Фіктивний правочин: поняття та правові наслідки - Історія редагувань

Olha.hlechyk в 14:05, 17 липня 2025

2025-07-17T14:05:11Z

← Попередня версія		Версія за 14:05, 17 липня 2025
Рядок 71:		Рядок 71:

	Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п’ятої статті 203 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], що за правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 215 цього Кодексу] є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].		Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п’ятої статті 203 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], що за правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 215 цього Кодексу] є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].
	====== Фраудаторний правочин ======		====== [[Фраудаторний договір, як різновид фіктивних правочинів\|Фраудаторний правочин]] ======
	В останні роки в українській судовій практиці почастішали договори, що вчиняються з метою завдати шкоди кредитору,тобто фраудаторний правочин. Цей термін походить від англ. fraud — шахрайство, підробка, афера. Даний вид правочину дуже схожий на фіктивний правочин, але має відміності:		В останні роки в українській судовій практиці почастішали договори, що вчиняються з метою завдати шкоди кредитору,тобто фраудаторний правочин. Цей термін походить від англ. fraud — шахрайство, підробка, афера. Даний вид правочину дуже схожий на фіктивний правочин, але має відміності:
	'''Межа між фіктивними та фраудаторними правочинами'''		'''Межа між фіктивними та фраудаторними правочинами'''

Volodymyr.markovskyi в 12:21, 9 липня 2025

2025-07-09T12:21:12Z

← Попередня версія		Версія за 12:21, 9 липня 2025
Рядок 71:		Рядок 71:

	Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п’ятої статті 203 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], що за правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 215 цього Кодексу] є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].		Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п’ятої статті 203 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], що за правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 215 цього Кодексу] є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].
			====== Фраудаторний правочин ======
			В останні роки в українській судовій практиці почастішали договори, що вчиняються з метою завдати шкоди кредитору,тобто фраудаторний правочин. Цей термін походить від англ. fraud — шахрайство, підробка, афера. Даний вид правочину дуже схожий на фіктивний правочин, але має відміності:
			'''Межа між фіктивними та фраудаторними правочинами'''

			Судова палата вважає за необхідне розмежувати кваліфікацію фіктивних та фраудаторних правочинів.

			Фіктивний правочин, на відміну від фраудаторного, виключає наявність наміру створити юридичні наслідки в момент його вчинення, що, у свою чергу, унеможливлює виникнення будь-яких майнових наслідків, оскільки такий правочин їх не породжує. Оскільки на підставі фіктивного правочину відсутня можливість передачі майна, restitutio in integrum виключається самою його юридичною конструкцією. Якщо ж буде встановлено, що така передача de facto відбулася, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний, тому норма ст. 234 ЦК України не підлягає застосуванню, адже фіктивний правочин de jure не породжує будь-яких правових наслідків. У свою чергу, правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами (ч. 3 ст. 234 ЦК України).

			Що ж до фраудаторного правочину як зловживання правом, то намір заподіяти зло є неодмінним і єдиним надійним критерієм. Фраудаторні угоди — це угоди, що завдали шкоди боржнику. Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов’язання, спрямованого на ухилення від виконання обов’язку.

			'''Ознаки фраудаторного правочину'''

			Судді ВС виділили такі критерії:

			* момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період — протягом 3 років до порушення провадження у справі про банкрутство, після відкриття судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засідання у справі);
			* контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов’язані або афілійовані юридичні особи);
			* щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова).

	== Судова практика ==		== Судова практика ==

Volodymyr.markovskyi в 11:31, 12 листопада 2024

2024-11-12T11:31:53Z

Показати зміни

Volodymyr.markovskyi в 07:37, 13 листопада 2023

2023-11-13T07:37:51Z

← Попередня версія		Версія за 07:37, 13 листопада 2023
Рядок 50:		Рядок 50:
	# свідомий намір невиконання зобов’язань договору;		# свідомий намір невиконання зобов’язань договору;
	# приховування справжніх намірів учасників правочину.		# приховування справжніх намірів учасників правочину.
	Більше того, ознака вчинення фіктивного правочину лише для вигляду повинна бути властива діям обох сторін правочину. '''Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не може бути фіктивним.''' Разом з цим чинний закон не передбачає обмежень звертатися до суду з позовами про визнання правочинів фіктивними для інших заінтересованих осіб. Оскільки сторони не вчиняли жодних дій для здійснення фіктивного правочину, суди приймали рішення про визнання такого правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків~~. Тобто виходячи з вищенаведеного вбачається що основними ознаками фіктивного правочину є:~~		Більше того, ознака вчинення фіктивного правочину лише для вигляду повинна бути властива діям обох сторін правочину. '''Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не може бути фіктивним.''' Разом з цим чинний закон не передбачає обмежень звертатися до суду з позовами про визнання правочинів фіктивними для інших заінтересованих осіб. Оскільки сторони не вчиняли жодних дій для здійснення фіктивного правочину, суди приймали рішення про визнання такого правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.
	* введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників;
	* свідомий намір невиконання зобов`язань договору;
	* приховування справжніх намірів учасників правочину.
	Отже, фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише «про людське око», знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином.		Отже, фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише «про людське око», знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином.
	== Право звернення до суду ==		== Право звернення до суду ==

Volodymyr.markovskyi в 07:36, 13 листопада 2023

2023-11-13T07:36:27Z

← Попередня версія		Версія за 07:36, 13 листопада 2023
Рядок 50:		Рядок 50:
	# свідомий намір невиконання зобов’язань договору;		# свідомий намір невиконання зобов’язань договору;
	# приховування справжніх намірів учасників правочину.		# приховування справжніх намірів учасників правочину.
	Більше того, ознака вчинення фіктивного правочину лише для вигляду повинна бути властива діям обох сторін правочину. '''Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не може бути фіктивним.''' Разом з цим чинний закон не передбачає обмежень звертатися до суду з позовами про визнання правочинів фіктивними для інших заінтересованих осіб. Оскільки сторони не вчиняли жодних дій для здійснення фіктивного правочину, суди приймали рішення про визнання такого правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.		Більше того, ознака вчинення фіктивного правочину лише для вигляду повинна бути властива діям обох сторін правочину. '''Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не може бути фіктивним.''' Разом з цим чинний закон не передбачає обмежень звертатися до суду з позовами про визнання правочинів фіктивними для інших заінтересованих осіб. Оскільки сторони не вчиняли жодних дій для здійснення фіктивного правочину, суди приймали рішення про визнання такого правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. Тобто виходячи з вищенаведеного вбачається що основними ознаками фіктивного правочину є:
			* введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників;
			* свідомий намір невиконання зобов`язань договору;
			* приховування справжніх намірів учасників правочину.
			Отже, фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише «про людське око», знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином.
	== Право звернення до суду ==		== Право звернення до суду ==
	[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] не передбачено коло осіб, які мають право звергатися з позовом про визнання фіктивного правочину недійсним. Це може зробити сторона фіктивного правочину або інші заінтересовані особи.		[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] не передбачено коло осіб, які мають право звергатися з позовом про визнання фіктивного правочину недійсним. Це може зробити сторона фіктивного правочину або інші заінтересовані особи.

Volodymyr.markovskyi в 07:33, 13 листопада 2023

2023-11-13T07:33:06Z

← Попередня версія		Версія за 07:33, 13 листопада 2023
Рядок 25:		Рядок 25:
	Воля сторін правочину не адекватна волевиявленню (зовнішньому виразу), яке є лише прикриттям дійсної мети сторін. Намір уникнути наслідків правочину, який вони укладають, має бути у всіх учасників правочину. В противному разі (наприклад, якщо одна сторона створювала лише вигляд правочину, а друга вважала, що насправді настануть ті наслідки, яких вона прагне) стверджувати про фіктивність правочину не можна.		Воля сторін правочину не адекватна волевиявленню (зовнішньому виразу), яке є лише прикриттям дійсної мети сторін. Намір уникнути наслідків правочину, який вони укладають, має бути у всіх учасників правочину. В противному разі (наприклад, якщо одна сторона створювала лише вигляд правочину, а друга вважала, що насправді настануть ті наслідки, яких вона прагне) стверджувати про фіктивність правочину не можна.

	Як правило, фіктивний правочин не служить поштовхом для дій із здійснення його сторонами своїх прав та виконання обов'язків. Натомість саме по собі невиконання правочину сторонами ще не означає, що укладено фіктивний правочин.		Як правило, фіктивний правочин не служить поштовхом для дій із здійснення його сторонами своїх прав та виконання обов'язків. Натомість саме по собі невиконання правочину сторонами ще не означає, що укладено фіктивний правочин.Тобто фіктивному правочині воля його учасників по суті присутня, але вона спрямована не на те, щоб створити між її учасниками будь-який юридичний зв’язок, а на те, щоб створити лише видимість цього зв’язку. Це юридична фікція

	У абзаці 2 п. 24 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"] вказується, що необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.		У абзаці 2 п. 24 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"] вказується, що необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.
Рядок 54:		Рядок 54:
	[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] не передбачено коло осіб, які мають право звергатися з позовом про визнання фіктивного правочину недійсним. Це може зробити сторона фіктивного правочину або інші заінтересовані особи.		[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] не передбачено коло осіб, які мають право звергатися з позовом про визнання фіктивного правочину недійсним. Це може зробити сторона фіктивного правочину або інші заінтересовані особи.

	Оскільки сторони не вчиняють жодних дій для здійснення фіктивного правочину, суд тільки приймає рішення про визнання такого правочину недійсним без застосування будь-яких інших наслідків (реституції).		Оскільки сторони не вчиняють жодних дій для здійснення фіктивного правочину, суд тільки приймає рішення про визнання такого правочину недійсним без застосування будь-яких інших наслідків (реституції).Для визнання зобов`язання таким, що вчинено фіктивно, закон вимагає наявність наступних умов:
			* вина осіб, що проявляється у формі умислу, який спрямований на вчинення фіктивного договору;
			* такий умисел повинен виникнути у сторін до моменту укладення договору;
			* метою укладення такого договору є відсутність правових наслідків, обумовлених договором.
			Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає підстав стверджувати, що зобов`язання вчинялося фіктивно. У фіктивних правовідносинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву.

	== Правові наслідки вчинення фіктивного правочину ==		== Правові наслідки вчинення фіктивного правочину ==
Рядок 62:		Рядок 66:
	При фіктивному правочині має бути відсутнім намір створити юридичні наслідки на момент його вчинення, є неможливим виникнення будь-яких майнових наслідків і відповідно застосування двосторонньої реституції, оскільки такий правочин не може породжувати юридичних наслідків. Однак це не виключає можливості покладення на сторону так званих "побічних" наслідків, зокрема пов'язаних із реєстрацією права власності.		При фіктивному правочині має бути відсутнім намір створити юридичні наслідки на момент його вчинення, є неможливим виникнення будь-яких майнових наслідків і відповідно застосування двосторонньої реституції, оскільки такий правочин не може породжувати юридичних наслідків. Однак це не виключає можливості покладення на сторону так званих "побічних" наслідків, зокрема пов'язаних із реєстрацією права власності.

	Необхідно враховувати, що саме по собі невиконання сторонами правочину не означає, що укладено фіктивний правочин. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент вчинення правочину, '''тобто тягар доказування фіктивності правочину покладається на позивача.'''		Необхідно враховувати, що саме по собі невиконання сторонами правочину не означає, що укладено фіктивний правочин. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент вчинення правочину, '''тобто тягар доказування фіктивності правочину покладається на позивача.''' Так згідно ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, – відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Натомість застосувати такий механізм для фіктивного правочину неможливо, оскільки сторони такого договору не вчиняли жодних дій, спрямованих на його виконання. Саме тому суд виносить рішення лише про визнання договору фіктивним (недійсним), без застосування наслідків, передбачених чинним законодавством, оскільки у сторін їх права та законні інтереси не припинялися після укладення договору.Разом з тим, не виключається можливість застосування до фіктивних правочинів правових наслідків, передбачених ч.2 ст.216 ЦК України, а саме у вигляді відшкодування винною стороною збитків та моральної шкоди другій стороні (за умови встановлення факту добросовісності її поведінки) або третій особі

	Необхідно оцінювати докази та враховувати те, чи обговорювали сторони істотні умови, чи здійснювались нотаріальне посвідчення та державна реєстрація правочину тощо.		Необхідно оцінювати докази та враховувати те, чи обговорювали сторони істотні умови, чи здійснювались нотаріальне посвідчення та державна реєстрація правочину тощо.

Kyiv4.kyiv в 12:47, 19 вересня 2023

2023-09-19T12:47:17Z

← Попередня версія		Версія за 12:47, 19 вересня 2023
Рядок 5:		Рядок 5:
	* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0011600-13 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»]		* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0011600-13 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»]
	* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»]		* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»]
	* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/n0003700-08 Узагальнення судової практики Верховного Суду «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними» ~~від 24.11.2008~~]		* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/n0003700-08 Узагальнення судової практики Верховного Суду від 24.11.2008 «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними»]

	== Поняття фіктивного правочину ==		== Поняття фіктивного правочину ==

Oleksandr.zubkov в 07:19, 22 лютого 2022

2022-02-22T07:19:55Z

← Попередня версія		Версія за 07:19, 22 лютого 2022
Рядок 57:		Рядок 57:

	== Правові наслідки вчинення фіктивного правочину ==		== Правові наслідки вчинення фіктивного правочину ==

			Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print1509833221316000#Text чч.2,3 ст.234 ЦК] України, фіктивний правочин визнається судом недійсним, а правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

	При фіктивному правочині має бути відсутнім намір створити юридичні наслідки на момент його вчинення, є неможливим виникнення будь-яких майнових наслідків і відповідно застосування двосторонньої реституції, оскільки такий правочин не може породжувати юридичних наслідків. Однак це не виключає можливості покладення на сторону так званих "побічних" наслідків, зокрема пов'язаних із реєстрацією права власності.		При фіктивному правочині має бути відсутнім намір створити юридичні наслідки на момент його вчинення, є неможливим виникнення будь-яких майнових наслідків і відповідно застосування двосторонньої реституції, оскільки такий правочин не може породжувати юридичних наслідків. Однак це не виключає можливості покладення на сторону так званих "побічних" наслідків, зокрема пов'язаних із реєстрацією права власності.

Kyiv4.kyiv в 10:37, 18 лютого 2021

2021-02-18T10:37:00Z

Показати зміни

Kyiv4.kyiv в 09:27, 15 лютого 2021

2021-02-15T09:27:00Z

← Попередня версія		Версія за 09:27, 15 лютого 2021
Рядок 61:		Рядок 61:
	Необхідно оцінювати докази та враховувати те, чи обговорювали сторони істотні умови, чи здійснювались нотаріальне посвідчення та державна реєстрація правочину тощо.<br />		Необхідно оцінювати докази та враховувати те, чи обговорювали сторони істотні умови, чи здійснювались нотаріальне посвідчення та державна реєстрація правочину тощо.<br />

	Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п’ятої статті 203 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].		Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п’ятої статті 203 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], що за правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 215 цього Кодексу] є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].

	== '''Практика розгляду судами фіктивного правочину''' ==		== '''Практика розгляду судами фіктивного правочину''' ==
Рядок 90:		Рядок 90:
	Отже, проаналізувавши судову практику, яка стосується питань фіктивності правочинів, можна відзначити такі їх основні риси: введення в оману (до або в момент укладання правочину) іншого учасника чи третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; учинення правочину особою, яка не має права це робити (наприклад, через фіктивне підприємство, неіснуючу організацію, підставну особу тощо); свідомий намір невиконання зобов'язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.		Отже, проаналізувавши судову практику, яка стосується питань фіктивності правочинів, можна відзначити такі їх основні риси: введення в оману (до або в момент укладання правочину) іншого учасника чи третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; учинення правочину особою, яка не має права це робити (наприклад, через фіктивне підприємство, неіснуючу організацію, підставну особу тощо); свідомий намір невиконання зобов'язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

	== Див. додатково: ==		== '''Див. додатково:''' ==
	* [[Визнання правочину недійсним та наслідки його недійсності]]		* [[Визнання правочину недійсним та наслідки його недійсності]]
	[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]		[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
	[[Категорія:Цивільне право]]		[[Категорія:Цивільне право]]
	[[Категорія:Суди]]		[[Категорія:Суди]]