Відстрочення та розстрочення виконання судового рішення: відмінності між версіями

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Статтею 435 Цивільного процесуального кодексу України] закріплюється право на відстрочення і розстрочення виконання судового рішення. У зазначеній статті йде мова про те, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення в судовому засідання з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання.

'''''Відстрочка виконання рішення означає перенесення виконання на інший час, а розстрочка - надання можливості виконання рішення по визначених частинах у встановлені строки. Питання про відстрочку або розстрочку виконання може вирішуватися судом у порядку [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 267 Цивільного процесуального Кодексу України] або після відкриття виконавчого провадження.'''''

Порушити питання про відстрочку і розстрочку виконання рішення після відкриття виконавчого провадження може сам державний виконавець або сторони виконавчого провадження чи їх представники. Причому сторони або їх представники можуть порушувати це питання як перед державним-виконавцем, так і безпосередньо перед судом, який ухвалив рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ. Підставами такого прохання можуть бути хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо. Питання про відстрочку або розстрочку виконання повинно бути розглянуте судом у десятиденний строк з викликом сторін виконавчого провадження.

Зазначена норма кореспондується із приписами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/paran339#n339 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження»]. Так, частиною  третьою статті 33 цього Закону встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"], мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. Таким чином, наведена норма пов'язує можливість розстрочення чи відстрочення виконання рішення, зокрема, у «виняткових випадках» за умови доведення заявником існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у певний строк.

== Обставини, що враховуються під час розгляду питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення ==

* ступінь вини відповідача у виникненні спору

* наявність інфляційних процесів у економіці держави

Варто зазначити, що суд у вирішенні цих питань також враховує те, що обставини, за яких виконання рішення неможливе, повинні існувати насправді, в реальності, та безпосередньо перешкоджати його виконанню в строки, в обсязі та в порядку, визначені у рішенні. Тому не є підставами для суду для надання відстрочки або розстрочки виконання рішення, зміни чи встановлення способу і порядку його виконання обставини, які зумовлені суб'єктивним фактором і неправомірною поведінкою з боку сторін. Наприклад, у випадку несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості використати надані їм законом права, державний виконавець відкладає виконавчі дії відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/paran339#n339 статті 32 Закону України «Про виконавче провадження»]. За таких обставин інститут відстрочки виконання рішення не застосовується.

Треба зазначити, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.  

Незважаючи на відсутність вичерпного законодавчого переліку підстав для надання відстрочки, розстрочки виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення, суд, керуючись критерієм настання обставин, які ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення, у кожній конкретній справі з врахуванням всіх особливостей ситуації, вирішує питання про їх наявність чи відсутність, а також вирішує питання про наявність чи відсутність причин, які перешкоджають виконанню рішення суду та за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази.

'''''Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.'''''

| Судова практика: [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80036988 Постанова Верховного Суду від 21.02.2019 р. у справі № 2-54/08]