Кримінологічна характеристика кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності - Історія редагувань

Kuksa.Olha в 09:03, 19 липня 2025

2025-07-19T09:03:58Z

← Попередня версія		Версія за 09:03, 19 липня 2025
Рядок 1:		Рядок 1:
	== Нормативна база ==		== Нормативна база ==
	* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]		* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
	* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] (КК України)		* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] (далі - КК України)
	* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-98 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 року № 13 «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов’язані з корупцією»]		* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-98 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 року № 13 «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов’язані з корупцією»]
	== Загальні відомості ==		== Загальні відомості ==
Рядок 75:		Рядок 75:
	З метою вдосконалення діяльності спеціальних органів, які виявляють і запобігають службовим кримінальним правопорушенням, необхідно переорієнтувати їх із виявлення незначних фактів корупції на виявлення найбільш небезпечних кримінальних правопорушень та проявів у найбільш важливих сферах життя держави, а також там, де ця кримінальна протиправність набула найбільшого поширення; чітко визначити порядок повної та своєчасної реєстрації повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші правопорушення і встановити юридичну відповідальність за його порушення працівниками правоохоронних органів. Ефективна боротьба зі службовими кримінальним правопорушенням не може бути здійснена в результаті разових і короткочасних акцій будь-якого ступеня активності та суворості на певному рівні, а потребує довгострокових соціально-економічних, політичних і правових перетворень.		З метою вдосконалення діяльності спеціальних органів, які виявляють і запобігають службовим кримінальним правопорушенням, необхідно переорієнтувати їх із виявлення незначних фактів корупції на виявлення найбільш небезпечних кримінальних правопорушень та проявів у найбільш важливих сферах життя держави, а також там, де ця кримінальна протиправність набула найбільшого поширення; чітко визначити порядок повної та своєчасної реєстрації повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші правопорушення і встановити юридичну відповідальність за його порушення працівниками правоохоронних органів. Ефективна боротьба зі службовими кримінальним правопорушенням не може бути здійснена в результаті разових і короткочасних акцій будь-якого ступеня активності та суворості на певному рівні, а потребує довгострокових соціально-економічних, політичних і правових перетворень.

	Згідно аналізу кримінального законодавства, можна визначити, що '''~~кримінальні~~ правопорушення у сфері службової діяльності''' – це суспільно небезпечне діяння, вчинене навмисно чи з необережності службовою особою всупереч інтересам служби, що грубо порушує нормальну діяльність органів влади, а також органів управління підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності і господарювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, або спричинило тяжкі наслідки.		Згідно аналізу кримінального законодавства, можна визначити, що '''кримінальне правопорушення у сфері службової діяльності''' – це суспільно небезпечне діяння, вчинене навмисно чи з необережності службовою особою всупереч інтересам служби, що грубо порушує нормальну діяльність органів влади, а також органів управління підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності і господарювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, або спричинило тяжкі наслідки.

	До цих кримінальних правопорушень відносяться:		До цих кримінальних правопорушень відносяться:

Kuksa.Olha в 15:51, 18 вересня 2024

2024-09-18T15:51:53Z

Показати зміни

Olha.chorna: Внесено уточнення щодо неконституційності статті ККУ на основі Рішення КСУ

2023-02-16T14:32:26Z

Внесено уточнення щодо неконституційності статті ККУ на основі Рішення КСУ

Kyiv4.kyiv в 09:18, 14 лютого 2022

2022-02-14T09:18:39Z

Показати зміни

Kyiv4.kyiv: /* Нормативна база */

2022-02-11T14:40:24Z

Нормативна база

← Попередня версія		Версія за 14:40, 11 лютого 2022
Рядок 1:		Рядок 1:
	== Нормативна база ==		== Нормативна база ==
	* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]		* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
	* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]		* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] (КК України)
	* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-98 Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов’язані з корупцією» ~~№ 13 від 25.05.1998 р~~]		* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-98 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 року № 13 «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов’язані з корупцією»]
	== Загальні відомості ==		== Загальні відомості ==

	Правова держава і громадянське суспільство повинні гарантувати особі максимальну свободу і вільний розвиток її особистості. Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 статтею 38 Конституції України] – громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.		Правова держава і громадянське суспільство повинні гарантувати особі максимальну свободу і вільний розвиток її особистості. Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 статтею 38 Конституції України] – громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.

	Тобто за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституцією України] кожен має право бути допущеним до управління державними справами, тільки потрібно відповідати певним критеріям. Одним з таких критеріїв є відповідність своєму службовому становищу, цінування такого становища, а також додержання законності, тобто виконання своїх обов’язків в рамках законів України. Усі порушення цих правил перелічені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Розділі XVII ~~Кримінального кодексу~~ України ~~«Злочини~~ у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг».]		Тобто за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституцією України] кожен має право бути допущеним до управління державними справами, тільки потрібно відповідати певним критеріям. Одним з таких критеріїв є відповідність своєму службовому становищу, цінування такого становища, а також додержання законності, тобто виконання своїх обов’язків в рамках законів України. Усі порушення цих правил перелічені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Розділі XVII КК України «Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг».]
	== ~~Актуальність проблеми ==~~		== Кримінологічна характеристика кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності ==
	Актуальність проблеми протидії службовій злочинності на сучасному етапі розвитку України зумовлена негативним впливом службової злочинності на розвиток демократичних інститутів суспільства, діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування та управлінських структур. Цей процес потребує розроблення та вжиття відповідних заходів, спрямованих на протидію їй. Ефективних заходів протидії можна вжити на підставі аналізу рівня, структури і динаміки злочинів, вчинених у сфері службової діяльності. Дослідження цієї теми сприятиме глибшому розумінню вже вивчених проблем як Загальної, так і Особливої частини кримінального права, зокрема, пов’язаних з поняттям і особливостями кримінальної відповідальності спеціального суб’єкта злочину, і питаннями застосування норм інших глав [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ~~Кримінального кодексу~~ України] ~~про злочини~~, ~~суб’єктом~~ яких ~~є посадова особа.~~		Розділом XVII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2533 КК України] передбачена кримінальна відповідальність за діяння, суспільна небезпечність яких полягає у заподіянні шкоди відносинам, що забезпечують нормальну діяльність державного та громадського апарату, а також апарату управління підприємств, установ та організацій.
	~~== Кримінологічний аналіз злочинності ==~~
	Кримінологічний аналіз злочинності, її показників, умов і детермінант безпосередньо пов’язаний з розробленням комплексу організаційних, соціальних і правових заходів протидії як злочинності загалом, так і конкретним протиправним діянням. Так, у ~~кримінології зазначено~~, що ~~наукове дослідження – це процес отримання нових знань про злочинність, причини й умови її виникнення~~, а також особу злочинця з метою розроблення та реалізації заходів, спрямованих на підвищення ефективності роботи щодо запобігання злочинним проявам. У процесі аналізу враховують закономірності злочинності та її змін, що дає змогу точніше оцінювати особливості протиправних дій за конкретних умов, ~~своєчасно виявляти нові тенденції~~ та ~~специфічні співвідношення різних структурних елементів злочинності~~.

	~~В Розділі XVII Особливої частини~~ КК України ~~«Злочини~~ у сфері службової ~~діяльності та професійної~~ діяльності, ~~пов’язаної~~ з наданням публічних послуг» встановлена кримінальна відповідальність за діяння, суспільна небезпечність яких полягає у заподіянні шкоди відносинам, що забезпечують нормальну діяльність державного та громадського апарату, а також апарату управління підприємств, установ та організацій.		Діяння, відповідальність за які встановлена в зазначеному розділі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2533 КК України], можуть бути віднесені до числа так званих загальних видів кримінальних правопорушень, вчинюваних у сфері службової діяльності, оскільки кожне з них посягає на суспільні відносини, що забезпечують нормальну службову діяльність в окремих ланках державного чи громадського апарату, а також апарату управління окремих підприємств, установ та організацій незалежно від їх галузевої та відомчої належності, сфери діяльності, обсягу повноважень чи форми власності.

	Діяння, відповідальність за які встановлена в зазначеному розділі Особливої частини КК, можуть бути віднесені до числа так званих загальних видів злочинів, вчинюваних у сфері службової діяльності, оскільки кожне з них посягає на суспільні відносини, що забезпечують нормальну службову діяльність ~~в окремих ланках державного~~ чи ~~громадського~~ апарату, ~~а також апарату управління окремих~~ підприємств, установ та організацій незалежно від їх ~~галузевої та відомчої належності, сфери~~ діяльності~~, обсягу повноважень чи форми власності~~.		'''''Об'єктом службових кримінальних правопорушень'' є''' правомірна діяльність державних чи самоуправлінських органів (апарату), підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності у будь-яких галузях їх діяльності і їх авторитет.

	'''''~~Об’єктом службових злочинів~~'' є''' правомірна діяльність державних чи само управлінських органів (апарату), підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності у будь-яких галузях їх діяльності і їх авторитет.		'''''З об’єктивної сторони'' необхідно, щоб:'''

	'~~''''З об’єктивної сторони'' для наявності службового злочину необхідно~~, ~~щоб:'''~~		# мало місце порушення службовою особою обумовлених її службовим положенням обов’язків;
			# в результаті таких дій службової особи була заподіяна шкода охоронюваним законом правам, свободам і інтересам окремих громадян або державним або громадським інтересам або інтересам юридичних осіб;
			# мав місце причинний зв'язок між кримінально протиправним діянням службової особи та наслідками, що настали.

	~~- мало місце порушення службовою особою обумовлених її службовим положенням обов’язків;~~		Це не відноситься до тих норм Розділу XVII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2533 КК України], які передбачають відповідальність за кримінальних правопорушень з формальним складом. При цьому діяння, що утворює об’єктивну сторону будь-якого службового кримінального правопорушення, вчиняється всупереч інтересам служби, тобто є незаконним і таким, що суперечить тим цілям і завданням, заради досягнення яких функціонує апарат управління відповідних організацій і для рішення яких службові особи цього апарату наділяються певними повноваженнями. Обумовленість діяння службовим становищем суб’єкта та вчинення його всупереч інтересам служби є обов’язковою ознакою, що характеризує об’єктивну сторону, вчинюваного у сфері службової діяльності.

	- в результаті таких дій службової особи була заподіяна шкода охоронюваним законом правам, свободам і інтересам окремих громадян або державним або громадським інтересам або інтересам юридичних осіб;

	~~- мав місце причинний зв'язок між злочинним діянням службової особи та наслідками, що настали.~~

	Це не відноситься до тих норм ~~даного розділу~~, які передбачають відповідальність за ~~злочини~~ з формальним складом. При цьому діяння, що утворює об’єктивну сторону будь-якого службового ~~злочину~~, вчиняється всупереч інтересам служби, тобто є незаконним і таким, що суперечить тим цілям і завданням, заради досягнення яких функціонує апарат управління відповідних організацій і для рішення яких службові особи цього апарату наділяються певними повноваженнями. Обумовленість діяння службовим становищем суб’єкта та вчинення його всупереч інтересам служби є обов’язковою ознакою, що характеризує об’єктивну сторону, вчинюваного у сфері службової діяльності.

	'''''Суб’єктом''''' цих злочинів (крім передбаченого ст.369 КК України) може бути лише службова особа.		'''''Суб’єктом''''' цих злочинів (крім передбаченого ст.369 КК України) може бути лише службова особа.

Kyiv4.kyiv: Natalia.zaitseva перейменував сторінку з Кримінологічна характеристика злочинів у сфері службової діяльності на Кримінологічна характеристика кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності без створення перенаправлення

2022-02-11T08:49:40Z

Natalia.zaitseva перейменував сторінку з Кримінологічна характеристика злочинів у сфері службової діяльності на Кримінологічна характеристика кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності без створення перенаправлення

← Попередня версія		Версія за 08:49, 11 лютого 2022
(Немає відмінностей)

Ruslana.matushchak: Об’єктом службових злочинів є правомірна діяльність державних чи само управлінських органів (апарату), підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності у будь-яких галузях їх діяльності і їх авторитет.Суб’єктом цих злочинів (крім передбаченого ст.369 КК України) може бути лише службова особа. Із суб’єктивної сторони службові злочини, за виключенням службової недбалості, вчиняються лише умисно. Службова недбалість – це необережний злочин.

2022-02-01T12:50:24Z

Об’єктом службових злочинів є правомірна діяльність державних чи само управлінських органів (апарату), підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності у будь-яких галузях їх діяльності і їх авторитет.Суб’єктом цих злочинів (крім передбаченого ст.369 КК України) може бути лише службова особа. Із суб’єктивної сторони службові злочини, за виключенням службової недбалості, вчиняються лише умисно. Службова недбалість – це необережний злочин.

@@ Рядок 13: / Рядок 13: @@
 Кримінологічний аналіз злочинності, її показників, умов і детермінант безпосередньо пов’язаний з розробленням комплексу організаційних, соціальних і правових заходів протидії як злочинності загалом, так і конкретним протиправним діянням. Так, у кримінології зазначено, що наукове дослідження – це процес отримання нових знань про злочинність, причини й умови її виникнення, а також особу злочинця з метою розроблення та реалізації заходів, спрямованих на підвищення ефективності роботи щодо запобігання злочинним проявам. У процесі аналізу враховують закономірності злочинності та її змін, що дає змогу точніше оцінювати особливості протиправних дій за конкретних умов, своєчасно виявляти нові тенденції та специфічні співвідношення різних структурних елементів злочинності.
-Досліджуваний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Розділ XVII Особливої частини Кримінального кодексу України] встановлює кримінальну відповідальність за злочини, родовим об’єктом яких є суспільні відносини, що забезпечують нормальну службову діяльність в органах державної влади, місцевого самоврядування, а також в юридичних особах як публічного, так і приватного права.
+В Розділі XVII Особливої частини КК України «Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг» встановлена кримінальна відповідальність за діяння, суспільна небезпечність яких полягає у заподіянні шкоди відносинам, що забезпечують нормальну діяльність державного та громадського апарату, а також апарату управління підприємств, установ та організацій.
 Не є службовими особами працівники, які виконують суто професійні (лікар, тощо), виробничі (водій, тощо) або технічні (друкарка, сторож, тощо) функції. Проте, якщо особа здійснює професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних послуг і вчиняє злочин саме у цій сфері (наприклад, лікар отримує незаконну винагороду за видачу листа непрацездатності), відповідальність настає за відповідними статтями.

Ruslana.matushchak: Розділ ХVІІ Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за наступні злочини: 1. Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем 2. Стаття 364-1. Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми 3. Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу 4. Стаття 365-2. Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги та ін.

2021-12-16T15:42:04Z

Розділ ХVІІ Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за наступні злочини: 1. Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем 2. Стаття 364-1. Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми 3. Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу 4. Стаття 365-2. Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги та ін.

← Попередня версія		Версія за 15:42, 16 грудня 2021
Рядок 43:		Рядок 43:

	З метою вдосконалення діяльності спеціальних органів, які виявляють і запобігають службовим злочинам, необхідно переорієнтувати їх із виявлення незначних фактів корупції на виявлення найбільш небезпечних злочинів та проявів у найбільш важливих сферах життя держави, а також там, де ця злочинність набула найбільшого поширення; чітко визначити порядок повної та своєчасної реєстрації повідомлень про вчинені злочини та інші правопорушення і встановити юридичну відповідальність за його порушення працівниками правоохоронних органів. Ефективна боротьба зі службовими злочинами не може бути здійснена в результаті разових і короткочасних акцій будь-якого ступеня активності та суворості на певному рівні, а потребує довгострокових соціально-економічних, політичних і правових перетворень.		З метою вдосконалення діяльності спеціальних органів, які виявляють і запобігають службовим злочинам, необхідно переорієнтувати їх із виявлення незначних фактів корупції на виявлення найбільш небезпечних злочинів та проявів у найбільш важливих сферах життя держави, а також там, де ця злочинність набула найбільшого поширення; чітко визначити порядок повної та своєчасної реєстрації повідомлень про вчинені злочини та інші правопорушення і встановити юридичну відповідальність за його порушення працівниками правоохоронних органів. Ефективна боротьба зі службовими злочинами не може бути здійснена в результаті разових і короткочасних акцій будь-якого ступеня активності та суворості на певному рівні, а потребує довгострокових соціально-економічних, політичних і правових перетворень.
	Згідно аналізу кримінального законодавства, можна визначити, що '''злочини у сфері службової діяльності''' – це суспільно небезпечне діяння, вчинене навмисно чи з необережності службовою особою всупереч інтересам служби, що грубо порушує нормальну діяльність органів влади, а також органів управління підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності і господарювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, або спричинило тяжкі наслідки.<br>
	З урахуванням міжнародного досвіду спеціально-кримінологічного запобігання службовим злочинам повинно базуватись на зменшенні стимулів вчинення злочинів шляхом збільшення заробітної плати, морального заохочення, більш швидкого просування по службі, з одного боку, і збільшенні ризиків для правопорушників: адекватне законодавство щодо перевірки законності одержаних доходів, а також призначення різних видів покарання, боротьби з «вибірковим правосуддям», більш широкого застосування норм цивільного і адміністративного права при регулюванні певних відносин, освітніх програм для населення, з іншого боку.<br>

			Згідно аналізу кримінального законодавства, можна визначити, що '''злочини у сфері службової діяльності''' – це суспільно небезпечне діяння, вчинене навмисно чи з необережності службовою особою всупереч інтересам служби, що грубо порушує нормальну діяльність органів влади, а також органів управління підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності і господарювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, або спричинило тяжкі наслідки.

			До цих злочинів відносяться (Розділ ХVІІ Кримінального кодексу України) :

			1. Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем

			2. Стаття 364-1. Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми

			3. Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу

			4. Стаття 365-2. Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги

			5. Стаття 366. Службове підроблення

			6. Стаття 366-1. Декларування недостовірної інформації

			7. Стаття 367. Службова недбалість

			8. Стаття 368. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою

			9. Стаття 368-2. Незаконне збагачення

			10. Стаття 368-3. Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми

			11. Стаття 368-4. Підкуп особи, яка надає публічні послуги

			12. Стаття 369. Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі

			13. Стаття 369-2. Зловживання впливом

			14. Стаття 370. Провокація підкупу
			З урахуванням міжнародного досвіду спеціально-кримінологічного запобігання службовим злочинам повинно базуватись на зменшенні стимулів вчинення злочинів шляхом збільшення заробітної плати, морального заохочення, більш швидкого просування по службі, з одного боку, і збільшенні ризиків для правопорушників: адекватне законодавство щодо перевірки законності одержаних доходів, а також призначення різних видів покарання, боротьби з «вибірковим правосуддям», більш широкого застосування норм цивільного і адміністративного права при регулюванні певних відносин, освітніх програм для населення, з іншого боку.<br>
	Злочини у сфері службової діяльності можна розглядати як частину корупційних правопорушень, оскільки вони, безумовно, пов’язані з діяльністю організованих злочинних груп і організацій, в тому числі і у сфері господарської діяльності. Тому заходи протидії названим видам злочинності можуть бути частиною спеціально-кримінологічного запобігання даному виду злочинів.<br>		Злочини у сфері службової діяльності можна розглядати як частину корупційних правопорушень, оскільки вони, безумовно, пов’язані з діяльністю організованих злочинних груп і організацій, в тому числі і у сфері господарської діяльності. Тому заходи протидії названим видам злочинності можуть бути частиною спеціально-кримінологічного запобігання даному виду злочинів.<br>

Inna.shara в 12:49, 8 квітня 2020

2020-04-08T12:49:26Z

Показати зміни

Kyiv4.kyiv в 14:52, 29 серпня 2019

2019-08-29T14:52:41Z

← Попередня версія		Версія за 14:52, 29 серпня 2019
Рядок 44:		Рядок 44:

	[[Категорія: Доробити]]		[[Категорія: Доробити]]
			[[Категорія:Кримінальне право]]

← Попередня версія		Версія за 14:32, 16 лютого 2023
Рядок 4:		Рядок 4:
	* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-98 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 року № 13 «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов’язані з корупцією»]		* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-98 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 року № 13 «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов’язані з корупцією»]
	== Загальні відомості ==		== Загальні відомості ==

	Правова держава і громадянське суспільство повинні гарантувати особі максимальну свободу і вільний розвиток її особистості. Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 статтею 38 Конституції України] – громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.		Правова держава і громадянське суспільство повинні гарантувати особі максимальну свободу і вільний розвиток її особистості. Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 статтею 38 Конституції України] – громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.

Рядок 16:		Рядок 15:

	'''''З об'єктивної сторони'' необхідно, щоб:'''		'''''З об'єктивної сторони'' необхідно, щоб:'''

	# мало місце порушення службовою особою обумовлених її службовим положенням обов’язків;		# мало місце порушення службовою особою обумовлених її службовим положенням обов’язків;
	# в результаті таких дій службової особи була заподіяна шкода охоронюваним законом правам, свободам і інтересам окремих громадян або державним або громадським інтересам або інтересам юридичних осіб;		# в результаті таких дій службової особи була заподіяна шкода охоронюваним законом правам, свободам і інтересам окремих громадян або державним або громадським інтересам або інтересам юридичних осіб;
	# мав місце причинний зв'язок між кримінально протиправним діянням службової особи та наслідками, що настали.		# мав місце причинний зв'язок між кримінально протиправним діянням службової особи та наслідками, що настали.

	Це не відноситься до тих норм Розділу XVII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2533 КК України], які передбачають відповідальність за кримінальних правопорушень з <u>формальним складом</u>. При цьому діяння, що утворює об’єктивну сторону будь-якого службового кримінального правопорушення, вчиняється всупереч інтересам служби, тобто є незаконним і таким, що суперечить тим цілям і завданням, заради досягнення яких функціонує апарат управління відповідних організацій і для рішення яких службові особи цього апарату наділяються певними повноваженнями. Обумовленість діяння службовим становищем суб'єкта та вчинення його всупереч інтересам служби є обов'язковою ознакою, що характеризує об’єктивну сторону, вчинюваного у сфері службової діяльності.		Це не відноситься до тих норм Розділу XVII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2533 КК України], які передбачають відповідальність за кримінальних правопорушень з <u>формальним складом</u>. При цьому діяння, що утворює об’єктивну сторону будь-якого службового кримінального правопорушення, вчиняється всупереч інтересам служби, тобто є незаконним і таким, що суперечить тим цілям і завданням, заради досягнення яких функціонує апарат управління відповідних організацій і для рішення яких службові особи цього апарату наділяються певними повноваженнями. Обумовленість діяння службовим становищем суб'єкта та вчинення його всупереч інтересам служби є обов'язковою ознакою, що характеризує об’єктивну сторону, вчинюваного у сфері службової діяльності.

Рядок 41:		Рядок 38:
	Питання про те, чи є шкода істотною, якщо вона полягає у заподіянні суспільно небезпечних наслідків нематеріального характеру (фізичного, морального) характеру вирішується органами досудового слідства та судом у кожному окремому випадку з урахуванням конкретних обставин справи. При вирішенні цього питання необхідно враховувати ступінь негативного впливу протиправного діяння на нормальну діяльність органів влади та управління, роботу підприємств, установ та організацій, характер завданої ним нематеріальної шкоди, кількість потерпілих громадян, тяжкість заподіяної ним фізичної, моральної шкоди тощо.		Питання про те, чи є шкода істотною, якщо вона полягає у заподіянні суспільно небезпечних наслідків нематеріального характеру (фізичного, морального) характеру вирішується органами досудового слідства та судом у кожному окремому випадку з урахуванням конкретних обставин справи. При вирішенні цього питання необхідно враховувати ступінь негативного впливу протиправного діяння на нормальну діяльність органів влади та управління, роботу підприємств, установ та організацій, характер завданої ним нематеріальної шкоди, кількість потерпілих громадян, тяжкість заподіяної ним фізичної, моральної шкоди тощо.

	Судова практика визнає істотною таку шкоду, яка полягає в обмеженні основних конституційних (виборчих, трудових, житлових) прав і свобод особи, у підриві престижу та авторитету органів державної влади та місцевого самоврядування, у порушенні громадської безпеки та громадського порядку, у створенні обстановки та умов, що утруднюють підприємствам, установам та організаціям виконання їх основних функцій.		Судова практика визнає істотною таку шкоду, яка полягає в обмеженні основних конституційних (виборчих, трудових, житлових) прав і свобод особи, у підриві престижу та авторитету органів державної влади та місцевого самоврядування, у порушенні громадської безпеки та громадського порядку, у створенні обстановки та умов, що утруднюють підприємствам, установам та організаціям виконання їх основних функцій.

	Істотною практика визнає і шкоду, що настає у разі використання службовою особою свого службового становища для:

			Істотною практика визнає і шкоду, що настає у разі використання службовою особою свого службового становища для:
	* сприяння чи потурання вчиненню кримінальних правопорушень іншими особами;		* сприяння чи потурання вчиненню кримінальних правопорушень іншими особами;
	* вчинення поряд зі службовим, іншого кримінального правопорушення;		* вчинення поряд зі службовим, іншого кримінального правопорушення;
	* приховування кримінального правопорушення, раніше вчиненого нею самою чи іншими особами.		* приховування кримінального правопорушення, раніше вчиненого нею самою чи іншими особами.

	Шкода також є істотною, якщо внаслідок порушення службовою особою своїх службових обов’язків кримінальне правопорушення вчиняється іншими особами.		Шкода також є істотною, якщо внаслідок порушення службовою особою своїх службових обов’язків кримінальне правопорушення вчиняється іншими особами.

Рядок 83:		Рядок 78:

	До цих кримінальних правопорушень відносяться:		До цих кримінальних правопорушень відносяться:

	# Зловживання владою або службовим становищем (стаття 364 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2535 КК України]);		# Зловживання владою або службовим становищем (стаття 364 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2535 КК України]);
	# Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (стаття 364<sup>1</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2535 КК України]);		# Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (стаття 364<sup>1</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2535 КК України]);
Рядок 95:		Рядок 89:
	# Службова недбалість (стаття 367 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2535 КК України]);		# Службова недбалість (стаття 367 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2535 КК України]);
	# Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (стаття 368 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2535 КК України]);		# Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (стаття 368 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2535 КК України]);
	# Незаконне збагачення (стаття 368<sup>2</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2535 КК України]);		# Незаконне збагачення (стаття 368<sup>2</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2535 КК України]) ''(варто взяти до уваги, що вказану статтю визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду № [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-19#n68 1-р/2019 від 26.02.2019]'');
	# Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (стаття 368<sup>3</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2535 КК України]);		# Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (стаття 368<sup>3</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2535 КК України]);
	# Підкуп особи, яка надає публічні послуги (стаття 368<sup>4</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2535 КК України]);		# Підкуп особи, яка надає публічні послуги (стаття 368<sup>4</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2535 КК України]);
Рядок 103:		Рядок 97:
	# Протиправний вплив на результати офіційних спортивних змагань (стаття 369<sup>3</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2535 КК України]);		# Протиправний вплив на результати офіційних спортивних змагань (стаття 369<sup>3</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2535 КК України]);
	# Провокація підкупу (стаття 370 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2535 КК України]).		# Провокація підкупу (стаття 370 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2535 КК України]).

	[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]		[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]