Порядок проходження виробничої практики студентами та учнями: відмінності між версіями

Відповідно до Закону України «Про освіту», однією із форм здобуття освіти є здобуття освіти на робочому місці (на виробництві).  

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про вищу освіту», практична підготовка осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, здійснюється шляхом проходження ними практики на підприємствах, в установах та організаціях згідно з укладеними закладами вищої освіти договорами або у його структурних підрозділах, що забезпечують практичну підготовку.  

Згідно зі ст. 25 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», учні професійно-технічних навчальних закладів проходять виробничу практику на робочих місцях та переддипломну (передвипускну) практику на виробництві чи в сфері послуг.

Відповідно до Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженого Наказом Міністерства освіти України № 93 від 08.04.1993 р., зміст і послідовність практики визначається програмою, яка розробляється кафедрою або предметною (цикловою) комісією згідно з навчальним планом. Загалом наскрізна і робочі програми практики затверджуються керівником вищого навчального закладу.  

Практика студентів проводиться на базах практики, які мають відповідати вимогам програми. З базами практики (підприємствами, організаціями, установами будь-яких форм власності) вищі навчальні заклади завчасно укладають договори на її проведення за формою, визначеною в додатку № 1 до Положення. До договору також додається кошторис-калькуляція витрат на проведення практики студентів. Тривалість дії договорів погоджується договірними сторонами. Вона може визначатися на період конкретного виду практики або до п'яти років. При наявності в договорах (контрактах) на навчання студентів питання практики, окремі договори можуть не укладатися.

Згідно зі ст. 29 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», підприємства, установи, організації незалежно від форм власності надають учням професійно-технічних закладів освіти робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання чи виробничої практики відповідно до укладених із закладами професійної (професійно-технічної) освіти договорів про навчально-виробничу практику.  

Договір між підприємством, яке визначене як місце проходження практики та ВНЗ укладається не пізніше двох тижнів до початку виробничого навчання. Типова форма договору наведена у додатку 1 до Положення № 93.  

Договір про надання робочих місць або навчально-виробничих дільниць для проходження учнями виробничого навчання та виробничої практики. Типова форма такого договору наведена як додаток до Порядку № 992. Якщо практика передбачає виконання студентом, учнем трудових обов’язків, то договором має бути визначено розмір оплати його праці.  

Строковий трудовий договір. Якщо під час практики студент або учень буде виконувати трудові обов’язки, то це потребує укладення між ним та підприємством строкової трудової угоди. ч. 2 п. 3.7 Положення № 93 наголошує, що за наявності у штатному розписі вільної посади, робота за якою відповідає вимогам програми практики, студент може бути прийнятий до штату підприємства на час виробничої практики.  

Довідка з місця праці із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади та часу роботи. Згідно з п. 2.16 Наказу № 58, якщо із практикантом було укладено трудову угоду і він має на час вступу до навчального закладу трудову книжку, то запис про початок і припинення трудових відносин обов’язково повинен бути внесений до неї. Робиться такий запис навчальним закладом на підставі довідки з місця роботи. Типової форми цієї довідки немає, але у ній має бути зазначено спеціальність, кваліфікацію, посаду, за якою практикант працював, і час роботи.

Для практикантів-студентів вузів законодавчими нормами не передбачено обов'язкової оплати їх праці. Тобто оплата праці практикантів-студентів вузів може здійснюватися лише за власною ініціативою підприємств. Якщо під час практики студент виконуватиме трудові обов’язки, то за це він отримуватиме заробітну плату. Водночас за ним зберігається право на отримання стипендії (п. 5.6 Положення №93).

Зверніть увагу: 50% заробітної плати, нарахованої учням-практикантам, має бути направлено на рахунок навчального закладу для здійснення його статутної діяльності, зміцнення навчально-матеріальної бази, на соціальний захист учнів (слухачів), проведення культурно-масової і фізкультурно-спортивної роботи (ч. 4 ст. 53 Закону про освіту, ст. 50 Закону про профтехосвіту, п. 18 Порядку № 992). Умову про таке відрахування та реквізити рахунка, на який буде здійснено перерахування, зазначають у договорі між навчальним закладом та підприємством – місцем практики.

Для працюючих студентів. Якщо студент навчається без відриву від виробництва, тривалість практики для нього може бути призначена навчальним закладом у розмірі одного місяця (п. 3.5 Положення № 93).

Для випускників. Підприємство, де працює студент, що навчається без відриву від виробництва, на останньому курсі навчання зобов’язане надати йому додаткову місячну відпустку без збереження заробітної плати для проходження практики і стипендію за рахунок власних коштів у розмірі не менше від мінімальної заробітної плати (п. 5.7 Положення № 93).

Добові та проїзд. Якщо проходження практики відбувається за межами місця розташування навчального закладу, тобто в іншому місті, селищі тощо, всім студентам-практикантам за весь період практики з урахуванням часу перебування у дорозі до бази практики та назад повинні виплачуватися добові у розмірах, установлених чинним законодавством. Але сплачує ці добові навчальний заклад (п. 5.8 Положення №93). Крім того, за рахунок навчального закладу має бути оплачений проїзд до місця практики і назад у залізничному, водному і автомобільному транспорті, але йдеться саме про проїзд у міжміському сполученні; проїзд міським і приміським (до 50 км) транспортом студенту не відшкодовується (п. 5.9 Положення № 93).

Проживання. Якщо під час практики студент-практикант мешкає у гуртожитку бази практики або в орендованому для цього житловому приміщенні, таке проживання у межах розмірів, передбачених законодавством, оплачуватиме навчальний заклад. У решті випадків студент платить за житло самостійно (п. 5.10 Положення № 93).

Проїзд та проживання. Якщо учнів скеровано на виробниче навчання та виробничу практику поза місцем розташування навчального закладу, підприємство, яке надало місце проходження практики, може оплатити вартість їхнього проїзду до місць виконання робіт і назад та створює для них потрібні житлово-побутові умови (п. 12 Порядку № 992).