Звільнення працівника за аморальний проступок - Історія редагувань

Oleksandr.Toprykin: /* Порядок оскарження */

2025-03-13T07:50:04Z

Порядок оскарження

← Попередня версія		Версія за 07:50, 13 березня 2025
Рядок 44:		Рядок 44:
	Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в '''''тримісячний строк''''' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.		Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в '''''тримісячний строк''''' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

	У <u>справах про звільнення</u> працівник має право звернутися до суду ''в '''місячний строк''''' з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а <u>у справах про виплату всіх сум</u>, що належать працівникові при звільненні, - у '''''тримісячний строк''''' з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в '''''місячний строк''''' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст. 233 КЗпП УКраїни]).		У <u>справах про звільнення</u> працівник має право звернутися до суду ''в '''місячний строк''''' з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а <u>у справах про виплату всіх сум</u>, що належать працівникові при звільненні, - у '''''тримісячний строк''''' з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в '''''місячний строк''''' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст. 233 КЗпП УКраїни]).

	У разі пропуску з поважних причин строку суд може поновити цей строк, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.		У разі пропуску з поважних причин строку суд може поновити цей строк, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Oleksandr.Toprykin: /* Загальна інформація */

2025-03-13T07:48:47Z

Загальна інформація

Показати зміни

Kyiv4.kyiv: /* Порядок оскарження */

2024-08-08T10:11:57Z

Порядок оскарження

← Попередня версія		Версія за 10:11, 8 серпня 2024
Рядок 27:		Рядок 27:
	Установлений порядок розгляду трудових спорів не поширюється на спори про дострокове звільнення від виборної платної посади членів громадських та інших об'єднань громадян за рішенням органів, що їх обрали.		Установлений порядок розгляду трудових спорів не поширюється на спори про дострокове звільнення від виборної платної посади членів громадських та інших об'єднань громадян за рішенням органів, що їх обрали.

	Працівник може звернутися до комісії з трудових спорів у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права. У разі пропуску з поважних причин установленого строку комісія по трудових спорах може його поновити. Заява працівника, що надійшла до комісії, підлягає обов'язковій реєстрації.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1172 (ст. 225 КЗпП УКраїни)] Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. У разі незгоди з рішенням комісії з трудових спорів працівник чи власник (або уповноважений ним орган) можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1172 (ст. 228 КЗпП УКраїни)].		Працівник може звернутися до комісії з трудових спорів у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права. У разі пропуску з поважних причин установленого строку комісія по трудових спорах може його поновити. Заява працівника, що надійшла до комісії, підлягає обов'язковій реєстрації[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1172 (ст. 225 КЗпП УКраїни)] .Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. У разі незгоди з рішенням комісії з трудових спорів працівник чи власник (або уповноважений ним орган) можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1172 (ст. 228 КЗпП УКраїни)].

	Трудовий спір між працівником і роботодавцем незалежно від форми трудового договору може бути врегульовано шляхом медіації відповідно до Закону України "Про медіацію" з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Договір про проведення медіації та угода за результатами медіації у трудових спорах укладаються в письмовій формі. У разі невиконання чи неналежного виконання угоди за результатами медіації сторони медіації мають право звернутися для розгляду трудового спору до органів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1172 (ст. 221 КЗпП УКраїни)]		Трудовий спір між працівником і роботодавцем незалежно від форми трудового договору може бути врегульовано шляхом медіації відповідно до Закону України "Про медіацію" з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Договір про проведення медіації та угода за результатами медіації у трудових спорах укладаються в письмовій формі. У разі невиконання чи неналежного виконання угоди за результатами медіації сторони медіації мають право звернутися для розгляду трудового спору до органів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1172 (ст. 221 КЗпП УКраїни)]

Kyiv4.kyiv: /* Порядок оскарження */

2024-08-08T10:11:06Z

Порядок оскарження

← Попередня версія		Версія за 10:11, 8 серпня 2024
Рядок 44:		Рядок 44:
	Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в '''''тримісячний строк''''' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.		Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в '''''тримісячний строк''''' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

	У <u>справах про звільнення</u> працівник має право звернутися до суду ''в '''місячний строк''''' з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а <u>у справах про виплату всіх сум</u>, що належать працівникові при звільненні, - у '''''тримісячний строк''''' з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст. 233 ~~КзПП~~ УКраїни]).		У <u>справах про звільнення</u> працівник має право звернутися до суду ''в '''місячний строк''''' з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а <u>у справах про виплату всіх сум</u>, що належать працівникові при звільненні, - у '''''тримісячний строк''''' з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст. 233 КЗпП УКраїни]).

	У разі пропуску з поважних причин строку суд може поновити цей строк, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.		У разі пропуску з поважних причин строку суд може поновити цей строк, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

	Крім того, у судовому порядку незаконно звільнений працівник може вимагати відшкодування моральної шкоди у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст. 237-1 ~~КзПП~~ УКраїни]).		Крім того, у судовому порядку незаконно звільнений працівник може вимагати відшкодування моральної шкоди у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст. 237-1 КЗпП УКраїни]).
	[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]		[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]

Kyiv4.kyiv в 10:10, 8 серпня 2024

2024-08-08T10:10:14Z

Olha.hlechyk в 07:23, 28 вересня 2023

2023-09-28T07:23:54Z

← Попередня версія		Версія за 07:23, 28 вересня 2023
Рядок 40:		Рядок 40:
	* копію наказу про звільнення;		* копію наказу про звільнення;
	* довідку про розмір середньої заробітної плати за останні два календарні місяці роботи.		* довідку про розмір середньої заробітної плати за останні два календарні місяці роботи.
	Важливо пам'ятати про терміни подання позовної заяви. Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в справах про звільнення — в місячний строк ~~місячний строк~~ з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст. 233 КзПП УКраїни]).		Важливо пам'ятати про терміни подання позовної заяви.

			Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в '''''тримісячний строк''''' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

			У <u>справах про звільнення</u> працівник має право звернутися до суду ''в '''місячний строк''''' з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а <u>у справах про виплату всіх сум</u>, що належать працівникові при звільненні, - у '''''тримісячний строк''''' з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст. 233 КзПП УКраїни]).

	У разі пропуску з поважних причин строку суд може поновити цей строк, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.		У разі пропуску з поважних причин строку суд може поновити цей строк, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

	Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 зі ст. 157 Цивільного процесуального кодексу] суд розглядає справи про поновлення на роботі протягом розумного строку, але не більше одного місяця.<br>
	Крім того, у судовому порядку незаконно звільнений працівник може вимагати відшкодування моральної шкоди у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст. 237-1 КзПП УКраїни]).		Крім того, у судовому порядку незаконно звільнений працівник може вимагати відшкодування моральної шкоди у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст. 237-1 КзПП УКраїни]).
	[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]		[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]

Yelyzaveta .krychevtsova: /* Порядок оскарження */

2023-08-23T11:19:22Z

Порядок оскарження

← Попередня версія		Версія за 11:19, 23 серпня 2023
Рядок 24:		Рядок 24:
	* місцеві загальні суди.		* місцеві загальні суди.
	Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і роботодавцем, застосовується незалежно від форми трудового договору.		Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і роботодавцем, застосовується незалежно від форми трудового договору.

			Установлений порядок розгляду трудових спорів не поширюється на спори про дострокове звільнення від виборної платної посади членів громадських та інших об'єднань громадян за рішенням органів, що їх обрали.

	Працівник може звернутися до комісії з трудових спорів у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права. У разі пропуску з поважних причин установленого строку комісія по трудових спорах може його поновити. Заява працівника, що надійшла до комісії, підлягає обов'язковій реєстрації. Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. У разі незгоди з рішенням комісії з трудових спорів працівник чи власник (або уповноважений ним орган) можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1172 (ст. 225 КзПП УКраїни)].		Працівник може звернутися до комісії з трудових спорів у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права. У разі пропуску з поважних причин установленого строку комісія по трудових спорах може його поновити. Заява працівника, що надійшла до комісії, підлягає обов'язковій реєстрації. Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. У разі незгоди з рішенням комісії з трудових спорів працівник чи власник (або уповноважений ним орган) можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1172 (ст. 225 КзПП УКраїни)].

			Трудовий спір між працівником і роботодавцем незалежно від форми трудового договору може бути врегульовано шляхом медіації відповідно до Закону України "Про медіацію" з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Договір про проведення медіації та угода за результатами медіації у трудових спорах укладаються в письмовій формі. У разі невиконання чи неналежного виконання угоди за результатами медіації сторони медіації мають право звернутися для розгляду трудового спору до органів, передбачених статтею 221 цього Кодексу.

	Аморальний проступок є оціночним поняттям. Немає і чітких критеріїв для визначення того, наскільки такий проступок несумісний із продовженням роботи. Тому суди вирішують такі питання з урахуванням конкретних обставин справи.		Аморальний проступок є оціночним поняттям. Немає і чітких критеріїв для визначення того, наскільки такий проступок несумісний із продовженням роботи. Тому суди вирішують такі питання з урахуванням конкретних обставин справи.

Kyiv4.kyiv в 13:07, 18 серпня 2022

2022-08-18T13:07:21Z

Показати зміни

Yelyzaveta .krychevtsova: /* Порядок оскарження */

2022-08-18T05:46:05Z

Порядок оскарження

Kyiv4.kyiv в 13:17, 30 серпня 2021

2021-08-30T13:17:27Z

← Попередня версія		Версія за 13:17, 30 серпня 2021
Рядок 27:		Рядок 27:
	* комісії з трудових спорів (що утворюються безпосередньо на підприємствах, установах, організаціях з кількістю працівників не менше 15 чоловік);		* комісії з трудових спорів (що утворюються безпосередньо на підприємствах, установах, організаціях з кількістю працівників не менше 15 чоловік);
	* районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди.		* районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди.
	Працівник може звернутися до комісії з трудових спорів у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права. У разі пропуску з поважних причин установленого строку комісія по трудових спорах може його поновити. Заява працівника, що надійшла до комісії, підлягає обов'язковій реєстрації. Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. У разі незгоди з рішенням комісії з трудових спорів працівник чи власник (або уповноважений ним орган) можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1172 (ст. 225 КзПП УКраїни)].		Працівник може звернутися до комісії з трудових спорів у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права. У разі пропуску з поважних причин установленого строку комісія по трудових спорах може його поновити. Заява працівника, що надійшла до комісії, підлягає обов'язковій реєстрації. Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. У разі незгоди з рішенням комісії з трудових спорів працівник чи власник (або уповноважений ним орган) можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1172 (ст. 225 КзПП УКраїни)].<br>

			Аморальний проступок є оціночним поняттям. Немає і чітких критеріїв для визначення того, наскільки такий проступок несумісний із продовженням роботи. Тому суди вирішують такі питання з урахуванням конкретних обставин справи.
			Однак відповідно до п. 3 ст. 41 КЗпП звільнення можливе не за будь-який аморальний проступок, а лише за такий, що несумісний із продовженням даної роботи. У судовій практиці немає чіткого визначення різниці між проступками, сумісними і несумісними із продовженням роботи. Тому вирішення питання щодо сумісності чи несумісності проступку із продовженням роботи працівника покладено на роботодавця з урахуванням конкретних обставин, які мають бути документально підтверджені доказами (наприклад, акт, що свідчить про вчинення проступку, який може бути підтверджений свідками, постанова про порушення кримінальної справи, протокол про адміністративне правопорушення тощо).
	Що стосується судового розгляду трудових спорів, то звернутися з позовом про порушення трудових прав може будь-яка особа, яка вважає, що її права порушили. Право на звернення до суду для вирішення трудових спорів закріплено [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституцією України, а саме ст.124.]		Що стосується судового розгляду трудових спорів, то звернутися з позовом про порушення трудових прав може будь-яка особа, яка вважає, що її права порушили. Право на звернення до суду для вирішення трудових спорів закріплено [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституцією України, а саме ст.124.]
	Позивачу необхідно подавати позов про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Позовна заява подається до суду за місцем проживання позивача.		Позивачу необхідно подавати позов про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Позовна заява подається до суду за місцем проживання позивача.

← Попередня версія		Версія за 10:10, 8 серпня 2024
Рядок 6:		Рядок 6:
	* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]		* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
	== Загальна інформація ==		== Загальна інформація ==
	'''Аморальним проступком''' є винне діяння, що суперечить загальноприйнятим нормам і правилам, порушує моральні устої суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві, і суперечить змісту трудової функції, тим самим дискредитуючи службово-виховні, посадові повноваження відповідного кола осіб. Так, аморальним проступком слід вважати появу в громадських місцях у нетверезому стані, нецензурну лайку, бійку, поведінку, що принижує людську гідність тощо. Вчинення аморального проступку є додатковою підставою до розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з окремими категоріями працівників за певних умов ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 п. 3 частини першої ст. 41 Кодексу законів про працю України (далі - ~~КзПП~~ УКраїни]).		'''Аморальним проступком''' є винне діяння, що суперечить загальноприйнятим нормам і правилам, порушує моральні устої суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві, і суперечить змісту трудової функції, тим самим дискредитуючи службово-виховні, посадові повноваження відповідного кола осіб. Так, аморальним проступком слід вважати появу в громадських місцях у нетверезому стані, нецензурну лайку, бійку, поведінку, що принижує людську гідність тощо. Вчинення аморального проступку є додатковою підставою до розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з окремими категоріями працівників за певних умов ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 п. 3 частини першої ст. 41 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП УКраїни]).

	Проте за всіх обставин вчинення аморального проступку має бути достовірно доведено. Неприпустиме звільнення з роботи на підставі загальної оцінки поведінки особи у колективі чи в побуті або на підставі неконкретних чи недостатньо перевірених фактів, чуток тощо. Не допускається звільнення працівника за вчинення аморального проступку в період його тимчасової непрацездатності, а також під час перебування у відпустці.		Проте за всіх обставин вчинення аморального проступку має бути достовірно доведено. Неприпустиме звільнення з роботи на підставі загальної оцінки поведінки особи у колективі чи в побуті або на підставі неконкретних чи недостатньо перевірених фактів, чуток тощо. Не допускається звільнення працівника за вчинення аморального проступку в період його тимчасової непрацездатності, а також під час перебування у відпустці.
	== Підстави звільнення працівника за аморальний проступок ==		== Підстави звільнення працівника за аморальний проступок ==
	Вчинення аморального проступку є додатковою підставою для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з окремими категоріями працівників за певних умов ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 п. 3 частини першої ст. 41 ~~КзПП~~ УКраїни]). Це стосується насамперед працівників, що займаються виховною діяльністю.До суб’єктів, які можуть бути звільнені за вказаною підставою, належать учасники навчально-виховного процесу, а саме:<br>		Вчинення аморального проступку є додатковою підставою для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з окремими категоріями працівників за певних умов ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 п. 3 частини першої ст. 41 КЗпП УКраїни]). Це стосується насамперед працівників, що займаються виховною діяльністю.До суб’єктів, які можуть бути звільнені за вказаною підставою, належать учасники навчально-виховного процесу, а саме:<br>
	'''вихователі, вчителі, викладачі, практичні психологи, соціальні педагоги, майстри виробничого навчання, методисти, педагогічні працівники позашкільних закладів'''. <br>		'''вихователі, вчителі, викладачі, практичні психологи, соціальні педагоги, майстри виробничого навчання, методисти, педагогічні працівники позашкільних закладів'''. <br>
	Якщо працівник, що займається виховною діяльністю, недостойною поведінкою скомпрометував себе перед учнями, іншими особами, порушив моральні норми, втратив тим самим авторитет, дискредитував себе як вихователь, він може бути звільнений з роботи [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 за пунктом 3 частини першої статті 41 КЗпП України].<br>		Якщо працівник, що займається виховною діяльністю, недостойною поведінкою скомпрометував себе перед учнями, іншими особами, порушив моральні норми, втратив тим самим авторитет, дискредитував себе як вихователь, він може бути звільнений з роботи [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 за пунктом 3 частини першої статті 41 КЗпП України].<br>
Рядок 20:		Рядок 20:
	У той же час, не кожен проступок може вважатися аморальним. Окрім того, сам термін «аморальний проступок» не конкретизований законодавцем. У кожному випадку варто визначати: чи настали негативні наслідки або можуть настати пізніше ці наслідки і вони зумовлені вчиненням аморального проступку		У той же час, не кожен проступок може вважатися аморальним. Окрім того, сам термін «аморальний проступок» не конкретизований законодавцем. У кожному випадку варто визначати: чи настали негативні наслідки або можуть настати пізніше ці наслідки і вони зумовлені вчиненням аморального проступку
	== Порядок оскарження ==		== Порядок оскарження ==
	Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст. 221 ~~КзПП~~ України] органами, які розглядають трудові спори, є:		Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст. 221 КЗпП України] органами, які розглядають трудові спори, є:
	* комісії з трудових спорів (що утворюються безпосередньо на підприємствах, установах, організаціях з кількістю працівників не менше 15 чоловік);		* комісії з трудових спорів (що утворюються безпосередньо на підприємствах, установах, організаціях з кількістю працівників не менше 15 чоловік);
	* місцеві загальні суди.		* місцеві загальні суди.
Рядок 27:		Рядок 27:
	Установлений порядок розгляду трудових спорів не поширюється на спори про дострокове звільнення від виборної платної посади членів громадських та інших об'єднань громадян за рішенням органів, що їх обрали.		Установлений порядок розгляду трудових спорів не поширюється на спори про дострокове звільнення від виборної платної посади членів громадських та інших об'єднань громадян за рішенням органів, що їх обрали.

	Працівник може звернутися до комісії з трудових спорів у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права. У разі пропуску з поважних причин установленого строку комісія по трудових спорах може його поновити. Заява працівника, що надійшла до комісії, підлягає обов'язковій реєстрації. Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. У разі незгоди з рішенням комісії з трудових спорів працівник чи власник (або уповноважений ним орган) можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1172 (ст. ~~225 КзПП~~ УКраїни)].		Працівник може звернутися до комісії з трудових спорів у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права. У разі пропуску з поважних причин установленого строку комісія по трудових спорах може його поновити. Заява працівника, що надійшла до комісії, підлягає обов'язковій реєстрації.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1172 (ст. 225 КЗпП УКраїни)] Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. У разі незгоди з рішенням комісії з трудових спорів працівник чи власник (або уповноважений ним орган) можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1172 (ст. 228 КЗпП УКраїни)].

	Трудовий спір між працівником і роботодавцем незалежно від форми трудового договору може бути врегульовано шляхом медіації відповідно до Закону України "Про медіацію" з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Договір про проведення медіації та угода за результатами медіації у трудових спорах укладаються в письмовій формі. У разі невиконання чи неналежного виконання угоди за результатами медіації сторони медіації мають право звернутися для розгляду трудового спору до органів, передбачених ~~статтею~~ 221 ~~цього Кодексу.~~		Трудовий спір між працівником і роботодавцем незалежно від форми трудового договору може бути врегульовано шляхом медіації відповідно до Закону України "Про медіацію" з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Договір про проведення медіації та угода за результатами медіації у трудових спорах укладаються в письмовій формі. У разі невиконання чи неналежного виконання угоди за результатами медіації сторони медіації мають право звернутися для розгляду трудового спору до органів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1172 (ст. 221 КЗпП УКраїни)]

	Аморальний проступок є оціночним поняттям. Немає і чітких критеріїв для визначення того, наскільки такий проступок несумісний із продовженням роботи. Тому суди вирішують такі питання з урахуванням конкретних обставин справи.		Аморальний проступок є оціночним поняттям. Немає і чітких критеріїв для визначення того, наскільки такий проступок несумісний із продовженням роботи. Тому суди вирішують такі питання з урахуванням конкретних обставин справи.