Порядок отримання службового житла: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
ВізуальнийВікірозмітка
Nataliia.chekmak (обговорення | внесок)
approve
613 редагувань
Немає опису редагування
1 Виключено абзац 2 пункту - Правовий статус службового приміщення;
Рядок 17: Рядок 17:
== Правовий статус службового житла ==
== Правовий статус службового житла ==


Законодавство не містить чіткого визначення поняття «службове житлове приміщення», однак, із аналізу положень вказаних вище нормативно-правових актів вбачається, що службове житлове приміщення – це таке житлове приміщення, яке призначається для заселення громадянами,  які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу нього.<br />
Службове житлове приміщення – це таке житлове приміщення, яке призначається для заселення громадянами,  які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу нього.<br />Службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Через це зазначені приміщення повинні знаходитися у безпосередній близькості від дільниці, яка  ними  обслуговується  (їх  робочого місця).
Для того, щоб житлове приміщення набуло статусу службового, відповідний орган місцевого самоврядування, на підставі клопотання адміністрації органу, закладу, установи, підприємства, повинен прийняти рішення про включення житла до числа службових. На підставі такого рішення службове житлове приміщення закріплюється як службове за відповідним органом, закладом, установою, підприємством.<br />
''Варто зауважити'', що у випадку, коли підприємство, установа організація розташована на території одного населеного пункту, а жиле приміщення на території іншого, рішення про його включення до числа службових приймається виконавчим комітетом за місцем знаходження приміщення.
Після прийняття рішення про визнання житла службовим, в журнал обліку службових житлових приміщень відповідного виконавчого комітету місцевої ради, заноситься запис про визнання житла службовим та його відомча належність певному підприємству, установі, організації.


== Умови надання службових житлових приміщень ==
== Умови надання службових житлових приміщень ==


Призначенням службового житла є забезпечення можливості працівників проживати поблизу роботи, враховуючи особливий характер їх роботи.<br />
Жиле  приміщення включається  до числа службових рішенням виконавчого комітету районної,  міської, районної  в  місті Ради народних депутатів  за  клопотанням адміністрації  підприємства, установи, організації.  В  тих  випадках,   коли   підприємство, установа, організація  розташована на території одного населеного пункту (району в місті), а жиле приміщення на території  іншого, рішення   про   його включення  до  числа службових  приймається виконавчим комітетом Ради народних депутатів за місцем знаходження приміщення.
За загальним правилом службове житло надається особам, що не забезпечені житловими приміщеннями. Водночас, коли розташування власного житла унеможливлює належне виконання своїх трудових (службових) обов’язків, особа також може бути забезпечена службовим житловим приміщенням.<br />
 
Відповідно до статті 119 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житлового кодексу УРСР], службові житлові приміщення можуть бути надані лише категоріям осіб, що визначені у відповідному Переліку, затвердженому [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/37-88-%D0%BF постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 № 37].<br />
Відповідно до статті 119 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житлового кодексу УРСР], службові житлові приміщення можуть бути надані лише категоріям осіб, що визначені у відповідному Переліку, затвердженому [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/37-88-%D0%BF постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 № 37].<br />
Службові житлові приміщення надаються особам за рішенням адміністрації органу, закладу, установи, підприємства без урахування їх перебування/неперебування на обліку, пільг, а також черговості.<br />
Службові житлові приміщення надаються особам за рішенням адміністрації органу, закладу, установи, підприємства без урахування їх перебування/неперебування на обліку, пільг, а також черговості.<br />
Рядок 34: Рядок 31:
== Порядок надання службових житлових приміщень ==
== Порядок надання службових житлових приміщень ==


Службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв’язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Через це зазначені приміщення повинні знаходитися у безпосередній близькості від дільниці, яка ними обслуговується (їх робочого місця).<br />
Для одержання службового жилого приміщення працівник подає заяву до адміністрації підприємства, установи, організації. До заяви додається  [https://docs.google.com/document/d/1_r9dZ6S0BnU0jXkWE5FOELL7t5iibYFCMQtuQAnWzIg/edit?usp=sharing довідка про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб].<br />
Для одержання службового жилого приміщення працівник подає заяву до адміністрації підприємства, установи, організації. До заяви додається  [https://docs.google.com/document/d/1_r9dZ6S0BnU0jXkWE5FOELL7t5iibYFCMQtuQAnWzIg/edit?usp=sharing довідка про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб].<br />
Адміністрація підприємства, установи, організації, у віданні якої перебуває службове житло, приймає рішення про надання службового житла та направляє клопотання до виконавчого комітету відповідної ради, на території якої знаходиться жиле приміщення, про затвердження відповідного рішення адміністрації.  <br />
Адміністрація підприємства, установи, організації, у віданні якої перебуває службове житло, приймає рішення про надання службового житла та направляє клопотання до виконавчого комітету відповідної ради, на території якої знаходиться жиле приміщення, про затвердження відповідного рішення адміністрації.  <br />
Рядок 46: Рядок 42:


[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду»] передбачено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на те органами, що створюються державними органами виконавчої влади на місцях чи органами місцевого самоврядування, а також державними підприємствами, організаціями, установами, в повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває державний житловий фонд. <br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду»] передбачено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на те органами, що створюються державними органами виконавчої влади на місцях чи органами місцевого самоврядування, а також державними підприємствами, організаціями, установами, в повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває державний житловий фонд. <br />
Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім’ї, які постійно мешкають у квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов’язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.<br />
Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім’ї, які постійно мешкають у квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов’язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.
Отже, ст. 8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»] визначено такі основні умови, виключно з дотриманням яких може відбутись приватизація:
 
Ст. 8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»] визначено такі основні умови, виключно з дотриманням яких може відбутись приватизація:
* здійснення приватизації уповноваженими на це органами;
* здійснення приватизації уповноваженими на це органами;
* згода всіх повнолітніх членів сім’ї;
* згода всіх повнолітніх членів сім’ї;
Рядок 57: Рядок 54:
== Виселення зі службових житлових приміщень ==
== Виселення зі службових житлових приміщень ==


Як уже зазначалося вище, службове житло надається лише у зв'язку з виконанням певних трудових обов'язків і, відповідно, лише на час такого виконання. Згідно зі ст.124 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житлового кодексу] у разі звільнення працівника з посади, яка дає право на службове житло, він підлягає виселенню (разом з усією родиною) без надання іншого житла. Але з цього загального правила існують винятки. Відповідно до ст.125 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житлового кодексу] без надання іншого житла не можна виселяти: <br />
Згідно зі ст.124 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житлового кодексу] у разі звільнення працівника з посади, яка дає право на службове житло, він підлягає виселенню (разом з усією родиною) без надання іншого житла. Відповідно до ст.125 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житлового кодексу] без надання іншого житла не можна виселяти: <br />осіб з інвалідністю внаслідок війни та інших осіб з інвалідністюз числа військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті вітчизни чи при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті; учасників Великої Вітчизняної війни,  які перебували у складі діючої  армії;
* осіб з інвалідністю внаслідок війни та інших осіб з інвалідністюз числа військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті вітчизни чи при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті; учасників Великої Вітчизняної війни,  які перебували у складі діючої  армії;
* сім'ї  військовослужбовців і партизанів, які загинули або пропали безвісти при  захисті  вітчизни чи  при  виконанні  інших обов'язків військової  служби;   
* сім'ї  військовослужбовців і партизанів, які загинули або пропали безвісти при  захисті  вітчизни чи  при  виконанні  інших обов'язків військової  служби;   
* сім'ї військовослужбовців;   
* сім'ї військовослужбовців;   
Рядок 71: Рядок 67:
== Підсудність та юрисдикція розгляду справ ==
== Підсудність та юрисдикція розгляду справ ==


У судовій практиці виникали ускладнення під час вирішення питання юрисдикції справ цієї категорії. Такі справи розглядалися судами як у порядку цивільного, так і адміністративного судочинства.<br />
Відповідно до ст. 19 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.<br />
Відповідно до ст. 19 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.<br />
Враховуючи положення ст. 2 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України], не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб’єктом владних повноважень) як суб’єктом публічного права та суб’єктом приватного права, в якому управлінські дії суб’єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб’єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права. <br />
Враховуючи положення ст. 2 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України], не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб’єктом владних повноважень) як суб’єктом публічного права та суб’єктом приватного права, в якому управлінські дії суб’єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб’єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права. <br />
У таких спорах орган місцевого самоврядування реалізує свої повноваження власника державного житлового фонду/гуртожитку, тобто перебуває з громадянином не у публічно-правових, а у приватноправових відносинах.<br />
Згідно із правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у [https://docs.google.com/document/d/1ryYxHYC1HKfa-rWA7D3Qk-cGNG0TAUMHGL_dR6c8_PM/edit?usp=sharing постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2139цс15], роз’яснено, що спори про зняття з квартирного обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та про зобов’язання взяти на квартирний облік підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки в такому випадку особа звертається до суду за захистом порушеного цивільного, а не особистого немайнового права, отже, цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а пов’язаний з вирішенням питання щодо права на житло.  
Тому справи за позовами: про визнання права на приватизацію державного житлового фонду; про усунення перешкод у здійсненні приватизації житла; про встановлення факту проживання у гуртожитку; про виселення з гуртожитку; про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням у гуртожитку, розглядаються у порядку цивільного судочинства.<br />
Крім того, наголошуємо, що згідно із правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у [https://docs.google.com/document/d/1ryYxHYC1HKfa-rWA7D3Qk-cGNG0TAUMHGL_dR6c8_PM/edit?usp=sharing постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2139цс15], роз’яснено, що спори про зняття з квартирного обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та про зобов’язання взяти на квартирний облік підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки в такому випадку особа звертається до суду за захистом порушеного цивільного, а не особистого немайнового права, отже, цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а пов’язаний з вирішенням питання щодо права на житло. <br />
Натомість справи за позовами про оскарження рішень і дій органів місцевого самоврядування щодо вирішення питання про надання дозволу на передання громадянам житла у власність шляхом приватизації, оскарження визначення іншого порядку використання житла, в яких відсутній спір про право (наприклад, справи за позовами про оскарження рішень органів місцевого самоврядування про визначення порядку використання гуртожитку, який не передбачає його подальшої приватизації) '''у залежності від предмета спору''' можуть розглядатися як у порядку цивільного, так і у порядку адміністративного судочинства.


[[Категорія: Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]
[[Категорія: Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]
Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Порядок_отримання_службового_житла