Осудність у кримінальному процесі - Історія редагувань

Kyiv4.kyiv в 17:15, 12 вересня 2025

2025-09-12T17:15:25Z

← Попередня версія		Версія за 17:15, 12 вересня 2025
Рядок 8:		Рядок 8:
	Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n91 частиною першою статті 19 КК України] '''осудною''' визнається особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення могла <u>усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними</u>.		Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n91 частиною першою статті 19 КК України] '''осудною''' визнається особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення могла <u>усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними</u>.

	Осудність характеризується двома критеріями - медичним (біологічним) і юридичним (психологічним). Медичний критерій ~~визначає здоровий стан психіки~~ особи, відсутність ~~певних~~ психічних захворювань, ~~недоліків розумового розвитку~~. Юридичний критерій полягає у здатності особи усвідомлювати ~~характер своїх суспільно небезпечних дій~~ (~~бездіяльності~~) та керувати ними.		Осудність характеризується двома критеріями - медичним (біологічним) і юридичним (психологічним).

			'''Медичний (біологічний) критерій:'''

			Вказує на психічне здоров'я особи, відсутність психічних захворювань, недоумства або інших хворобливих станів психіки, які можуть перешкоджати розумінню дій та керуванню ними.

			'''Юридичний (психологічний) критерій:'''

			Цей критерій полягає в реальній, фактичній здатності особи під час злочину усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

	Якщо виникає сумнів з приводу осудності, органи досудового розслідування чи суд призначають [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи\|судово-психіатричну експертизу]]. Особа повинна бути визнана судом осудною чи неосудною не взагалі, а лише стосовно діяння, що їй інкримінується.		Якщо виникає сумнів з приводу осудності, органи досудового розслідування чи суд призначають [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи\|судово-психіатричну експертизу]]. Особа повинна бути визнана судом осудною чи неосудною не взагалі, а лише стосовно діяння, що їй інкримінується.

Zosia.Slavytska: додано практику ВС

2024-09-07T14:03:41Z

додано практику ВС

← Попередня версія		Версія за 14:03, 7 вересня 2024
Рядок 35:		Рядок 35:

	Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування\|застосування примусових заходів медичного характеру.]]		Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування\|застосування примусових заходів медичного характеру.]]

			==== Судова практика ====
			[https://reyestr.court.gov.ua/Review/85869081 Постанова Верховного Суду від 19 листопада 2019 року по справі 130/2612/17] У Постанові вказано на особливості оцінки злочину, який вчинила неосудна особа.
	[[Категорія:Кримінальне право]]		[[Категорія:Кримінальне право]]

Olha.hlechyk в 09:34, 20 вересня 2023

2023-09-20T09:34:14Z

Kyiv4.kyiv в 07:29, 23 вересня 2022

2022-09-23T07:29:47Z

Kyiv4.kyiv в 06:44, 18 жовтня 2021

2021-10-18T06:44:36Z

← Попередня версія		Версія за 06:44, 18 жовтня 2021
Рядок 1:		Рядок 1:
	== ~~'''~~Нормативна база~~'''~~ ==		== Нормативна база ==
	~~[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]~~

	== ~~'''Поняття осудності у кримінальному процесі'''~~ ==		* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
	Відповідно ~~ч. 1 ст.~~ 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] (далі - ~~ККУ~~) , суб'єктом кримінального правопорушення є фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці, з якого відповідно до ~~цього Кодексу~~ може наставати кримінальна відповідальність.
			== Загальні положення ==
			Відповідно частини першої статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] (далі - КК України) '''суб'єктом кримінального правопорушення''' є фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці, з якого відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n85 КК України] може наставати кримінальна відповідальність.

	Обов'язковою ознакою суб'єкта кримінального правопорушення є його осудність. Тільки осудна особа здатна правильно оцінювати фактичні обставини вчинюваного діяння, усвідомлювати його суспільно небезпечний характер, керувати своїми діями (бездіяльністю). Тільки осудна особа підлягає кримінальній відповідальності й покаранню.		Обов'язковою ознакою суб'єкта кримінального правопорушення є його осудність. Тільки осудна особа здатна правильно оцінювати фактичні обставини вчинюваного діяння, усвідомлювати його суспільно небезпечний характер, керувати своїми діями (бездіяльністю). Тільки осудна особа підлягає кримінальній відповідальності й покаранню.

	Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ~~ч. 1 ст.~~ 19 ~~ККУ~~] , осудною визнається особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.		Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною першою статті 19 КК України] '''осудною''' визнається особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення могла <u>усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними</u>.

	Осудність характеризується двома критеріями - медичним (біологічним) і юридичним (психологічним). Медичний критерій визначає здоровий стан психіки особи, відсутність певних психічних захворювань, недоліків розумового розвитку. Юридичний критерій полягає у здатності особи усвідомлювати характер своїх суспільно небезпечних дій (бездіяльності) та керувати ними.		Осудність характеризується двома критеріями - медичним (біологічним) і юридичним (психологічним). Медичний критерій визначає здоровий стан психіки особи, відсутність певних психічних захворювань, недоліків розумового розвитку. Юридичний критерій полягає у здатності особи усвідомлювати характер своїх суспільно небезпечних дій (бездіяльності) та керувати ними.

	Якщо виникає сумнів з приводу осудності, органи досудового розслідування чи суд призначають судово-психіатричну експертизу. Особа повинна бути визнана судом осудною чи неосудною не взагалі, а лише стосовно діяння, що їй інкримінується.		Якщо виникає сумнів з приводу осудності, органи досудового розслідування чи суд призначають [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи\|судово-психіатричну експертизу]]. Особа повинна бути визнана судом осудною чи неосудною не взагалі, а лише стосовно діяння, що їй інкримінується.

	== ~~'''~~Стан неосудності особи''' ==		== Стан неосудності особи ==
	Неосудність - це психопатологічний стан людини, за якого вона під час вчинення суспільно небезпечного діяння не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Неосудність виключає можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (~~ч. 2 ст.~~ 19 ~~ККУ~~).]		'''Неосудність''' - це психопатологічний стан людини, за якого вона під час вчинення суспільно небезпечного діяння <u>не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними</u> внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Неосудність виключає можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (частина друга статті 19 КК України).]

	Станом на ~~теперішній час~~ існує чотири види психічних захворювань, які підпадають під медичний критерій неосудності.		Станом на сьогодні існує <u>чотири види психічних захворювань, які підпадають під медичний критерій неосудності:</u>

	Хронічне психічне захворювання - розлад психічної діяльності, що має тривалий перебіг і тенденцію до наростання хворобливих явищ. До хронічних психічних захворювань належать: шизофренія, епілепсія, прогресуючий параліч тощо.		♦ Хронічне психічне захворювання - розлад психічної діяльності, що має тривалий перебіг і тенденцію до наростання хворобливих явищ. До хронічних психічних захворювань належать: шизофренія, епілепсія, прогресуючий параліч тощо.

	Тимчасовий розлад психічної діяльності - психічне захворювання, що розпочинається раптово, характеризується швидким розвитком, триває відносно недовго і як правило закінчується повним одужанням особи (гострий алкогольний психоз, реактивний стан, тобто хворобливий розлад внаслідок тяжкого психічного потрясіння, так звані виняткові стани - патологічне сп'яніння, патологічний афект тощо).		♦ Тимчасовий розлад психічної діяльності - психічне захворювання, що розпочинається раптово, характеризується швидким розвитком, триває відносно недовго і як правило закінчується повним одужанням особи (гострий алкогольний психоз, реактивний стан, тобто хворобливий розлад внаслідок тяжкого психічного потрясіння, так звані виняткові стани - патологічне сп'яніння, патологічний афект тощо).

	Недоумство, або як його ще називають, олігофренія,- стійкий і такий, що характеризується неповноцінністю розумової діяльності, хворобливий стан психіки (вроджений, набутий у ранньому дитинстві або ж такий, що розвинувся внаслідок якогось психічного захворювання).		♦ Недоумство, або як його ще називають, олігофренія,- стійкий і такий, що характеризується неповноцінністю розумової діяльності, хворобливий стан психіки (вроджений, набутий у ранньому дитинстві або ж такий, що розвинувся внаслідок якогось психічного захворювання).

	Інший хворобливий стан психіки - це такий стан, що у вузькому розумінні не є психічним захворюванням, але інколи його перебіг є досить тяжким, супроводжується різними порушеннями психічної діяльності (наприклад, тяжкі форми психопатії, стан абстиненції).		♦ Інший хворобливий стан психіки - це такий стан, що у вузькому розумінні не є психічним захворюванням, але інколи його перебіг є досить тяжким, супроводжується різними порушеннями психічної діяльності (наприклад, тяжкі форми психопатії, стан абстиненції).

	Стан неосудності особи визначається лише на момент вчинення нею суспільно небезпечного діяння. Оскільки неосудний не може бути суб'єктом кримінального правопорушення, він не підлягає кримінальній відповідальності, але згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ~~ч. 2 ст.~~ 19 ~~ККУ~~] до такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування\|примусові заходи медичного характеру]], які не є покаранням. Закон передбачає такі види примусових заходів медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним, посиленим чи суворим наглядом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (~~ст.~~ 94 ~~ККУ~~).]		Стан неосудності особи визначається лише на момент вчинення нею суспільно небезпечного діяння. Оскільки неосудний не може бути суб'єктом кримінального правопорушення, він не підлягає кримінальній відповідальності, але згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною другою статті 19 КК України] до такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування\|примусові заходи медичного характеру]], які не є покаранням. Закон передбачає такі види примусових заходів медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним, посиленим чи суворим наглядом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (стаття 94 КК України).]

	Якщо особа вчиняє кримінальне правопорушення у стані осудності, але до постановлення вироку або під час відбування покарання захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, вона не підлягає покаранню. До такої особи суд може застосувати примусові заходи медичного характеру [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (~~ч. 3 ст.~~ 19 ~~ККУ~~, ~~ст.~~ 93 ~~ККУ~~).] Після одужання ця особа може підлягати покаранню, якщо не закінчився строк давності притягнення її до кримінальної відповідальності або не з'явилися інші підстави звільнення її від кримінальної відповідальності чи підстави звільнення від покарання.		Якщо особа вчиняє кримінальне правопорушення у стані осудності, але до постановлення вироку або під час відбування покарання захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, вона не підлягає покаранню. До такої особи суд може застосувати примусові заходи медичного характеру [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (частина третя статті 19 КК України, стаття 93 КК України).] Після одужання ця особа може підлягати покаранню, якщо не закінчився [[Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності\|строк давності]] притягнення її до кримінальної відповідальності або не з'явилися інші [[Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави\|підстави звільнення її від кримінальної відповідальності]] чи підстави звільнення від покарання.

	== ~~'''~~Обмежена осудність~~'''~~ ==		== Обмежена осудність ==
	Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n91 ~~ст.~~ 20 ~~ККУ~~], особа підлягає кримінальній відповідальності, якщо вона визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення кримінального правопорушення, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними.		Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n91 статті 20 КК України] особа підлягає кримінальній відповідальності, якщо вона визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення кримінального правопорушення, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними.

	Медичний критерій обмеженої осудності вказує на наявність у винного певного психічного розладу: різного роду психопатії, невротичні розлади, розлади особистості, залишкові явища черепно-мозкових травм, розумова відсталість.		Медичний критерій обмеженої осудності вказує на наявність у винного певного психічного розладу: різного роду психопатії, невротичні розлади, розлади особистості, залишкові явища черепно-мозкових травм, розумова відсталість.

Svitlana.kyrylenko в 19:07, 14 жовтня 2021

2021-10-14T19:07:37Z

← Попередня версія		Версія за 19:07, 14 жовтня 2021
Рядок 14:		Рядок 14:

	== '''Стан неосудності особи''' ==		== '''Стан неосудності особи''' ==
	Неосудність - це психопатологічний стан людини, за якого вона під час вчинення суспільно небезпечного діяння не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Неосудність виключає можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (ч. 2 ст. 19 ККУ).] Стан неосудності особи визначається лише на момент вчинення нею суспільно небезпечного діяння. Оскільки неосудний не може бути суб'єктом кримінального правопорушення, він не підлягає кримінальній відповідальності, але згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 19 ККУ] до такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування\|примусові заходи медичного характеру]], які не є покаранням. Закон передбачає такі види примусових заходів медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним, посиленим чи суворим наглядом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (ст. 94 ККУ).]		Неосудність - це психопатологічний стан людини, за якого вона під час вчинення суспільно небезпечного діяння не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Неосудність виключає можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (ч. 2 ст. 19 ККУ).]

			Станом на теперішній час існує чотири види психічних захворювань, які підпадають під медичний критерій неосудності.

			Хронічне психічне захворювання - розлад психічної діяльності, що має тривалий перебіг і тенденцію до наростання хворобливих явищ. До хронічних психічних захворювань належать: шизофренія, епілепсія, прогресуючий параліч тощо.

			Тимчасовий розлад психічної діяльності - психічне захворювання, що розпочинається раптово, характеризується швидким розвитком, триває відносно недовго і як правило закінчується повним одужанням особи (гострий алкогольний психоз, реактивний стан, тобто хворобливий розлад внаслідок тяжкого психічного потрясіння, так звані виняткові стани - патологічне сп'яніння, патологічний афект тощо).

			Недоумство, або як його ще називають, олігофренія,- стійкий і такий, що характеризується неповноцінністю розумової діяльності, хворобливий стан психіки (вроджений, набутий у ранньому дитинстві або ж такий, що розвинувся внаслідок якогось психічного захворювання).

			Інший хворобливий стан психіки - це такий стан, що у вузькому розумінні не є психічним захворюванням, але інколи його перебіг є досить тяжким, супроводжується різними порушеннями психічної діяльності (наприклад, тяжкі форми психопатії, стан абстиненції).

			Стан неосудності особи визначається лише на момент вчинення нею суспільно небезпечного діяння. Оскільки неосудний не може бути суб'єктом кримінального правопорушення, він не підлягає кримінальній відповідальності, але згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 19 ККУ] до такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування\|примусові заходи медичного характеру]], які не є покаранням. Закон передбачає такі види примусових заходів медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним, посиленим чи суворим наглядом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (ст. 94 ККУ).]

	Якщо особа вчиняє кримінальне правопорушення у стані осудності, але до постановлення вироку або під час відбування покарання захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, вона не підлягає покаранню. До такої особи суд може застосувати примусові заходи медичного характеру [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (ч. 3 ст. 19 ККУ, ст. 93 ККУ).] Після одужання ця особа може підлягати покаранню, якщо не закінчився строк давності притягнення її до кримінальної відповідальності або не з'явилися інші підстави звільнення її від кримінальної відповідальності чи підстави звільнення від покарання.		Якщо особа вчиняє кримінальне правопорушення у стані осудності, але до постановлення вироку або під час відбування покарання захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, вона не підлягає покаранню. До такої особи суд може застосувати примусові заходи медичного характеру [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (ч. 3 ст. 19 ККУ, ст. 93 ККУ).] Після одужання ця особа може підлягати покаранню, якщо не закінчився строк давності притягнення її до кримінальної відповідальності або не з'явилися інші підстави звільнення її від кримінальної відповідальності чи підстави звільнення від покарання.
Рядок 20:		Рядок 32:
	== '''Обмежена осудність''' ==		== '''Обмежена осудність''' ==
	Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n91 ст. 20 ККУ], особа підлягає кримінальній відповідальності, якщо вона визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення кримінального правопорушення, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними.		Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n91 ст. 20 ККУ], особа підлягає кримінальній відповідальності, якщо вона визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення кримінального правопорушення, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними.

			Медичний критерій обмеженої осудності вказує на наявність у винного певного психічного розладу: різного роду психопатії, невротичні розлади, розлади особистості, залишкові явища черепно-мозкових травм, розумова відсталість.

			Юридичний критерій обмеженої осудності складається із двох ознак - інтелектуальної (нездатність особи повною мірою усвідомлювати свої дії чи бездіяльність) та (або) вольової ознаки (нездатність особи повною мірою керувати ними). Наявність такого психопатологічного стану, як обмежена осудність, безумовно, значно ослаблює здатність особи до розуміння характеру вчинюваного нею діяння і контролю за своєю поведінкою.

	Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування\|застосування примусових заходів медичного характеру.]]		Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування\|застосування примусових заходів медичного характеру.]]
	[[Категорія:Кримінальне право]]		[[Категорія:Кримінальне право]]

Svitlana.kyrylenko: доповнення змісту

2021-03-31T19:06:20Z

доповнення змісту

← Попередня версія		Версія за 19:06, 31 березня 2021
Рядок 3:		Рядок 3:

	== '''Поняття осудності у кримінальному процесі''' ==		== '''Поняття осудності у кримінальному процесі''' ==
			Відповідно ч. 1 ст. 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] (далі - ККУ) , суб'єктом кримінального правопорушення є фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність.

	Обов'язковою ознакою суб'єкта кримінального правопорушення є його осудність. Тільки осудна особа здатна правильно оцінювати фактичні обставини вчинюваного діяння, усвідомлювати його суспільно небезпечний характер, керувати своїми діями (бездіяльністю). Тільки осудна особа підлягає кримінальній відповідальності й покаранню.		Обов'язковою ознакою суб'єкта кримінального правопорушення є його осудність. Тільки осудна особа здатна правильно оцінювати фактичні обставини вчинюваного діяння, усвідомлювати його суспільно небезпечний характер, керувати своїми діями (бездіяльністю). Тільки осудна особа підлягає кримінальній відповідальності й покаранню.

	Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 1 ст. 19 ККУ] ~~осудність - це психічний стан людини~~, ~~за якого вона~~ під час вчинення кримінального правопорушення могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Осудність - юридична передумова вини і кримінальної відповідальності, обов'язкова ознака суб'єкта кримінального правопорушення.		Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 1 ст. 19 ККУ] , осудною визнається особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

	Осудність характеризується двома критеріями - медичним (біологічним) і юридичним (психологічним). Медичний критерій визначає здоровий стан психіки особи, відсутність певних психічних захворювань, недоліків розумового розвитку. Юридичний критерій полягає у здатності особи усвідомлювати характер своїх суспільно небезпечних дій (бездіяльності) та керувати ними.		Осудність характеризується двома критеріями - медичним (біологічним) і юридичним (психологічним). Медичний критерій визначає здоровий стан психіки особи, відсутність певних психічних захворювань, недоліків розумового розвитку. Юридичний критерій полягає у здатності особи усвідомлювати характер своїх суспільно небезпечних дій (бездіяльності) та керувати ними.

	Якщо виникає сумнів з приводу осудності, органи досудового розслідування чи суд призначають судово-психіатричну експертизу. Особа повинна бути визнана судом осудною чи неосудною не взагалі, а лише стосовно діяння, що їй інкримінується.		Якщо виникає сумнів з приводу осудності, органи досудового розслідування чи суд призначають судово-психіатричну експертизу. Особа повинна бути визнана судом осудною чи неосудною не взагалі, а лише стосовно діяння, що їй інкримінується.

	Стан осудності протилежний за змістом стану неосудності, який виключає відповідальність особи, а також відрізняється від обмеженої осудності - стану, який характеризується нездатністю особи повною мірою усвідомлювати свої діяння та/або керувати ними, що, однак, не виключає її кримінальної відповідальності.

	== '''Стан неосудності особи''' ==		== '''Стан неосудності особи''' ==
	Неосудність - це психопатологічний стан людини, за якого вона під час вчинення суспільно небезпечного діяння не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Неосудність виключає можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (ч. 2 ст. 19 ККУ).] Стан неосудності особи визначається лише на момент вчинення нею суспільно небезпечного діяння. Оскільки неосудний не може бути суб'єктом кримінального правопорушення, він не підлягає кримінальній відповідальності, але згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 19 ККУ] до такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру, які не є покаранням. Закон передбачає такі види примусових заходів медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним, посиленим чи суворим наглядом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (ст. 94 ККУ).]		Неосудність - це психопатологічний стан людини, за якого вона під час вчинення суспільно небезпечного діяння не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Неосудність виключає можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (ч. 2 ст. 19 ККУ).] Стан неосудності особи визначається лише на момент вчинення нею суспільно небезпечного діяння. Оскільки неосудний не може бути суб'єктом кримінального правопорушення, він не підлягає кримінальній відповідальності, але згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 19 ККУ] до такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування\|примусові заходи медичного характеру]], які не є покаранням. Закон передбачає такі види примусових заходів медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним, посиленим чи суворим наглядом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (ст. 94 ККУ).]

	Якщо особа вчиняє кримінальне правопорушення у стані осудності, але до постановлення вироку або під час відбування покарання захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, вона не підлягає покаранню. До такої особи суд може застосувати примусові заходи медичного характеру [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (ч. 3 ст. 19 ККУ, ст. 93 ККУ).] Після одужання ця особа може підлягати покаранню, якщо не закінчився строк давності притягнення її до кримінальної відповідальності або не з'явилися інші підстави звільнення її від кримінальної відповідальності чи підстави звільнення від покарання.		Якщо особа вчиняє кримінальне правопорушення у стані осудності, але до постановлення вироку або під час відбування покарання захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, вона не підлягає покаранню. До такої особи суд може застосувати примусові заходи медичного характеру [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (ч. 3 ст. 19 ККУ, ст. 93 ККУ).] Після одужання ця особа може підлягати покаранню, якщо не закінчився строк давності притягнення її до кримінальної відповідальності або не з'явилися інші підстави звільнення її від кримінальної відповідальності чи підстави звільнення від покарання.

			== '''Обмежена осудність''' ==
			Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n91 ст. 20 ККУ], особа підлягає кримінальній відповідальності, якщо вона визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення кримінального правопорушення, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними.

			Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування\|застосування примусових заходів медичного характеру.]]
	[[Категорія:Кримінальне право]]		[[Категорія:Кримінальне право]]

Svitlana.kyrylenko в 15:25, 5 листопада 2020

2020-11-05T15:25:57Z

← Попередня версія		Версія за 15:25, 5 листопада 2020
Рядок 3:		Рядок 3:

	== '''Поняття осудності у кримінальному процесі''' ==		== '''Поняття осудності у кримінальному процесі''' ==
	Обов'язковою ознакою суб'єкта ~~злочину~~ є його осудність. Тільки осудна особа здатна правильно оцінювати фактичні обставини вчинюваного діяння, усвідомлювати його суспільно небезпечний характер, керувати своїми діями (бездіяльністю). Тільки осудна особа підлягає кримінальній відповідальності й покаранню.		Обов'язковою ознакою суб'єкта кримінального правопорушення є його осудність. Тільки осудна особа здатна правильно оцінювати фактичні обставини вчинюваного діяння, усвідомлювати його суспільно небезпечний характер, керувати своїми діями (бездіяльністю). Тільки осудна особа підлягає кримінальній відповідальності й покаранню.

	Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 1 ст. 19 ККУ] осудність - це психічний стан людини, за якого вона під час вчинення ~~злочину~~ могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Осудність - юридична передумова вини і кримінальної відповідальності, обов'язкова ознака суб'єкта ~~злочину~~.		Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 1 ст. 19 ККУ] осудність - це психічний стан людини, за якого вона під час вчинення кримінального правопорушення могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Осудність - юридична передумова вини і кримінальної відповідальності, обов'язкова ознака суб'єкта кримінального правопорушення.

	Осудність характеризується двома критеріями - медичним (біологічним) і юридичним (психологічним). Медичний критерій визначає здоровий стан психіки особи, відсутність певних психічних захворювань, недоліків розумового розвитку. Юридичний критерій полягає у здатності особи усвідомлювати характер своїх суспільно небезпечних дій (бездіяльності) та керувати ними.		Осудність характеризується двома критеріями - медичним (біологічним) і юридичним (психологічним). Медичний критерій визначає здоровий стан психіки особи, відсутність певних психічних захворювань, недоліків розумового розвитку. Юридичний критерій полягає у здатності особи усвідомлювати характер своїх суспільно небезпечних дій (бездіяльності) та керувати ними.
Рядок 14:		Рядок 14:

	== '''Стан неосудності особи''' ==		== '''Стан неосудності особи''' ==
	Неосудність - це психопатологічний стан людини, за якого вона під час вчинення суспільно небезпечного діяння не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Неосудність виключає можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (ч. 2 ст. 19 ККУ).] Стан неосудності особи визначається лише на момент вчинення нею суспільно небезпечного діяння. Оскільки неосудний не може бути суб'єктом ~~злочину~~, він не підлягає кримінальній відповідальності, але згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 19 ККУ] до такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру, які не є покаранням. Закон передбачає такі види примусових заходів медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним, посиленим чи суворим наглядом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (ст. 94 ККУ).]		Неосудність - це психопатологічний стан людини, за якого вона під час вчинення суспільно небезпечного діяння не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Неосудність виключає можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (ч. 2 ст. 19 ККУ).] Стан неосудності особи визначається лише на момент вчинення нею суспільно небезпечного діяння. Оскільки неосудний не може бути суб'єктом кримінального правопорушення, він не підлягає кримінальній відповідальності, але згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 19 ККУ] до такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру, які не є покаранням. Закон передбачає такі види примусових заходів медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним, посиленим чи суворим наглядом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (ст. 94 ККУ).]

	Якщо особа вчиняє ~~злочин~~ у стані осудності, але до постановлення вироку або під час відбування покарання захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, вона не підлягає покаранню. До такої особи суд може застосувати примусові заходи медичного характеру [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (ч. 3 ст. 19 ККУ, ст. 93 ККУ).] Після одужання ця особа може підлягати покаранню, якщо не закінчився строк давності притягнення її до кримінальної відповідальності або не з'явилися інші підстави звільнення її від кримінальної відповідальності чи підстави звільнення від покарання.		Якщо особа вчиняє кримінальне правопорушення у стані осудності, але до постановлення вироку або під час відбування покарання захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, вона не підлягає покаранню. До такої особи суд може застосувати примусові заходи медичного характеру [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (ч. 3 ст. 19 ККУ, ст. 93 ККУ).] Після одужання ця особа може підлягати покаранню, якщо не закінчився строк давності притягнення її до кримінальної відповідальності або не з'явилися інші підстави звільнення її від кримінальної відповідальності чи підстави звільнення від покарання.
	[[Категорія:Кримінальне право]]		[[Категорія:Кримінальне право]]

Svitlana.kyrylenko: Перевірено та відредаговано консультацію

2020-05-04T10:01:46Z

Перевірено та відредаговано консультацію

← Попередня версія		Версія за 10:01, 4 травня 2020
Рядок 3:		Рядок 3:

	== '''Поняття осудності у кримінальному процесі''' ==		== '''Поняття осудності у кримінальному процесі''' ==
			Обов'язковою ознакою суб'єкта злочину є його осудність. Тільки осудна особа здатна правильно оцінювати фактичні обставини вчинюваного діяння, усвідомлювати його суспільно небезпечний характер, керувати своїми діями (бездіяльністю). Тільки осудна особа підлягає кримінальній відповідальності й покаранню.

	Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 1 ст. 19 ККУ] осудність - це психічний стан людини, за якого вона під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Осудність - юридична передумова вини і кримінальної відповідальності, обов'язкова ознака суб'єкта злочину.		Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 1 ст. 19 ККУ] осудність - це психічний стан людини, за якого вона під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Осудність - юридична передумова вини і кримінальної відповідальності, обов'язкова ознака суб'єкта злочину.

Svitlana.kyrylenko в 06:38, 7 квітня 2020

2020-04-07T06:38:35Z

← Попередня версія		Версія за 06:38, 7 квітня 2020
Рядок 15:		Рядок 15:

	Якщо особа вчиняє злочин у стані осудності, але до постановлення вироку або під час відбування покарання захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, вона не підлягає покаранню. До такої особи суд може застосувати примусові заходи медичного характеру [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (ч. 3 ст. 19 ККУ, ст. 93 ККУ).] Після одужання ця особа може підлягати покаранню, якщо не закінчився строк давності притягнення її до кримінальної відповідальності або не з'явилися інші підстави звільнення її від кримінальної відповідальності чи підстави звільнення від покарання.		Якщо особа вчиняє злочин у стані осудності, але до постановлення вироку або під час відбування покарання захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, вона не підлягає покаранню. До такої особи суд може застосувати примусові заходи медичного характеру [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (ч. 3 ст. 19 ККУ, ст. 93 ККУ).] Після одужання ця особа може підлягати покаранню, якщо не закінчився строк давності притягнення її до кримінальної відповідальності або не з'явилися інші підстави звільнення її від кримінальної відповідальності чи підстави звільнення від покарання.
			[[Категорія:Кримінальне право]]

← Попередня версія		Версія за 09:34, 20 вересня 2023
Рядок 2:		Рядок 2:
	* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]		* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
	== Загальні положення ==		== Загальні положення ==
	Відповідно частини першої ~~статті 18~~ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] (далі - КК України) '''суб'єктом кримінального правопорушення''' є фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці, з якого відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n85 КК України] може наставати кримінальна відповідальність.		Відповідно частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n85 статті 18 Кримінального кодексу України] (далі - КК України) '''суб'єктом кримінального правопорушення''' є фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці, з якого відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n85 КК України] може наставати кримінальна відповідальність.

	Обов'язковою ознакою суб'єкта кримінального правопорушення є його осудність. Тільки осудна особа здатна правильно оцінювати фактичні обставини вчинюваного діяння, усвідомлювати його суспільно небезпечний характер, керувати своїми діями (бездіяльністю). Тільки осудна особа підлягає кримінальній відповідальності й покаранню.		Обов'язковою ознакою суб'єкта кримінального правопорушення є його осудність. Тільки осудна особа здатна правильно оцінювати фактичні обставини вчинюваного діяння, усвідомлювати його суспільно небезпечний характер, керувати своїми діями (бездіяльністю). Тільки осудна особа підлягає кримінальній відповідальності й покаранню.

	Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною першою статті 19 КК України] '''осудною''' визнається особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення могла <u>усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними</u>.		Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n91 частиною першою статті 19 КК України] '''осудною''' визнається особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення могла <u>усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними</u>.

	Осудність характеризується двома критеріями - медичним (біологічним) і юридичним (психологічним). Медичний критерій визначає здоровий стан психіки особи, відсутність певних психічних захворювань, недоліків розумового розвитку. Юридичний критерій полягає у здатності особи усвідомлювати характер своїх суспільно небезпечних дій (бездіяльності) та керувати ними.		Осудність характеризується двома критеріями - медичним (біологічним) і юридичним (психологічним). Медичний критерій визначає здоровий стан психіки особи, відсутність певних психічних захворювань, недоліків розумового розвитку. Юридичний критерій полягає у здатності особи усвідомлювати характер своїх суспільно небезпечних дій (бездіяльності) та керувати ними.
Рядок 12:		Рядок 12:
	Якщо виникає сумнів з приводу осудності, органи досудового розслідування чи суд призначають [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи\|судово-психіатричну експертизу]]. Особа повинна бути визнана судом осудною чи неосудною не взагалі, а лише стосовно діяння, що їй інкримінується.		Якщо виникає сумнів з приводу осудності, органи досудового розслідування чи суд призначають [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи\|судово-психіатричну експертизу]]. Особа повинна бути визнана судом осудною чи неосудною не взагалі, а лише стосовно діяння, що їй інкримінується.
	== Стан неосудності особи ==		== Стан неосудності особи ==
	'''Неосудність''' - це психопатологічний стан людини, за якого вона під час вчинення суспільно небезпечного діяння <u>не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними</u> внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Неосудність виключає можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (частина друга статті 19 КК України).]		'''Неосудність''' - це психопатологічний стан людини, за якого вона під час вчинення суспільно небезпечного діяння <u>не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними</u> внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Неосудність виключає можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n91 частина друга статті 19 КК України]).

	Станом на сьогодні існує <u>чотири види психічних захворювань, які підпадають під медичний критерій неосудності:</u>		Станом на сьогодні існує <u>чотири види психічних захворювань, які підпадають під медичний критерій неосудності:</u>
Рядок 24:		Рядок 24:
	♦ Інший хворобливий стан психіки - це такий стан, що у вузькому розумінні не є психічним захворюванням, але інколи його перебіг є досить тяжким, супроводжується різними порушеннями психічної діяльності (наприклад, тяжкі форми психопатії, стан абстиненції).		♦ Інший хворобливий стан психіки - це такий стан, що у вузькому розумінні не є психічним захворюванням, але інколи його перебіг є досить тяжким, супроводжується різними порушеннями психічної діяльності (наприклад, тяжкі форми психопатії, стан абстиненції).

	Стан неосудності особи визначається лише на момент вчинення нею суспільно небезпечного діяння. Оскільки неосудний не може бути суб'єктом кримінального правопорушення, він не підлягає кримінальній відповідальності, але згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною другою статті 19 КК України] до такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування\|примусові заходи медичного характеру]], які не є покаранням. Закон передбачає такі види примусових заходів медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним, посиленим чи суворим наглядом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (стаття 94 КК України).]		Стан неосудності особи визначається лише на момент вчинення нею суспільно небезпечного діяння. Оскільки неосудний не може бути суб'єктом кримінального правопорушення, він не підлягає кримінальній відповідальності, але згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною другою статті 19 КК України] до такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування\|примусові заходи медичного характеру]], які не є покаранням. Закон передбачає такі види примусових заходів медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним, посиленим чи суворим наглядом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n522 стаття 94 КК України]).

	Якщо особа вчиняє кримінальне правопорушення у стані осудності, але до постановлення вироку або під час відбування покарання захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, вона не підлягає покаранню. До такої особи суд може застосувати примусові заходи медичного характеру [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (частина третя статті 19 КК України, стаття 93 КК України).] Після одужання ця особа може підлягати покаранню, якщо не закінчився [[Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності\|строк давності]] притягнення її до кримінальної відповідальності або не з'явилися інші [[Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави\|підстави звільнення її від кримінальної відповідальності]] чи підстави звільнення від покарання.		Якщо особа вчиняє кримінальне правопорушення у стані осудності, але до постановлення вироку або під час відбування покарання захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, вона не підлягає покаранню. До такої особи суд може застосувати примусові заходи медичного характеру [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (частина третя статті 19 КК України, стаття 93 КК України).] Після одужання ця особа може підлягати покаранню, якщо не закінчився [[Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності\|строк давності]] притягнення її до кримінальної відповідальності або не з'явилися інші [[Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави\|підстави звільнення її від кримінальної відповідальності]] чи підстави звільнення від покарання.

← Попередня версія		Версія за 07:29, 23 вересня 2022
Рядок 1:		Рядок 1:
	== Нормативна база ==		== Нормативна база ==

	* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]		* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]

	== Загальні положення ==		== Загальні положення ==
	Відповідно частини першої статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] (далі - КК України) '''суб'єктом кримінального правопорушення''' є фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці, з якого відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n85 КК України] може наставати кримінальна відповідальність.		Відповідно частини першої статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] (далі - КК України) '''суб'єктом кримінального правопорушення''' є фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці, з якого відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n85 КК України] може наставати кримінальна відповідальність.

	Обов'язковою ознакою суб'єкта кримінального правопорушення є його осудність. Тільки осудна особа здатна правильно оцінювати фактичні обставини вчинюваного діяння, усвідомлювати його суспільно небезпечний характер, керувати своїми діями (бездіяльністю). Тільки осудна особа підлягає кримінальній відповідальності й покаранню.		Обов'язковою ознакою суб'єкта кримінального правопорушення є його осудність. Тільки осудна особа здатна правильно оцінювати фактичні обставини вчинюваного діяння, усвідомлювати його суспільно небезпечний характер, керувати своїми діями (бездіяльністю). Тільки осудна особа підлягає кримінальній відповідальності й покаранню.

	Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною першою статті 19 КК України] '''осудною''' визнається особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення могла <u>усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними</u>.		Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною першою статті 19 КК України] '''осудною''' визнається особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення могла <u>усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними</u>.

	Осудність характеризується двома критеріями - медичним (біологічним) і юридичним (психологічним). Медичний критерій визначає здоровий стан психіки особи, відсутність певних психічних захворювань, недоліків розумового розвитку. Юридичний критерій полягає у здатності особи усвідомлювати характер своїх суспільно небезпечних дій (бездіяльності) та керувати ними.		Осудність характеризується двома критеріями - медичним (біологічним) і юридичним (психологічним). Медичний критерій визначає здоровий стан психіки особи, відсутність певних психічних захворювань, недоліків розумового розвитку. Юридичний критерій полягає у здатності особи усвідомлювати характер своїх суспільно небезпечних дій (бездіяльності) та керувати ними.

	Якщо виникає сумнів з приводу осудності, органи досудового розслідування чи суд призначають [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи\|судово-психіатричну експертизу]]. Особа повинна бути визнана судом осудною чи неосудною не взагалі, а лише стосовно діяння, що їй інкримінується.		Якщо виникає сумнів з приводу осудності, органи досудового розслідування чи суд призначають [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи\|судово-психіатричну експертизу]]. Особа повинна бути визнана судом осудною чи неосудною не взагалі, а лише стосовно діяння, що їй інкримінується.

	== Стан неосудності особи ==		== Стан неосудності особи ==
	'''Неосудність''' - це психопатологічний стан людини, за якого вона під час вчинення суспільно небезпечного діяння <u>не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними</u> внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Неосудність виключає можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (частина друга статті 19 КК України).]		'''Неосудність''' - це психопатологічний стан людини, за якого вона під час вчинення суспільно небезпечного діяння <u>не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними</u> внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Неосудність виключає можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (частина друга статті 19 КК України).]

	Станом на сьогодні існує <u>чотири види психічних захворювань, які підпадають під медичний критерій неосудності:</u>		Станом на сьогодні існує <u>чотири види психічних захворювань, які підпадають під медичний критерій неосудності:</u>
Рядок 29:		Рядок 26:
	Стан неосудності особи визначається лише на момент вчинення нею суспільно небезпечного діяння. Оскільки неосудний не може бути суб'єктом кримінального правопорушення, він не підлягає кримінальній відповідальності, але згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною другою статті 19 КК України] до такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування\|примусові заходи медичного характеру]], які не є покаранням. Закон передбачає такі види примусових заходів медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним, посиленим чи суворим наглядом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (стаття 94 КК України).]		Стан неосудності особи визначається лише на момент вчинення нею суспільно небезпечного діяння. Оскільки неосудний не може бути суб'єктом кримінального правопорушення, він не підлягає кримінальній відповідальності, але згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною другою статті 19 КК України] до такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування\|примусові заходи медичного характеру]], які не є покаранням. Закон передбачає такі види примусових заходів медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним, посиленим чи суворим наглядом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (стаття 94 КК України).]

	Якщо особа вчиняє кримінальне правопорушення у стані осудності, але до постановлення вироку або під час відбування покарання захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, вона не підлягає покаранню. До такої особи суд може застосувати примусові заходи медичного характеру [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (частина третя статті 19 КК України, стаття 93 КК України).] Після одужання ця особа може підлягати покаранню, якщо не закінчився [[Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності\|строк давності]] притягнення її до кримінальної відповідальності або не з'явилися інші [[Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави\|підстави звільнення її від кримінальної відповідальності]] чи підстави звільнення від покарання.		Якщо особа вчиняє кримінальне правопорушення у стані осудності, але до постановлення вироку або під час відбування покарання захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, вона не підлягає покаранню. До такої особи суд може застосувати примусові заходи медичного характеру [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (частина третя статті 19 КК України, стаття 93 КК України).] Після одужання ця особа може підлягати покаранню, якщо не закінчився [[Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності\|строк давності]] притягнення її до кримінальної відповідальності або не з'явилися інші [[Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави\|підстави звільнення її від кримінальної відповідальності]] чи підстави звільнення від покарання.

	== Обмежена осудність ==		== Обмежена осудність ==
	Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n91 статті 20 КК України] особа підлягає кримінальній відповідальності, якщо вона визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення кримінального правопорушення, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними.		Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n91 статті 20 КК України] особа підлягає кримінальній відповідальності, якщо вона визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення кримінального правопорушення, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними.

	Медичний критерій обмеженої осудності вказує на наявність у винного певного психічного розладу: різного роду психопатії, невротичні розлади, розлади особистості, залишкові явища черепно-мозкових травм, розумова відсталість.		Медичний критерій обмеженої осудності вказує на наявність у винного певного психічного розладу: різного роду психопатії, невротичні розлади, розлади особистості, залишкові явища черепно-мозкових травм, розумова відсталість.