Застосування заходів виховного характеру відносно малолітніх осіб: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 91: Рядок 91:
Скасування примусових заходів виховного характеру означає, що відновлюється провадження у кримінальній справі неповнолітнього. Він притягується до кримінальної відповідальності і до нього можуть бути застосовані всі заходи, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n659 КК України] за вчинене кримінальне правопорушення. Водночас повторне звільнення від кримінальної відповідальності - з інших передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n659 КК України] підстав (крім амністії та помилування), хоча прямо й не заборонене законом, навряд чи доцільне, враховуючи характеристику особи винного, який щиро не покаявся, своєю поведінкою не підтвердив, що перестав бути суспільне небезпечним і не виправдав виявленої щодо нього довіри.
Скасування примусових заходів виховного характеру означає, що відновлюється провадження у кримінальній справі неповнолітнього. Він притягується до кримінальної відповідальності і до нього можуть бути застосовані всі заходи, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n659 КК України] за вчинене кримінальне правопорушення. Водночас повторне звільнення від кримінальної відповідальності - з інших передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n659 КК України] підстав (крім амністії та помилування), хоча прямо й не заборонене законом, навряд чи доцільне, враховуючи характеристику особи винного, який щиро не покаявся, своєю поведінкою не підтвердив, що перестав бути суспільне небезпечним і не виправдав виявленої щодо нього довіри.


Якщо неповнолітній в період відбування примусових заходів виховного характеру вчиняє інше кримінальне правопорушення, то це свідчить про ухилення від таких заходів, насамперед від винесеного йому застереження Тому вони мають бути скасовані, а винний притягатися до кримінальної відповідальності за обидва злочини. Тобто має місце сукупність злочинів, покарання при цьому призначається за правилами, визначеними в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 70 та ч. 2 ст. 103].
Якщо неповнолітній в період відбування примусових заходів виховного характеру вчиняє інше кримінальне правопорушення, то це свідчить про ухилення від таких заходів, насамперед від винесеного йому застереження Тому вони мають бути скасовані, а винний притягатися до кримінальної відповідальності за обидва кримінальні правопорушення.  


== Розгляд справ щодо застосування примусових заходів  виховного характеру ==  
== Розгляд справ щодо застосування примусових заходів  виховного характеру ==  


Про час і місце розгляду справи про застосування до неповнолітнього примусового заходу виховного характеру суд повідомляє службу у справах неповнолітніх та кримінальну міліцію у справах дітей. У судовому засіданні представники цих органів, зокрема, висловлюють думку про те, який саме примусовий захід виховного характеру буде в конкретному випадку найбільш ефективним ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-06 п.16 постанови ПВСУ від 15 травня 2006 р. № 2 «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру»]).
Судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні за участю <u>прокурора, законного представника, захисника та представників служби у справах дітей і уповноваженого підрозділу органів Національної поліції</u>, якщо вони з’явилися або були викликані в судове засідання, згідно із загальними правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 КПК України].


Під час досудового слідства та розгляду в суді справи про застосування примусових заходів виховного характеру крім обставин, зазначених у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 64 Кримінально-процесуального кодексу України], необхідно повно й усебічно з’ясувати:
Судовий розгляд завершується постановленням '''ухвали''' про застосування примусових заходів виховного характеру або про відмову в їх застосуванні (стаття 500 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 КПК України]).
 
• дані про особу неповнолітнього – вік (число, місяць, рік народження, які мають бути підтверджені долученими до справи копіями свідоцтва чи актового запису про народження), інші біографічні дані; вікові і психологічні особливості (темперамент, рівень загального розвитку, інтереси, ціннісні орієнтації та ін.); стан здоров’я; соціальну (суспільну) характеристику (взаємовідносини в сім’ї та колективі, ставлення до праці, навчання, участь у суспільному житті тощо). За наявності даних про розумову відсталість неповнолітнього, не пов’язану із психічним захворюванням, має бути також з’ясовано, чи здатний він повністю усвідомлювати значення своїх дій і якою мірою може керувати ними, для чого в разі потреби призначають експертизу за участю спеціалістів у галузі дитячої та юнацької психології або ж експертів-психіатрів;
• ставлення неповнолітнього до наслідків діяння, яке він учинив;
• дані про батьків неповнолітнього (наявність у них судимостей, позбавлення їх батьківських прав, їхній спосіб життя, здатність забезпечити виховний вплив на неповнолітнього та постійний контроль за його поведінкою);
• обставини, що негативно впливали на виховання неповнолітнього;
• наявність дорослих підбурювачів та інших осіб, які втягнули неповнолітнього у злочинну діяльність». ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-06 п.18 постанови ПВСУ від 15 травня 2006 р. № 2 «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру»]).


Під час досудового слідства та розгляду в суді справи про застосування примусових заходів виховного характеру крім обставин, зазначених у статті 91 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1080 КПК України], необхідно повно й усебічно з’ясувати:
# дані про особу неповнолітнього – вік (число, місяць, рік народження, які мають бути підтверджені долученими до справи копіями свідоцтва чи актового запису про народження), інші біографічні дані; вікові і психологічні особливості (темперамент, рівень загального розвитку, інтереси, ціннісні орієнтації та ін.); стан здоров’я; соціальну (суспільну) характеристику (взаємовідносини в сім’ї та колективі, ставлення до праці, навчання, участь у суспільному житті тощо). За наявності даних про розумову відсталість неповнолітнього, не пов’язану із психічним захворюванням, має бути також з’ясовано, чи здатний він повністю усвідомлювати значення своїх дій і якою мірою може керувати ними, для чого в разі потреби призначають експертизу за участю спеціалістів у галузі дитячої та юнацької психології або ж експертів-психіатрів;
# ставлення неповнолітнього до наслідків діяння, яке він учинив;
# дані про батьків неповнолітнього (наявність у них судимостей, позбавлення їх батьківських прав, їхній спосіб життя, здатність забезпечити виховний вплив на неповнолітнього та постійний контроль за його поведінкою);
# обставини, що негативно впливали на виховання неповнолітнього;
# наявність дорослих підбурювачів та інших осіб, які втягнули неповнолітнього у злочинну діяльність» ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-06 пункт18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 2 «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру»]).
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія: Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх]]
[[Категорія: Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Суди]]