Визнання доказів недопустимими в цивільному процесі: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
| (Не показані 2 проміжні версії цієї користувачки) | |||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
== Недопустимі докази == | == Недопустимі докази == | ||
Відповідно до ст. 78 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6597 ЦПК України], суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. | |||
При пред’явленні позову позивач згідно ч.5 ст. 177 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7359 ЦПК України] '''зобов’язаний''' додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Ці докази він збирає сам у позасудовому порядку.<br /> | При пред’явленні позову позивач згідно ч.5 ст. 177 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7359 ЦПК України] '''зобов’язаний''' додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Ці докази він збирає сам у позасудовому порядку.<br /> | ||
| Рядок 30: | Рядок 29: | ||
Правомірно визнаються недопустимим доказом показання свідка, зміст яких викладений у нецензурних виразах, навіть коли при здійсненні допиту в судовому засіданні не порушувалися вимоги ЦПК України.<br /> | Правомірно визнаються недопустимим доказом показання свідка, зміст яких викладений у нецензурних виразах, навіть коли при здійсненні допиту в судовому засіданні не порушувалися вимоги ЦПК України.<br /> | ||
Обставини справи, які за законом | Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Зокрема, на підтвердження права власності на об’єкт нерухомості мають надаватися правовстановлюючі документи, зареєстровані в установленому порядку, а у справах про визнання громадянина недієздатним єдиним допустимим доказом може бути лише висновок судово-психіатричної експертизи. | ||
== Процесуальні дії сторони, щодо визнання доказу недопустимими == | == Процесуальні дії сторони, щодо визнання доказу недопустимими == | ||
Встановити недопустимість конкретного доказу суд може лише після того, як дослідить його в судовому засіданні. Недопустимість доказу не є для суду очевидною. Сторони вправі висловлювати суду свої міркування щодо допустимості чи недопустимості конкретного доказу. Тому, на стадії дослідження письмових доказів особа, яка бере участь у справі, має заявити (усно або письмово) про те, що доданий до справи або поданий іншою стороною для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим та просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів. <br> | |||
При цьому в такій заяві необхідно вказати на відповідні докази, що спростовують значення відомостей оспорюваного документа (доказу, що досліджується судом) і може бути підставою неприйняття його до уваги під час оцінки доказів. У разі необхідності суд сприяє учаснику справи, у збиранні таких доказів (п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції") | |||
Якщо суд дійде висновку, що доказ є недопустимим, він не бере цей доказ до уваги, тобто не може обґрунтовувати ним своє рішення. | '''Визнання доказу недопустимим - це не обов'язок, а право суду.''' Якщо суд дійде висновку, що доказ є недопустимим, він не бере цей доказ до уваги, тобто не може обґрунтовувати ним своє рішення. Крім того, суд повинен у мотивувальній частині рішення зазначити, чому саме він цей доказ відхиляє. | ||
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]] | [[Категорія:Цивільне процесуальне право]] | ||
