Поняття та умови договору в цивільному праві - Історія редагувань

Liudmyla.kapustian в 10:44, 2 травня 2025

2025-05-02T10:44:51Z

Tetiana.kulishova в 09:03, 13 лютого 2024

2024-02-13T09:03:05Z

Tetiana.kulishova в 13:33, 7 квітня 2023

2023-04-07T13:33:13Z

Показати зміни

Volodymyr.markovskyi: /* Види договорів у цивільному праві */

2022-09-21T10:47:23Z

Види договорів у цивільному праві

← Попередня версія		Версія за 10:47, 21 вересня 2022
Рядок 26:		Рядок 26:
	6. ''Залежно від способу укладення договору'' можна виділити '''взаємопогоджені договори та [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3149#n3149 договори приєднання]'''. За загальним правилом — договір це є система компромісів, які вибудовуються усіма сторонами задля задоволення власних інтересів, шляхом врахування волі обох контрагентів майбутнього договору. Однак існують і договори приєднання, в яких у формулюванні умов договору бере участь тільки одна сторона, а інша може або прийняти ці умови в цілому, або ні. Сформульовані цією однією стороною умови вказують у формулярах або інших стандартних формах.<br />		6. ''Залежно від способу укладення договору'' можна виділити '''взаємопогоджені договори та [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3149#n3149 договори приєднання]'''. За загальним правилом — договір це є система компромісів, які вибудовуються усіма сторонами задля задоволення власних інтересів, шляхом врахування волі обох контрагентів майбутнього договору. Однак існують і договори приєднання, в яких у формулюванні умов договору бере участь тільки одна сторона, а інша може або прийняти ці умови в цілому, або ні. Сформульовані цією однією стороною умови вказують у формулярах або інших стандартних формах.<br />
	7. ''Залежно від того, чи передбачено можливість укладення певного договору в актах цивільного законодавства'', договори поділяють на '''поіменовані та непоіменовані.''' До поіменованих договорів слід відносити ті, можливість укладення яких прямо передбачено в ЦК та інших актах цивільного законодавства, наприклад, договір купівлі-продажу, [[Договір поставки\|поставки]], міни, підряду тощо. До непоіменованих належать договори, можливість укладення яких прямо не передбачено в актах цивільного законодавства (наприклад, договори про надання медичних, освітянських, аудиторських, маркетингових, рекламних, ритуальних та інших послуг). Для цього виду договорів слід застосовувати правила аналогії закону чи аналогії права. Однак учасники цивільних правовідносин можуть укладати як поіменовані, так і непоіменовані договори, головне, щоб вони відповідали загальним засадам цивільного законодавства ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran42#n42 частина 1 статті 6 Цивільного кодексу України]). Також слід було б відрізнити непоіменовані договори від змішаних, тобто договорів, які містять в собі елементи різних договорів ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3122#n3122 частина 2 статті 628 Цивільного кодексу України]).		7. ''Залежно від того, чи передбачено можливість укладення певного договору в актах цивільного законодавства'', договори поділяють на '''поіменовані та непоіменовані.''' До поіменованих договорів слід відносити ті, можливість укладення яких прямо передбачено в ЦК та інших актах цивільного законодавства, наприклад, договір купівлі-продажу, [[Договір поставки\|поставки]], міни, підряду тощо. До непоіменованих належать договори, можливість укладення яких прямо не передбачено в актах цивільного законодавства (наприклад, договори про надання медичних, освітянських, аудиторських, маркетингових, рекламних, ритуальних та інших послуг). Для цього виду договорів слід застосовувати правила аналогії закону чи аналогії права. Однак учасники цивільних правовідносин можуть укладати як поіменовані, так і непоіменовані договори, головне, щоб вони відповідали загальним засадам цивільного законодавства ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran42#n42 частина 1 статті 6 Цивільного кодексу України]). Також слід було б відрізнити непоіменовані договори від змішаних, тобто договорів, які містять в собі елементи різних договорів ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3122#n3122 частина 2 статті 628 Цивільного кодексу України]).
	8. За своєю формою договори можуть бути усними і письмовими. Останні, в свою чергу, поділяються на прості і нотаріально посвідчені.
			8. За своєю формою договори можуть бути усними і письмовими.
			Останні, в свою чергу, поділяються на прості і нотаріально посвідчені.
	За загальним правилом вибір форми договору залежить від бажання осіб, що його укладають. Однак у ряді випадків закон вимагає, щоб договори були укладені в певній формі. Якщо для договору не встановлено такої форми, він вважається укладеним, поки поведінка осіб свідчить про їхню волю укласти договір. Мовчання визначається виявом волі укласти договір лише у випадках, передбачених законом.		За загальним правилом вибір форми договору залежить від бажання осіб, що його укладають. Однак у ряді випадків закон вимагає, щоб договори були укладені в певній формі. Якщо для договору не встановлено такої форми, він вважається укладеним, поки поведінка осіб свідчить про їхню волю укласти договір. Мовчання визначається виявом волі укласти договір лише у випадках, передбачених законом.
	Усна форма допускається в договорах, що виконуються під час їх укладання, якщо інше не встановлено законом (наприклад, договір купівлі-продажу за готівку).		Усна форма допускається в договорах, що виконуються під час їх укладання, якщо інше не встановлено законом (наприклад, договір купівлі-продажу за готівку).
	Проста письмова форма застосовується в разі укладення договорів між юридичними особами, між фізичною та юридичною особою, крім договорів, що виконуються під час їх укладення. У простій письмовій формі укладаються й інші договори громадян між собою, якщо дотримання цієї форми вимагає закон (наприклад, договір майнового найму (оренди) між громадянами на строк понад одного року).		Проста письмова форма застосовується в разі укладення договорів між юридичними особами, між фізичною та юридичною особою, крім договорів, що виконуються під час їх укладення. У простій письмовій формі укладаються й інші договори громадян між собою, якщо дотримання цієї форми вимагає закон (наприклад, договір майнового найму (оренди) між громадянами на строк понад одного року).
	Нотаріальне посвідчення письмових договорів обов’язкове у випадках, передбачених у законі. Таким чином, укладаються договір купівлі-продажу жилого будинку та деякі інші. Таке посвідчення здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення даної нотаріальної дії шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. На вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути посвідчений нотаріально.		Нотаріальне посвідчення письмових договорів обов’язкове у випадках, передбачених у законі. Таким чином, укладаються договір купівлі-продажу жилого будинку та деякі інші. Таке посвідчення здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення даної нотаріальної дії шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. На вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути посвідчений нотаріально.

	==Зміст цивільно-правового договору==		==Зміст цивільно-правового договору==
	'''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3122#n3122 Зміст договору]''' ''становлять, по-перше, умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними'', ''та по-друуге, умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства''. До змісту договору належать також і умови (пункти), які містяться в складових частинах договору, якщо їх наявність обумовлено в основному тексті договору (додатки, плани, схеми, кошторис, малюнки тощо).		'''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3122#n3122 Зміст договору]''' ''становлять, по-перше, умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними'', ''та по-друуге, умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства''. До змісту договору належать також і умови (пункти), які містяться в складових частинах договору, якщо їх наявність обумовлено в основному тексті договору (додатки, плани, схеми, кошторис, малюнки тощо).

Volodymyr.markovskyi: /* Строк договору */

2022-09-21T10:44:23Z

Строк договору

← Попередня версія		Версія за 10:44, 21 вересня 2022
Рядок 64:		Рядок 64:

	4. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.		4. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
	~~'''~~====== Зміна й розірвання договору ======~~'''~~
			====== '''Зміна й розірвання договору ''' ======

	Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору можуть здійснюватися:		Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору можуть здійснюватися:
	* за згодою сторін;		* за згодою сторін;

Volodymyr.markovskyi в 10:42, 21 вересня 2022

2022-09-21T10:42:14Z

← Попередня версія		Версія за 10:42, 21 вересня 2022
Рядок 26:		Рядок 26:
	6. ''Залежно від способу укладення договору'' можна виділити '''взаємопогоджені договори та [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3149#n3149 договори приєднання]'''. За загальним правилом — договір це є система компромісів, які вибудовуються усіма сторонами задля задоволення власних інтересів, шляхом врахування волі обох контрагентів майбутнього договору. Однак існують і договори приєднання, в яких у формулюванні умов договору бере участь тільки одна сторона, а інша може або прийняти ці умови в цілому, або ні. Сформульовані цією однією стороною умови вказують у формулярах або інших стандартних формах.<br />		6. ''Залежно від способу укладення договору'' можна виділити '''взаємопогоджені договори та [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3149#n3149 договори приєднання]'''. За загальним правилом — договір це є система компромісів, які вибудовуються усіма сторонами задля задоволення власних інтересів, шляхом врахування волі обох контрагентів майбутнього договору. Однак існують і договори приєднання, в яких у формулюванні умов договору бере участь тільки одна сторона, а інша може або прийняти ці умови в цілому, або ні. Сформульовані цією однією стороною умови вказують у формулярах або інших стандартних формах.<br />
	7. ''Залежно від того, чи передбачено можливість укладення певного договору в актах цивільного законодавства'', договори поділяють на '''поіменовані та непоіменовані.''' До поіменованих договорів слід відносити ті, можливість укладення яких прямо передбачено в ЦК та інших актах цивільного законодавства, наприклад, договір купівлі-продажу, [[Договір поставки\|поставки]], міни, підряду тощо. До непоіменованих належать договори, можливість укладення яких прямо не передбачено в актах цивільного законодавства (наприклад, договори про надання медичних, освітянських, аудиторських, маркетингових, рекламних, ритуальних та інших послуг). Для цього виду договорів слід застосовувати правила аналогії закону чи аналогії права. Однак учасники цивільних правовідносин можуть укладати як поіменовані, так і непоіменовані договори, головне, щоб вони відповідали загальним засадам цивільного законодавства ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran42#n42 частина 1 статті 6 Цивільного кодексу України]). Також слід було б відрізнити непоіменовані договори від змішаних, тобто договорів, які містять в собі елементи різних договорів ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3122#n3122 частина 2 статті 628 Цивільного кодексу України]).		7. ''Залежно від того, чи передбачено можливість укладення певного договору в актах цивільного законодавства'', договори поділяють на '''поіменовані та непоіменовані.''' До поіменованих договорів слід відносити ті, можливість укладення яких прямо передбачено в ЦК та інших актах цивільного законодавства, наприклад, договір купівлі-продажу, [[Договір поставки\|поставки]], міни, підряду тощо. До непоіменованих належать договори, можливість укладення яких прямо не передбачено в актах цивільного законодавства (наприклад, договори про надання медичних, освітянських, аудиторських, маркетингових, рекламних, ритуальних та інших послуг). Для цього виду договорів слід застосовувати правила аналогії закону чи аналогії права. Однак учасники цивільних правовідносин можуть укладати як поіменовані, так і непоіменовані договори, головне, щоб вони відповідали загальним засадам цивільного законодавства ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran42#n42 частина 1 статті 6 Цивільного кодексу України]). Також слід було б відрізнити непоіменовані договори від змішаних, тобто договорів, які містять в собі елементи різних договорів ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3122#n3122 частина 2 статті 628 Цивільного кодексу України]).
			8. За своєю формою договори можуть бути усними і письмовими. Останні, в свою чергу, поділяються на прості і нотаріально посвідчені.
			За загальним правилом вибір форми договору залежить від бажання осіб, що його укладають. Однак у ряді випадків закон вимагає, щоб договори були укладені в певній формі. Якщо для договору не встановлено такої форми, він вважається укладеним, поки поведінка осіб свідчить про їхню волю укласти договір. Мовчання визначається виявом волі укласти договір лише у випадках, передбачених законом.
			Усна форма допускається в договорах, що виконуються під час їх укладання, якщо інше не встановлено законом (наприклад, договір купівлі-продажу за готівку).
			Проста письмова форма застосовується в разі укладення договорів між юридичними особами, між фізичною та юридичною особою, крім договорів, що виконуються під час їх укладення. У простій письмовій формі укладаються й інші договори громадян між собою, якщо дотримання цієї форми вимагає закон (наприклад, договір майнового найму (оренди) між громадянами на строк понад одного року).
			Нотаріальне посвідчення письмових договорів обов’язкове у випадках, передбачених у законі. Таким чином, укладаються договір купівлі-продажу жилого будинку та деякі інші. Таке посвідчення здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення даної нотаріальної дії шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. На вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути посвідчений нотаріально.
	==Зміст цивільно-правового договору==		==Зміст цивільно-правового договору==
	'''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3122#n3122 Зміст договору]''' ''становлять, по-перше, умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними'', ''та по-друуге, умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства''. До змісту договору належать також і умови (пункти), які містяться в складових частинах договору, якщо їх наявність обумовлено в основному тексті договору (додатки, плани, схеми, кошторис, малюнки тощо).		'''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3122#n3122 Зміст договору]''' ''становлять, по-перше, умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними'', ''та по-друуге, умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства''. До змісту договору належать також і умови (пункти), які містяться в складових частинах договору, якщо їх наявність обумовлено в основному тексті договору (додатки, плани, схеми, кошторис, малюнки тощо).
Рядок 51:		Рядок 56:
	''Випадковими'' умовами договору прийнято вважати такі умови, які погоджені сторонами на відступ від положень диспозитивних норм або з метою розв’язання питань, що взагалі не врегульовані законодавством. Вони, як правило, не передбачаються даним видом договору і встановлюються тільки за погодженням сторін. Тому випадкові умови можна виявити, порівнявши їх зі звичайними умовами: якщо якусь умову включено у договір на зміну чи доповнення до правил, викладених у законодавчому акті, то порівняно із звичайно прийнятими в договорах даного виду умовами вона виявиться випадковою. Наприклад, винагорода за [[Договір доручення\|договором доручення]] за загальним правилом не передбачена, але сторони можуть зазначити право на винагороду. Або: за однією із справ сторони уклали [[договір позики]] і передбачили, що поки боржник буде розраховуватися з кредитором, кредитор має право користуватися автомобілем, який боржник придбав на взяті в борг гроші. Інший приклад: якщо за договором майнового найму обов’язок проводити поточний ремонт майна покладено на наймодавця, то ця умова для даного конкретного договору вважатиметься випадковою.<br />		''Випадковими'' умовами договору прийнято вважати такі умови, які погоджені сторонами на відступ від положень диспозитивних норм або з метою розв’язання питань, що взагалі не врегульовані законодавством. Вони, як правило, не передбачаються даним видом договору і встановлюються тільки за погодженням сторін. Тому випадкові умови можна виявити, порівнявши їх зі звичайними умовами: якщо якусь умову включено у договір на зміну чи доповнення до правил, викладених у законодавчому акті, то порівняно із звичайно прийнятими в договорах даного виду умовами вона виявиться випадковою. Наприклад, винагорода за [[Договір доручення\|договором доручення]] за загальним правилом не передбачена, але сторони можуть зазначити право на винагороду. Або: за однією із справ сторони уклали [[договір позики]] і передбачили, що поки боржник буде розраховуватися з кредитором, кредитор має право користуватися автомобілем, який боржник придбав на взяті в борг гроші. Інший приклад: якщо за договором майнового найму обов’язок проводити поточний ремонт майна покладено на наймодавця, то ця умова для даного конкретного договору вважатиметься випадковою.<br />
	Якщо випадкові умови за погодженням сторін знаходять місце в договорі, вони набувають ознак істотних умов. На перший погляд відмінності між істотними і випадковими умовами стосовно того чи іншого конкретного договору відсутні, оскільки кожна з них підлягає безумовному виконанні. Але їх відмінність одразу проявляється як тільки виникає спір з приводу факту укладення договору. За відсутності умов, які об’єктивно відносяться до істотних умов договору, немає і самого договору. Але якщо одна із сторін заперечує факт укладання договору, посилаючись на відсутність в ньому умови, яку вона за погодженням намагалася включити в договір, то, оскільки така умова за своєю природою є випадковою, договір може бути визнаний як такий, що не уклався, лише при доведеності факту погодження сторонами такої умови.		Якщо випадкові умови за погодженням сторін знаходять місце в договорі, вони набувають ознак істотних умов. На перший погляд відмінності між істотними і випадковими умовами стосовно того чи іншого конкретного договору відсутні, оскільки кожна з них підлягає безумовному виконанні. Але їх відмінність одразу проявляється як тільки виникає спір з приводу факту укладення договору. За відсутності умов, які об’єктивно відносяться до істотних умов договору, немає і самого договору. Але якщо одна із сторін заперечує факт укладання договору, посилаючись на відсутність в ньому умови, яку вона за погодженням намагалася включити в договір, то, оскільки така умова за своєю природою є випадковою, договір може бути визнаний як такий, що не уклався, лише при доведеності факту погодження сторонами такої умови.

	== Строк договору ==		== Строк договору ==
	1. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.		1. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Рядок 60:		Рядок 64:

	4. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.		4. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
			'''====== Зміна й розірвання договору ======'''
			Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору можуть здійснюватися:
			* за згодою сторін;
			* за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною й в інших випадках, установлених договором або законом;
			* у разі односторонньої відмови від договору, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом.
			Як правило, будь-який договір може бути змінений або розірваний лише за згодою його сторін. У цьому відбивається принцип свободи договору, адже учасники цивільного обороту є вільними не тільки у вирішенні питань щодо укладення договору, вибору виду договору й визначення його умов. Зміна або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї сторони або в разі односторонньої відмови від договору мають місце, якщо тільки це прямо передбачено в конкретному договорі або в законі щодо даного виду договору. Як бачимо, у цих випадках тільки одна зі сторін договору бажає його зміни або розірвання, друга ж сторона не дає на це згоди. Як правило, одна зі сторін договору звертається до суду з вимогою про зміну або розірвання договору в разі його істотного порушення другою стороною. Істотним вважається таке порушення стороною договору, якщо внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Критерій істотності порушення договору має оціночний характер. Специфіка порядку зміни або розірвання договору у випадку односторонньої відмови від нього полягає в тому, що сторона, яка виявила бажання відмовитися від договору, не звертається до суду, а лише повідомляє другу сторону про відмову від договору. Друга ж сторона набуває права оспорити таку відмову від договору в судовому порядку. Одностороння відмова від договору можлива тільки у випадках, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом.
	[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]		[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]

Volodymyr.markovskyi в 10:29, 21 вересня 2022

2022-09-21T10:29:10Z

← Попередня версія		Версія за 10:29, 21 вересня 2022
Рядок 3:		Рядок 3:

	==Поняття та основні ознаки цивільно-правового довогору==		==Поняття та основні ознаки цивільно-правового довогору==
	'''Цивільно-правовий договір''' — ~~домовленість~~ двох або ~~більше сторін~~, ~~що спрямована~~ на встановлення, ~~зміну та~~ припинення ~~цивільних прав та обов'язків ([http~~:~~//zakon0~~.~~rada.gov~~.~~ua/laws/show/435-15/paran3112#n3112 частина 1 статті 626 Цивільного Кодексу України])~~.<br />		'''Цивільно-правовий договір''' — є основною підставою виникнення зобов’язально-правових відносин (зобов’язань), що встановлює певні суб’єктивні права i суб’єктивні обов’язки для сторін, які його уклали.
			Договір можна визначити як угоду двох або кількох осіб, спрямовану на встановлення, змiну або припинення цивiльних правовiдносин.
			Предметом договору завжди є певна дiя, але ця дiя може бути тiльки правомiрною. Якщо предметом договору буде неправомiрна дiя, тобто незаконна, то такий договiр визнається недiйсним.
			Договір вважається дійсним при дотриманні таких умов: законнiсть дiї; волевиявлення сторiн; дотримання встановленої законом форми договору; правоздатнiсть i дiєздатнiсть сторiн.
			Головним елементом кожного договору є воля сторін, спрямована на досягнення певної мети, яка не суперечить закону..<br />
	'''Основними ознаками договору є''':<br />		'''Основними ознаками договору є''':<br />
	• ''домовленість'', тобто для його існування має бути компроміс, збіг волевиявлення учасників;<br />		• ''домовленість'', тобто для його існування має бути компроміс, збіг волевиявлення учасників;<br />

Tetiana.kulishova в 13:16, 8 червня 2021

2021-06-08T13:16:45Z

← Попередня версія		Версія за 13:16, 8 червня 2021
Рядок 38:		Рядок 38:
	Наприклад, [[Договір купівлі – продажу\|купівля-продаж]] за своєю суттю є оплатним договором, отже, не встановлення угодою сторін такої умови, як ціна, свідчить про відсутність самого договору купівлі-продажу. Однак, будучи істотною для договору купівлі-продажу, умова про ціну позбавлена значення для [[Договір дарування\|договору дарування]], у зв'язку з безоплатним характером останнього.<br />		Наприклад, [[Договір купівлі – продажу\|купівля-продаж]] за своєю суттю є оплатним договором, отже, не встановлення угодою сторін такої умови, як ціна, свідчить про відсутність самого договору купівлі-продажу. Однак, будучи істотною для договору купівлі-продажу, умова про ціну позбавлена значення для [[Договір дарування\|договору дарування]], у зв'язку з безоплатним характером останнього.<br />
	Будь-яка зі сторін може визнати недостатніми ті умови, що названі істотними у законі або є необхідними для договору цього виду, і зажадати включення у договір додаткових умов, без яких угода її не влаштовує. У цьому випадку такі умови також набувають значення істотних. Наприклад, за загальним правилом, доставка проданої речі в певне місце не належить до істотних умов купівлі-продажу. Однак якщо покупець хотів укласти договір тільки з дотриманням цієї умови, а продавець не згоден з такою вимогою, то не можна вважати такий договір укладеним тільки тому, що досягнуто згода сторін щодо предмета, якості та вартості речі.<br />		Будь-яка зі сторін може визнати недостатніми ті умови, що названі істотними у законі або є необхідними для договору цього виду, і зажадати включення у договір додаткових умов, без яких угода її не влаштовує. У цьому випадку такі умови також набувають значення істотних. Наприклад, за загальним правилом, доставка проданої речі в певне місце не належить до істотних умов купівлі-продажу. Однак якщо покупець хотів укласти договір тільки з дотриманням цієї умови, а продавець не згоден з такою вимогою, то не можна вважати такий договір укладеним тільки тому, що досягнуто згода сторін щодо предмета, якості та вартості речі.<br />
	Таким чином, для [[Укладення, зміна, розірвання договору\|укладення договору]] необхідне досягнення угоди зі всіх істотних його умов. Разом з тим іноді недостатньо і такої угоди. Зокрема, крім неї може вимагатися передача речі, - якщо йдеться про реальний договір ([[Договір позики~~: порядок укладення, розірвання, стягнення заборгованості, забезпечення виконання~~\|позика]], [[Договір дарування\|дарування]]). У встановлених законом випадках договір має бути укладеним у потрібній формі. Наприклад, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку тощо потребує [[Нотаріальне посвідчення правочинів\|нотаріального посвідчення]] та [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно\|державної реєстрації]] ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3252#n3252 стаття 657 Цивільного кодексу України]). Тому все зазначене щодо істотних умов договору повною мірою стосується і форми договору, оскільки якщо одна зі сторін вимагає, або законом обумовлене [[Нотаріальне посвідчення правочинів\|нотаріальне посвідчення]], а інша сторона від цього ухиляється, то не можна говорити про досягнення в цьому випадку угоди.<br />		Таким чином, для [[Укладення, зміна, розірвання договору\|укладення договору]] необхідне досягнення угоди зі всіх істотних його умов. Разом з тим іноді недостатньо і такої угоди. Зокрема, крім неї може вимагатися передача речі, - якщо йдеться про реальний договір ([[Договір позики\|позика]], [[Договір дарування\|дарування]]). У встановлених законом випадках договір має бути укладеним у потрібній формі. Наприклад, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку тощо потребує [[Нотаріальне посвідчення правочинів\|нотаріального посвідчення]] та [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно\|державної реєстрації]] ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3252#n3252 стаття 657 Цивільного кодексу України]). Тому все зазначене щодо істотних умов договору повною мірою стосується і форми договору, оскільки якщо одна зі сторін вимагає, або законом обумовлене [[Нотаріальне посвідчення правочинів\|нотаріальне посвідчення]], а інша сторона від цього ухиляється, то не можна говорити про досягнення в цьому випадку угоди.<br />
	Щодо передачі речі у реальному договорі, то тут справа виглядає дещо інакше. Якщо речі не передано, то немає й договору. Але не тому, що не досягнуто згоди щодо його істотних умов, а тому, що не додержані вимоги закону, без яких не може йтися про існування договору взагалі.		Щодо передачі речі у реальному договорі, то тут справа виглядає дещо інакше. Якщо речі не передано, то немає й договору. Але не тому, що не досягнуто згоди щодо його істотних умов, а тому, що не додержані вимоги закону, без яких не може йтися про існування договору взагалі.
	==Типові умови==		==Типові умови==

Tetiana.kulishova в 13:14, 8 червня 2021

2021-06-08T13:14:25Z

Kyiv4.kyiv в 16:22, 23 березня 2020

2020-03-23T16:22:25Z

Показати зміни

← Попередня версія		Версія за 09:03, 13 лютого 2024
Рядок 23:		Рядок 23:
	# ''Залежно від осіб, які мають право вимагати виконання договору'', слід розрізняти '''договори на користь контрагентів і договори на користь третіх осіб'''. Переважна більшість договорів укладається їх учасниками (контрагентами) та виконуються на їх користь. Однак в окремих випадках законодавець передбачає можливість укладення договорів на користь третьої особи. В цьому разі, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яку встановлено або не встановлено у договорі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина 1 статті 636 Цивільного кодексу України]). При цьому, виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом.<br />		# ''Залежно від осіб, які мають право вимагати виконання договору'', слід розрізняти '''договори на користь контрагентів і договори на користь третіх осіб'''. Переважна більшість договорів укладається їх учасниками (контрагентами) та виконуються на їх користь. Однак в окремих випадках законодавець передбачає можливість укладення договорів на користь третьої особи. В цьому разі, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яку встановлено або не встановлено у договорі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина 1 статті 636 Цивільного кодексу України]). При цьому, виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом.<br />
	# ''Залежно від наявності волі осіб на укладення договору'' розмежовують '''договори, що укладаються з волі контрагентів, та договори, що укладаються незалежно від волі контрагентів'''. Переважна більшість договорів укладається залежно від волі контрагентів. Однак в окремих випадках укладення договорів може не залежати від волі сторін, що домовляються. Переважна більшість таких договорів мають характер публічного договору, тобто такого, за яким, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частини 1 статті 633 Цивільного кодексу України], одна сторона — підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору є однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надано відповідні пільги.<br />		# ''Залежно від наявності волі осіб на укладення договору'' розмежовують '''договори, що укладаються з волі контрагентів, та договори, що укладаються незалежно від волі контрагентів'''. Переважна більшість договорів укладається залежно від волі контрагентів. Однак в окремих випадках укладення договорів може не залежати від волі сторін, що домовляються. Переважна більшість таких договорів мають характер публічного договору, тобто такого, за яким, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частини 1 статті 633 Цивільного кодексу України], одна сторона — підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору є однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надано відповідні пільги.<br />
	# ''Залежно від способу укладення договору'' можна виділити '''взаємопогоджені договори та договори приєднання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (стаття 634 Цивільного кодексу України).]~~'''~~. За загальним правилом — договір це є система компромісів, які вибудовуються усіма сторонами задля задоволення власних інтересів, шляхом врахування волі обох контрагентів майбутнього договору. Однак існують і договори приєднання, в яких у формулюванні умов договору бере участь тільки одна сторона, а інша може або прийняти ці умови в цілому, або ні. Сформульовані цією однією стороною умови вказують у формулярах або інших стандартних формах.<br />		# ''Залежно від способу укладення договору'' можна виділити '''взаємопогоджені договори та договори приєднання''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (стаття 634 Цивільного кодексу України).]. За загальним правилом — договір це є система компромісів, які вибудовуються усіма сторонами задля задоволення власних інтересів, шляхом врахування волі обох контрагентів майбутнього договору. Однак існують і договори приєднання, в яких у формулюванні умов договору бере участь тільки одна сторона, а інша може або прийняти ці умови в цілому, або ні. Сформульовані цією однією стороною умови вказують у формулярах або інших стандартних формах.<br />
	# ''Залежно від того, чи передбачено можливість укладення певного договору в актах цивільного законодавства'', договори поділяють на '''поіменовані та непоіменовані.''' До поіменованих договорів слід відносити ті, можливість укладення яких прямо передбачено в Цивільному кодексі України та інших актах цивільного законодавства, наприклад, договір купівлі-продажу, [[Договір поставки\|поставки]], міни, підряду тощо. До непоіменованих належать договори, можливість укладення яких прямо не передбачено в актах цивільного законодавства (наприклад, договори про надання медичних, освітянських, аудиторських, маркетингових, рекламних, ритуальних та інших послуг). Для цього виду договорів слід застосовувати правила аналогії закону чи аналогії права. Однак учасники цивільних правовідносин можуть укладати як поіменовані, так і непоіменовані договори, головне, щоб вони відповідали загальним засадам цивільного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина 1 статті 6 Цивільного кодексу України]). Також слід було б відрізнити непоіменовані договори від змішаних, тобто договорів, які містять в собі елементи різних договорів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина 2 статті 628 Цивільного кодексу України]).<br />		# ''Залежно від того, чи передбачено можливість укладення певного договору в актах цивільного законодавства'', договори поділяють на '''поіменовані та непоіменовані.''' До поіменованих договорів слід відносити ті, можливість укладення яких прямо передбачено в Цивільному кодексі України та інших актах цивільного законодавства, наприклад, договір купівлі-продажу, [[Договір поставки\|поставки]], міни, підряду тощо. До непоіменованих належать договори, можливість укладення яких прямо не передбачено в актах цивільного законодавства (наприклад, договори про надання медичних, освітянських, аудиторських, маркетингових, рекламних, ритуальних та інших послуг). Для цього виду договорів слід застосовувати правила аналогії закону чи аналогії права. Однак учасники цивільних правовідносин можуть укладати як поіменовані, так і непоіменовані договори, головне, щоб вони відповідали загальним засадам цивільного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина 1 статті 6 Цивільного кодексу України]). Також слід було б відрізнити непоіменовані договори від змішаних, тобто договорів, які містять в собі елементи різних договорів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина 2 статті 628 Цивільного кодексу України]).<br />
	# '''За своєю формою договори можуть бути усними і письмовими'''.Останні, в свою чергу, поділяються на прості і нотаріально посвідчені.<br />		# ''За своєю формою'' договори можуть бути '''усними і письмовими'''.Останні, в свою чергу, поділяються на прості і нотаріально посвідчені.<br />
	За загальним правилом вибір форми договору залежить від бажання осіб, що його укладають. Однак у ряді випадків закон вимагає, щоб договори були укладені в певній формі. Якщо для договору не встановлено такої форми, він вважається укладеним, поки поведінка осіб свідчить про їхню волю укласти договір. Мовчання визначається виявом волі укласти договір лише у випадках, передбачених законом.		За загальним правилом вибір форми договору залежить від бажання осіб, що його укладають. Однак у ряді випадків закон вимагає, щоб договори були укладені в певній формі. Якщо для договору не встановлено такої форми, він вважається укладеним, поки поведінка осіб свідчить про їхню волю укласти договір. Мовчання визначається виявом волі укласти договір лише у випадках, передбачених законом.
	Усна форма допускається в договорах, що виконуються під час їх укладання, якщо інше не встановлено законом (наприклад, договір купівлі-продажу за готівку).<br />		Усна форма допускається в договорах, що виконуються під час їх укладання, якщо інше не встановлено законом (наприклад, договір купівлі-продажу за готівку).<br />
Рядок 69:		Рядок 69:
	'''Істотним''' вважається таке порушення стороною договору, якщо внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Критерій істотності порушення договору має оціночний характер.<br />		'''Істотним''' вважається таке порушення стороною договору, якщо внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Критерій істотності порушення договору має оціночний характер.<br />
	Специфіка порядку зміни або розірвання договору у випадку односторонньої відмови від нього полягає в тому, що сторона, яка виявила бажання відмовитися від договору, не звертається до суду, а лише повідомляє другу сторону про відмову від договору. Друга ж сторона набуває права оспорити таку відмову від договору в судовому порядку. '''Одностороння відмова від договору можлива тільки у випадках, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом.		Специфіка порядку зміни або розірвання договору у випадку односторонньої відмови від нього полягає в тому, що сторона, яка виявила бажання відмовитися від договору, не звертається до суду, а лише повідомляє другу сторону про відмову від договору. Друга ж сторона набуває права оспорити таку відмову від договору в судовому порядку. '''Одностороння відмова від договору можлива тільки у випадках, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом.
			== Див. також ==
			[[Укладення, зміна, розірвання договору]]
	[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]		[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]

← Попередня версія		Версія за 13:14, 8 червня 2021
Рядок 3:		Рядок 3:

	==Поняття та основні ознаки цивільно-правового довогору==		==Поняття та основні ознаки цивільно-правового довогору==
	'''Цивільно-правовий договір''' — домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну та припинення цивільних прав та обов'язків ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3112#n3112 частина 1 статті 626 Цивільного Кодексу України].<br />		'''Цивільно-правовий договір''' — домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну та припинення цивільних прав та обов'язків ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3112#n3112 частина 1 статті 626 Цивільного Кодексу України]).<br />
	'''Основними ознаками договору є''':<br />		'''Основними ознаками договору є''':<br />
	• ''домовленість'', тобто для його існування має бути компроміс, збіг волевиявлення учасників;<br />		• ''домовленість'', тобто для його існування має бути компроміс, збіг волевиявлення учасників;<br />
Рядок 9:		Рядок 9:
	• ''спрямованість на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків.''		• ''спрямованість на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків.''
	==Свобода договору==		==Свобода договору==
	При укладенні договору сторони є вільними у виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, що визначено чинним законодавством ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3118#n3118 стаття 627 Цивільного кодексу України]). Це положення закріплює один з найважливіших принципів договірного регулювання суспільних відносин — '''принцип свободи договору''', який ~~сключає~~ в себе наступні складові:<br />		При укладенні договору сторони є вільними у виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, що визначено чинним законодавством ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3118#n3118 стаття 627 Цивільного кодексу України]). Це положення закріплює один з найважливіших принципів договірного регулювання суспільних відносин — '''принцип свободи договору''', який включає в себе наступні складові:<br />
	1) ''свобода в укладенні договору'', тобто відсутність будь-яких примусів, щодо того, вступати суб'єктам в договірні відносини, чи ні;<br />		1) ''свобода в укладенні договору'', тобто відсутність будь-яких примусів, щодо того, вступати суб'єктам в договірні відносини, чи ні;<br />
	2) ''свобода вибору характеру договору'', що укладається, а це означає, що сторони самі для себе вирішують, який саме договір їм укладати. При цьому, вони можуть укладати як договір, що передбачений чинним законодавством, так і такий, що ним не передбачений, проте відповідає загальним засадам цивільного законодавства ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran42#n42 частина 1 статті 6 Цивільного кодексу України]).<br />		2) ''свобода вибору характеру договору'', що укладається, а це означає, що сторони самі для себе вирішують, який саме договір їм укладати. При цьому, вони можуть укладати як договір, що передбачений чинним законодавством, так і такий, що ним не передбачений, проте відповідає загальним засадам цивільного законодавства ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran42#n42 частина 1 статті 6 Цивільного кодексу України]).<br />
Рядок 28:		Рядок 28:
	==Істотні умови==		==Істотні умови==
	''Істотними'' вважаються умови, які необхідні і достатні для [[Укладення, зміна, розірвання договору\|укладення договору]]. Це випливає зі [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3170#n3170 статті 638 Цивільного кодексу України], згідно з якою договір вважається укладеним тільки тоді, коли між сторонами в потрібній для відповідних випадків формі досягнуто згоди зі всіх істотних його умов. Це означає, що за відсутності хоча б однієї з таких умов договір не може вважатися укладеним. Водночас, якщо досягнуто згоди щодо істотних умов, то договір набирає чинності, навіть якщо не містить якихось інших умов. ''Саме тому такі умови ще називають необхідними''.		''Істотними'' вважаються умови, які необхідні і достатні для [[Укладення, зміна, розірвання договору\|укладення договору]]. Це випливає зі [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3170#n3170 статті 638 Цивільного кодексу України], згідно з якою договір вважається укладеним тільки тоді, коли між сторонами в потрібній для відповідних випадків формі досягнуто згоди зі всіх істотних його умов. Це означає, що за відсутності хоча б однієї з таких умов договір не може вважатися укладеним. Водночас, якщо досягнуто згоди щодо істотних умов, то договір набирає чинності, навіть якщо не містить якихось інших умов. ''Саме тому такі умови ще називають необхідними''.
	Визначення кола істотних умов залежить від специфіки кожного конкретного договору. Наприклад, істотними умовами [[Договір купівлі – продажу\|договору купівлі-продажу]] є предмет договору, ціна. Предмет договору, плата за користування, порядок користування найнятим майном є істотними умовами договору найму.<br />		Визначення кола істотних умов залежить від специфіки кожного конкретного договору. Наприклад, істотними умовами [[Договір купівлі – продажу\|договору купівлі-продажу]] є предмет договору, ціна. Предмет договору, плата за користування, порядок користування найнятим майном є істотними умовами [[Договір найму (оренди)\|договору найму]].<br />
	[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3170#n3170 Частина 1 статті 638 Цивільного кодексу України] поділяє '''істотні умови на 4 групи''':		[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3170#n3170 Частина 1 статті 638 Цивільного кодексу України] поділяє '''істотні умови на 4 групи''':<br>
	1) умови про предмет;<br />		1) умови про предмет;<br />
	2) умови, які визначені законом як істотні;<br />		2) умови, які визначені законом як істотні;<br />