Підстави для звільнення від доказування у цивільному процесі - Історія редагувань

Bohdana.Antonovska в 08:34, 5 лютого 2025

2025-02-05T08:34:37Z

Serhii.morozov: Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта (Постанова ВС від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц).

2024-06-09T08:29:21Z

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта (Постанова ВС від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц).

← Попередня версія		Версія за 08:29, 9 червня 2024
Рядок 47:		Рядок 47:

	Якщо суд дійде висновку, що обставини спору протилежні чи колізійні визначеним під час слухання іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу слід вирішити відповідно до тих обставин, які безпосередньо встановлені судом, котрий її розглядає. Сторона у справі може заперечувати преюдиціальні факти належними та допустимим доказами й суд повинен ці заперечення розглядати й оцінювати.		Якщо суд дійде висновку, що обставини спору протилежні чи колізійні визначеним під час слухання іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу слід вирішити відповідно до тих обставин, які безпосередньо встановлені судом, котрий її розглядає. Сторона у справі може заперечувати преюдиціальні факти належними та допустимим доказами й суд повинен ці заперечення розглядати й оцінювати.

			'''Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта (Постанова ВС від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц).'''

	'''Вирок суду в кримінальному провадженні''', '''ухвала про закриття кримінального провадження''' і звільнення особи від кримінальної відповідальності''' або '''постанова суду''' у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, '''є обов’язковими для суду,''' що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише '''в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою'''. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 6 ст. 82 ЦПК України]).		'''Вирок суду в кримінальному провадженні''', '''ухвала про закриття кримінального провадження''' і звільнення особи від кримінальної відповідальності''' або '''постанова суду''' у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, '''є обов’язковими для суду,''' що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише '''в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою'''. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 6 ст. 82 ЦПК України]).

Liudmyla.kapustian в 13:24, 23 червня 2022

2022-06-23T13:24:10Z

← Попередня версія		Версія за 13:24, 23 червня 2022
Рядок 6:		Рядок 6:

	=== Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі ===		=== Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі ===
	Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 1 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України) обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.		Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 1 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України) обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

	'''Визнання''' - це повідомлення стороною чи іншими особами, що беруть участь у справі, обставин, що підтверджують наявність чи відсутність фактів, які за законом повинні доводити друга сторона чи інші особи.		'''Визнання''' - це повідомлення стороною чи іншими особами, що беруть участь у справі, обставин, що підтверджують наявність чи відсутність фактів, які за законом повинні доводити друга сторона чи інші особи.
Рядок 48:		Рядок 48:
	Якщо суд дійде висновку, що обставини спору протилежні чи колізійні визначеним під час слухання іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу слід вирішити відповідно до тих обставин, які безпосередньо встановлені судом, котрий її розглядає. Сторона у справі може заперечувати преюдиціальні факти належними та допустимим доказами й суд повинен ці заперечення розглядати й оцінювати.		Якщо суд дійде висновку, що обставини спору протилежні чи колізійні визначеним під час слухання іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу слід вирішити відповідно до тих обставин, які безпосередньо встановлені судом, котрий її розглядає. Сторона у справі може заперечувати преюдиціальні факти належними та допустимим доказами й суд повинен ці заперечення розглядати й оцінювати.

	'''Вирок суду в кримінальному провадженні''', '''ухвала про закриття кримінального провадження''' і ~~з'''вільнення~~ особи від кримінальної відповідальності''' або '''постанова суду''' у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, '''є обов’язковими для суду,''' що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише '''в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою'''. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 6 ст. 82 ЦПК України]).		'''Вирок суду в кримінальному провадженні''', '''ухвала про закриття кримінального провадження''' і звільнення особи від кримінальної відповідальності''' або '''постанова суду''' у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, '''є обов’язковими для суду,''' що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише '''в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою'''. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 6 ст. 82 ЦПК України]).

	~~Обов’язковість поширюється на питання~~, ~~чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою~~, ~~щодо якої постановлено відповідний вирок чи прийнято постанову~~.		Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
			Обставини,встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи судом.
	~~Отже~~, ~~обов’язковими для врахування судом є факти щодо часу~~, місця та об’єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дії чи бездіяльності якої є предметом розгляду в ~~справі~~.

	[[категорія: Цивільне процесуальне право]]		[[категорія: Цивільне процесуальне право]]

Kyiv4.kyiv в 15:02, 29 грудня 2021

2021-12-29T15:02:29Z

Kyiv4.kyiv в 12:40, 2 червня 2021

2021-06-02T12:40:50Z

Kyiv4.kyiv в 13:16, 24 березня 2021

2021-03-24T13:16:33Z

← Попередня версія		Версія за 13:16, 24 березня 2021
Рядок 5:		Рядок 5:
	Традиційно разом із фактами, які вимагають доведення шляхом подання доказів, виділяють також обставини, що не потребують складної доказової процедури. Аналіз чинного процесуального законодавства свідчить про наявність трьох основних груп фактів, які ведуть до звільнення від тягаря доведення: визнані, загальновідомі та преюдиціальні обставини.<br>		Традиційно разом із фактами, які вимагають доведення шляхом подання доказів, виділяють також обставини, що не потребують складної доказової процедури. Аналіз чинного процесуального законодавства свідчить про наявність трьох основних груп фактів, які ведуть до звільнення від тягаря доведення: визнані, загальновідомі та преюдиціальні обставини.<br>
	=== '''Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі''' ===		=== '''Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі''' ===
	Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 1 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК) обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.		Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 1 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК) обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

	'''Визнання''' - це повідомлення стороною чи іншими особами, що беруть участь у справі, обставин, що підтверджують наявність чи відсутність фактів, які за законом повинні доводити друга сторона чи інші особи.		'''Визнання''' - це повідомлення стороною чи іншими особами, що беруть участь у справі, обставин, що підтверджують наявність чи відсутність фактів, які за законом повинні доводити друга сторона чи інші особи.
Рядок 17:		Рядок 17:
	Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 2 ст. 82 ЦПК України] відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.<br>		Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 2 ст. 82 ЦПК України] відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.<br>
	=== '''Обставини, визнані судом загальновідомими''' ===		=== '''Обставини, визнані судом загальновідомими''' ===
	Ще однією з '''підстав звільнення''' від доказування, визначених в ЦПК, є обставини, які визнані судом '''загальновідомими''', і в такому разі вони '''не потребують доказування'''.		Ще однією з '''підстав звільнення''' від доказування, визначених в ЦПК, є обставини, які визнані судом '''загальновідомими''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6613 (ч.3 ст. 82 ЦПК України)], і в такому разі вони '''не потребують доказування'''.

	'''Загальновідомими''' є обставини, '''які відомі широкому колу осіб''', в тому числі і складу суду. Вони не потребують доказування тому, що об’єктивність їх існування очевидна.<br>Загальновідомі обставини поділяються на:		'''Загальновідомими''' є обставини, '''які відомі широкому колу осіб''', в тому числі і складу суду. Вони не потребують доказування тому, що об’єктивність їх існування очевидна.<br>Загальновідомі обставини поділяються на:

Valerii.lebid в 10:01, 24 квітня 2020

2020-04-24T10:01:05Z

Показати зміни

Kyiv4.kyiv в 15:24, 19 грудня 2018

2018-12-19T15:24:07Z

← Попередня версія		Версія за 15:24, 19 грудня 2018
Рядок 33:		Рядок 33:
	Обов’язковість поширюється на питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок чи прийнято постанову.<br>		Обов’язковість поширюється на питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок чи прийнято постанову.<br>
	Отже, обов’язковими для врахування судом є факти щодо часу, місця та об’єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дії чи бездіяльності якої є предметом розгляду в справі.		Отже, обов’язковими для врахування судом є факти щодо часу, місця та об’єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дії чи бездіяльності якої є предметом розгляду в справі.
			[[категорія: Цивільне процесуальне право]]

Kyiv4.kyiv: Створена сторінка: [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України 8 березня 2004 року № 1618-IV...

2018-12-19T10:39:38Z

Створена сторінка: [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України 8 березня 2004 року № 1618-IV...

Нова сторінка

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України 8 березня 2004 року № 1618-IV]

== '''Підстави для звільнення від доказування у цивільному процесі''' ==
Традиційно разом із фактами, які вимагають доведення шляхом подання доказів, виділяють також обставини, що не потребують складної доказової процедури. Аналіз чинного процесуального законодавства свідчить про наявність трьох основних груп фактів, які ведуть до звільнення від тягаря доведення: визнані, загальновідомі та преюдиціальні обставини. 
=== '''Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі''' ===
Відповідно до ч. 1 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. 
'''Визнання''' - це повідомлення стороною чи іншими особами, що беруть участь у справі, обставин, що підтверджують наявність чи відсутність фактів, які за законом повинні доводити друга сторона чи інші особи. 
Процесуальним наслідком визнання в цивільному процесі однією зі сторін факту встановленим, є набуття фактом безспірного характеру і звільнення другої сторони від його доказування. 
'''Визнання певної обставини''' '''звільняє від обов‘язку її доказування''' лише тоді, коли її визнали інша сторона, треті особи, представники сторін та третіх осіб. Якщо хоча б хтось з числа цих осіб, які беруть участь у справі обставину не визнає, вона потребує доказування. 
Визнання обставини не можна ототожнювати із визнанням позову. 
Згідно із ч. 2 ст. 82 ЦПК України відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною. 
Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку. 
=== '''Обставини, визнані судом загальновідомими''' ===
Ще однією з '''підстав звільнення''' від доказування, визначених в ЦПК, є обставини, які визнані судом '''загальновідомими''', і в такому разі вони не потребують доказування. 
'''Загальновідомими''' є обставини, '''які відомі широкому колу осіб''', в тому числі і складу суду. Вони не потребують доказування тому, що об’єктивність їх існування очевидна. 
Загальновідомі обставини поділяються на: 
* ''всесвітньо відомі'' (наприклад столиці держав, географічні назви); 
* ''відомі на території певної держави (наприклад, національні свята, історичні події, прізвища керівників держави)''; 
* ''локальні, тобто відомі на обмеженій території (наприклад, місцезнахоження органів місцевого самоврядування, назви вулиць)''. 
Не можуть вважати загальновідомими обставинами не факти, а їх оцінки, позиції державних та громадських органів, відомості про окремих фізичних осіб, а також обставини, які хоч і відомі широкому колу осіб, але які не мають об‘єктивного існування. 
Загальновідомі обставини не потребують доказування незалежно від згоди сторін, оскільки вони достеменно відомі суду. 
Загальновідомість конкретних обставин суд повинен визнати. Для того, що б суд це питання розглянув, '''зацікавлена особа''', та на яку покладається тягар доказування цієї обставини, '''повинна подати клопотання''' про визнання певної обставини загальновідомою. '''Клопотання вирішується ухвалою''' суду про визнання обставини загальновідомою. Така ухвала оскарженню не підлягає. 
=== '''Преюдиціальні обставини''' ===
Третьою підставою звільнення від доказування є '''преюдиціальність обставин''', існування або не існування якої встановлене судовим рішенням, що вступило в законну силу, у цивільній, господарській або адміністративній справі. 
'''Преюдиціальність''' - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акту, який вступив в законну силу. 
'''Обставини, встановлені рішенням суду''' у господарській, цивільній або адміністративній справі, що '''набрало законної сили''', '''не доказуються при розгляді іншої справи''', у якій беруть '''участь ті самі особи або особа''', щодо '''якої встановлено ці обставин'''и, якщо інше не встановлено законом. 
'''Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду''' у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, '''не доказуються''' при розгляді іншої справи, '''проте можуть бути''' у загальному порядку '''спростовані особою, яка не брала участі у справі''', в якій такі обставини були встановлені. 
Тобто, обставини встановлені рішенням суду не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті ж особи, або особа, щодо якої встановлені ці обставини. 
Преюдиціальність дає привілей стороні у справі повторно не доказувати такі факти для обґрунтування своїх позовних вимог, а іншій стороні не дає права спростовувати ці факти іншими засобами доказування. 
'''Дія преюдиції припиняється''', коли попереднє преюдиціальне '''рішення''', зокрема судове, '''скасовано в установленому порядку'''. 
Якщо суд дійде висновку, що обставини спору протилежні чи колізійні визначеним під час слухання іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу слід вирішити відповідно до тих обставин, які безпосередньо встановлені судом, котрий її розглядає. Сторона у справі може заперечувати преюдиціальні факти належними та допустимим доказами й суд повинен ці заперечення розглядати й оцінювати. 
'''Вирок суду в кримінальному провадженні''', '''ухвала про закриття кримінального провадження''' і з'''вільнення особи від кримінальної відповідальності''' або '''постанова суду''' у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, '''є обов’язковими для суду,''' що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише '''в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою'''. 
Обов’язковість поширюється на питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок чи прийнято постанову. 
Отже, обов’язковими для врахування судом є факти щодо часу, місця та об’єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дії чи бездіяльності якої є предметом розгляду в справі.

← Попередня версія		Версія за 08:34, 5 лютого 2025
Рядок 14:		Рядок 14:
	'''Визнання певної обставини''' '''звільняє від обов‘язку її доказування''' лише тоді, коли її визнали інша сторона, треті особи, представники сторін та третіх осіб. Якщо хоча б хтось з числа цих осіб, які беруть участь у справі обставину не визнає, вона потребує доказування.		'''Визнання певної обставини''' '''звільняє від обов‘язку її доказування''' лише тоді, коли її визнали інша сторона, треті особи, представники сторін та третіх осіб. Якщо хоча б хтось з числа цих осіб, які беруть участь у справі обставину не визнає, вона потребує доказування.

	Визнання обставини не можна ототожнювати із визнанням позову.		'''Визнання обставини не можна ототожнювати із визнанням позову.'''

	Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 2 ст. 82 ЦПК України] відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.		Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 2 ст. 82 ЦПК України] відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.

	=== Обставини, визнані судом загальновідомими ===		=== Обставини, визнані судом загальновідомими ===
	Ще однією з '''підстав звільнення''' від доказування, визначених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України], є обставини, які визнані судом '''загальновідомими''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6613 (ч.3 ст. 82 ЦПК України)], і в такому разі вони '''не потребують доказування'''.		Ще однією з '''підстав звільнення''' від доказування, визначених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України], є обставини, які визнані судом '''загальновідомими''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6613 (ч.3 ст. 82 ЦПК України)], тому в такому разі вони '''не потребують доказування'''.

	'''Загальновідомими''' є обставини, '''які відомі широкому колу осіб''', в тому числі і складу суду. Вони не потребують доказування тому, що об’єктивність їх існування очевидна.<br>Загальновідомі обставини поділяються на:		'''Загальновідомими''' є обставини, '''які відомі широкому колу осіб''', в тому числі і складу суду. Вони не потребують доказування тому, що об’єктивність їх існування '''очевидна.'''<br>Загальновідомі обставини поділяються на:
	* ''всесвітньо відомі'' (наприклад столиці держав, географічні назви);		* ''всесвітньо відомі'' (наприклад столиці держав, географічні назви);
	* ''відомі на території певної держави (наприклад, національні свята, історичні події, прізвища керівників держави)'';		* ''відомі на території певної держави (наприклад, національні свята, історичні події, прізвища керівників держави)'';
	* ''локальні, тобто відомі на обмеженій території (наприклад, ~~місцезнахоження~~ органів місцевого самоврядування, назви вулиць)''.<br>		* ''локальні, тобто відомі на обмеженій території (наприклад, місцезнаходження органів місцевого самоврядування, назви вулиць)''.<br>
	Не можуть вважати загальновідомими обставинами не факти, а їх оцінки, позиції державних та громадських органів, відомості про окремих фізичних осіб, а також обставини, які хоч і відомі широкому колу осіб, але які не мають об‘єктивного існування.		Не можуть вважати загальновідомими обставинами не факти, а їх оцінки, позиції державних та громадських органів, відомості про окремих фізичних осіб, а також обставини, які хоч і відомі широкому колу осіб, але які не мають об‘єктивного існування.

Рядок 36:		Рядок 36:
	'''Преюдиціальність''' - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акту, який вступив в законну силу.		'''Преюдиціальність''' - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акту, який вступив в законну силу.

	'''Обставини, встановлені рішенням суду''' у господарській, цивільній або адміністративній справі, що '''набрало законної сили''', '''~~не доказуються~~ при розгляді іншої справи''', у якій беруть '''участь ті самі особи або особа''', щодо '''якої встановлено ці обставин'''и, якщо інше не встановлено законом.		'''Обставини, встановлені рішенням суду''' у господарській, цивільній або адміністративній справі, що '''набрало законної сили''', '''недоказуються при розгляді іншої справи''', у якій беруть '''участь ті самі особи або особа''', щодо '''якої встановлено ці обставин'''и, якщо інше не встановлено законом.

	'''Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду''' у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, '''~~не доказуються~~''' при розгляді іншої справи, '''проте можуть бути''' у загальному порядку '''спростовані особою, яка не брала участі у справі''', в якій такі обставини були встановлені.		'''Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду''' у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, '''недоказуються''' при розгляді іншої справи, '''проте можуть бути''' у загальному порядку '''спростовані особою, яка не брала участі у справі''', в якій такі обставини були встановлені.

	Тобто, обставини встановлені рішенням суду ~~не доказуються~~ при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті ж особи, або особа, щодо якої встановлені ці обставини.		Тобто, обставини встановлені рішенням суду недоказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті ж особи, або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

	Преюдиціальність дає привілей стороні у справі повторно ~~не доказувати~~ такі факти для обґрунтування своїх позовних вимог, а іншій стороні не дає права спростовувати ці факти іншими засобами доказування.		Преюдиціальність дає привілей стороні у справі повторно недоказувати такі факти для обґрунтування своїх позовних вимог, а іншій стороні не дає права спростовувати ці факти іншими засобами доказування.

	'''Дія преюдиції припиняється''', коли попереднє преюдиціальне '''рішення''', зокрема судове, '''скасовано в установленому порядку'''.		'''Дія преюдиції припиняється''', коли попереднє преюдиціальне '''рішення''', зокрема судове, '''скасовано в установленому порядку'''.

← Попередня версія		Версія за 15:02, 29 грудня 2021
Рядок 3:		Рядок 3:

	== Підстави для звільнення від доказування у цивільному процесі ==		== Підстави для звільнення від доказування у цивільному процесі ==
	Традиційно разом із фактами, які вимагають доведення шляхом подання доказів, виділяють також обставини, що не потребують складної доказової процедури. Аналіз чинного процесуального законодавства свідчить про наявність трьох основних груп фактів, які ведуть до звільнення від тягаря доведення: визнані, загальновідомі та преюдиціальні обставини.~~<br>~~		Традиційно разом із фактами, які вимагають доведення шляхом подання доказів, виділяють також обставини, що не потребують складної доказової процедури. Аналіз чинного процесуального законодавства свідчить про наявність трьох основних груп фактів, які ведуть до звільнення від тягаря доведення: визнані, загальновідомі та преюдиціальні обставини.

	=== ~~'''~~Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі~~'''~~ ===		=== Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі ===
	Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 1 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України) обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.		Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 1 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України) обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Рядок 16:		Рядок 16:
	Визнання обставини не можна ототожнювати із визнанням позову.		Визнання обставини не можна ототожнювати із визнанням позову.

	Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 2 ст. 82 ЦПК України] відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.~~<br>~~		Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 2 ст. 82 ЦПК України] відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.

	=== ~~'''~~Обставини, визнані судом загальновідомими~~'''~~ ===		=== Обставини, визнані судом загальновідомими ===
	Ще однією з '''підстав звільнення''' від доказування, визначених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України], є обставини, які визнані судом '''загальновідомими''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6613 (ч.3 ст. 82 ЦПК України)], і в такому разі вони '''не потребують доказування'''.		Ще однією з '''підстав звільнення''' від доказування, визначених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України], є обставини, які визнані судом '''загальновідомими''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6613 (ч.3 ст. 82 ЦПК України)], і в такому разі вони '''не потребують доказування'''.

Рядок 29:		Рядок 29:
	Загальновідомі обставини не потребують доказування незалежно від згоди сторін, оскільки вони достеменно відомі суду.		Загальновідомі обставини не потребують доказування незалежно від згоди сторін, оскільки вони достеменно відомі суду.

	Загальновідомість конкретних обставин суд повинен визнати. Для того, що б суд це питання розглянув, '''зацікавлена особа''', та на яку покладається тягар доказування цієї обставини, '''повинна подати клопотання''' про визнання певної обставини загальновідомою. '''Клопотання вирішується ухвалою''' суду про визнання обставини загальновідомою. Така ухвала оскарженню не підлягає.~~<br>~~		Загальновідомість конкретних обставин суд повинен визнати. Для того, що б суд це питання розглянув, '''зацікавлена особа''', та на яку покладається тягар доказування цієї обставини, '''повинна подати клопотання''' про визнання певної обставини загальновідомою. '''Клопотання вирішується ухвалою''' суду про визнання обставини загальновідомою. Така ухвала оскарженню не підлягає.

	=== ~~'''~~Преюдиціальні обставини~~'''~~ ===		=== Преюдиціальні обставини ===
	Третьою підставою звільнення від доказування є '''преюдиціальність обставин''', існування або не існування якої встановлене судовим рішенням, що вступило в законну силу, у цивільній, господарській або адміністративній справі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 5 ст. 82 ЦПК України]).		Третьою підставою звільнення від доказування є '''преюдиціальність обставин''', існування або не існування якої встановлене судовим рішенням, що вступило в законну силу, у цивільній, господарській або адміністративній справі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 5 ст. 82 ЦПК України]).

← Попередня версія		Версія за 12:40, 2 червня 2021
Рядок 1:		Рядок 1:
	== Нормативна база ==		== Нормативна база ==
	[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]		* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]

	== Підстави для звільнення від доказування у цивільному процесі ==		== Підстави для звільнення від доказування у цивільному процесі ==
	Традиційно разом із фактами, які вимагають доведення шляхом подання доказів, виділяють також обставини, що не потребують складної доказової процедури. Аналіз чинного процесуального законодавства свідчить про наявність трьох основних груп фактів, які ведуть до звільнення від тягаря доведення: визнані, загальновідомі та преюдиціальні обставини.<br>		Традиційно разом із фактами, які вимагають доведення шляхом подання доказів, виділяють також обставини, що не потребують складної доказової процедури. Аналіз чинного процесуального законодавства свідчить про наявність трьох основних груп фактів, які ведуть до звільнення від тягаря доведення: визнані, загальновідомі та преюдиціальні обставини.<br>

	=== '''Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі''' ===		=== '''Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі''' ===
	Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 1 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК) обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.		Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 1 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України) обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

	'''Визнання''' - це повідомлення стороною чи іншими особами, що беруть участь у справі, обставин, що підтверджують наявність чи відсутність фактів, які за законом повинні доводити друга сторона чи інші особи.		'''Визнання''' - це повідомлення стороною чи іншими особами, що беруть участь у справі, обставин, що підтверджують наявність чи відсутність фактів, які за законом повинні доводити друга сторона чи інші особи.
Рядок 16:		Рядок 17:

	Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 2 ст. 82 ЦПК України] відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.<br>		Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 2 ст. 82 ЦПК України] відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.<br>

	=== '''Обставини, визнані судом загальновідомими''' ===		=== '''Обставини, визнані судом загальновідомими''' ===
	Ще однією з '''підстав звільнення''' від доказування, визначених в ЦПК, є обставини, які визнані судом '''загальновідомими''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6613 (ч.3 ст. 82 ЦПК України)], і в такому разі вони '''не потребують доказування'''.		Ще однією з '''підстав звільнення''' від доказування, визначених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України], є обставини, які визнані судом '''загальновідомими''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6613 (ч.3 ст. 82 ЦПК України)], і в такому разі вони '''не потребують доказування'''.

	'''Загальновідомими''' є обставини, '''які відомі широкому колу осіб''', в тому числі і складу суду. Вони не потребують доказування тому, що об’єктивність їх існування очевидна.<br>Загальновідомі обставини поділяються на:		'''Загальновідомими''' є обставини, '''які відомі широкому колу осіб''', в тому числі і складу суду. Вони не потребують доказування тому, що об’єктивність їх існування очевидна.<br>Загальновідомі обставини поділяються на:
Рядок 28:		Рядок 30:

	Загальновідомість конкретних обставин суд повинен визнати. Для того, що б суд це питання розглянув, '''зацікавлена особа''', та на яку покладається тягар доказування цієї обставини, '''повинна подати клопотання''' про визнання певної обставини загальновідомою. '''Клопотання вирішується ухвалою''' суду про визнання обставини загальновідомою. Така ухвала оскарженню не підлягає.<br>		Загальновідомість конкретних обставин суд повинен визнати. Для того, що б суд це питання розглянув, '''зацікавлена особа''', та на яку покладається тягар доказування цієї обставини, '''повинна подати клопотання''' про визнання певної обставини загальновідомою. '''Клопотання вирішується ухвалою''' суду про визнання обставини загальновідомою. Така ухвала оскарженню не підлягає.<br>

	=== '''Преюдиціальні обставини''' ===		=== '''Преюдиціальні обставини''' ===
	Третьою підставою звільнення від доказування є '''преюдиціальність обставин''', існування або не існування якої встановлене судовим рішенням, що вступило в законну силу, у цивільній, господарській або адміністративній справі. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 5 ст. 82 ЦПК України]).		Третьою підставою звільнення від доказування є '''преюдиціальність обставин''', існування або не існування якої встановлене судовим рішенням, що вступило в законну силу, у цивільній, господарській або адміністративній справі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 5 ст. 82 ЦПК України]).

	'''Преюдиціальність''' - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акту, який вступив в законну силу.		'''Преюдиціальність''' - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акту, який вступив в законну силу.
Рядок 50:		Рядок 53:

	Отже, обов’язковими для врахування судом є факти щодо часу, місця та об’єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дії чи бездіяльності якої є предметом розгляду в справі.		Отже, обов’язковими для врахування судом є факти щодо часу, місця та об’єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дії чи бездіяльності якої є предметом розгляду в справі.

	[[категорія: Цивільне процесуальне право]]		[[категорія: Цивільне процесуальне право]]