Представництво: види, підстави виникнення та припинення - Історія редагувань

Tinha.Alona в 07:45, 17 квітня 2025

2025-04-17T07:45:43Z

← Попередня версія		Версія за 07:45, 17 квітня 2025
Рядок 13:		Рядок 13:
	* представник діє виключно у межах наданих йому повноважень;		* представник діє виключно у межах наданих йому повноважень;
	* правові наслідки настають не для представника, а для особи, яку він представляє.		* правові наслідки настають не для представника, а для особи, яку він представляє.
			Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

			Наявність у представника повноважень є обов'язковою умовою будь-якого представництва.

	== Представництво за законом (обов'язкове представництво)==		== Представництво за законом (обов'язкове представництво)==
Рядок 25:		Рядок 28:
	<u>Комерційним представником</u> (суб'єкт підприємницької діяльності) є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності.		<u>Комерційним представником</u> (суб'єкт підприємницької діяльності) є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності.

	До особливостей здійснення комерційного представництва належать предмет, систематичний характер дій комерційного представника, платність договору. Крім того, частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1336 статті 243 Цивільного кодексу України] допускає комерційне представництво одночасно кількох сторін правочину за згодою цих сторін та в інших випадках, встановлених законом. Отже, коли особа постійно виступає від імені підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності, то за їхньою згодою вона може представляти різні сторони правочину.		До особливостей здійснення комерційного представництва належать предмет, систематичний характер дій комерційного представника, платність договору. Крім того, частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1336 статті 243 Цивільного кодексу України] допускає комерційне представництво одночасно кількох сторін правочину за згодою цих сторін та в інших випадках, встановлених законом. Отже, коли особа постійно виступає від імені підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності, то за їхньою згодою вона може представляти різні сторони правочину. Повноваження комерційного представника може бути підтверджене письмовою угодою між ним та особою, яку представляють, або довіреністю.

	Найчастіше комерційне представництво здійснюється на підставі [[Договір доручення\|договору доручення]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4700 глава 68 Цивільного кодексу України]). Цій договір має визначати обсяг наданих комерційному представнику повноважень та порядок їх реалізації. Особа, яку представляють, зобов'язана сплатити представнику винагороду за вчинення дій, крім випадків, коли в самому договорі міститься вказівка на його безоплатний характер. Якщо така вказівка відсутня, і одночасно договором не встановлені розмір винагороди і порядок її сплати, особа, яку представляють, оплачує за комерційне представництво суму, котра звичайно стягується за послуги аналогічного характеру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3135 стаття 632 Цивільного кодексу України]). Крім того, представник має право на відшкодування витрат, зроблених ним при виконанні доручення. У разі укладення договору від імені кількох підприємців одночасно витрати поділяються між ними у рівних частках, якщо інше не передбачено угодою сторін.		Найчастіше комерційне представництво здійснюється на підставі [[Договір доручення\|договору доручення]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4700 глава 68 Цивільного кодексу України]). Цій договір має визначати обсяг наданих комерційному представнику повноважень та порядок їх реалізації. Особа, яку представляють, зобов'язана сплатити представнику винагороду за вчинення дій, крім випадків, коли в самому договорі міститься вказівка на його безоплатний характер. Якщо така вказівка відсутня, і одночасно договором не встановлені розмір винагороди і порядок її сплати, особа, яку представляють, оплачує за комерційне представництво суму, котра звичайно стягується за послуги аналогічного характеру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3135 стаття 632 Цивільного кодексу України]). Крім того, представник має право на відшкодування витрат, зроблених ним при виконанні доручення. У разі укладення договору від імені кількох підприємців одночасно витрати поділяються між ними у рівних частках, якщо інше не передбачено угодою сторін.
Рядок 58:		Рядок 61:
	\| Нотаріус \|\| Для правочинів, відносно яких законом вимагається обов'язкове нотаріальне посвідчення та довіреність, що видається в порядку передоручення.		\| Нотаріус \|\| Для правочинів, відносно яких законом вимагається обов'язкове нотаріальне посвідчення та довіреність, що видається в порядку передоручення.
	\|-		\|-
	\| Начальник госпіталю, санаторія, іншого військово-лікувального закладу його заступник з медичної частини, старший або черговий лікар \|\| Довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на лікуванні у відповідному закладі		\| Начальник госпіталю, санаторія, іншого військово-лікувального закладу його заступник з медичної частини, старший або черговий лікар \|\| Довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на лікуванні у відповідному закладі охорони здоров'я тощо
	\|-		\|-
	\| Командир (начальник) військової частини, з'єднання, установи, військово-навчального закладу\|\|		\| Командир (начальник) військової частини, з'єднання, установи, військово-навчального закладу\|\|
Рядок 82:		Рядок 85:

	Права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1379 стаття 249 Цивільного кодексу України]).		Права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1379 стаття 249 Цивільного кодексу України]).

			Законом може бути встановлено право особи видавати безвідкличні довіреності на певний час.

	=== Відмова представника від вчинення дій, які були визначені довіреністю ===		=== Відмова представника від вчинення дій, які були визначені довіреністю ===

Kovalenko.Marharyta: /* Поняття представництва */

2024-10-17T10:58:53Z

Поняття представництва

← Попередня версія		Версія за 10:58, 17 жовтня 2024
Рядок 6:		Рядок 6:
	'''Представництво''' - це правовідношення, в якому одна сторона (''представник'') зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1315 частина перша статті 237 Цивільного кодексу України]).		'''Представництво''' - це правовідношення, в якому одна сторона (''представник'') зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1315 частина перша статті 237 Цивільного кодексу України]).

	Представництво характеризується такими ознаками:		'''Представництво характеризується такими ознаками:'''

	* цивільні права та обов’язки належать одній особі, а здійснюються безпосередньо іншою;		* цивільні права та обов’язки належать одній особі, а здійснюються безпосередньо іншою;

Kovalenko.Marharyta: /* Поняття представництва */

2024-10-17T10:58:08Z

Поняття представництва

← Попередня версія		Версія за 10:58, 17 жовтня 2024
Рядок 5:		Рядок 5:
	== Поняття представництва==		== Поняття представництва==
	'''Представництво''' - це правовідношення, в якому одна сторона (''представник'') зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1315 частина перша статті 237 Цивільного кодексу України]).		'''Представництво''' - це правовідношення, в якому одна сторона (''представник'') зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1315 частина перша статті 237 Цивільного кодексу України]).

			Представництво характеризується такими ознаками:

			* цивільні права та обов’язки належать одній особі, а здійснюються безпосередньо іншою;
			* представник вчиняє певні юридичні дії;
			* представник діє не від свого імені, а від імені іншої особи;
			* представник діє виключно у межах наданих йому повноважень;
			* правові наслідки настають не для представника, а для особи, яку він представляє.

	== Представництво за законом (обов'язкове представництво)==		== Представництво за законом (обов'язкове представництво)==

Kyiv4.kyiv в 11:06, 29 грудня 2023

2023-12-29T11:06:12Z

← Попередня версія		Версія за 11:06, 29 грудня 2023
Рядок 1:		Рядок 1:
	== Нормативна база ==		== Нормативна база ==
	* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]		* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
	* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/~~719~~-2022-~~%D0%BF~~#Text Постанова Кабінету Міністрів України від ~~24 червня~~ 2022 р. № ~~719~~]		* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"]

	== Поняття представництва==		== Поняття представництва==
Рядок 34:		Рядок 34:
	Представництво за довіреністю може ґрунтуватися '''на акті органу юридичної особи'''. Таке представництво виникає, наприклад, внаслідок видання виконавчим або компетентним органом юридичної особи акта (наказу, розпорядження) про призначення працівника на посаду, пов'язану зі здійсненням представницьких функцій, зокрема з укладення угод.		Представництво за довіреністю може ґрунтуватися '''на акті органу юридичної особи'''. Таке представництво виникає, наприклад, внаслідок видання виконавчим або компетентним органом юридичної особи акта (наказу, розпорядження) про призначення працівника на посаду, пов'язану зі здійсненням представницьких функцій, зокрема з укладення угод.

	'''УВАГА!''' ~~Під час дії правового режиму воєнного стану на території України~~ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/~~719~~-2022-~~%D0%BF~~#Text ~~Постановою~~ Кабінету Міністрів України від ~~24 червня~~ 2022 р. № ~~719~~] ~~введено механізм підтвердження дії довіреностей.~~		'''УВАГА!''' Відповідно до підпункту 3 пункту 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] в умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування для перевірки дійсності довіреності, яка була викладена без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу та посвідчена нотаріусом відповідно до законодавства, яке передбачало таке посвідчення, заінтересована особа звертається з її копією до відповідного нотаріуса, який зобов’язаний протягом двох робочих днів видати довідку про підтвердження або спростування посвідчення ним такої довіреності.

	~~У випадку, коли фізична особа діє~~ в якості відчужувача (іпотекодавця, довірчого засновника) на підставі довіреності, укладаються наступні угоди:

	* договори про відчуження нерухомого майна, цінних паперів та ~~корпоративних прав;~~
	* договори іпотеки;
	* договори щодо виплати вимог іпотекодержателя;
	* договори щодо встановлення довірчої власності на нерухомість;
	* договори щодо внесення змін або ~~припинення таких договорів,~~
	* а також, якщо фізична особа – відчужувач підписує акти приймання-передачі частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі (статутному фонді) юридичної особи,
	* визначені наступні особливості підтвердження повноважень представника.

	~~Якщо від моменту видачі~~ довіреності, засвідченої в Україні, минуло більше місяця, нотаріус зобов'язаний отримати від довірителя заяву щодо підтвердження чинності довіреності.

	~~Якщо довіреність~~ була ~~видана за кордоном консульською установою (дипломатичним представництвом) України або~~ відповідно до законодавства ~~іноземної держави~~, ~~необхідно підтверджувати чинність довіреності заявою довірителя~~, ~~якщо від моменту видачі пройшло більше~~ двох ~~місяців.~~

	Справжність підпису на зазначених заявах повинна бути засвідчена нотаріусом не раніше, ніж за сім календарних днів~~, і консульською установою (дипломатичним представництвом) України~~ або відповідно до законодавства іноземної держави – не раніше, ніж за один місяць до укладення (підписання) відповідного договору (акта).

	=== Види довіреності (за обсягом повноважень) ===		=== Види довіреності (за обсягом повноважень) ===

Andrii.chernukha: Додано посилання на Постанову Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 р. № 719. Додано порядок підтвердження дії довіреності в умовах воєнного стану

2023-12-21T15:35:45Z

Додано посилання на Постанову Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 р. № 719. Додано порядок підтвердження дії довіреності в умовах воєнного стану

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 == Нормативна база ==
 * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
 == Поняття представництва==
@@ Рядок 32: / Рядок 33: @@
 Представництво за довіреністю може ґрунтуватися '''на акті органу юридичної особи'''. Таке представництво виникає, наприклад, внаслідок видання виконавчим або компетентним органом юридичної особи акта (наказу, розпорядження) про призначення працівника на посаду, пов'язану зі здійсненням представницьких функцій, зокрема з укладення угод.
 === Види довіреності (за обсягом повноважень) ===

Olha.zhyla: правничу

2023-08-14T08:42:35Z

правничу

← Попередня версія		Версія за 08:42, 14 серпня 2023
Рядок 57:		Рядок 57:
	\| Уповноважена посадова особа органу місцевого самоврядування \|\| Довіреність особи, яка проживає у населеному пункті, де немає нотаріусів, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами.		\| Уповноважена посадова особа органу місцевого самоврядування \|\| Довіреність особи, яка проживає у населеному пункті, де немає нотаріусів, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами.
	\|-		\|-
	\| Посадова особа органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної ~~правової~~ допомоги \|\| Довіреність суб'єкта права на безоплатну вторинну ~~правову~~ допомогу, за зверненням якого прийнято рішення про надання такої допомоги		\| Посадова особа органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги \|\| Довіреність суб'єкта права на безоплатну вторинну правничу допомогу, за зверненням якого прийнято рішення про надання такої допомоги
	\|-		\|-
	\|Посадова особа організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання \|\| Довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо)		\|Посадова особа організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання \|\| Довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо)

Kyiv4.kyiv: /* Форма довіреності */

2023-05-26T12:23:17Z

Форма довіреності

← Попередня версія		Версія за 12:23, 26 травня 2023
Рядок 40:		Рядок 40:
	=== Форма довіреності ===		=== Форма довіреності ===
	Форма довіреності <u>повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин</u>.		Форма довіреності <u>повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин</u>.
			'''Зверніть увагу! '''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164]" посвідчення довіреностей здійснюється без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу з нанесеними на них за допомогою комп’ютерної техніки реквізитами нотаріуса: зображення Державного Герба України, прізвище, власне імʼя, по батькові (за наявності), найменування державної нотаріальної контори (для державного нотаріуса), номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, адреса робочого місця, номер телефону, адреса електронної пошти.
	{\| class="wikitable"		{\| class="wikitable"
	\|-		\|-

Olha.sokolenko: посилання на статті

2022-06-02T13:23:43Z

посилання на статті

Olha.sokolenko: /* Представництво за законом (обов'язкове представництво) */

2022-06-02T13:14:00Z

Представництво за законом (обов'язкове представництво)

← Попередня версія		Версія за 13:14, 2 червня 2022
Рядок 6:		Рядок 6:

	== Представництво за законом (обов'язкове представництво)==		== Представництво за законом (обов'язкове представництво)==
	Представництво особи виникає відповідно до норм закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#~~n1315~~ стаття 242 Цивільного кодексу України]) , а саме:		Представництво особи виникає відповідно до норм закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1332 стаття 242 Цивільного кодексу України]) , а саме:
	# представництво батьками (усиновлювачами) своїх малолітніх та неповнолітніх дітей;		# представництво батьками (усиновлювачами) своїх малолітніх та неповнолітніх дітей;
	# представництво [[Опіка і піклування над дітьми\|опікуном малолітньої особи]] та [[Визнання фізичної особи недієздатною\|фізичної особи, визнаної недієздатною]];		# представництво [[Опіка і піклування над дітьми\|опікуном малолітньої особи]] та [[Визнання фізичної особи недієздатною\|фізичної особи, визнаної недієздатною]];
	# в інших випадках, встановлених законом.		# в інших випадках, встановлених законом.

	Характерною особливістю представництва за законом є його спрямованість на захист прав і законних інтересів осіб, які внаслідок малоліття, недоумства або душевної хвороби не можуть піклуватися про себе самі, а тому є недієздатними або лише частково дієздатними.		Характерною особливістю представництва за законом є його спрямованість на захист прав і законних інтересів осіб, які внаслідок малоліття, недоумства або душевної хвороби не можуть піклуватися про себе самі, а тому є недієздатними або лише частково дієздатними.

	== Комерційне представництво (добровільне представництво)==		== Комерційне представництво (добровільне представництво)==

Olha.sokolenko: посилання на статті

2022-06-02T13:11:53Z

посилання на статті

← Попередня версія		Версія за 13:11, 2 червня 2022
Рядок 3:		Рядок 3:

	== Поняття представництва==		== Поняття представництва==
	'''Представництво''' - це правовідношення, в якому одна сторона (''представник'') зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (~~частина перша статті 237~~ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).		'''Представництво''' - це правовідношення, в якому одна сторона (''представник'') зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1315 частина перша статті 237 Цивільного кодексу України]).

	== Представництво за законом (обов'язкове представництво)==		== Представництво за законом (обов'язкове представництво)==

← Попередня версія		Версія за 13:23, 2 червня 2022
Рядок 16:		Рядок 16:
	<u>Комерційним представником</u> (суб'єкт підприємницької діяльності) є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності.		<u>Комерційним представником</u> (суб'єкт підприємницької діяльності) є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності.

	До особливостей здійснення комерційного представництва належать предмет, систематичний характер дій комерційного представника, платність договору. Крім того, частина друга ~~статті 243~~ [~~http~~://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] допускає комерційне представництво одночасно кількох сторін правочину за згодою цих сторін та в інших випадках, встановлених законом. Отже, коли особа постійно виступає від імені підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності, то за їхньою згодою вона може представляти різні сторони правочину.		До особливостей здійснення комерційного представництва належать предмет, систематичний характер дій комерційного представника, платність договору. Крім того, частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1336 статті 243 Цивільного кодексу України] допускає комерційне представництво одночасно кількох сторін правочину за згодою цих сторін та в інших випадках, встановлених законом. Отже, коли особа постійно виступає від імені підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності, то за їхньою згодою вона може представляти різні сторони правочину.

	Найчастіше комерційне представництво здійснюється на підставі [[Договір доручення\|договору доручення]] (~~глава 68~~ [~~http~~://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). Цій договір має визначати обсяг наданих комерційному представнику повноважень та порядок їх реалізації. Особа, яку представляють, зобов'язана сплатити представнику винагороду за вчинення дій, крім випадків, коли в самому договорі міститься вказівка на його безоплатний характер. Якщо така вказівка відсутня, і одночасно договором не встановлені розмір винагороди і порядок її сплати, особа, яку представляють, оплачує за комерційне представництво суму, котра звичайно стягується за послуги аналогічного характеру (~~стаття 632~~ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). Крім того, представник має право на відшкодування витрат, зроблених ним при виконанні доручення. У разі укладення договору від імені кількох підприємців одночасно витрати поділяються між ними у рівних частках, якщо інше не передбачено угодою сторін.		Найчастіше комерційне представництво здійснюється на підставі [[Договір доручення\|договору доручення]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4700 глава 68 Цивільного кодексу України]). Цій договір має визначати обсяг наданих комерційному представнику повноважень та порядок їх реалізації. Особа, яку представляють, зобов'язана сплатити представнику винагороду за вчинення дій, крім випадків, коли в самому договорі міститься вказівка на його безоплатний характер. Якщо така вказівка відсутня, і одночасно договором не встановлені розмір винагороди і порядок її сплати, особа, яку представляють, оплачує за комерційне представництво суму, котра звичайно стягується за послуги аналогічного характеру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3135 стаття 632 Цивільного кодексу України]). Крім того, представник має право на відшкодування витрат, зроблених ним при виконанні доручення. У разі укладення договору від імені кількох підприємців одночасно витрати поділяються між ними у рівних частках, якщо інше не передбачено угодою сторін.

	Повноваження комерційного представника також можуть бути підтверджені довіреністю. Особливості комерційного представництва в окремих сферах підприємницької діяльності встановлюються законом. Наприклад, комерційному представнику може бути надане на певний строк виключне право щодо укладання угод від імені та за рахунок довірителя та (або) на певній території (~~стаття 1000~~ [~~http~~://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). Довіритель у цьому випадку не вправі призначати на цій території інших комерційних представників.		Повноваження комерційного представника також можуть бути підтверджені довіреністю. Особливості комерційного представництва в окремих сферах підприємницької діяльності встановлюються законом. Наприклад, комерційному представнику може бути надане на певний строк виключне право щодо укладання угод від імені та за рахунок довірителя та (або) на певній території ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4701 стаття 1000 Цивільного кодексу України]). Довіритель у цьому випадку не вправі призначати на цій території інших комерційних представників.

	== Представництво за довіреністю (добровільне представництво)==		== Представництво за довіреністю (добровільне представництво)==
	'''Довіреність''' - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами (~~частина перша статті 244~~ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).		'''Довіреність''' - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1341 частина перша статті 244 Цивільного кодексу України]).

	Довіреність адресована третім особам і засвідчує повноваження представника перед третіми особами. Довіреність може бути видана на ім'я однієї особи або декількох осіб. Як особа, яку представляють, може виступати одна або декілька осіб.		Довіреність адресована третім особам і засвідчує повноваження представника перед третіми особами. Довіреність може бути видана на ім'я однієї особи або декількох осіб. Як особа, яку представляють, може виступати одна або декілька осіб.
Рядок 65:		Рядок 65:
	Строк довіреності встановлюється у довіреності (якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії).		Строк довіреності встановлюється у довіреності (якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії).

	Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є <u>нікчемною</u> (~~стаття 247~~ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України])		Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є <u>нікчемною</u> ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1363 стаття 247 Цивільного кодексу України])

	=== Скасування довіреності ===		=== Скасування довіреності ===
	Особа, яка видала довіреність (за винятком безвідкличної довіреності) може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення, про що повинна негайно повідомити представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність.		Особа, яка видала довіреність (за винятком безвідкличної довіреності) може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення, про що повинна негайно повідомити представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність.

	Права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася (~~стаття 249~~ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).		Права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1379 стаття 249 Цивільного кодексу України]).

	=== Відмова представника від вчинення дій, які були визначені довіреністю ===		=== Відмова представника від вчинення дій, які були визначені довіреністю ===
	Представник має право відмовитися від вчинення дій, які були визначені довіреністю, про що зобов'язаний негайно повідомити особу, яку він представляє.		Представник має право відмовитися від вчинення дій, які були визначені довіреністю, про що зобов'язаний негайно повідомити особу, яку він представляє.

	Представник <u>не може відмовитися</u> від вчинення дій, які були визначені довіреністю, якщо ці дії були невідкладними або такими, що спрямовані на запобігання завданню збитків особі, яку він представляє, чи іншим особам (~~стаття 250~~ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).		Представник <u>не може відмовитися</u> від вчинення дій, які були визначені довіреністю, якщо ці дії були невідкладними або такими, що спрямовані на запобігання завданню збитків особі, яку він представляє, чи іншим особам ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1385 стаття 250 Цивільного кодексу України]).

	== Підстави припинення представництва ==		== Підстави припинення представництва ==