Порядок накладення арешту на землі сільськогосподарського призначення - Історія редагувань

Zhuravka.Volodymyr в 07:27, 18 липня 2025

2025-07-18T07:27:01Z

← Попередня версія		Версія за 07:27, 18 липня 2025
Рядок 6:		Рядок 6:
	== Загальні аспекти земель сільськогосподарського призначення ==		== Загальні аспекти земель сільськогосподарського призначення ==
	{\| class="wikitable"		{\| class="wikitable"
	!Важливо ! Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#top п. 10.2 Розділу ~~ХІІІ~~ Закону України «Про виконавче провадження»], забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень,в тому числі накладення арешту на майно, на території територіальних громад, <u>що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)</u>, відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, а також прилеглих до неї територій.		!Важливо ! Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#top п. 10.2 Розділу XIII Закону України «Про виконавче провадження»], забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень, в тому числі накладення арешту на майно, на території територіальних громад, <u>що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)</u>, відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, а також прилеглих до неї територій.
	\|}		\|}
	Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 ст. 22 Земельного Кодексу України] землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.		Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 ст. 22 Земельного Кодексу України] землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Рядок 56:		Рядок 56:
	[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#top Частиною 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»] визначено '''''вичерпний перелік підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.'''''		[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#top Частиною 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»] визначено '''''вичерпний перелік підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.'''''

	Більш детально ~~ознакомиться~~ з інформацією можливо у статті "[[Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні]]".		Більш детально ознайомиться з інформацією можливо у статті "[[Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні]]".
	== Порядок зняття арешту із земель сільськогосподарського призначення ==		== Порядок зняття арешту із земель сільськогосподарського призначення ==
	<u>Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися</u> '''''[[Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні\|до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.]]'''''		<u>Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися</u> '''''[[Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні\|до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.]]'''''

Kyiv4.kyiv в 11:58, 19 вересня 2022

2022-09-19T11:58:10Z

Показати зміни

Kyiv4.kyiv в 05:46, 27 жовтня 2021

2021-10-27T05:46:39Z

← Попередня версія		Версія за 05:46, 27 жовтня 2021
Рядок 5:		Рядок 5:
	*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]		*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
	== Загальні аспекти земель сільськогосподарського призначення ==		== Загальні аспекти земель сільськогосподарського призначення ==
	~~Землями~~ сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.		Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 ст. 22 Земельного Кодексу України] землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

	=== Які землі належать до земель сільськогосподарського призначення: ===		=== Які землі належать до земель сільськогосподарського призначення: ===
Рядок 23:		Рядок 23:
	ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.		ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.
	{\| class="wikitable"		{\| class="wikitable"
	!'''''<u><nowiki>УВАГА!!!!</nowiki></u>'''''		!'''<u><nowiki>УВАГА!!!!</nowiki></u>'''
	'''''<u>Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.</u>'''''		'''<u>Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.</u>'''


			'''1 липня 2021 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», яким, зокрема, скасовано мораторій (заборону) на продаж аграрної землі, крім земель державної власності.'''
	\|}		\|}

Рядок 48:		Рядок 51:
	== Право оренди (суборенди) земельної ділянки в порядочку виконавчого провадження щодо накладення арешту на нерухоме майно ==		== Право оренди (суборенди) земельної ділянки в порядочку виконавчого провадження щодо накладення арешту на нерухоме майно ==
	Право оренди (суборенди) земельної ділянки відноситься до речових прав на нерухоме майно, похідних від права власності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text п. 2 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]).		Право оренди (суборенди) земельної ділянки відноситься до речових прав на нерухоме майно, похідних від права власності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text п. 2 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]).

			Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 ч. 5 ст. 93 Земельного кодексу України], право користування (оренда, емфітевзис) земельною ділянкою сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передаватися у заставу її користувачем без погодження із власником такої земельної ділянки, крім випадків, визначених законом. Відчуження, застава права користування земельною ділянкою здійснюється за письмовим договором між її користувачем та особою, на користь якої здійснюються відчуження або на користь якої передається у заставу право користування. Такий договір є підставою для державної реєстрації переходу права користування у порядку, передбаченому законодавством.

	Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 ч. 5 ст. 93 Земельного кодексу України], право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом.		Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 ч. 5 ст. 93 Земельного кодексу України], право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом.

	[~~http~~://~~www.~~reyestr.court.gov.ua/Review/88952168 ~~Постановою Великої Палати Верховного Суду~~ у справі ~~№ 904~~/968/18] визначено, що при застосуванні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 ч. 5 ст. 93 та ч. 2 ст. 135 Земельного Кодексу України], у процедурі виконання судового рішення про стягнення заборгованості щодо боржника-орендаря, '''''межі оборотоздатності права оренди земел'''''ьної ділянки, як об`єкта стягнення у виконавчому провадженні слід встановлювати залежно від змісту прав орендаря '''''за договором оренди''''', а не прав власника такої земельної ділянки.		У [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88952168 постанові від 18.03.2020 р. у справі №904/968/18 Велика Палата Верховного Суду] висловила позицію, що застосування виконавцем такого заходу примусового виконання рішень, як звернення стягнення на право оренди земельної ділянки, можливе у двох випадках: 1) стосовно власника земельної ділянки (орендодавця); 2) у випадку, коли право на таке відчуження щодо іншої, крім власника, особи передбачене законом або договором (емфітевзис, суперфіцій, заставодержатель права оренди земельної ділянки тощо). Під час виконання рішення суду арештованими можуть бути лише ті майнові права, що належать боржнику, та які міг відчужити сам боржник, а кошти, виручені від їх продажу, мають бути спрямовані на погашення вимог стягувача до боржника у виконавчому провадженні.

	~~Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку про те~~, що застосування виконавцем такого заходу примусового виконання рішень, як звернення стягнення на право оренди земельної ділянки, можливе стосовно власника земельної ділянки (орендодавця)~~, а також~~ у ~~тих випадках~~, коли право на таке відчуження щодо іншої, крім власника, особи~~, передбачено~~ законом або договором (~~емфітевзіс~~, суперфіцій, заставодержатель права оренди земельної ділянки тощо). ~~Адже виконавець, виконуючи~~ рішення, ~~не може бути наділений більшими повноваженнями щодо майнових прав~~, ~~ніж має щодо цих самих майнових прав~~ сам боржник.

	== Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини ==		== Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини ==
Рядок 67:		Рядок 70:

	== Судова практика ==		== Судова практика ==
	* [~~http~~://~~www.~~reyestr.court.gov.ua/Review/88952168 Постанова ~~Великої Палати Верховного Суду~~ у справі № 904/968/18]		* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88952168 Постанова ВС у справі № 904/968/18 від 18.03.2020 року]
	[[Категорія:Право власності на землю]]		[[Категорія:Право власності на землю]]
	[[Категорія:Виконавче провадження]]		[[Категорія:Виконавче провадження]]

Kyiv4.kyiv в 12:22, 9 жовтня 2020

2020-10-09T12:22:03Z

← Попередня версія		Версія за 12:22, 9 жовтня 2020
Рядок 67:		Рядок 67:

	== Судова практика ==		== Судова практика ==
	* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88952168 Постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 904/968/18];		* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88952168 Постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 904/968/18]
			[[Категорія:Право власності на землю]]
			[[Категорія:Виконавче провадження]]

Kyiv4.kyiv: Valentyna.nykonchuk перейменував сторінку з ПОРЯДОК НАКЛАДЕННЯ АРЕШТУ НА ЗЕМЛІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ на [[Порядок накладення аре...

2020-10-05T14:47:15Z

Valentyna.nykonchuk перейменував сторінку з ПОРЯДОК НАКЛАДЕННЯ АРЕШТУ НА ЗЕМЛІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ на [[Порядок накладення аре...

← Попередня версія		Версія за 14:47, 5 жовтня 2020
(Немає відмінностей)

Kyiv4.kyiv в 11:12, 5 жовтня 2020

2020-10-05T11:12:49Z

← Попередня версія		Версія за 11:12, 5 жовтня 2020
Рядок 51:		Рядок 51:
	Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 ч. 5 ст. 93 Земельного кодексу України], право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом.		Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 ч. 5 ст. 93 Земельного кодексу України], право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом.

	Постановою Великої Палати Верховного Суду у справі № 904/968/18 визначено, що при застосуванні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 ч. 5 ст. 93 та ч. 2 ст. 135 Земельного Кодексу України], у процедурі виконання судового рішення про стягнення заборгованості щодо боржника-орендаря, '''''межі оборотоздатності права оренди земел'''''ьної ділянки, як об`єкта стягнення у виконавчому провадженні слід встановлювати залежно від змісту прав орендаря '''''за договором оренди''''', а не прав власника такої земельної ділянки.		[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88952168 Постановою Великої Палати Верховного Суду у справі № 904/968/18] визначено, що при застосуванні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 ч. 5 ст. 93 та ч. 2 ст. 135 Земельного Кодексу України], у процедурі виконання судового рішення про стягнення заборгованості щодо боржника-орендаря, '''''межі оборотоздатності права оренди земел'''''ьної ділянки, як об`єкта стягнення у виконавчому провадженні слід встановлювати залежно від змісту прав орендаря '''''за договором оренди''''', а не прав власника такої земельної ділянки.

	Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку про те, що застосування виконавцем такого заходу примусового виконання рішень, як звернення стягнення на право оренди земельної ділянки, можливе стосовно власника земельної ділянки (орендодавця), а також у тих випадках, коли право на таке відчуження щодо іншої, крім власника, особи, передбачено законом або договором (емфітевзіс, суперфіцій, заставодержатель права оренди земельної ділянки тощо). Адже виконавець, виконуючи рішення, не може бути наділений більшими повноваженнями щодо майнових прав, ніж має щодо цих самих майнових прав сам боржник.		Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку про те, що застосування виконавцем такого заходу примусового виконання рішень, як звернення стягнення на право оренди земельної ділянки, можливе стосовно власника земельної ділянки (орендодавця), а також у тих випадках, коли право на таке відчуження щодо іншої, крім власника, особи, передбачено законом або договором (емфітевзіс, суперфіцій, заставодержатель права оренди земельної ділянки тощо). Адже виконавець, виконуючи рішення, не може бути наділений більшими повноваженнями щодо майнових прав, ніж має щодо цих самих майнових прав сам боржник.
Рядок 67:		Рядок 67:

	== Судова практика ==		== Судова практика ==
	* Постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 904/968/18;		* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88952168 Постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 904/968/18];
	* Постанова Касаційного цивільного Суду Верховного Суду у справі № 149/1120/19.

Kyiv4.kyiv в 11:08, 5 жовтня 2020

2020-10-05T11:08:38Z

Показати зміни

Kyiv4.kyiv в 10:10, 5 жовтня 2020

2020-10-05T10:10:14Z

← Попередня версія		Версія за 10:10, 5 жовтня 2020
Рядок 17:		Рядок 17:

	ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.		ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.
			{\| class="wikitable"
			!'''''<u><nowiki>УВАГА!!!!</nowiki></u>'''''
			'''''<u>Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.</u>'''''
			\|}

	~~Додатково!~~		== Порядок накладення арешту на нерухоме майно боржника, а саме на землі сільськогосподарського призначення ==
	~~Землі~~ сільськогосподарського призначення ~~не можуть передаватись у власність іноземцям~~, ~~особам без громадянства~~, ~~іноземним юридичним особам~~ та ~~іноземним державам~~.		Відповідно до ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

	== Порядок накладення арешту на нерухоме майно боржника, а саме на землі сільськогосподарського призначення ==
	Одним із видів нерухомого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення державним та/або приватним виконавцем є земельна ділянка, у тому числі призначена для реалізації сільськогосподарських потреб та цілей.		Одним із видів нерухомого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення державним та/або приватним виконавцем є земельна ділянка, у тому числі призначена для реалізації сільськогосподарських потреб та цілей.

	При винесенні вмотивованої постанови про накладення арешту на такий вид нерухомого майна, виконавець має приймати рішення, виходячи з:		'''''Важливо!''''' Накладення арешту на нерухоме майно боржника '''''є крайнім заходом''''' звернення стягнення, що впроваджується у разі відсутності у такого боржника коштів та інших матеріальних цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача.
	характеру правової належності боржнику земельної ділянки та договірних умов оренди з/д (чинне законодавство України гарантує особі-боржнику право на отримання земельної ділянки у власність або користування, у тому числі за договорами емфітевзису та суперфіцію);
	межі оборотоздатності нерухомого майна.		Порядок звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна боржника регулюється статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження».
	Відповідно до ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
	У свою чергу, накладення арешту на нерухоме майно боржника є крайнім заходом звернення стягнення, що впроваджується у разі відсутності у такого боржника коштів та інших матеріальних цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача.		'''''При винесенні вмотивованої постанови про накладення арешту на такий вид нерухомого майна, виконавець має приймати рішення, виходячи з:'''''
	Відносно земель сільськогсподарського призначення, на них накладується арешт державним або приватиним виконавцем відповідної державної чи приватиної виконавчої служби України.		* <u>характеру правової належності боржнику земельної ділянки та договірних умов оренди земельної ділянки</u> (чинне законодавство України гарантує особі-боржнику право на отримання земельної ділянки у власність або користування, у тому числі за договорами емфітевзису та суперфіцію);
	Порядок звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна боржника регулюється статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження». Так, при накладенні арешту на нерухоме майно, у тому числі земельну ділянку, державний та/або приватний виконавець виносить відповідну постанову у виконавчому провадженні, попередньо з'ясувавши належність майна боржнику на праві власності, а також перевірив, чи перебуває це майно під арештом.		* <u>межі оборотоздатності нерухомого майна</u>.

			Так, при накладенні арешту на нерухоме майно, у тому числі земельну ділянку, державний та/або приватний виконавець виносить відповідну постанову у виконавчому провадженні, попередньо з'ясувавши належність майна боржнику на праві власності, а також перевірив, чи перебуває це майно під арештом.
	Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об’єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об’єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам (ч. 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження»).		Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об’єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об’єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам (ч. 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження»).

Kyiv4.kyiv в 18:53, 30 вересня 2020

2020-09-30T18:53:04Z

Показати зміни

Kyiv4.kyiv: Створена сторінка: 1.Загальні аспекти земель сільськогосподарського призначення ( ст. 22 ЗКУ) Землями сільс...

2020-09-30T18:49:55Z

Створена сторінка: 1.Загальні аспекти земель сільськогосподарського призначення ( ст. 22 ЗКУ) Землями сільс...

Нова сторінка

1.Загальні аспекти земель сільськогосподарського призначення
( ст. 22 ЗКУ)
Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
1.1. Які землі належать до земель сільськогосподарського призначення:
а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
1.2 Кому землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування:
а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства;
б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства;
г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства;
ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.

Додатково!
Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

2.Порядок накладення арешту на нерухоме майно боржника, а саме на землі сільськогосподарського призначення
Одним із видів нерухомого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення державним та/або приватним виконавцем є земельна ділянка, у тому числі призначена для реалізації сільськогосподарських потреб та цілей.
При винесенні вмотивованої постанови про накладення арешту на такий вид нерухомого майна, виконавець має приймати рішення, виходячи з:
характеру правової належності боржнику земельної ділянки та договірних умов оренди з/д (чинне законодавство України гарантує особі-боржнику право на отримання земельної ділянки у власність або користування, у тому числі за договорами емфітевзису та суперфіцію);
межі оборотоздатності нерухомого майна.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
У свою чергу, накладення арешту на нерухоме майно боржника є крайнім заходом звернення стягнення, що впроваджується у разі відсутності у такого боржника коштів та інших матеріальних цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача.
Відносно земель сільськогсподарського призначення, на них накладується арешт державним або приватиним виконавцем відповідної державної чи приватиної виконавчої служби України.
Порядок звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна боржника регулюється статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження». Так, при накладенні арешту на нерухоме майно, у тому числі земельну ділянку, державний та/або приватний виконавець виносить відповідну постанову у виконавчому провадженні, попередньо з'ясувавши належність майна боржнику на праві власності, а також перевірив, чи перебуває це майно під арештом.
Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об’єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об’єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам (ч. 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження»).

3.Право оренди (суборенди) земельної ділянки в порядочку виконавчого провадження щодо накладення арешту на нерухоме майно

Право оренди (суборенди) земельної ділянки відноситься до речових прав на нерухоме майно, похідних від права власності (п. 2 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Відповідно до ч. 5 ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом.
Постановою Великої Палати Верховного Суду у справі № 904/968/18 визначено, що при застосуванні ч. 5 ст. 93 та ч. 2 ст. 135 Земельного Кодексу України, у процедурі виконання судового рішення про стягнення заборгованості щодо боржника-орендаря, межі оборотоздатності права оренди земельної ділянки, як об`єкта стягнення у виконавчому провадженні слід встановлювати залежно від змісту прав орендаря за договором оренди, а не прав власника такої земельної ділянки.
Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку про те, що застосування виконавцем такого заходу примусового виконання рішень, як звернення стягнення на право оренди земельної ділянки, можливе стосовно власника земельної ділянки (орендодавця), а також у тих випадках, коли право на таке відчуження щодо іншої, крім власника, особи, передбачено законом або договором (емфітевзіс, суперфіцій, заставодержатель права оренди земельної ділянки тощо). Адже виконавець, виконуючи рішення, не може бути наділений більшими повноваженнями щодо майнових прав, ніж має щодо цих самих майнових прав сам боржник.
4. Порядок зняття арешту із земель сільськогосподарського призначення
(ст. 59 ЗКУ)
. Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Виконавець зобов’язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

4.2 Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини
Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.