Поняття та умови договору в цивільному праві: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Tetiana.kulishova (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 3: Рядок 3:


==Поняття та основні ознаки цивільно-правового довогору==
==Поняття та основні ознаки цивільно-правового довогору==
'''Цивільно-правовий договір''' — домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну та припинення цивільних прав та обов'язків ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3112#n3112 частина 1 статті 626 Цивільного Кодексу України].<br />
'''Цивільно-правовий договір''' — домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну та припинення цивільних прав та обов'язків ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3112#n3112 частина 1 статті 626 Цивільного Кодексу України]).<br />
'''Основними ознаками договору є''':<br />
'''Основними ознаками договору є''':<br />
• ''домовленість'', тобто для його існування має бути компроміс, збіг волевиявлення учасників;<br />
• ''домовленість'', тобто для його існування має бути компроміс, збіг волевиявлення учасників;<br />
Рядок 9: Рядок 9:
• ''спрямованість на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків.''
• ''спрямованість на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків.''
==Свобода договору==
==Свобода договору==
При укладенні договору сторони є вільними у виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, що визначено чинним законодавством ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3118#n3118 стаття 627 Цивільного кодексу України]).  Це положення закріплює один з найважливіших принципів договірного регулювання суспільних відносин — '''принцип свободи договору''', який сключає в себе наступні складові:<br />
При укладенні договору сторони є вільними у виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, що визначено чинним законодавством ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3118#n3118 стаття 627 Цивільного кодексу України]).  Це положення закріплює один з найважливіших принципів договірного регулювання суспільних відносин — '''принцип свободи договору''', який включає в себе наступні складові:<br />
1) ''свобода в укладенні договору'', тобто відсутність будь-яких примусів, щодо того, вступати суб'єктам в договірні відносини, чи ні;<br />
1) ''свобода в укладенні договору'', тобто відсутність будь-яких примусів, щодо того, вступати суб'єктам в договірні відносини, чи ні;<br />
2) ''свобода вибору характеру договору'', що укладається, а це означає, що сторони самі для себе вирішують, який саме договір їм укладати. При цьому, вони можуть укладати як договір, що передбачений чинним законодавством, так і такий, що ним не передбачений, проте відповідає загальним засадам цивільного законодавства ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran42#n42 частина 1 статті 6 Цивільного кодексу України]).<br />
2) ''свобода вибору характеру договору'', що укладається, а це означає, що сторони самі для себе вирішують, який саме договір їм укладати. При цьому, вони можуть укладати як договір, що передбачений чинним законодавством, так і такий, що ним не передбачений, проте відповідає загальним засадам цивільного законодавства ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran42#n42 частина 1 статті 6 Цивільного кодексу України]).<br />
Рядок 28: Рядок 28:
==Істотні умови==
==Істотні умови==
''Істотними'' вважаються умови, які необхідні і достатні для [[Укладення, зміна, розірвання договору|укладення договору]]. Це випливає зі [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3170#n3170 статті 638 Цивільного кодексу України], згідно з якою договір вважається укладеним тільки тоді, коли між сторонами в потрібній для відповідних випадків формі досягнуто згоди зі всіх істотних його умов. Це означає, що за відсутності хоча б однієї з таких умов договір не може вважатися укладеним. Водночас, якщо досягнуто згоди щодо істотних умов, то договір набирає чинності, навіть якщо не містить якихось інших умов. ''Саме тому такі умови ще називають необхідними''.
''Істотними'' вважаються умови, які необхідні і достатні для [[Укладення, зміна, розірвання договору|укладення договору]]. Це випливає зі [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3170#n3170 статті 638 Цивільного кодексу України], згідно з якою договір вважається укладеним тільки тоді, коли між сторонами в потрібній для відповідних випадків формі досягнуто згоди зі всіх істотних його умов. Це означає, що за відсутності хоча б однієї з таких умов договір не може вважатися укладеним. Водночас, якщо досягнуто згоди щодо істотних умов, то договір набирає чинності, навіть якщо не містить якихось інших умов. ''Саме тому такі умови ще називають необхідними''.
Визначення кола істотних умов залежить від специфіки кожного конкретного договору. Наприклад, істотними умовами [[Договір купівлі – продажу|договору купівлі-продажу]] є предмет договору, ціна. Предмет договору, плата за користування, порядок користування найнятим майном є істотними умовами договору найму.<br />
Визначення кола істотних умов залежить від специфіки кожного конкретного договору. Наприклад, істотними умовами [[Договір купівлі – продажу|договору купівлі-продажу]] є предмет договору, ціна. Предмет договору, плата за користування, порядок користування найнятим майном є істотними умовами [[Договір найму (оренди)|договору найму]].<br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3170#n3170 Частина 1 статті 638 Цивільного кодексу України] поділяє '''істотні умови на 4 групи''':
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3170#n3170 Частина 1 статті 638 Цивільного кодексу України] поділяє '''істотні умови на 4 групи''':<br>
1) умови про предмет;<br />
1) умови про предмет;<br />
2) умови, які визначені законом як істотні;<br />
2) умови, які визначені законом як істотні;<br />
Рядок 38: Рядок 38:
Наприклад, [[Договір купівлі – продажу|купівля-продаж]] за своєю суттю є оплатним договором, отже, не встановлення угодою сторін такої умови, як ціна, свідчить про відсутність самого договору купівлі-продажу. Однак, будучи істотною для договору купівлі-продажу, умова про ціну позбавлена значення для [[Договір дарування|договору дарування]], у зв'язку з безоплатним характером останнього.<br />
Наприклад, [[Договір купівлі – продажу|купівля-продаж]] за своєю суттю є оплатним договором, отже, не встановлення угодою сторін такої умови, як ціна, свідчить про відсутність самого договору купівлі-продажу. Однак, будучи істотною для договору купівлі-продажу, умова про ціну позбавлена значення для [[Договір дарування|договору дарування]], у зв'язку з безоплатним характером останнього.<br />
Будь-яка зі сторін може визнати недостатніми ті умови, що названі істотними у законі або є необхідними для договору цього виду, і зажадати включення у договір додаткових умов, без яких угода її не влаштовує. У цьому випадку такі умови також набувають значення істотних. Наприклад, за загальним правилом, доставка проданої речі в певне місце не належить до істотних умов купівлі-продажу. Однак якщо покупець хотів укласти договір тільки з дотриманням цієї умови, а продавець не згоден з такою вимогою, то не можна вважати такий договір укладеним тільки тому, що досягнуто згода сторін щодо предмета, якості та вартості речі.<br />
Будь-яка зі сторін може визнати недостатніми ті умови, що названі істотними у законі або є необхідними для договору цього виду, і зажадати включення у договір додаткових умов, без яких угода її не влаштовує. У цьому випадку такі умови також набувають значення істотних. Наприклад, за загальним правилом, доставка проданої речі в певне місце не належить до істотних умов купівлі-продажу. Однак якщо покупець хотів укласти договір тільки з дотриманням цієї умови, а продавець не згоден з такою вимогою, то не можна вважати такий договір укладеним тільки тому, що досягнуто згода сторін щодо предмета, якості та вартості речі.<br />
Таким чином, для [[Укладення, зміна, розірвання договору|укладення договору]] необхідне досягнення угоди зі всіх істотних його умов. Разом з тим іноді недостатньо і такої угоди. Зокрема, крім неї може вимагатися передача речі, - якщо йдеться про реальний договір ([[Договір позики: порядок укладення, розірвання, стягнення заборгованості, забезпечення виконання|позика]], [[Договір дарування|дарування]]). У встановлених законом випадках договір має бути укладеним у потрібній формі. Наприклад, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку тощо потребує [[Нотаріальне посвідчення правочинів|нотаріального посвідчення]] та [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно|державної реєстрації]] ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3252#n3252 стаття 657 Цивільного кодексу України]). Тому все зазначене щодо істотних умов договору повною мірою стосується і форми договору, оскільки якщо одна зі сторін вимагає, або законом обумовлене [[Нотаріальне посвідчення правочинів|нотаріальне посвідчення]], а інша сторона від цього ухиляється, то не можна говорити про досягнення в цьому випадку угоди.<br />
Таким чином, для [[Укладення, зміна, розірвання договору|укладення договору]] необхідне досягнення угоди зі всіх істотних його умов. Разом з тим іноді недостатньо і такої угоди. Зокрема, крім неї може вимагатися передача речі, - якщо йдеться про реальний договір ([[Договір позики|позика]], [[Договір дарування|дарування]]). У встановлених законом випадках договір має бути укладеним у потрібній формі. Наприклад, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку тощо потребує [[Нотаріальне посвідчення правочинів|нотаріального посвідчення]] та [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно|державної реєстрації]] ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3252#n3252 стаття 657 Цивільного кодексу України]). Тому все зазначене щодо істотних умов договору повною мірою стосується і форми договору, оскільки якщо одна зі сторін вимагає, або законом обумовлене [[Нотаріальне посвідчення правочинів|нотаріальне посвідчення]], а інша сторона від цього ухиляється, то не можна говорити про досягнення в цьому випадку угоди.<br />
Щодо передачі речі у реальному договорі, то тут справа виглядає дещо інакше. Якщо речі не передано, то немає й договору. Але не тому, що не досягнуто згоди щодо його істотних умов, а тому, що не додержані вимоги закону, без яких не може йтися про існування договору взагалі.
Щодо передачі речі у реальному договорі, то тут справа виглядає дещо інакше. Якщо речі не передано, то немає й договору. Але не тому, що не досягнуто згоди щодо його істотних умов, а тому, що не додержані вимоги закону, без яких не може йтися про існування договору взагалі.
==Типові умови==
==Типові умови==