Недоговірні зобов'язання - Історія редагувань

Olha.hlechyk в 14:33, 14 лютого 2025

2025-02-14T14:33:13Z

← Попередня версія		Версія за 14:33, 14 лютого 2025
Рядок 8:		Рядок 8:
	До недоговірних зобов‘язань згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] відносяться:		До недоговірних зобов‘язань згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] відносяться:

	1) зобов‘язання, що виникають з публічного обіцяння винагороди;		# зобов‘язання, що виникають з публічного обіцяння винагороди;
			# зобов‘язання із вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення;
	2) зобов‘язання із вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення;		# зобов‘язання із рятування здоров`я та життя фізичної особи, майна фізичної особи або юридичної особи;
			# зобов‘язання із створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи;
	3) зобов‘язання із рятування здоров`я та життя фізичної особи, майна фізичної особи або юридичної особи;		# зобов‘язання із відшкодування шкоди;
			# обов’язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.
	4) зобов‘язання із створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи;

	5) зобов‘язання із відшкодування шкоди;

	6) обов’язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

	Деякі з них виникають за одностороннім волевиявленням, як наприклад зобов’язання, що виникають внаслідок оголошення конкурсу або рятування чужого майна. Підставою виникнення позадоговірних зобов’язань є не договір, а юридично значимі дії. Такі дії можуть бути як правомірними так і неправомірними. Зміст позадоговірних зобов’язань базується на законі, односторонньому волевиявленні або адміністративному акті. Розглянемо більш детально кожен з видів не договірних зобов’язань.		Деякі з них виникають за одностороннім волевиявленням, як наприклад зобов’язання, що виникають внаслідок оголошення конкурсу або рятування чужого майна. Підставою виникнення позадоговірних зобов’язань є не договір, а юридично значимі дії. Такі дії можуть бути як правомірними так і неправомірними. Зміст позадоговірних зобов’язань базується на законі, односторонньому волевиявленні або адміністративному акті. Розглянемо більш детально кожен з видів не договірних зобов’язань.
Рядок 37:		Рядок 32:
	Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частиною 1 статті 1148 Цивільного кодексу України] у разі виконання завдання і передання його результату особі, яка публічно обіцяла винагороду (нагороду), зобов’язана виплатити її. Якщо завдання стосується разової дії, винагорода виплачується особі, яка його виконала першою. Якщо таке завдання було виконано кількома особами одночасно, винагорода розподіляється між ними порівну.		Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частиною 1 статті 1148 Цивільного кодексу України] у разі виконання завдання і передання його результату особі, яка публічно обіцяла винагороду (нагороду), зобов’язана виплатити її. Якщо завдання стосується разової дії, винагорода виплачується особі, яка його виконала першою. Якщо таке завдання було виконано кількома особами одночасно, винагорода розподіляється між ними порівну.

	Строк виконання завдання. Встановлення строку (терміну) виконання завдання не є обов’язковим і характерним для цього зобов’язання. Але особа, яка дає публічну обіцянку винагороди, має право встановити строк (термін) для виконання завдання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ~~ст.~~ 1146 Цивільного кодексу України]). Зазначення строку свідчить про те, що особа, яка дала публічну обіцянку винагороди, пов’язана обов’язком виплати винагороди саме у цей проміжок часу, оскільки закінчення строку для передання результату є однією з підстав припинення вказаного зобов’язання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 1 статті 1149 Цивільного кодексу України]). Якщо строк (термін) виконання завдання не встановлений, воно вважається чинним протягом розумного часу відповідно до змісту завдання. Поняття «розумний час» є оціночним і може бути визначеним шляхом зіставлення часу, який минув з дня публічної обіцянки, та змісту завдання.		Строк виконання завдання. Встановлення строку (терміну) виконання завдання не є обов’язковим і характерним для цього зобов’язання. Але особа, яка дає публічну обіцянку винагороди, має право встановити строк (термін) для виконання завдання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 1146 Цивільного кодексу України]). Зазначення строку свідчить про те, що особа, яка дала публічну обіцянку винагороди, пов’язана обов’язком виплати винагороди саме у цей проміжок часу, оскільки закінчення строку для передання результату є однією з підстав припинення вказаного зобов’язання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 1 статті 1149 Цивільного кодексу України]). Якщо строк (термін) виконання завдання не встановлений, воно вважається чинним протягом розумного часу відповідно до змісту завдання. Поняття «розумний час» є оціночним і може бути визначеним шляхом зіставлення часу, який минув з дня публічної обіцянки, та змісту завдання.

	Окрім закінчення строку на передання результату, зобов’язання, у зв’язку з публічною обіцянкою винагороди припиняється також переданням результату особою, яка першою виконала завдання.		Окрім закінчення строку на передання результату, зобов’язання, у зв’язку з публічною обіцянкою винагороди припиняється також переданням результату особою, яка першою виконала завдання.
	Особа, яка публічно обіцяла винагороду, має право публічно оголосити про припинення завдання. У цьому разі особа, яка понесла реальні витрати на підготовку до виконання завдання, має право на їх відшкодування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ~~ст.~~ 1149 Цивільного кодексу України]). Під реальними розуміються витрати, які забезпечували діяльність, спрямовану на виконання завдання		Особа, яка публічно обіцяла винагороду, має право публічно оголосити про припинення завдання. У цьому разі особа, яка понесла реальні витрати на підготовку до виконання завдання, має право на їх відшкодування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 1149 Цивільного кодексу України]). Під реальними розуміються витрати, які забезпечували діяльність, спрямовану на виконання завдання

	=== Публічна обіцянка нагороди за результатами конкурсу ===		=== Публічна обіцянка нагороди за результатами конкурсу ===
Рядок 66:		Рядок 61:
	Особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення,зобов'язана:		Особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення,зобов'язана:

	1)за першої нагоди повідомити цю особу про свої дії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ~~ч. 2 ст.~~ 1158 Цивільного кодексу України] ). Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, в подальшому до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір (наприклад: доручення, зберігання);		1)за першої нагоди повідомити цю особу про свої дії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина друга статті 1158 Цивільного кодексу України] ). Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, в подальшому до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір (наприклад: доручення, зберігання);

	2)вжити всіх залежних від неї заходів щодо попередження, усунення або зменшення невигідних майнових наслідків для іншої особи, якщо не має можливості повідомити про такі дії цю особу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ~~ч. 3 ст.~~ 1158 Цивільного кодексу України] );		2)вжити всіх залежних від неї заходів щодо попередження, усунення або зменшення невигідних майнових наслідків для іншої особи, якщо не має можливості повідомити про такі дії цю особу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина третя статті 1158 Цивільного кодексу України] );

	3)взяти на себе всі обов'язки, пов'язані із вчиненням цих дій, зокрема, обов'язки щодо вчинених правочинів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ~~ч. 3 ст.~~ 1158 Цивільного кодексу України] );		3)взяти на себе всі обов'язки, пов'язані із вчиненням цих дій, зокрема, обов'язки щодо вчинених правочинів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина третя статті 1158 Цивільного кодексу України] );

	4)негайно після закінчення цих дій надати особі, в майнових інтересах якої були вчинені дії, звіт про ці дії і передати їй усе, що при цьому було одержано ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ~~ст.~~ 1159 Цивільного кодексу України] ).		4)негайно після закінчення цих дій надати особі, в майнових інтересах якої були вчинені дії, звіт про ці дії і передати їй усе, що при цьому було одержано ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 1159 Цивільного кодексу України]).

	'''Правові наслідки вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення можуть виникнути лише за наявності умов, прямо передбачених у законі, а саме:'''		'''Правові наслідки вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення можуть виникнути лише за наявності умов, прямо передбачених у законі, а саме:'''
Рядок 216:		Рядок 211:
	— відшкодування моральної шкоди.		— відшкодування моральної шкоди.

	Відповідно до ст. 1166 та ~~ст. 1167~~ [~~http~~://~~search~~.~~ligazakon~~.ua/~~l_doc2.nsf~~/~~link1~~/~~T030435.html~~ Цивільного кодексу України] підлягає відшкодуванню як майнова, так і моральна шкода, якщо вона була завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю фізичній чи юридичній особі. Майновою визнається шкода, яку можна оцінити у грошовому еквіваленті. При її відшкодуванні спрацьовує принцип повного відшкодування.		Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5466 статті 1166] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5471 статті 1167 Цивільного кодексу України] підлягає відшкодуванню як майнова, так і моральна шкода, якщо вона була завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю фізичній чи юридичній особі. Майновою визнається шкода, яку можна оцінити у грошовому еквіваленті. При її відшкодуванні спрацьовує принцип повного відшкодування.

	Шкода, яку неможливо оцінити у грошовому еквіваленті, важається немайновою або, що те ж саме, моральною.		Шкода, яку неможливо оцінити у грошовому еквіваленті, важається немайновою або, що те ж саме, моральною.

Bashmakova.Maryna в 10:55, 10 лютого 2025

2025-02-10T10:55:04Z

← Попередня версія		Версія за 10:55, 10 лютого 2025
Рядок 4:		Рядок 4:
	* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]		* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]

	~~== Поняття та види недоговірних~~ зобов'~~язань ==~~		'''Недоговірні зобов'язання -''' це зобов'язання, які виникають за відсутності укладеного між сторонами договору, в силу певних юридичних фактів.

	До недоговірних зобов‘язань згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] відносяться:		До недоговірних зобов‘язань згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] відносяться:

	1) зобов‘язання, що виникають з публічного обіцяння винагороди;		1) зобов‘язання, що виникають з публічного обіцяння винагороди;

	2) вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення;		2) зобов‘язання із вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення;

	3) рятування здоров`я та життя фізичної особи, майна фізичної особи або юридичної особи;		3) зобов‘язання із рятування здоров`я та життя фізичної особи, майна фізичної особи або юридичної особи;

	4) створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи;		4) зобов‘язання із створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи;

	5) відшкодування шкоди.		5) зобов‘язання із відшкодування шкоди;

			6) обов’язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

	Деякі з них виникають за одностороннім волевиявленням, як наприклад зобов’язання, що виникають внаслідок оголошення конкурсу або рятування чужого майна. Підставою виникнення позадоговірних зобов’язань є не договір, а юридично значимі дії. Такі дії можуть бути як правомірними так і неправомірними. Зміст позадоговірних зобов’язань базується на законі, односторонньому волевиявленні або адміністративному акті. Розглянемо більш детально кожен з видів не договірних зобов’язань.		Деякі з них виникають за одностороннім волевиявленням, як наприклад зобов’язання, що виникають внаслідок оголошення конкурсу або рятування чужого майна. Підставою виникнення позадоговірних зобов’язань є не договір, а юридично значимі дії. Такі дії можуть бути як правомірними так і неправомірними. Зміст позадоговірних зобов’язань базується на законі, односторонньому волевиявленні або адміністративному акті. Розглянемо більш детально кожен з видів не договірних зобов’язань.
Рядок 30:		Рядок 33:

	Умови виникнення зобов’язання. Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу є одностороннім правочином, на підставі якого особа, що заявила про винагороду, стає боржником, а будь-яка особа, що відгукнулася, — кредитором. Але сама по собі публічна обіцянка не призводить до виникнення прав і обов’язків у необмеженого кола осіб, до яких вона звернена.		Умови виникнення зобов’язання. Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу є одностороннім правочином, на підставі якого особа, що заявила про винагороду, стає боржником, а будь-яка особа, що відгукнулася, — кредитором. Але сама по собі публічна обіцянка не призводить до виникнення прав і обов’язків у необмеженого кола осіб, до яких вона звернена.
	Зміст зобов’язання. Обов’язок особи, яка публічно пообіцяла винагороду, полягає саме у виплаті цієї винагороди тому, хто надав результат, указаний у сповіщенні. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Частина 3 статті 1144 Цивільного кодексу України] зобов’язує особу, яка публічно обіцяє винагороду, визначити у сповіщенні її форму та розмір. Це може бути як певна річ, так і грошова сума. Нагорода може бути виражена також в іншій формі: білет на концерт артиста, який оголосив винагороду, надання зустрічної послуги і т. п.		Зміст зобов’язання. Обов’язок особи, яка публічно пообіцяла винагороду, полягає саме у виплаті цієї винагороди тому, хто надав результат, указаний у сповіщенні. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Частина 3 статті 1144 Цивільного кодексу України] зобов’язує особу, яка публічно обіцяє винагороду, визначити у сповіщенні її форму та розмір. Це може бути як певна річ, так і грошова сума. Нагорода може бути виражена також в іншій формі: білет на концерт артиста, який оголосив винагороду, надання зустрічної послуги і т. п.

	Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частиною 1 статті 1148 Цивільного кодексу України] у разі виконання завдання і передання його результату особі, яка публічно обіцяла винагороду (нагороду), зобов’язана виплатити її. Якщо завдання стосується разової дії, винагорода виплачується особі, яка його виконала першою. Якщо таке завдання було виконано кількома особами одночасно, винагорода розподіляється між ними порівну.		Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частиною 1 статті 1148 Цивільного кодексу України] у разі виконання завдання і передання його результату особі, яка публічно обіцяла винагороду (нагороду), зобов’язана виплатити її. Якщо завдання стосується разової дії, винагорода виплачується особі, яка його виконала першою. Якщо таке завдання було виконано кількома особами одночасно, винагорода розподіляється між ними порівну.

	Строк виконання завдання. Встановлення строку (терміну) виконання завдання не є обов’язковим і характерним для цього зобов’язання. Але особа, яка дає публічну обіцянку винагороди, має право встановити строк (термін) для виконання завдання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1146 Цивільного кодексу України]). Зазначення строку свідчить про те, що особа, яка дала публічну обіцянку винагороди, пов’язана обов’язком виплати винагороди саме у цей проміжок часу, оскільки закінчення строку для передання результату є однією з підстав припинення вказаного зобов’язання (ч[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ~~астина~~ 1 статті 1149 Цивільного кодексу України]). Якщо строк (термін) виконання завдання не встановлений, воно вважається чинним протягом розумного часу відповідно до змісту завдання. Поняття «розумний час» є оціночним і може бути визначеним шляхом зіставлення часу, який минув з дня публічної обіцянки, та змісту завдання.		Строк виконання завдання. Встановлення строку (терміну) виконання завдання не є обов’язковим і характерним для цього зобов’язання. Але особа, яка дає публічну обіцянку винагороди, має право встановити строк (термін) для виконання завдання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1146 Цивільного кодексу України]). Зазначення строку свідчить про те, що особа, яка дала публічну обіцянку винагороди, пов’язана обов’язком виплати винагороди саме у цей проміжок часу, оскільки закінчення строку для передання результату є однією з підстав припинення вказаного зобов’язання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 1 статті 1149 Цивільного кодексу України]). Якщо строк (термін) виконання завдання не встановлений, воно вважається чинним протягом розумного часу відповідно до змісту завдання. Поняття «розумний час» є оціночним і може бути визначеним шляхом зіставлення часу, який минув з дня публічної обіцянки, та змісту завдання.

	Окрім закінчення строку на передання результату, зобов’язання, у зв’язку з публічною обіцянкою винагороди припиняється також переданням результату особою, яка першою виконала завдання.		Окрім закінчення строку на передання результату, зобов’язання, у зв’язку з публічною обіцянкою винагороди припиняється також переданням результату особою, яка першою виконала завдання.
Рядок 173:		Рядок 177:
	1) відшкодування шкоди відбувається на підставі імперативних цивільно-правових норм, дію яких неможливо змінити за згодою сторін (тоді як умови договірної відповідальності можуть установлюватись договором);		1) відшкодування шкоди відбувається на підставі імперативних цивільно-правових норм, дію яких неможливо змінити за згодою сторін (тоді як умови договірної відповідальності можуть установлюватись договором);

	2) має місце відповідальність одних осіб за шкоду, завдану іншими ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1176, 1177, 1178 Цивільного кодексу України ~~тощо~~] );		2) має місце відповідальність одних осіб за шкоду, завдану іншими ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1176, 1177, 1178 Цивільного кодексу України] );

	3) може настати без вини заподіювана шкода ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 1187 Цивільного кодексу України]).		3) може настати без вини заподіювана шкода ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 1187 Цивільного кодексу України]).
Рядок 217:		Рядок 221:

	Моральна шкода - це фізичні або душевні страждання, завдані фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, якими порушуються її особисті немайнові права або які посягають на належне фізичній особі майно, а також приниження честі, гідності, ділової репутації фізичної або юридичною особи.		Моральна шкода - це фізичні або душевні страждання, завдані фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, якими порушуються її особисті немайнові права або які посягають на належне фізичній особі майно, а також приниження честі, гідності, ділової репутації фізичної або юридичною особи.

			== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
			Для отримання безоплатної правничої допомоги (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

			* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
			* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
			* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1er4ZNvS4q5ULH8SJpBRxs_-nqqYnNoYg&ll=48.89106229109336%2C31.17295&z=6 мапі.]

	[[Категорія:Цивільне право]]		[[Категорія:Цивільне право]]

Bashmakova.Maryna в 08:05, 8 серпня 2024

2024-08-08T08:05:32Z

Kyiv4.kyiv: доповнення статті

2020-12-16T08:30:05Z

доповнення статті

@@ Рядок 117: / Рядок 117: @@
 Сторонами в зобов'язаннях, які при цьому виникають, виступає потенційний  заподіювач шкоди, тобто особа, яка своїми діями чи бездіяльністю в майбутньому може заподіяти шкоду, та патетичний потерпілий від таких дій, тобто особа, якій може бути завдана шкода такою діяльністю в майбутньому.
 Об'єктами цих зобов'язань є життя, здоров'я та майно фізичної особи або майно юридичної особи, яким загрожує небезпека.
@@ Рядок 144: / Рядок 146: @@
 == Відшкодування шкоди ==
 Зобов'язання із заподіяння шкоди (інколи їх називають зобов'язаннями із правопорушення або деліктними зобов'язаннями) — найпоширеніший вид недоговірних зобов'язань. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 зі статтею 1166 Цивільного кодексу України] вони виникають внаслідок неправомірного порушення особистих немайнових, а також майнових прав фізичної або юридичної особи та спрямовані на забезпечення найбільшповного поновлення порушених прав за рахунок заподіювана шкоди або інших осіб, на яких законом покладено обов'язок відшкодування шкоди.
 Елементами цього зобов'язання є:
@@ Рядок 173: / Рядок 183: @@
 * наявність вини особи, яка завдала шкоди.
 Сукупність перелічених умов є загальними підставами цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду.
 [[Категорія:Цивільне право]]

Kyiv4.kyiv в 13:46, 17 серпня 2020

2020-08-17T13:46:37Z

← Попередня версія		Версія за 13:46, 17 серпня 2020
Рядок 8:		Рядок 8:

	1) зобов‘язання, що виникають з публічного обіцяння винагороди;		1) зобов‘язання, що виникають з публічного обіцяння винагороди;

	2) вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення;		2) вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення;

	3) рятування здоров`я та життя фізичної особи, майна фізичної особи або юридичної особи;		3) рятування здоров`я та життя фізичної особи, майна фізичної особи або юридичної особи;

	4) створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи;		4) створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи;

Рядок 152:		Рядок 155:
	Сторонами зобов'язання з відшкодування шкоди можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, орган місцевого самоврядування.		Сторонами зобов'язання з відшкодування шкоди можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, орган місцевого самоврядування.

	Кредитором виступає потерпілий, а боржником, за загальним правилом, є особа, яка завдала шкоди (його ще називають деліквент). У випадках, передбачених законом, до деліктної відповідальності можуть притягуватись й інші особи (батьки малолітнього чи неповнолітнього, опікуни, піклувальники та ін.). Змістом зобов'язання з відшкодування шкоди є право потерпілого (кредитора) вимагати поновлення його майнових і особистих немайнових прав, що були порушені неправомірними діями (бездіяльністю) заподіювана шкода до того стану, в якому вони знаходились до правопорушення, і обов'язок заподіювана шкода чи інших зобов'язаних осіб (боржника) виконати такі вимоги. Предметом зобов'язання з відшкодування шкоди є дії боржника, що забезпечують найбільш повне поновлення майнових та особистих немайнових благ кредитора, яким завдана шкода.		Кредитором виступає потерпілий, а боржником, за загальним правилом, є особа, яка завдала шкоди (його ще називають деліквент). У випадках, передбачених законом, до деліктної відповідальності можуть притягуватись й інші особи (батьки малолітнього чи неповнолітнього, опікуни, піклувальники та ін.). Змістом зобов'язання з відшкодування шкоди є право потерпілого (кредитора) вимагати поновлення його майнових і особистих немайнових прав, що були порушені неправомірними діями (бездіяльністю) заподіювана шкода до того стану, в якому вони знаходились до правопорушення, і обов'язок заподіювана шкода чи інших зобов'язаних осіб (боржника) виконати такі вимоги. Предметом зобов'язання з відшкодування шкоди є дії боржника, що забезпечують найбільш повне поновлення майнових та особистих немайнових благ кредитора, яким завдана шкода.

			Деліктна відповідальність є недоговірною відповідальністю. Вона настає у разі протиправного завдання шкоди будь-кому, коли правопорушник не перебуває в договірних відносинах із потерпілим. Варто зазначити, що деліктна відповідальність за завдану шкоду має на меті не тільки поновити майновий стан потерпілого, а й покарати правопорушника.

	~~{\| class="wikitable"~~
	\|''Деліктна відповідальність є недоговірною відповідальністю. Вона настає у разі протиправного завдання шкоди будь-кому, коли правопорушник не перебуває в договірних відносинах із потерпілим. Варто зазначити, що деліктна відповідальність за завдану шкоду має на меті не тільки поновити майновий стан потерпілого, а й покарати правопорушника.''
	\|}
	'''Можна виділити такі особливості деліктної цивільно-правової відповідальності:'''		'''Можна виділити такі особливості деліктної цивільно-правової відповідальності:'''

Inna.shara в 08:16, 7 квітня 2020

2020-04-07T08:16:24Z

← Попередня версія		Версія за 08:16, 7 квітня 2020
Рядок 171:		Рядок 171:
	* наявність вини особи, яка завдала шкоди.		* наявність вини особи, яка завдала шкоди.
	Сукупність перелічених умов є загальними підставами цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду.		Сукупність перелічених умов є загальними підставами цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду.
	[[Категорія:~~Доробити~~]]		[[Категорія:Цивільне право]]

Inna.shara в 08:15, 7 квітня 2020

2020-04-07T08:15:27Z

Показати зміни

Kyiv4.kyiv в 09:48, 17 березня 2020

2020-03-17T09:48:51Z

Показати зміни

Kyiv4.kyiv в 09:37, 17 березня 2020

2020-03-17T09:37:02Z

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-'''Недоговірні зобов'язання.'''
+== Нормативна база ==
-'''Зміст'''
+* Цивільний кодекс України
 До недоговірних зобов‘язань згідно  Цивільного кодексу України відносяться:
@@ Рядок 229: / Рядок 203: @@
 Сукупність перелічених умов є загальними підставами цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду.

Kyiv4.kyiv: Створена сторінка: '''Недоговірні зобов'язання.''' '''Зміст''' 1.Нормативна база 2.Поняття та види недоговірни...

2020-03-05T09:56:38Z

Створена сторінка: '''Недоговірні зобов'язання.''' '''Зміст''' 1.Нормативна база 2.Поняття та види недоговірни...

Показати зміни

← Попередня версія		Версія за 08:05, 8 серпня 2024
Рядок 49:		Рядок 49:
	Предметом конкурсу може бути результат інтелектуальної, творчої діяльності, вчинення певної дії, виконання роботи тощо.		Предметом конкурсу може бути результат інтелектуальної, творчої діяльності, вчинення певної дії, виконання роботи тощо.

	Засновник конкурсу має право змінити його умови до початку конкурсу. Зміна умов конкурсу після його початку не допускається. Про зміну умов конкурсу має бути оголошено в тому ж порядку, в якому було оголошено конкурс. Якщо у зв'язку зі зміною умов конкурсу участь у ньому для особи втратила інтерес або стала неможливою, ця особа має право на відшкодування засновником витрат, які були понесені нею для підготовки до участі в конкурсі. Цивільний кодекс України передбачає право засновника конкурсу відмовитись від його проведення і вказує на підстави та правові наслідки такої відмови ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1153 Цивільного кодексу України)]		Засновник конкурсу має право змінити його умови до початку конкурсу. Зміна умов конкурсу після його початку не допускається. Про зміну умов конкурсу має бути оголошено в тому ж порядку, в якому було оголошено конкурс. Якщо у зв'язку зі зміною умов конкурсу участь у ньому для особи втратила інтерес або стала неможливою, ця особа має право на відшкодування засновником витрат, які були понесені нею для підготовки до участі в конкурсі. Цивільний кодекс України передбачає право засновника конкурсу відмовитись від його проведення і вказує на підстави та правові наслідки такої відмови ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1153 Цивільного кодексу України)].

	Виконання зобов’язання із публічного конкурсу проходить в декілька етапів:		Виконання зобов’язання із публічного конкурсу проходить в декілька етапів:
Рядок 74:		Рядок 74:
	1) майновим інтересам особи загрожувала реальна небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків;		1) майновим інтересам особи загрожувала реальна небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків;

	2) між учасниками правовідносин, що виникають, відсутні будь-які договірні відносини. Якщо між сторонами був укладений відповідний договір (доручення, зберігання, охорони, перевезення тощо), то відносини, які виникли, регулюються його нормами.		2) між учасниками правовідносин, що виникають, відсутні будь-які договірні відносини. Якщо між сторонами був укладений відповідний договір (доручення, зберігання, охорони, перевезення тощо), то відносини, які виникли, регулюються його нормами;

	3) вчинення дій з відвернення небезпеки від майна:		3) вчинення дій з відвернення небезпеки від майна:
Рядок 89:		Рядок 89:
	'''Сторонами в цих зобов'язаннях виступають:'''		'''Сторонами в цих зобов'язаннях виступають:'''
	* фізична особа (рятувальник), яка понесла майнові збитки, отримала каліцтво чи ушкодження здоров'я, коли без відповідних повноважень рятувала від реальної загрози:		* фізична особа (рятувальник), яка понесла майнові збитки, отримала каліцтво чи ушкодження здоров'я, коли без відповідних повноважень рятувала від реальної загрози:
	а) життя чи здоров'я іншої особи;		- життя чи здоров'я іншої особи;

	б) майно іншої особи;		- майно іншої особи;
	* держава або фізична особа, життя чи здоров'я якої рятувалося, або власник (володілець) врятованого майна.		* держава або фізична особа, життя чи здоров'я якої рятувалося, або власник (володілець) врятованого майна.
	'''За об'єктом рятування зобов'язання можуть бути поділені на дві групи:'''		'''За об'єктом рятування зобов'язання можуть бути поділені на дві групи:'''
Рядок 186:		Рядок 186:
	Законодавство виокремлюється декілька видів відшкодування шкоди, які мають свої особливості, а саме:		Законодавство виокремлюється декілька видів відшкодування шкоди, які мають свої особливості, а саме:

	— відшкодування шкоди, завданої особою у разі здійснення нею права на самозахист,		— відшкодування шкоди, завданої особою у разі здійснення нею права на самозахист;

	— відшкодування шкоди, завданої прийняттям закону про припинення права власності на певна майно,		— відшкодування шкоди, завданої прийняттям закону про припинення права власності на певна майно;

	— відшкодування шкоди, завданої у стані крайньої необхідності,		— відшкодування шкоди, завданої у стані крайньої необхідності;

	— відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданою їхнім працівником або іншою особою,		— відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданою їхнім працівником або іншою особою;

	— відшкодування шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, його посадовими або службовими особами, або у сфері нормотворчої діяльності,		— відшкодування шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, його посадовими або службовими особами, або у сфері нормотворчої діяльності;

	— відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду,		— відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду;

	— відшкодування шкоди, яка потерпіла від злочину,		— відшкодування шкоди, яка потерпіла від злочину;

	— відшкодування шкоди, завданою малолітньою або неповнолітньою особою,		— відшкодування шкоди, завданою малолітньою або неповнолітньою особою;

	— відшкодування шкоди, завданої недієздатною особою, особою дієздатність якої обмежена,		— відшкодування шкоди, завданої недієздатною особою, особою дієздатність якої обмежена;

	— відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,		— відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки;

	— відшкодування шкоди, завданої фізичній особі каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю,		— відшкодування шкоди, завданої фізичній особі каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю;

	— відшкодування шкоди, внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг),		— відшкодування шкоди, внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг);

	— відшкодування моральної шкоди.		— відшкодування моральної шкоди.