Удаваний правочин: поняття та правові наслідки - Історія редагувань

Paniohlo.Anastasiia: Незначні зміни по тексту статті. Було виділено окремо останній абзац, доповнено інформацією судова практика та вставлено зображення

2025-05-15T14:25:40Z

Незначні зміни по тексту статті. Було виділено окремо останній абзац, доповнено інформацією судова практика та вставлено зображення

← Попередня версія		Версія за 14:25, 15 травня 2025
Рядок 6:		Рядок 6:

	== Поняття удаваного правочину ==		== Поняття удаваного правочину ==
	[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] ~~(ст.235~~) дає точне визначення: '''удаваний правочин''' – це правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.		'''Удаваний правочин''' – це правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили (ч. 1 ст. 235 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]).

	Тобто тут завжди '''має місце укладення двох правочинів''':		Тобто тут завжди '''має місце укладення двох правочинів''':
Рядок 21:		Рядок 21:

	'''Важливо!''' На відміну від фіктивного правочину, '''''за удаваним правочином права та обов’язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину'''''. Удаваний правочин завжди нікчемний і сам по собі жодних юридичних наслідків не породжує. Сторони, здійснюючи удаваний правочин, маскують іншу юридичну дію, іншу мету, яку вони мали насправді на увазі (наприклад, правочин видачі довіреності на автомобіль з правом його продажу може приховувати правочин купівлі-продажу цього автомобіля).		'''Важливо!''' На відміну від фіктивного правочину, '''''за удаваним правочином права та обов’язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину'''''. Удаваний правочин завжди нікчемний і сам по собі жодних юридичних наслідків не породжує. Сторони, здійснюючи удаваний правочин, маскують іншу юридичну дію, іншу мету, яку вони мали насправді на увазі (наприклад, правочин видачі довіреності на автомобіль з правом його продажу може приховувати правочин купівлі-продажу цього автомобіля).

			'''Заявляючи вимогу про визнання правочину удаваним, заявник має довести:'''

			'''1.''' факт укладання правочину, що на його думку є удаваним;

			'''2'''. спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином, тобто відсутність у сторін іншої мети, ніж приховати інший правочин;

			'''3.''' настання між сторонами інших прав та обов`язків, ніж ті, що передбачені удаваним правочином.

	== Наслідки удаваного правочину ==		== Наслідки удаваного правочину ==
Рядок 31:		Рядок 39:

	Так, 07.09.2016 '''Верховний суд України, розглядаючи [http://reyestr.court.gov.ua/Review/61718485 справу № 6-1026цс16]''' про визнання договору дарування удаваним, визнання квартири спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя, провів правовий аналіз удаваного правочину щодо розпорядження нерухомим майном та зробив правовий висновок, який є обов’язковим для судів та всіх суб’єктів господарювання при вирішені такого роду спорів.		Так, 07.09.2016 '''Верховний суд України, розглядаючи [http://reyestr.court.gov.ua/Review/61718485 справу № 6-1026цс16]''' про визнання договору дарування удаваним, визнання квартири спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя, провів правовий аналіз удаваного правочину щодо розпорядження нерухомим майном та зробив правовий висновок, який є обов’язковим для судів та всіх суб’єктів господарювання при вирішені такого роду спорів.
			[[Файл:Dohovir.jpg\|міні]]
			Відповідно до ст. 6 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

	~~Відповідно до ст. 6~~, 11 та 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, ~~звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості~~ (ч. 1 ~~ст. 627~~ [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).		Під правочином розуміють дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків (п. 1 статті 202 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). Дії як юридичні факти мають вольовий характер і можуть бути правомірними та неправомірними. Правочини належать до правомірних дій, спрямованих на досягнення правового результату.

	~~У положеннях статті 202 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] під правочином розуміють дії~~, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. Дії як юридичні факти мають вольовий характер і можуть бути правомірними та неправомірними. Правочини належать до правомірних дій, спрямованих на досягнення правового результату.		Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

	~~Частиною~~ 1 ст. 638 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] ~~визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору~~.

	Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 203 ЦК України], зокрема, відповідно до частини 5 даної статті правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.		Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 203 ЦК України], зокрема, відповідно до частини 5 даної статті правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Рядок 53:		Рядок 61:

	Більше того, ВСУ чітко вказав підставу для скасування рішень попередніх інстанцій, зокрема те, що суди не встановили обставин, а дарувальники за спірним договором не навели жодних мотивів передачі ними в дар квартири особі з якою вони не перебували у родинних відносинах.		Більше того, ВСУ чітко вказав підставу для скасування рішень попередніх інстанцій, зокрема те, що суди не встановили обставин, а дарувальники за спірним договором не навели жодних мотивів передачі ними в дар квартири особі з якою вони не перебували у родинних відносинах.

			Шевченківський районний суд міста Києва відмовляючи у задоволені позовних вимог у справі №761/28759/18 вказав на те, що у матеріалах справи відсутні докази того, що воля сторін була спрямована на встановлення інших цивільно-правових правовідносин, ніж ті, які передбачені оспорюваним договором. Також позивач не надала доказів що за її власні кошти було проведено розрахунок за квартиру.

			У справі №523/13810/17 Суворовський районний суд міста Одеси відмовив у задоволенні позову про визнання правочину удаваним за недоведеністю позивачем того факту, що обидві сторони договору діяли свідомо для досягнення якоїсь особистої користі, їх дії були направлені на досягнення інших правових наслідків і приховують іншу волю учасників договору.

			А у справі №370/2219/19 суд констатував, що позивачем не доведено факту спрямованості волі сторін під час укладання договору на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж тих, що передбачені договором .

			== Аналіз судової практики ==
			Як слідує з судової практики, основною причиною відмови судами у задоволені позовних вимог про визнання правочину удаваним є недоведення позивачем того, що воля сторін в правочині була спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином та, що між сторонами настали інші права та обов`язки, ніж ті, що передбачені укладеним правочином.

			Також суди відмовляють й в тому випадку, коли при зверненні до суду позивачем обрано неправильний спосіб захисту порушених прав. Зокрема, доволі часто позивач звертаючись до суду просить визнати правочин недійсним з підстав його удаваності, що суперечить законодавству, оскільки суд встановивши удаваність правочину, визначає який насправді правочин вчинили сторони та застосовує відповідні норми законодавства які регулюють спірні правовідносини.

			Тому, при зверненні до суду з відповідним позовом, слід звернути увагу, як на спосіб захисту порушених прав, так і на докази, якими підтверджуються обставини укладення удаваного правочину.

	Отже, '''правовим наслідком вчинення правочину для приховання іншого правочину є наступне:'''		Отже, '''правовим наслідком вчинення правочину для приховання іншого правочину є наступне:'''
Рядок 66:		Рядок 87:
	\|}		\|}

			=== <u>[[Фіктивний правочин: поняття та правові наслідки]].</u> ===
	[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]		[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
	[[Категорія:Суди]]		[[Категорія:Суди]]

Vasyl.basko в 10:27, 17 травня 2024

2024-05-17T10:27:02Z

← Попередня версія		Версія за 10:27, 17 травня 2024
Рядок 6:		Рядок 6:

	== Поняття удаваного правочину ==		== Поняття удаваного правочину ==
	[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] (ст.235) дає точне визначення: '''удаваний правочин''' – це правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.Удаваний правочин складається без наміру створити правомірний юридичний результат. Волевиявлення в ньому направлено на досягнення певного правового ефекту, але в той же час сторони домовляються про інші правові наслідки, ніж ті, які, згідно з законом, є результатом даного волевиявлення. Тобто в удаваному правочині по суті міститься два правочини:		[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] (ст.235) дає точне визначення: '''удаваний правочин''' – це правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

	Тобто тут завжди '''має місце укладення двох правочинів''':		Тобто тут завжди '''має місце укладення двох правочинів''':
Рядок 29:		Рядок 29:
	== Практика розгляду судами удаваного правочину ==		== Практика розгляду судами удаваного правочину ==
	Під час укладання цивільно – правових угод, особливо щодо розпорядженням нерухомим майном, задля мінімізації податків та обов’язкових платежів, дуже часто трапляються випадки коли сторони правочину, не розуміючи правових наслідків, приховують дійсний правочин укладаючи удаваний.		Під час укладання цивільно – правових угод, особливо щодо розпорядженням нерухомим майном, задля мінімізації податків та обов’язкових платежів, дуже часто трапляються випадки коли сторони правочину, не розуміючи правових наслідків, приховують дійсний правочин укладаючи удаваний.

	~~'''Звертаючись до суду з вимогами про визнання правочину удаваним, позивач має довести:'''~~

	* Юридичний факт укладення правочину, який, на думку позивача, є удаваним.
	* Спрямованість реального волевиявлення сторін при укладенні удаваного правочину на встановлення інших цивільних правовідносин, які були реальною метою сторін, яку вони мали намір приховати удаваним правочином.
	* Виникнення між сторонами удаваного правочину інших прав та обов’язків, ніж ті, що встановлені таким правочином.
	Головним юридичним фактом, який підлягає встановленню судом є дійсна спрямованість волі сторін правочину, а також з’ясування питання про те, чи не є такий правочин таким, що спрямований на приховання іншого (реального) правочину, а якщо такий факт приховання буде встановлений, то встановити дійсний правочин, який сторони мали намір вчинити. За таких обставин, для визнання правочину удаваним, позивачу необхідно надати відповідні докази, а суду встановити, що обидві сторони договору діяли свідомо для досягнення певної особистої користі, а їх дії були направлені на досягнення інших правових наслідків і приховують іншу волю учасників. На це також вказує Верховний Суд в постанові від 18.11.2020 року у справі № 357/3132/15-ц.
	До позовної заяви про визнання правочину удаваним необхідно обов’язково додати письмові докази, які можуть засвідчити факт перебування сторін удаваного правочину зовсім в інших правовідносинах, ніж ті, які нібито визначені в такому правочині. Такими доказами можуть виступати показання свідків, клопотання про виклик яких має бути подано одночасно з поданням позову або під час судового розгляду, а також електронне листування, в тому числі з використанням електронних месенджерів Viber, Telegram тощо, висновки експертів.

	Так, 07.09.2016 '''Верховний суд України, розглядаючи [http://reyestr.court.gov.ua/Review/61718485 справу № 6-1026цс16]''' про визнання договору дарування удаваним, визнання квартири спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя, провів правовий аналіз удаваного правочину щодо розпорядження нерухомим майном та зробив правовий висновок, який є обов’язковим для судів та всіх суб’єктів господарювання при вирішені такого роду спорів.		Так, 07.09.2016 '''Верховний суд України, розглядаючи [http://reyestr.court.gov.ua/Review/61718485 справу № 6-1026цс16]''' про визнання договору дарування удаваним, визнання квартири спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя, провів правовий аналіз удаваного правочину щодо розпорядження нерухомим майном та зробив правовий висновок, який є обов’язковим для судів та всіх суб’єктів господарювання при вирішені такого роду спорів.
Рядок 44:		Рядок 36:
	У положеннях статті 202 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] під правочином розуміють дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. Дії як юридичні факти мають вольовий характер і можуть бути правомірними та неправомірними. Правочини належать до правомірних дій, спрямованих на досягнення правового результату.		У положеннях статті 202 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] під правочином розуміють дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. Дії як юридичні факти мають вольовий характер і можуть бути правомірними та неправомірними. Правочини належать до правомірних дій, спрямованих на досягнення правового результату.

	Частиною 1 ст. 638 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] визначено, що договір є укладеним, якщо сторони ~~в належній формі~~ досягли згоди з усіх істотних умов договору.		Частиною 1 ст. 638 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

	Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 203 ЦК України], зокрема, відповідно до частини 5 даної статті правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.		Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 203 ЦК України], зокрема, відповідно до частини 5 даної статті правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Рядок 66:		Рядок 58:
	# Суд вирішує спір із застосуванням норм діючого законодавства, що регулюють саме дійсний, а не удаваний правочин;		# Суд вирішує спір із застосуванням норм діючого законодавства, що регулюють саме дійсний, а не удаваний правочин;
	# Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його: нікчемним або недійсним.		# Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його: нікчемним або недійсним.
	Таким чином удаваний правочин завжди нікчемний і сам по собі жодних юридичних наслідків не породжує. Сторони, здійснюючи удаваний правочин, маскують іншу юридичну дію, іншу мету, яку вони мали насправді на увазі (наприклад, правочин видачі довіреності на автомобіль з правом його продажу може приховувати правочин купівлі-продажу цього автомобіля).
	Реальний (прихований) правочин може бути дійсним або недійсним. Якщо правочин, який сторони насправді вчинили, відповідає вимогам закону, відносини сторін регулюються правилами, що його стосуються. Якщо ж правочин, який сторони насправді вчинили, суперечить законодавству, суд виносить рішення про визнання недійсним цього правочину із застосуванням наслідків, передбачених для недійсності правочинів такого типу.

	{\| class="wikitable"		{\| class="wikitable"

Volodymyr.markovskyi в 11:55, 22 травня 2023

2023-05-22T11:55:31Z

← Попередня версія		Версія за 11:55, 22 травня 2023
Рядок 66:		Рядок 66:
	# Суд вирішує спір із застосуванням норм діючого законодавства, що регулюють саме дійсний, а не удаваний правочин;		# Суд вирішує спір із застосуванням норм діючого законодавства, що регулюють саме дійсний, а не удаваний правочин;
	# Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його: нікчемним або недійсним.		# Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його: нікчемним або недійсним.
			Таким чином удаваний правочин завжди нікчемний і сам по собі жодних юридичних наслідків не породжує. Сторони, здійснюючи удаваний правочин, маскують іншу юридичну дію, іншу мету, яку вони мали насправді на увазі (наприклад, правочин видачі довіреності на автомобіль з правом його продажу може приховувати правочин купівлі-продажу цього автомобіля).
			Реальний (прихований) правочин може бути дійсним або недійсним. Якщо правочин, який сторони насправді вчинили, відповідає вимогам закону, відносини сторін регулюються правилами, що його стосуються. Якщо ж правочин, який сторони насправді вчинили, суперечить законодавству, суд виносить рішення про визнання недійсним цього правочину із застосуванням наслідків, передбачених для недійсності правочинів такого типу.

	{\| class="wikitable"		{\| class="wikitable"

Volodymyr.markovskyi в 11:49, 22 травня 2023

2023-05-22T11:49:20Z

← Попередня версія		Версія за 11:49, 22 травня 2023
Рядок 6:		Рядок 6:

	== Поняття удаваного правочину ==		== Поняття удаваного правочину ==
	[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] (ст.235) дає точне визначення: '''удаваний правочин''' – це правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.		[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] (ст.235) дає точне визначення: '''удаваний правочин''' – це правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.Удаваний правочин складається без наміру створити правомірний юридичний результат. Волевиявлення в ньому направлено на досягнення певного правового ефекту, але в той же час сторони домовляються про інші правові наслідки, ніж ті, які, згідно з законом, є результатом даного волевиявлення. Тобто в удаваному правочині по суті міститься два правочини:

	Тобто тут завжди '''має місце укладення двох правочинів''':		Тобто тут завжди '''має місце укладення двох правочинів''':
Рядок 24:		Рядок 24:
	== Наслідки удаваного правочину ==		== Наслідки удаваного правочину ==
	При укладанні таких «несправжніх» договорів слід пам’ятати про наслідки. Перш за все, згідно закону (ст.235 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]): якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.		При укладанні таких «несправжніх» договорів слід пам’ятати про наслідки. Перш за все, згідно закону (ст.235 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]): якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

	Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print1509833221316000#Text ст.236 ЦК України], нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

	Так, Пленум Верховного Суду України у своїй [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09#o3 постанові від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»] уточнює: за удаваним правочином ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 235]) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов’язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] має визнати, що сторонами вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності, передбачені статтею 216 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний.		Так, Пленум Верховного Суду України у своїй [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09#o3 постанові від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»] уточнює: за удаваним правочином ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 235]) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов’язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] має визнати, що сторонами вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності, передбачені статтею 216 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний.
Рядок 31:		Рядок 29:
	== Практика розгляду судами удаваного правочину ==		== Практика розгляду судами удаваного правочину ==
	Під час укладання цивільно – правових угод, особливо щодо розпорядженням нерухомим майном, задля мінімізації податків та обов’язкових платежів, дуже часто трапляються випадки коли сторони правочину, не розуміючи правових наслідків, приховують дійсний правочин укладаючи удаваний.		Під час укладання цивільно – правових угод, особливо щодо розпорядженням нерухомим майном, задля мінімізації податків та обов’язкових платежів, дуже часто трапляються випадки коли сторони правочину, не розуміючи правових наслідків, приховують дійсний правочин укладаючи удаваний.

			'''Звертаючись до суду з вимогами про визнання правочину удаваним, позивач має довести:'''

			* Юридичний факт укладення правочину, який, на думку позивача, є удаваним.
			* Спрямованість реального волевиявлення сторін при укладенні удаваного правочину на встановлення інших цивільних правовідносин, які були реальною метою сторін, яку вони мали намір приховати удаваним правочином.
			* Виникнення між сторонами удаваного правочину інших прав та обов’язків, ніж ті, що встановлені таким правочином.
			Головним юридичним фактом, який підлягає встановленню судом є дійсна спрямованість волі сторін правочину, а також з’ясування питання про те, чи не є такий правочин таким, що спрямований на приховання іншого (реального) правочину, а якщо такий факт приховання буде встановлений, то встановити дійсний правочин, який сторони мали намір вчинити. За таких обставин, для визнання правочину удаваним, позивачу необхідно надати відповідні докази, а суду встановити, що обидві сторони договору діяли свідомо для досягнення певної особистої користі, а їх дії були направлені на досягнення інших правових наслідків і приховують іншу волю учасників. На це також вказує Верховний Суд в постанові від 18.11.2020 року у справі № 357/3132/15-ц.
			До позовної заяви про визнання правочину удаваним необхідно обов’язково додати письмові докази, які можуть засвідчити факт перебування сторін удаваного правочину зовсім в інших правовідносинах, ніж ті, які нібито визначені в такому правочині. Такими доказами можуть виступати показання свідків, клопотання про виклик яких має бути подано одночасно з поданням позову або під час судового розгляду, а також електронне листування, в тому числі з використанням електронних месенджерів Viber, Telegram тощо, висновки експертів.

	Так, 07.09.2016 '''Верховний суд України, розглядаючи [http://reyestr.court.gov.ua/Review/61718485 справу № 6-1026цс16]''' про визнання договору дарування удаваним, визнання квартири спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя, провів правовий аналіз удаваного правочину щодо розпорядження нерухомим майном та зробив правовий висновок, який є обов’язковим для судів та всіх суб’єктів господарювання при вирішені такого роду спорів.		Так, 07.09.2016 '''Верховний суд України, розглядаючи [http://reyestr.court.gov.ua/Review/61718485 справу № 6-1026цс16]''' про визнання договору дарування удаваним, визнання квартири спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя, провів правовий аналіз удаваного правочину щодо розпорядження нерухомим майном та зробив правовий висновок, який є обов’язковим для судів та всіх суб’єктів господарювання при вирішені такого роду спорів.

Oleksandr.zubkov в 07:41, 22 лютого 2022

2022-02-22T07:41:06Z

← Попередня версія		Версія за 07:41, 22 лютого 2022
Рядок 24:		Рядок 24:
	== Наслідки удаваного правочину ==		== Наслідки удаваного правочину ==
	При укладанні таких «несправжніх» договорів слід пам’ятати про наслідки. Перш за все, згідно закону (ст.235 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]): якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.		При укладанні таких «несправжніх» договорів слід пам’ятати про наслідки. Перш за все, згідно закону (ст.235 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]): якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

			Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print1509833221316000#Text ст.236 ЦК України], нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

	Так, Пленум Верховного Суду України у своїй [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09#o3 постанові від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»] уточнює: за удаваним правочином ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 235]) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов’язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] має визнати, що сторонами вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності, передбачені статтею 216 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний.		Так, Пленум Верховного Суду України у своїй [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09#o3 постанові від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»] уточнює: за удаваним правочином ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 235]) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов’язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] має визнати, що сторонами вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності, передбачені статтею 216 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний.

Kyiv4.kyiv в 09:17, 18 лютого 2021

2021-02-18T09:17:20Z

Показати зміни

Kyiv4.kyiv в 09:21, 15 лютого 2021

2021-02-15T09:21:00Z

Kyiv4.kyiv в 13:57, 20 травня 2020

2020-05-20T13:57:34Z

Показати зміни

Kyiv4.kyiv в 12:44, 23 квітня 2019

2019-04-23T12:44:12Z

← Попередня версія		Версія за 12:44, 23 квітня 2019
Рядок 26:		Рядок 26:
	Так, 07.09.2016 р. '''Верховний суд України, розглядаючи справу № 6-1026цс16''' про визнання договору дарування удаваним, визнання квартири спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя, провів правовий аналіз удаваного правочину щодо розпорядження нерухомим майном та зробив правовий висновок, який є обов’язковим для судів та всіх суб’єктів господарювання при вирішені такого роду спорів.<br />		Так, 07.09.2016 р. '''Верховний суд України, розглядаючи справу № 6-1026цс16''' про визнання договору дарування удаваним, визнання квартири спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя, провів правовий аналіз удаваного правочину щодо розпорядження нерухомим майном та зробив правовий висновок, який є обов’язковим для судів та всіх суб’єктів господарювання при вирішені такого роду спорів.<br />

	Відповідно до ст. 6, 11 та 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).<br />		Відповідно до ст. 6, 11 та 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).<br />

	У положеннях статті 202 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] під правочином розуміють дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. Дії як юридичні факти мають вольовий характер і можуть бути правомірними та неправомірними. Правочини належать до правомірних дій, спрямованих на досягнення правового результату.<br />		У положеннях статті 202 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] під правочином розуміють дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. Дії як юридичні факти мають вольовий характер і можуть бути правомірними та неправомірними. Правочини належать до правомірних дій, спрямованих на досягнення правового результату.<br />

Kyiv4.kyiv: /* Практика розгляду судами удаваного правочину */

2018-09-28T14:55:25Z

Практика розгляду судами удаваного правочину

← Попередня версія		Версія за 14:55, 28 вересня 2018
Рядок 24:		Рядок 24:
	Під час укладання цивільно – правових угод, особливо щодо розпорядженням нерухомим майном, задля мінімізації податків та обов’язкових платежів, дуже часто трапляються випадки коли сторони правочину, не розуміючи правових наслідків, приховують дійсний правочин укладаючи удаваний.<br />		Під час укладання цивільно – правових угод, особливо щодо розпорядженням нерухомим майном, задля мінімізації податків та обов’язкових платежів, дуже часто трапляються випадки коли сторони правочину, не розуміючи правових наслідків, приховують дійсний правочин укладаючи удаваний.<br />

	Так, 07.09.2016 р. Верховний суд України, розглядаючи справу № 6-1026цс16 про визнання договору дарування удаваним, визнання квартири спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя, провів правовий аналіз удаваного правочину щодо розпорядження нерухомим майном та зробив правовий висновок, який є обов’язковим для судів та всіх суб’єктів господарювання при вирішені такого роду спорів.<br />		Так, 07.09.2016 р. '''Верховний суд України, розглядаючи справу № 6-1026цс16''' про визнання договору дарування удаваним, визнання квартири спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя, провів правовий аналіз удаваного правочину щодо розпорядження нерухомим майном та зробив правовий висновок, який є обов’язковим для судів та всіх суб’єктів господарювання при вирішені такого роду спорів.<br />

	Відповідно до ст. 6, 11 та 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).<br />		Відповідно до ст. 6, 11 та 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).<br />

← Попередня версія		Версія за 09:21, 15 лютого 2021
Рядок 12:		Рядок 12:
	# правочину, вчиненого для приховання реального правочину.<br />		# правочину, вчиненого для приховання реального правочину.<br />

	''Наприклад,'' укладається договір дарування з метою приховання договору купівлі-продажу для обходу переважного права учасників спільної часткової власності на купівлю частки, що продається; або укладається договір дарування майна (квартири) з метою меншої сплати податків, якщо б укладався договір купівлі-продажу; або колись (і частково досі) популярна дія з видачі довіреності на продаж і керування авто замість оформлення його купівлі-продажу. У такому випадку існує ніби 2 договори: один на папері, а один, який дійсно укладався між сторонами.		'''''Наприклад''','' укладається договір дарування з метою приховання договору купівлі-продажу для обходу переважного права учасників спільної часткової власності на купівлю частки, що продається; або укладається договір дарування майна (квартири) з метою меншої сплати податків, якщо б укладався договір купівлі-продажу; або колись (і частково досі) популярна дія з видачі довіреності на продаж і керування авто замість оформлення його купівлі-продажу. ''У такому випадку існує ніби 2 договори'': один на папері, а один, який дійсно укладався між сторонами.

	== Сторони удаваного правочину ==		== Сторони удаваного правочину ==
Рядок 19:		Рядок 19:
	Якщо сторонами вчинено правочин для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, він є не фіктивним, а <big>удаваним</big> ( ст. 235 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).<br />		Якщо сторонами вчинено правочин для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, він є не фіктивним, а <big>удаваним</big> ( ст. 235 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).<br />

	На відміну від фіктивного правочину, ''за удаваним правочином права та обов’язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину''. Удаваний правочин завжди нікчемний і сам по собі жодних юридичних наслідків не породжує. Сторони, здійснюючи удаваний правочин, маскують іншу юридичну дію, іншу мету, яку вони мали насправді на увазі (наприклад, правочин видачі довіреності на автомобіль з правом його продажу може приховувати правочин купівлі-продажу цього автомобіля).		'''Важливо!''' На відміну від фіктивного правочину, '''''за удаваним правочином права та обов’язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину'''''. Удаваний правочин завжди нікчемний і сам по собі жодних юридичних наслідків не породжує. Сторони, здійснюючи удаваний правочин, маскують іншу юридичну дію, іншу мету, яку вони мали насправді на увазі (наприклад, правочин видачі довіреності на автомобіль з правом його продажу може приховувати правочин купівлі-продажу цього автомобіля).

	== Наслідки удаваного правочину ==		== Наслідки удаваного правочину ==
	При укладанні таких «несправжніх» договорів слід пам’ятати про наслідки. Перш за все, згідно закону (ст.235 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]): якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. <br>		При укладанні таких «несправжніх» договорів слід пам’ятати про наслідки. Перш за все, згідно закону (ст.235 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]): якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. <br>
	Так, Пленум Верховного Суду України у своїй [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09#o3 постанові від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»] уточнює: за удаваним правочином (стаття 235) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов’язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] має визнати, що сторонами вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності, передбачені статтею 216 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний.
			Так, Пленум Верховного Суду України у своїй [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09#o3 постанові від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»] уточнює: за удаваним правочином ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 235]) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов’язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] має визнати, що сторонами вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності, передбачені статтею 216 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний.

	== Практика розгляду судами удаваного правочину ==		== Практика розгляду судами удаваного правочину ==
Рядок 36:		Рядок 37:
	Частиною 1 ст. 638 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.<br />		Частиною 1 ст. 638 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.<br />

	Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України, зокрема, відповідно до частини 5 даної статті правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.<br />		Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 203 ЦК України], зокрема, відповідно до частини 5 даної статті правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.<br />

	Необхідно також вказати, що '''Верховний Суд України 24 вересня 2014 року розглянувши [http://reyestr.court.gov.ua/Review/40731222 справу № 6-116цс14]''', предметом якої був спір про визнання договору фіктивним зробив правовий висновок у відповідності з яким фіктивний правочин – це правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином (ст. 234 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). Якщо сторонами вчинено правочин для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, він є не фіктивним, а '''удаваним''' ( ст. 235 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).<br />		Необхідно також вказати, що '''Верховний Суд України 24 вересня 2014 року розглянувши [http://reyestr.court.gov.ua/Review/40731222 справу № 6-116цс14]''', предметом якої був спір про визнання договору фіктивним зробив правовий висновок у відповідності з яким фіктивний правочин – це правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином (ст. 234 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). Якщо сторонами вчинено правочин для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, він є не фіктивним, а '''удаваним''' ( ст. 235 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).<br />