Посвідчення нотаріусами фактів, що мають юридичне значення: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 65: Рядок 65:


  '''''Вчинення такої нотаріальної дії за участю представника по довіреності не допускається, оскільки свідоцтво, що особа є живою, видається нотаріусом після особистого спілкування з цією особою і особисто щодо неї посвідчує факт, що вона жива.''
  '''''Вчинення такої нотаріальної дії за участю представника по довіреності не допускається, оскільки свідоцтво, що особа є живою, видається нотаріусом після особистого спілкування з цією особою і особисто щодо неї посвідчує факт, що вона жива.''
== Посвідчення факту знаходження особи в певному місці ==
У ряді випадків до нотаріуса звертаються особи з проханням посвідчити факт їх знаходження в певному місці.
Процесуальний порядок вчинення цієї нотаріальної дії майже не відрізняється від процесуального порядку видачі свідоцтва, що фізична особа є живою. Та обставина, що громадянин є живим, зазвичай є передумовою тієї обставини, що він знаходиться у певному місці. Але мета звернення до нотаріуса за вчиненням таких дій є різна.
Якщо у першому випадку встановлюється, що фізична особа є живою у певний час, то у другому — що особа у певний час перебуває у певному місці.
Необхідність одержання вказаного свідоцтва може виникнути у особи, що перебуває у відрядженні та втратила відрядне посвідчення, та інших випадках.
При посвідченні такого факту нотаріус керується тими ж правилами, що і при посвідченні факту, що особа є живою, а саме: нотаріус вчиняє цю нотаріальну дію у присутності особи, що звернулася за її вчиненням, витребовує передбачений ст.43 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12/page Закону України «Про нотаріат»] документ, на підставі якого встановлюється особа, що звернулася за вчиненням нотаріальної дії, та встановлює обсяг цивільної дієздатності.
Встановивши особу, нотаріус видає фізичній особі або законному представнику малолітньої або недієздатної особи відповідне свідоцтво за формою № 24 Додатку 25 до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правил ведення нотаріального діловодства], в якому поряд з іншим зазначається точна адреса та час посвідчення вказаного факту.
Посвідчення цього факту може бути вчинено як у державній нотаріальній конторі чи у приміщенні, що є робочим місцем приватного нотаріуса, так і поза ними. При цьому важливим є точне зазначення адреси знаходження особи в момент посвідчення цього факту, а у разі, якщо цей факт посвідчується в установі, то в свідоцтві зазначається і назва цієї установи.
'''''Свідоцтва про те, що особа є живою або знаходиться у певному місці, видаються нотаріусами з використанням спеціальних бланків нотаріальних документів у відповідності із ст. 34 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12/page Закону України “Про нотаріат”].
''
== Посвідчення часу пред'явлення документу ==
Посвідчення часу пред'явлення документу не є розповсюдженою нотаріальною дією в нотаріальній практиці.
Необхідність у вчиненні вказаної нотаріальної дії настає, наприклад, у разі ліквідації установи, до якої особа прибула у відрядження і, відповідно, на відрядному посвідченні неможливо проставити відповідну відмітку про час та факт прибуття особи. Ця особа може звернутися до нотаріуса з метою посвідчення часу пред'явлення відрядного посвідчення.
Інколи винахідники та раціоналізатори з метою забезпечення себе від присвоєння авторства іншими особами або з метою мати додатковий доказ у разі спору про пріоритет звертаються до нотаріуса з проханням посвідчити час пред'явлення опису винаходу або раціоналізаторської пропозиції (часто разом з кресленнями, схемами та ескізами).
Нотаріус встановлює особу фізичної особи, що пред'явила документ, і для підтвердження часу його пред'явлення проставляє посвідчувальний напис безпосередньо на самому документі, за посвідченням часу предʼявлення якого звернулися до нотаріуса, за формою № 62 Додатку 25 до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правил ведення нотаріального діловодства].
Нотаріус виготовляє копію з документа, на якому проставлений посвідчувальний напис, яка залишається в його справах.
У разі, якщо документ, щодо якого є необхідність посвідчити час його пред'явлення, викладений на двох чи більше аркушах, нотаріус прошиває його та скріплює своєю печаткою з зазначенням кількості аркушів документу у порядку, передбаченому п. 6.22 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правил ведення нотаріального діловодства].
У разі подання декількох документів посвідчувальний напис вчинюється на кожному документі окремо, кожний з них фіксується у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій з присвоєнням окремого реєстрового номеру і стягується ставка державного мита за кожний документ. Використання спеціальних бланків нотаріальних документів для вчинення цієї нотаріальної дії законодавством України не передбачено.
За нотаріальні дії щодо посвідчення вищезазначених фактів нотаріусами стягується державне мито у розмірі 0, 03% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян згідно пп. с п. 3 ст. 3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93/parao32#o32 Декрету КМУ “Про державне мито”] у сумі 0, 51 грн.
Другі примірники вказаних документів зберігаються 3 роки у справі 02-25 згідно Типової номенклатури справ державної нотаріальної контори та приватного нотаріуса (Додаток 32 до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правил ведення нотаріального діловодства]).