Арешт майна у кримінальному процесі та порядок зняття арешту: відмінності між версіями

Сторона кримінального провадження (прокурор, слідчий), яка подає клопотання про арешт майна <u>зобов'язана навести підстави</u>, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди). У свою чергу, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, зобов'язаний навести ці підстави у рішенні.<br />Вартість майна, яке належить арештувати з <u>метою забезпечення цивільного позову</u>, має бути співмірною з розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1662 частина восьма статті 170 КПК України])., або ж, якщо <u>метою арешту майна є забезпечення конфіскації</u>, то вартість арештованого майна має узгоджуватись із санкцією статті, яка передбачає покарання за злочин, у вчиненні якого підозрюється чи обвинувачується особа.<br />У випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше. <br />Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом '''не пізніше 2 днів''' з дня його надходження до суду за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - захисника, законного представника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1662 частина перша статті 172 КПК України]).<br />Ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна має бути постановлено не пізніше '''сімдесяти двох годин''' із дня находження до суду відповідного клопотання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1662 частина шоста статті 173 КПК України]). Аналіз судової практики свідчить про те, що є випадки порушення цього строку.