Захист права власності - Історія редагувань

Orlenko.Mykhailo: /* Розрахунки при витребуванні майна із чужого незаконного володіння */

2025-08-18T11:05:17Z

Розрахунки при витребуванні майна із чужого незаконного володіння

← Попередня версія		Версія за 11:05, 18 серпня 2025
Рядок 84:		Рядок 84:

	Якщо майно було набуте безоплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.		Якщо майно було набуте безоплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

			Перебіг позовної давності за вимогами щодо витребування чи визнання права щодо нерухомого майна, переданого з державної або комунальної власності у приватну власність, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, починається від дня державної реєстрації права власності першого набувача або дати передачі першому набувачеві нерухомого майна, щодо якого на момент такої передачі законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності стаття 261 ЦК України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437.

	==Розрахунки при витребуванні майна із чужого незаконного володіння==		==Розрахунки при витребуванні майна із чужого незаконного володіння==
	Як встановлює норма [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2094 статті 390 ЦК України]''',''' власник майна має право вимагати від особи, яка знала або могла знати, що вона володіє майном незаконно (недобросовісного набувача), передання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним.		Як встановлює норма [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2094 статті 390 ЦК України]''',''' власник майна має право вимагати від особи, яка знала або могла знати, що вона володіє майном незаконно (недобросовісного набувача), передання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним.
Рядок 92:		Рядок 95:

	[[Витребування майна від добросовісного набувача\|Добросовісний набувач]] (володілець) має право залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди. Якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість.		[[Витребування майна від добросовісного набувача\|Добросовісний набувач]] (володілець) має право залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди. Якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість.

			Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.

			Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред’явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.

			Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об’єктів приватизації, визначених Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду".

			Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

	Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2106 статті 394 ЦК України], власник земельної ділянки, житлового будинку, інших будівель має право на компенсацію у зв'язку із зниженням цінності цих об'єктів у результаті діяльності, що призвела до зниження рівня екологічної, шумової захищеності території, погіршення природних властивостей землі.		Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2106 статті 394 ЦК України], власник земельної ділянки, житлового будинку, інших будівель має право на компенсацію у зв'язку із зниженням цінності цих об'єктів у результаті діяльності, що призвела до зниження рівня екологічної, шумової захищеності території, погіршення природних властивостей землі.

Maksym.dizanov: /* Практика Верховного Суду у справах про захист речових прав */

2024-08-19T15:29:02Z

Практика Верховного Суду у справах про захист речових прав

Показати зміни

Maksym.dizanov: додано судову практику

2023-08-18T12:50:00Z

додано судову практику

← Попередня версія		Версія за 12:50, 18 серпня 2023
Рядок 126:		Рядок 126:

	Відповідно до висновку ВС, зазначеного в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/73081633 постанові від 29.03.2018 у справі № 904/4573/16] у випадку коли відповідач незаконно володіє чужим майном, вважає себе власником спірного майна і не визнає права власності позивача на це майно (при цьому, сторони не перебувають між собою у зобов’язальних відносинах), у позивача виникає можливість одночасного заявлення позовних вимог про визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння.		Відповідно до висновку ВС, зазначеного в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/73081633 постанові від 29.03.2018 у справі № 904/4573/16] у випадку коли відповідач незаконно володіє чужим майном, вважає себе власником спірного майна і не визнає права власності позивача на це майно (при цьому, сторони не перебувають між собою у зобов’язальних відносинах), у позивача виникає можливість одночасного заявлення позовних вимог про визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння.

			Позиція ВСУ №5 зазначена у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 182/2214/16-ц (провадження № 61-40892св18).

			Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захистові шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, установленого статтями 215, 216 ЦК України. При встановленні наявності речово-правових відносин, до таких відносин не застосовується зобов`язальний спосіб захисту. У зобов`язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. У разі, якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до статті 392 ЦК України права такої особи підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.

	[[Категорія:Право власності на майно]]		[[Категорія:Право власності на майно]]
	[[Категорія:Право власності на землю]]		[[Категорія:Право власності на землю]]

Maksym.dizanov: види позовів до суду для захисту права власності

2023-08-18T12:27:47Z

види позовів до суду для захисту права власності

← Попередня версія		Версія за 12:27, 18 серпня 2023
Рядок 42:		Рядок 42:
	# про витребування майна з чужого незаконного володіння чи відшкодування його вартості;		# про витребування майна з чужого незаконного володіння чи відшкодування його вартості;
	#про поділ спільного майна або виділ з нього частки;		#про поділ спільного майна або виділ з нього частки;
			#про визначення розміру ідеальних часток у праві спільної сумісної власності;
			#про визначення часток у спільній сумісній власності;
	#про визначення порядку володіння, користування та розпорядження майном, що є спільною власністю;		#про визначення порядку володіння, користування та розпорядження майном, що є спільною власністю;
	#про визнання недійсними правочинів про відчуження майна;		#про визнання недійсними правочинів про відчуження майна;
Рядок 47:		Рядок 49:
	#про переведення прав та обов´язків покупця за договором купівлі-продажу, укладеним учасником спільної часткової власності щодо своєї частки з порушенням права іншого учасника даної спільної власності на переважне право купівлі;		#про переведення прав та обов´язків покупця за договором купівлі-продажу, укладеним учасником спільної часткової власності щодо своєї частки з порушенням права іншого учасника даної спільної власності на переважне право купівлі;
	#про передачу в приватну власність майна, яке за законом підлягає відчуженню;		#про передачу в приватну власність майна, яке за законом підлягає відчуженню;
			#про припинення права особи на частку у спільному майні;
	#про визнання недійсними правочинів про відчуження квартир з громадського житлового фонду з порушенням, наприклад, права наймача на придбання цього приміщення у власність або переведення на нього прав та обов´язків набувача за цим договором;		#про визнання недійсними правочинів про відчуження квартир з громадського житлового фонду з порушенням, наприклад, права наймача на придбання цього приміщення у власність або переведення на нього прав та обов´язків набувача за цим договором;
	#про відшкодування шкоди, заподіяної майну, або збитків, завданих особі порушенням її права власника (включаючи і не одержані доходи);		#про відшкодування шкоди, заподіяної майну, або збитків, завданих особі порушенням її права власника (включаючи і не одержані доходи);

Maksym.dizanov: /* Практика Верховного Суду у справах про захист речових прав */

2022-09-20T07:27:27Z

Практика Верховного Суду у справах про захист речових прав

← Попередня версія		Версія за 07:27, 20 вересня 2022
Рядок 5:		Рядок 5:
	\|-		\|-
	\| style="background-color:#98FB98;" \|''Увага!!!'' '''''З 5:30 24 лютого 2022 року у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони по всій території України запроваджено воєнний стан згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»], який затверджений Верховною Радою України.'''''		\| style="background-color:#98FB98;" \|''Увага!!!'' '''''З 5:30 24 лютого 2022 року у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони по всій території України запроваджено воєнний стан згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»], який затверджений Верховною Радою України.'''''

	'''''Тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції України], а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України «Про правовий режим воєнного стану»].'''''		'''''Тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції України], а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України «Про правовий режим воєнного стану»].'''''

Рядок 103:		Рядок 102:

	На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).		На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

			Відповідно до висновку Великої Палата Верховного Суду в постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18) та Висновку Верховного суду в Постанові від 17.02.2021 року справа № 760/5686/17, провадження №61-3318св19, Положення ст.625 Цивільного кодексу України (нарахування 3 % річних та інфляційних втрат) застосовуються до зобов’язань щодо відшкодування шкоди.
	==Практика Верховного Суду у справах про захист речових прав==		==Практика Верховного Суду у справах про захист речових прав==
	[[Файл:Судова Практика.jpg\|міні]]		[[Файл:Судова Практика.jpg\|міні]]

Kyiv4.kyiv в 14:21, 22 серпня 2022

2022-08-22T14:21:55Z

← Попередня версія		Версія за 14:21, 22 серпня 2022
Рядок 6:		Рядок 6:
	\| style="background-color:#98FB98;" \|''Увага!!!'' '''''З 5:30 24 лютого 2022 року у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони по всій території України запроваджено воєнний стан згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»], який затверджений Верховною Радою України.'''''		\| style="background-color:#98FB98;" \|''Увага!!!'' '''''З 5:30 24 лютого 2022 року у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони по всій території України запроваджено воєнний стан згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»], який затверджений Верховною Радою України.'''''

			'''''Тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції України], а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України «Про правовий режим воєнного стану»].'''''
	'''''~~У зв’язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово~~, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції України], а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України «Про правовий режим воєнного стану»].'''''

	''(Під час воєнного стану може примусово відчужуватися майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, майна державних підприємств, державних господарських об’єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4765-17#Text Закон України “Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану”]).''		''(Під час воєнного стану може примусово відчужуватися майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, майна державних підприємств, державних господарських об’єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4765-17#Text Закон України “Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану”]).''

Kyiv4.kyiv в 14:20, 22 серпня 2022

2022-08-22T14:20:48Z

Kyiv4.kyiv в 14:19, 22 серпня 2022

2022-08-22T14:19:27Z

Показати зміни

Maksym.dizanov в 11:06, 22 серпня 2022

2022-08-22T11:06:11Z

Показати зміни

Kyiv4.kyiv: воєнний стан,відчудження майна,компенсація

2022-04-08T09:03:33Z

воєнний стан,відчудження майна,компенсація

@@ Рядок 2: / Рядок 2: @@
 * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
 * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
 [[Файл:Захист права власності 1.jpg|міні]]
 Захист права власності - це сукупність передбачених законом цивільно-правових засобів, які, по-перше, гарантують нормальне господарське використання майна (тобто вони забезпечують захист відносин власності в їх непорушеному стані), по-друге - застосовуються для поновлення порушених правовідносин власності, для усунення перешкод, що заважають їх нормальному функціонуванню, для відшкодування збитків, які заподіяні власнику.

← Попередня версія		Версія за 14:20, 22 серпня 2022
Рядок 2:		Рядок 2:
	* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]		* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
	* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]		* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]


	{\| class="wikitable sortable"		{\| class="wikitable sortable"
	\|-		\|-
	\| style="background-color:#98FB98;" \|''Увага!!!'' '''''З 5:30 24 лютого 2022 року у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони по всій території України запроваджено воєнний стан згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»], який затверджений Верховною Радою України.'''''		\| style="background-color:#98FB98;" \|''Увага!!!'' '''''З 5:30 24 лютого 2022 року у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони по всій території України запроваджено воєнний стан згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»], який затверджений Верховною Радою України.'''''


	'''''У зв’язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції України], а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України «Про правовий режим воєнного стану»].'''''		'''''У зв’язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції України], а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України «Про правовий режим воєнного стану»].'''''

	''(Під час воєнного стану може примусово відчужуватися майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, майна державних підприємств, державних господарських об’єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4765-17#Text Закон України “Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану”]).''		''(Під час воєнного стану може примусово відчужуватися майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, майна державних підприємств, державних господарських об’єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4765-17#Text Закон України “Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану”]).''
Рядок 112:		Рядок 110:
	Такої позиції дотримується Верховний Суд, визначаючи, що позови про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, а також позови про витребування майна з чужого незаконного володіння можуть бути пред'явлені протягом періоду порушення права власності, яке визначається триваючим.		Такої позиції дотримується Верховний Суд, визначаючи, що позови про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, а також позови про витребування майна з чужого незаконного володіння можуть бути пред'явлені протягом періоду порушення права власності, яке визначається триваючим.

	Відповідна позиція Верховного Суду відображена у [http://reyestr.court.gov.ua/Review/75296538 постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц] щодо застосування негаторного способу захисту, а також у [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72692253 постановах від 06.03.2018 у справі №904/9159/16] та від [http://reyestr.court.gov.ua/Review/73032824 22.03.2018 у справі №904/12521/16] щодо застосування віндикації. Варто зазначити, що таку судову практику було започатковано ще з прийняттям [http://reyestr.court.gov.ua/Review/62058323 постанови Верховного Суду України від 05.10.2016 у справі №916/2129/15].		Відповідна позиція Верховного Суду відображена у [http://reyestr.court.gov.ua/Review/75296538 постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц] щодо застосування негаторного способу захисту, а також у [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72692253 постановах від 06.03.2018 у справі №904/9159/16] та від [http://reyestr.court.gov.ua/Review/73032824 22.03.2018 у справі №904/12521/16] щодо застосування віндикації. Варто зазначити, що таку судову практику було започатковано ще з прийняттям [http://reyestr.court.gov.ua/Review/62058323 постанови Верховного Суду України від 05.10.2016 у справі №916/2129/15].

	Позиція ВСУ №2. '''Дотримання всіх умов набувальної давності не призводить до виникнення права власності на землю.'''		Позиція ВСУ №2. '''Дотримання всіх умов набувальної давності не призводить до виникнення права власності на землю.'''
Рядок 120:		Рядок 118:
	Позиція ВСУ №3. '''Об'єкт нерухомого майна, що зазнав перетворень внаслідок дій набувача, може бути витребуваний з чужого незаконного володіння.'''		Позиція ВСУ №3. '''Об'єкт нерухомого майна, що зазнав перетворень внаслідок дій набувача, може бути витребуваний з чужого незаконного володіння.'''

	Показовим у цьому контексті є висновок Верховного Суду, відображений у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74221278 постанові від 10.05.2018 у справі №29/5005/6381/2011]. Верховний Суд відзначив, що створені внаслідoк фoрмальнoго пoдiлу oб'єкти не мoжуть вважатися новoствореними у розумінні нoрм ЦК України. Тобто, внaслідoк такoго пoділу об'єкта мaйна поперeдній влaсник не позбaвлений правa звернyтися з позoвом про витрeбування майна з чужого незаконнoго волoдіння, навіть якщо майнo зазналo тих чи інших перетвoрень. Відчужeне поза вoлею влaсника майно мoже бути витребуванe з чужoго незакoнного волoдіння навіть у разі зaкриття відповіднoго розділу в Державному рeєстрі та скасувaння індивідуaльного номeра об'єктa нерyхомого мaйна.		Показовим у цьому контексті є висновок Верховного Суду, відображений у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74221278 постанові від 10.05.2018 у справі №29/5005/6381/2011]. Верховний Суд відзначив, що створені внаслідoк фoрмальнoго пoдiлу oб'єкти не мoжуть вважатися новoствореними у розумінні нoрм ЦК України. Тобто, внaслідoк такoго пoділу об'єкта мaйна поперeдній влaсник не позбaвлений правa звернyтися з позoвом про витрeбування майна з чужого незаконнoго волoдіння, навіть якщо майнo зазналo тих чи інших перетвoрень. Відчужeне поза вoлею влaсника майно мoже бути витребуванe з чужoго незакoнного волoдіння навіть у разі зaкриття відповіднoго розділу в Державному рeєстрі та скасувaння індивідуaльного номeра об'єктa нерyхомого мaйна.

	Позиція ВСУ №4 '''Одночасне заявлення позовних вимог про визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння.'''		Позиція ВСУ №4 '''Одночасне заявлення позовних вимог про визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння.'''