Встановлення факту батьківства: відмінності між версіями

 

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 * Сімейний кодекс України]<br />

 

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 * Цивільний процесуальний кодекс України]<br />

 

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 * Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" №5 31.03.1995|* Постанова пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів , що мають юридичне значення" від 31 березня 1995 року №5]

 

 

<br />

На відміну від добровільного визнання батьківства, судове встановлення батьківства можливе лише щодо дітей, які народились після 1 жовтня 1968 року, тобто після вступу в силу законодавства Союзу РСР та союзних республік про шлюб і сім'ю, які зворотної сили не мають. Тому суди не мають права приймати заяви про встановлення батьківства дітей, що народились до 1 жовтня 1968 року.<br />

 

Справи про встановлення батьківства щодо дитини, народженої після 1 січня 2004 року, суд повинен вирішувати відповідно до норм Сімейного кодексу України.

 

На відміну від Кодексу про шлюб та сім'ю, чинне сімейне законодавство України передбачає можливість встановлення факту батьківства незалежно від того, чи визнавала особа своє батьківство за життя і чи взагалі знало про народження дитини.

 

 

Визнання батьківства за рішенням суду (ст. 128 СК Украї­ни) проводиться за наявності спору щодо особи, яка є батьком дитини. Ситуації, в яких батьківство встановлюються в судовому порядку, мають місце, коли чоловік не визнає себе батьком дити­ни й, навпаки, коли чоловік вважає себе батьком дитини, а цей факт оспорюється.<br />

 

Підставою для визнання батьківства можуть слугувати будь-які відомості, що засвідчують походження дити­ни від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України (ч. 2 ст. 128 СК України).

 

 

Визнання батьківства в суді здійснюється у порядку '''позовно­го провадження'''. Позов про визнання батьківства може бути по­даний матір’ю, опікуном, піклувальником дитини або особою, яка утримує та виховує дитину. Дитина, яка досягла повноліття, має право самостійно подати позов про визнання батьківства.<br />

 

 

 

Встановлення факту батьківства в судовому порядку відрізняється від визнання батьківства за рішенням суду за на­ступними критеріями:<br />

 

* час народження дитини.<br />

Звернення до суду та розгляд з заяви про встановлення факту батьківства (материнства)

Розгляд справ про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами віднесено до компетенції місцевих загальних судів (ст. 256 ЦПК України). Зазначена категорія справ розглядається в окремому провадженні, яке визначається як вид непозовного цивільного судочинства.<br />

Заяву про встановлення факту батьківства слід подавати до суду за місцем реєстрації заявника. У випадку якщо з такою заявою звертається громадянин України, який проживає за межами країни, підсудність необхідно буде визначати за клопотанням громадянина до Верховного суду України (ст. 257 ЦПК України).<br />

При засвідченні походження дитини від певної особи, надаються докази, що зібрані  у відповідності зі ст. 57 Цивільного процесуального кодексу:<br />

* Пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників;

* Речові докази, зокрема звуко- та відеозапису;

* Висновки експертів.<br />

 

За подачу заяви про встановлення факту батьківства заявнику (фізичній особі) необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (підпункт 4 пункту 1 частини другої статті 4 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"]), тобто 275 грн. 60 коп. (станом на 27 жовтня 2016 року).  

| [http://court.gov.ua/sudytax/ Автоматичний розрахунок на сайті "Судова влада"]

 

Підставою для залишення заяви без руху є відсутність в ній наступних відомостей:<br />

 

* до заяви не приєднано довідки про немож­ливість одержання чи відновлення необхідних документів.<br />

В останній час набуває поширення експертиза, що зветься «Генна дактилоскопія» (судово-генетична експертиза), висновок якої на 100% дає ствердну відповідь, чи є дана особа батьком (матір'ю) дитини, чи ні. Водночас, висновки судово-генетичної експертизи суд оцінює з урахуванням положень ст. 212 ЦПК України,  згідно з якою жоден доказ не має  для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням  мотивів їх прийняття чи відхилення (пункт 9 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]).  

 

Варто звернути увагу, що встановлення судовим рішенням факту батьківства померлого чоловіка є підставою для внесення відповідних змін до актового запису в Книзі реєстрації народжень. Так, згідно з п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» відповідне судове рішення не замінює собою документів, що видаються органами РАЦС, а є лише підставою для їх отримання.<br />

[[Категорія:Сімейне право]]