Нормування та ліцензування в галузі використання та охорони земель: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
'''Нормування та стандартизація у сфері використання й охорони земель''' — функція державного управління земельними ресурсами, яка полягає у прийнятті та забезпеченні використання суб'єктами земельних відносин вимог щодо якості земель, родючості ґрунтів і допустимого антропогенного навантаження та господарського освоєння земель. | '''Нормування та стандартизація у сфері використання й охорони земель''' — функція державного управління земельними ресурсами, яка полягає у прийнятті та забезпеченні використання суб'єктами земельних відносин вимог щодо якості земель, родючості ґрунтів і допустимого антропогенного навантаження та господарського освоєння земель. | ||
Нормативні документи в галузі охорони земель розробляються, затверджуються, перевіряються і переглядаються в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1315-18 Законом України «Про стандартизацію»]. Згідно із Законом стандартизація передбачає діяльність, що полягає в установленні положень для загального та неодноразового використання щодо наявних чи потенційних завдань і спрямована на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері. Мета стандартизації і нормування в галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів полягає в забезпеченні екологічної і санітарно-гігієнічної безпеки громадян шляхом прийняття відповідних нормативів і стандартів, які визначають вимоги щодо якості земель, допустимого антропогенного навантаження на ґрунти та окремі території, допустимого сільськогосподарського освоєння земель тощо. | |||
Поряд зі стандартизацією в сучасних умовах застосовується ще один напрям забезпечення впорядкованості суспільних відносин у галузі охорони земель — нормування. Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15 статтею 28 Закону України «Про охорону земель»] нормування в галузі охорони земель полягають у забезпеченні екологічної та санітарно-гігієнічної безпеки громадян шляхом визначення вимог щодо якості земель, родючості ґрунтів і допустимого антропогенного навантаження та господарського освоєння земель. | |||
Воно полягає у прийнятті нормативів, перелік яких встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15 статтею 30 ЗК України «Про охорону земель»]: | |||
* гранично допустимого забруднення ґрунтів; | |||
* якісного стану ґрунтів; | |||
* оптимального співвідношення земельних угідь; | * оптимального співвідношення земельних угідь; | ||
* показники деградації земель та ґрунтів. | * показники деградації земель та ґрунтів. | ||
Згідно зі ст. | Згідно зі ст. 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15 Закону України «Про охорону земель»] Нормативи оптимального співвідношення земельних угідь встановлюються для запобігання надмірному антропогенному впливу на них, у тому числі надмірній розораності сільськогосподарських угідь. | ||
* | До нормативів оптимального співвідношення земельних угідь належать: | ||
* оптимальне співвідношення земель сільськогосподарського, природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного, рекреаційного призначення, а також земель лісового та водного фондів; | |||
* оптимальне співвідношення ріллі та багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ, а також земель під полезахисними лісосмугами в агроландшафтах. | |||
Нормативи гранично допустимого забруднення ґрунтів запроваджуються з метою встановлення критеріїв придатності земель за їх основним цільовим призначенням (сільськогосподарським, оздоровчим, рекреаційним тощо). До нормативів гранично допустимого забруднення ґрунтів належать: гранично допустимі концентрації у ґрунтах хімічних речовин, залишкових кількостей пестицидів і агрохімікатів, важких металів тощо; максимально допустимі рівні забруднення ґрунтів радіоактивними речовинами. | Нормативи гранично допустимого забруднення ґрунтів запроваджуються з метою встановлення критеріїв придатності земель за їх основним цільовим призначенням (сільськогосподарським, оздоровчим, рекреаційним тощо). До нормативів гранично допустимого забруднення ґрунтів належать: гранично допустимі концентрації у ґрунтах хімічних речовин, залишкових кількостей пестицидів і агрохімікатів, важких металів тощо; максимально допустимі рівні забруднення ґрунтів радіоактивними речовинами. | ||
Нормативи рівня деградації земель та ґрунтів встановлюються для кожної категорії земель з метою здійснення ефективного контролю за земельними ресурсами та запобігання погіршенню їх стану. | Нормативи рівня деградації земель та ґрунтів встановлюються для кожної категорії земель з метою здійснення ефективного контролю за земельними ресурсами та запобігання погіршенню їх стану. | ||
Згідно зі ст. | Згідно зі ст. 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1315-18 Закону України «Про стандартизацію»] суб'єктами стандартизації є: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері стандартизації; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації; національний орган стандартизації; технічні комітети стандартизації; підприємства, установи та організації, що здійснюють стандартизацію. Що стосується нормативів у галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів, то їх встановлення належить до компетенції Кабінету Міністрів України. Проте нормативи гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також перелік цих речовин затверджуються спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у галузі охорони здоров'я та санітарного нагляду, екології та природних ресурсів. | ||
Застосування стандартів та нормативів у галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів може здійснюватися шляхом укладення та реалізації договорів. Наприклад, у договорі оренди земельної ділянки можуть бути визначені обов'язки орендаря щодо дотримання в процесі використання орендованої ділянки певних параметрів (стандартів, нормативів) її використання. Стандарти та нормативи можуть також реалізовуватися через укладення та виконання договорів на рекультивацію земель, їх консервацію, виконання землевпорядних робіт тощо. | Застосування стандартів та нормативів у галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів може здійснюватися шляхом укладення та реалізації договорів. Наприклад, у договорі оренди земельної ділянки можуть бути визначені обов'язки орендаря щодо дотримання в процесі використання орендованої ділянки певних параметрів (стандартів, нормативів) її використання. Стандарти та нормативи можуть також реалізовуватися через укладення та виконання договорів на рекультивацію земель, їх консервацію, виконання землевпорядних робіт тощо. | ||
До нормативних документів із стандартизації у галузі охорони земель належать: | До нормативних документів із стандартизації у галузі охорони земель належать: | ||
| Рядок 49: | Рядок 48: | ||
== Поняття ліцензування, порядок здійснення == | == Поняття ліцензування, порядок здійснення == | ||
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 2 березня 2015 року № 222-VIII] (Далі – Закон № 222-VIII) '''ліцензування''' - засіб державного регулювання провадження видів господарської діяльності, спрямований на забезпечення | Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 2 березня 2015 року № 222-VIII] (Далі – Закон № 222-VIII) '''ліцензування''' - засіб державного регулювання провадження видів господарської діяльності, спрямований на забезпечення безпеки та захисту економічних і соціальних інтересів держави, суспільства, прав та законних інтересів, життя і здоров’я людини, екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища. | ||
Державна політика у сфері ліцензування ґрунтується на: | Державна політика у сфері ліцензування ґрунтується на: | ||
| Рядок 85: | Рядок 84: | ||
залучення на паритетних засадах представників профільних громадських організацій, суб’єктів господарювання та/або їх об’єднань до процесу прийняття рішень Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування. | залучення на паритетних засадах представників профільних громадських організацій, суб’єктів господарювання та/або їх об’єднань до процесу прийняття рішень Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування. | ||
Документи, подання яких до органу ліцензування можуть бути подані до органу ліцензування за вибором здобувача ліцензії, ліцензіата: | |||
* нарочно; | * нарочно; | ||
* поштовим відправленням з описом вкладення; | * поштовим відправленням з описом вкладення; | ||
| Рядок 94: | Рядок 93: | ||
Документи, що подаються в електронній формі, оформлюються згідно з вимогами законодавства у сфері електронного документообігу. | Документи, що подаються в електронній формі, оформлюються згідно з вимогами законодавства у сфері електронного документообігу. | ||
Документи, що складаються здобувачем ліцензії, ліцензіатом відповідно до цього Закону, мають бути викладені державною мовою та підписані здобувачем ліцензії, ліцензіатом або іншою уповноваженою на це особою. | Документи, що складаються здобувачем ліцензії, ліцензіатом відповідно до цього Закону, мають бути викладені державною мовою та підписані здобувачем ліцензії, ліцензіатом або іншою уповноваженою на це особою. Заява про отримання ліцензії та підтвердні документи, подані у паперовій формі, приймаються за описом. | ||
Заява про отримання ліцензії та підтвердні документи, подані у паперовій формі, приймаються за описом. | |||
При надходженні до органу ліцензування заяви про отримання ліцензії разом з підтвердними документами на паперових носіях на двох екземплярах опису документів уповноваженою посадовою особою органу ліцензування робиться відмітка про дату прийняття документів і засвідчується своїм підписом із зазначенням прізвища, ініціалів, посади. Один екземпляр опису уповноваженою посадовою особою органу ліцензування надається (надсилається рекомендованим листом чи за допомогою засобів телекомунікації) здобувачу ліцензії (а у разі подання здобувачем ліцензії документів до органу ліцензування нарочно - видається йому нарочно одразу після заповнення), а другий екземпляр опису залишається в органі ліцензування. | При надходженні до органу ліцензування заяви про отримання ліцензії разом з підтвердними документами на паперових носіях на двох екземплярах опису документів уповноваженою посадовою особою органу ліцензування робиться відмітка про дату прийняття документів і засвідчується своїм підписом із зазначенням прізвища, ініціалів, посади. Один екземпляр опису уповноваженою посадовою особою органу ліцензування надається (надсилається рекомендованим листом чи за допомогою засобів телекомунікації) здобувачу ліцензії (а у разі подання здобувачем ліцензії документів до органу ліцензування нарочно - видається йому нарочно одразу після заповнення), а другий екземпляр опису залишається в органі ліцензування. | ||
| Рядок 130: | Рядок 128: | ||
* подання заяви з порушенням строків, передбачених цим Законом; | * подання заяви з порушенням строків, передбачених цим Законом; | ||
* відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про здобувача ліцензії (суб’єкта господарювання) або наявність відомостей про державну реєстрацію його припинення; | * відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про здобувача ліцензії (суб’єкта господарювання) або наявність відомостей про державну реєстрацію його припинення; | ||
* наявність інформації про здійснення контролю за діяльністю суб’єкта господарювання у значенні, наведеному у | * наявність інформації про здійснення контролю за діяльністю суб’єкта господарювання у значенні, наведеному у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2210-14 Законі України "Про захист економічної конкуренції"], резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Законі України "Про оборону України"] | ||
За видачу ліцензії справляється разова плата в розмірі одного прожиткового мінімуму, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, якщо інший розмір плати не встановлений законом. | За видачу ліцензії справляється разова плата в розмірі одного прожиткового мінімуму, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, якщо інший розмір плати не встановлений законом. Ліцензія видається на необмежений строк. | ||
'''Переоформлення ліцензії є безоплатним.''' | '''Переоформлення ліцензії є безоплатним.''' | ||
