеріалів кримінального провадження до суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня після їх надходження направляються до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/ частини першої статті 400 КПК] подання апеляційної скарги на вирок або ухвалу суду першої інстанції <u>зупиняє набрання цими судовими рішеннями законної сили</u> та їх виконання, крім випадків, безпосередньо встановлених КПК.

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/ Статтею 396 КПК] передбачено, що апеляційна скарга подається в письмовій формі.

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/ статті 403 КПК] особа, яка подала апеляційну скаргу, наділена правом змінити та/або доповнити апеляційну скаргу, яке може бути реалізовано лише до початку апеляційного розгляду. Необхідно звернути увагу, що внесення до апеляційної скарги змін, які тягнуть за собою погіршення становища обвинуваченого, після закінчення строку на апеляційне оскарження не допускається.

Після надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції вона '''не пізніше наступного дня''' передається судді-доповідачу, який '''протягом трьох днів''' перевіряє її на відповідність вимогам статті 396 КПК. Невідповідність апеляційної скарги встановленим у КПК вимогам перешкоджає її розгляду судом апеляційної інстанції.  

Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. '''Апеляційний суд має право вийти за межі апеляційних вимог''' лише у таких випадках:  

# Якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.

# Якщо цим не погіршується становище особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

# За наявності підстав для прийняття рішення на користь осіб, які не подали апеляційну скаргу. У такому випадку суд апеляційної інстанції зобов'язаний прийняти рішення на користь цих осіб.<br />

* дослідити докази, які стали відомими після ухвалення рішення судом першої інстанції. При цьому слід мати на увазі, що такі докази можуть бути подані учасниками судового провадження або витребувані судом за наявності відповідного клопотання учасника кримінального провадження при підготовці до апеляційного розгляду.<br />

Відповідно до частини 1 статті 403 КПК о''соба має право відмовитися від апеляційної скарги'' до закінчення апеляційного розгляду. Захисник підозрюваного, обвинуваченого або представник потерпілого можуть відмовитися від апеляційної скарги лише за наявності згоди відповідного підозрюваного, обвинуваченого або потерпілого. У цьому випадку вони подають відповідну заяву, яку обвинувачений, потерпілий можуть підтримати безпосередньо у засіданні, або до заяви додається документ від імені обвинуваченого, потерпілого, що підтверджує їх особисту згоду на відмову від апеляційної скарги.<br />

У випадку відмови від апеляційної скарги особи, яка її подала, суд апеляційної інстанції виносить ухвалу про закриття апеляційного провадження лише у випадку, якщо вирок або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги.<br />

Відповідно до статті 406 КПК перегляд судового рішення в суді апеляційної інстанції може бути проведений '''у формі письмового апеляційного провадження'''. Обов'язковою умовою такого провадження є наявність клопотання від усіх без винятку учасників судового провадження про здійснення провадження за їх відсутності. За своїм змістом розгляд матеріалів кримінального провадження у письмовому провадженні є аналогічним звичайному апеляційному розгляду та передбачає детальний розгляд у контексті дослідження підстав та доводів апеляції, а також заперечень на апеляційну скаргу. Суд апеляційної інстанції, ґрунтуючись на вимогах апеляційної скарги, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та ухвалює відповідне рішення. Процесуальна можливість ухвалити судове рішення за результатами письмового провадження є правом, а не обов'язком суду апеляційної інстанції, оскільки згідно з частиною 2 статті 406 КПК суд апеляційної інстанції у письмовому провадженні наділений правом призначити апеляційний розгляд, якщо у цьому виникне необхідність. Копія ухваленого рішення за результатами письмового провадження надсилається учасникам судового провадження протягом трьох днів із дня підписання його повного тексту.

Відповідно до частини 1 статті 407 КПК '''за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право''':  

# Залишити вирок без змін.

# Змінити вирок.

# Скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок.

# Скасувати вирок і закрити кримінальне провадження;

# Скасувати вирок і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.<br />

За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду на підставі угоди суд апеляційної інстанції, окрім повноважень, передбачених пунктами 1 - 5 частини 1 статті 407 КПК, також має право скасувати вирок і направити кримінальне провадження:

* до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була укладена під час досудового розслідування.<br />

# В інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого. У таких випадках суд апеляційної інстанції змінює вирок, якщо його зміна не погіршує становища обвинуваченого, зокрема: а) у разі зміни рішення про долю речових доказів і документів згідно зі статтею 100 КПК; б) у разі виключення окремих епізодів обвинувачення, що не підтверджені доказами, не містять складу кримінального правопорушення чи поставлені у вину особі з порушенням порядку застосування процесуального закону, якщо направлення провадження на новий судовий розгляд буде визнано недоцільним.<br />

Згідно з положеннями статті 409 КПК '''підставами для скасування або зміни судового рішення є''':

- невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.<br />

При цьому за наявності декількох підстав для скасування або зміни вироку суд апеляційної інстанції має зазначити в ухвалі про всі такі підстави.<br />

У частині 3 статті 409 та частині 2 статті 421 КПК закріплено застереження, спрямоване на забезпечення прав виправданого, оскільки '''суд апеляційної інстанції не має права скасувати виправдувальний вирок лише з мотивів істотного порушення прав обвинуваченого'''. <br />

Неповнота судового розгляду може бути встановлена також у разі: 1)якщо належно не з'ясовано обставини, що характеризують об'єкт і об'єктивну сторону злочину; 2) всебічно і повно не досліджено ознаки, на підставі яких встановлюється суб'єкт і суб'єктивна сторона злочину; 3) поверхово досліджено відомості про особу обвинувачуваного, обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання; 4) не з'ясовано наявність/відсутність обставин, що виключають притягнення особи до кримінальної відповідальності; 5) недостатньо досліджено характер і розмір заподіяної шкоди; 6) не встановлено роль кожного обвинуваченого у вчиненні кожного епізоду злочину; 7) не виявлено причини й умови, що сприяли вчиненню злочину, якщо це має істотне значення для справи; 8) не вжито заходів щодо перевірки показань заінтересованих учасників провадження, що покладені в основу судового рішення; 9) не з'ясовано причини істотних протиріч у доказах; 10) висновки суду побудовано на припущеннях; 11) не проведено необхідні слідчі дії; 12) неповно досліджено версії обвинувачення або захисту; 13) суд необґрунтовано обмежився оголошенням показань свідків, не допитавши їх; 14) не з'ясовано обставини, що мають значення для початку досудового розслідування щодо осіб, причетних до злочину, встановлення ролі яких може вплинути на ступінь винуватості засуджених осіб.<br />

Судове рішення визнається таким, що відповідає фактичним обставинам кримінального провадження у випадку, якщо в його основу покладено висновки, що ґрунтуються на достовірних доказах, досліджених безпосередньо під час судового розгляду. За будь-яких умов судове рішення не може бути визнано таким, що відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо судом не перевірені та не спростовані доводи на захист обвинуваченого та не усунуті сумніви в його винуватості, які могли вплинути на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність, на визначення виду покарання або на застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру.<br />

# Висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.

За змістом частини 2 статті 412 КПК судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо: 1) за наявності підстав для закриття судом кримінального провадження його не було закрито (стаття 284 КПК); 2) судове рішення ухвалено незаконним складом суду; 3) судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених статтею 381 КПК, або прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов'язковою; 4) судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов'язковою; 5) судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання; 6) порушено правила підсудності; 7) у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.<br />

1) судове рішення ухвалено незаконним складом суду;

2) судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених статтею 381 КПК, або прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов'язковою;

3) судове провадження здійснено за відсутності захисника, коли його участь є обов'язковою;

4) судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання;

6) у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.<br />

Крім цього, КПК передбачає інші підстави, що тягнуть за собою призначення нового судового розгляду у суді першої інстанції:

а) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою;

б) судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд (пункти 2, 3 частини 1 статті 415 КПК).

Фіксування зазначених процесуальних порушень судом апеляційної інстанції повинно унеможливити їх повторення, а тому відповідно до частини 3 статті 415 КПК висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.<br />

Новий розгляд у суді першої інстанції відбувається відповідно до встановлених у КПК вимог щодо загальних положень судового розгляду у суді першої інстанції у разі скасування судом апеляційної інстанції вироку або ухвали про закриття кримінального провадження чи про застосування, відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру.<br />

При цьому новий розгляд у суді першої інстанції відбувається іншим складом суду незалежно від підстав, з яких судом апеляційної інстанції призначено новий розгляд. <br />

Відповідно до ч. 2 ст. 416 КПК застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення та посилення покарання можливі лише за умови, що вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання.

Скасування вироку (ухвали) у зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або про більш суворе покарання не звільняє суд при новому судовому розгляді від обов'язку безпосередньо дослідити й оцінити всі докази, вивчити і взяти до уваги нові обставини, що не були відомі або враховані при розгляді у суді першої інстанції, і виконати для цього всі необхідні процесуальні дії, не обмежуючись тими, які йому було вказано зробити.<br />

Відповідно до статті 418 КПК у випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої статті 407 КПК, суд апеляційної інстанції '''ухвалює вирок'''. Будь-яке інше рішення суд апеляційної інстанції приймає '''у формі ухвали'''.<br />

Судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються, проголошуються, видаються, роз’яснюються або надсилаються учасникам судового провадження в порядку, передбаченомустаттями 368-380 КПК.<br />

# ''Вступної частини'' із зазначенням: дати і місця її постановлення; найменування суду апеляційної інстанції, прізвищ та ініціалів суддів і секретаря судового засідання; найменування (номера) кримінального провадження; прізвища, ім’я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, року, місяця і дня його народження, місця народження і місця проживання; закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа; імен (найменувань) учасників судового провадження.

# ''Мотивувальної частини'' із зазначенням: короткого змісту вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції; узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу; узагальненого викладу позиції інших учасників судового провадження; встановлених судом першої інстанції обставин; встановлених судом апеляційної інстанції обставин з посиланням на докази, а також мотивів визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними; мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

При скасуванні або зміні судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку чи ухвали.<br />

Відповідно до статті 420 КПК суд апеляційної інстанції '''скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі''':

* необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення;

* необхідності застосування більш суворого покарання;

* скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції;

* неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.<br />

Вирок суду апеляційної інстанції повинен відповідати загальним вимогам до вироків. Крім того, у вироку суду апеляційної інстанції зазначаються зміст вироку суду першої інстанції, короткий зміст вимог апеляційної скарги, мотиви ухваленого рішення, рішення по суті вимог апеляційної скарги.

Після закінчення провадження в суді апеляційної інстанції матеріали кримінального провадження мають бути направлені до суду першої інстанції не пізніш як у семиденний строк.<br />

== Зразки апеляційних скарг на вирок суду ==  

[http://zakon-i-pravo.net/case/apelyaciyna-skarga-na-virok-sudu-pershoyi-instanciyi-u-kriminalniy-spravi-po-obvinuvachennyu-2 Зразок апеляційної скарги на вирок суду]

[http://statelaw.pp.ua/апеляційна-скарга-на-вирок-суду-зразо/ Зразок апеляційної скарги на вирок суду]<br />