Засоби забезпечення виконання зобов'язань - Історія редагувань

Ihor.turovskyi в 12:19, 30 січня 2025

2025-01-30T12:19:08Z

Ihor.turovskyi: /* Поняття та види забезпечення виконання зобов'язань */

2024-05-20T13:53:18Z

Поняття та види забезпечення виконання зобов'язань

← Попередня версія		Версія за 13:53, 20 травня 2024
Рядок 12:		Рядок 12:

	Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2780#n2780 ст. 546 ЦКУ] до видів забезпечення виконання зобов'язання належать:		Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2780#n2780 ст. 546 ЦКУ] до видів забезпечення виконання зобов'язання належать:
	* неустойка;		* неустойка (ст.ст. 549 - 552 ЦКУ);
	* порука;		* порука (ст.ст. 553 - 559 ЦКУ);
	* гарантія;		* гарантія (ст.ст. 567 - 569 ЦКУ);
	* завдаток.		* завдаток (ст.ст. 570 - 571 ЦКУ);
	* застава;		* застава (ст.ст. 572 - 593 ЦКУ);
	* притримання;		* притримання (ст.ст. 594 - 597 ЦКУ);
	* право довірчої власності		* право довірчої власності (ст.ст. 597<sup>1</sup> - 597<sup>13</sup> ЦКУ)
	* інші види забезпечення виконання зобов'язання.		* інші види забезпечення виконання зобов'язання.
	''<u>Мають такі спільні риси :</u>''		''<u>Мають такі спільні риси :</u>''
Рядок 24:		Рядок 24:
	# всі засоби забезпечення виконання зобов'язань покликані попереджувати негативні наслідки для кредитора, які настають чи можуть виникнути у разі порушення забезпечених зобов'язань боржником;		# всі засоби забезпечення виконання зобов'язань покликані попереджувати негативні наслідки для кредитора, які настають чи можуть виникнути у разі порушення забезпечених зобов'язань боржником;
	# майнові наслідки настають виключно у випадку порушення основного зобов'язання.		# майнові наслідки настають виключно у випадку порушення основного зобов'язання.
			''<u>Всі способи (види) забезпечення виконання зобов´язань можна впорядкувати в певну систему, поєднавши їх у три групи:</u>''

			# Встановлюють для боржника невигідні наслідки на випадок невиконання (неустойка, завдаток);
			# Супроводжуються виділенням з майна боржника певної його частини, яка повинна служити перш за все задоволенню можливих вимог цього кредитора, з відстороненням від неї інших можливих кредиторів (застава, притримання);
			# Мають на меті залучення до зобов´язання інших осіб, майно яких поряд із майном боржника теж могло б слугувати для задоволення вимог кредитора (порука, гарантія).

	Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється '''у письмовій формі'''.		Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється '''у письмовій формі'''.

	'''Важливо!!!''' Якщо письмова форма недодержана він є <u>нікчемним.</u>		'''Важливо!!!''' Якщо письмова форма недодержана він є <u>[[Визнання правочину недійсним та наслідки його недійсності\|нікчемним]].</u>

			Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 548 ЦКУ] недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, але недійсність правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання не спричиняє недійсність основного зобов'язання.<blockquote>Від видів (способів) забезпечення виконання зобов´язань слід відрізняти так звані «заходи оперативного впливу». До них зокрема відносяться: відмова від сплати недоброякісного товару, перевід несправного боржника на попередню оплату продукції і т.п. Такі дії в цивільно-правовій доктрині являють собою самостійний вид наслідків невиконання або неналежного виконання зобов´язань, що не мають ніякого відношення до способів забезпечення зобов´язань. Вони не тягнуть виникнення самостійного зобов´язання і не становлять предмет цього зобов´язання (на відміну від забезпечувальних зобов´язань), оскільки є односторонньою дією кредитора по зміні або припиненню зобов´язання.</blockquote>

	Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 548 ЦКУ] недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, але недійсність правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання не спричиняє недійсність основного зобов'язання.
	== Поняття неустойки та її особливості ==		== Поняття неустойки та її особливості ==
	'''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2793#n2793 Неустойка]''' - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.		'''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2793#n2793 Неустойка]''' - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Kyiv4.kyiv в 08:40, 20 квітня 2023

2023-04-20T08:40:52Z

Показати зміни

Kyiv4.kyiv в 10:59, 30 грудня 2021

2021-12-30T10:59:06Z

← Попередня версія		Версія за 10:59, 30 грудня 2021
Рядок 12:		Рядок 12:
	'''Засоби забезпечення виконання зобов'язань''' - сукупність заходів, за допомогою яких учасники договірних відносин впливають один на одного з метою належного виконання передбаченого договором завдання, дотримання визначених меж поведінки під загрозою вчинення кредитором певних дій, які обумовлюють настання негативних наслідків майнового характеру для боржника.		'''Засоби забезпечення виконання зобов'язань''' - сукупність заходів, за допомогою яких учасники договірних відносин впливають один на одного з метою належного виконання передбаченого договором завдання, дотримання визначених меж поведінки під загрозою вчинення кредитором певних дій, які обумовлюють настання негативних наслідків майнового характеру для боржника.

	Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2780#n2780 ст. 546 ЦКУ] до видів забезпечення виконання зобов'язання належать:		Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2780#n2780 ст. 546 ЦКУ] до видів забезпечення виконання зобов'язання належать:
	* неустойка;		* неустойка;
	* порука;		* порука;

Kyiv4.kyiv в 13:17, 31 травня 2021

2021-05-31T13:17:18Z

Показати зміни

Kyiv4.kyiv в 12:22, 31 травня 2021

2021-05-31T12:22:16Z

← Попередня версія		Версія за 12:22, 31 травня 2021
Рядок 10:		Рядок 10:

	== Поняття та види забезпечення виконання зобов'язань ==		== Поняття та види забезпечення виконання зобов'язань ==
	'''Засоби забезпечення виконання зобов'язань'''- ~~це додаткові забезпечувальні заходи~~, ~~які мають спеціальний (додатковий) характер і дають можливість досягнути~~ виконання ~~незалежно від того~~, ~~чи заподіяні кредиторові збитки і чи є у~~ боржника ~~майно, на яке можна звернути стягнення за виконавчими документами~~.~~'''<br>~~		'''Засоби забезпечення виконання зобов'язань''' - сукупність заходів, за допомогою яких учасники договірних відносин впливають один на одного з метою належного виконання передбаченого договором завдання, дотримання визначених меж поведінки під загрозою вчинення кредитором певних дій, які обумовлюють настання негативних наслідків майнового характеру для боржника.

	Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2780#n2780 ст. 546 ЦК] до видів забезпечення виконання зобов'язання належать:		Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2780#n2780 ст. 546 ЦК] до видів забезпечення виконання зобов'язання належать:
Рядок 19:		Рядок 19:
	* застава;		* застава;
	* притримання;		* притримання;
	* право довірчої власності.		* право довірчої власності
			* інші види забезпечення виконання зобов'язання.
			''<u>Мають такі спільні риси :</u>''
			# спрямованість на спонукання боржника виконати забезпечене зобов'язання належним чином під загрозою настання для нього невигідних наслідків (як правило, майнових);
			# всі засоби забезпечення виконання зобов'язань покликані попереджувати негативні наслідки для кредитора, які настають чи можуть виникнути у разі порушення забезпечених зобов'язань боржником;
			# майнові наслідки настають виключно у випадку порушення основного зобов'язання.
			Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється '''у письмовій формі'''.

			'''Важливо!!!''' Якщо письмова форма недодержана він є <u>нікчемним.</u>

			Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 548 ЦК України] недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, але недійсність правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання не спричиняє недійсність основного зобов'язання.

	== Поняття неустойки та її особливості ==		== Поняття неустойки та її особливості ==
Рядок 73:		Рядок 83:
	* порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем;		* порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем;
	* порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника;		* порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника;
	* порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор '''протягом трьох років''' з дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить позову до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом '''трьох років''' з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом;		* порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор '''протягом трьох років''' з дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить позову до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом '''трьох років''' з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом
	* ~~гарант має право на оплату послуг~~, ~~наданих ним боржникові~~.		* ліквідація боржника - юридичної особи не припиняє поруку, якщо до дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення боржника - юридичної особи кредитор звернувсядо суду з позовом до поручителя у зв’язку з порушенням таким боржником зобов’язання.

	== Поняття гарантії та зміст гарантії ==		== Поняття гарантії та зміст гарантії ==
Рядок 287:		Рядок 297:
	* Якщо довірчий власник ухиляється від укладення та нотаріального посвідчення акта приймання-передачі, боржник або інша особа, яка має право на отримання права власності на об’єкт довірчої власності, має право звернутися до суду з позовом про визнання свого права власності на об’єкт довірчої власності або до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису про витребування об’єкта довірчої власності у довірчого власника.		* Якщо довірчий власник ухиляється від укладення та нотаріального посвідчення акта приймання-передачі, боржник або інша особа, яка має право на отримання права власності на об’єкт довірчої власності, має право звернутися до суду з позовом про визнання свого права власності на об’єкт довірчої власності або до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису про витребування об’єкта довірчої власності у довірчого власника.
	* За результатами відчуження довірчим власником об’єкта довірчої власності (внаслідок звернення стягнення на такий об’єкт або внаслідок його передачі за актом приймання-передачі довірчому засновникові чи іншій особі) у набувача виникає право власності на такий об’єкт, якщо інше не встановлено законом або договором. Право власності нового власника на нерухоме майно виникає з моменту реєстрації такого права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.		* За результатами відчуження довірчим власником об’єкта довірчої власності (внаслідок звернення стягнення на такий об’єкт або внаслідок його передачі за актом приймання-передачі довірчому засновникові чи іншій особі) у набувача виникає право власності на такий об’єкт, якщо інше не встановлено законом або договором. Право власності нового власника на нерухоме майно виникає з моменту реєстрації такого права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.


	[[Категорія: Цивільне право]]		[[Категорія: Цивільне право]]

Olena.osadcha в 14:30, 17 березня 2020

2020-03-17T14:30:32Z

Olena.osadcha: /* Правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком : */

2020-03-17T14:29:22Z

Правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком :

← Попередня версія		Версія за 14:29, 17 березня 2020
Рядок 119:		Рядок 119:
	Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 570 ЦКУ] - завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.		Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 570 ЦКУ] - завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
	Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.		Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
	=== Правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком : ===		=== Правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком: ===
	Якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора.<br />		Якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора.<br />
	Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.<br />		Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.<br />

Olena.osadcha в 14:27, 17 березня 2020

2020-03-17T14:27:09Z

← Попередня версія		Версія за 14:27, 17 березня 2020
Рядок 248:		Рядок 248:
	* режим довірчої власності не поширюється на плоди, продукцію та доходи, одержані від використання об’єкта довірчої власності, якщо інше не зазначено у договорі про встановлення довірчої власності.		* режим довірчої власності не поширюється на плоди, продукцію та доходи, одержані від використання об’єкта довірчої власності, якщо інше не зазначено у договорі про встановлення довірчої власності.

	Довірча власність виникає на підставі договору, укладеного у письмовій формі (597<sup>-3</sup> [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]). Договір про встановлення довірчої власності на нерухоме майно укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.		Довірча власність виникає на підставі договору, укладеного у письмовій формі (стаття 597<sup>-3</sup> [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]). Договір про встановлення довірчої власності на нерухоме майно укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

	=== Сторони договору ===		=== Сторони договору ===
Рядок 259:		Рядок 259:
	Довірча власність на рухоме майно виникає з моменту укладення договору про встановлення довірчої власності, якщо таким договором не встановлено інше.		Довірча власність на рухоме майно виникає з моменту укладення договору про встановлення довірчої власності, якщо таким договором не встановлено інше.

	Об’єктом довірчої власності має право користуватися довірчий засновник (далі - користувач). Користувачем також може бути інша особа, визначена договором про встановлення довірчої власності. Якщо об’єктом довірчої власності є земельна ділянка, передача її в користування іншим особам здійснюється в порядку, визначеному Земельним кодексом України (стаття 597 ~~з позначкою~~ 4 ЦКУ)		Об’єктом довірчої власності має право користуватися довірчий засновник (далі - користувач). Користувачем також може бути інша особа, визначена договором про встановлення довірчої власності. Якщо об’єктом довірчої власності є земельна ділянка, передача її в користування іншим особам здійснюється в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України] (стаття 597<sup>-4</sup> [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]).

	Обов’язки користувача: (стаття 597 ~~з позначкою~~ 5 ЦКУ)		'''Обов’язки користувача:''' (стаття 597<sup>-5</sup> [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ])
	- користувач зобов’язаний утримуватися від дій, які виходять за межі нормального зносу об’єкта довірчої власності та можуть істотно знизити його вартість або завдати іншої шкоди.		* користувач зобов’язаний утримуватися від дій, які виходять за межі нормального зносу об’єкта довірчої власності та можуть істотно знизити його вартість або завдати іншої шкоди.
	- користувач несе витрати на утримання об’єкта довірчої власності, якщо інше не встановлено договором.		* користувач несе витрати на утримання об’єкта довірчої власності, якщо інше не встановлено договором.
	- договором можуть бути встановлені інші обов’язки користувача..		* договором можуть бути встановлені інші обов’язки користувача.
	~~Правові наслідки порушення зобов’язання боржником: (стаття 597 з позначкою 6 ЦКУ)~~
	- у разі прострочення виконання боржником основного зобов’язання довірчий власник має право звернути стягнення на об’єкт довірчої власності за умови, що строк прострочення перевищує 20 календарних днів. У разі прострочення боржником виконання частини основного зобов’язання довірчий власник має право звернути стягнення на об’єкт довірчої власності, якщо прострочення виконання боржником основного зобов’язання триває більше 30 календарних днів.
	- договором, яким встановлена довірча власність або на підставі якого виникло основне зобов’язання, можуть бути встановлені інші підстави, з настанням яких у довірчого власника виникає право звернути стягнення на об’єкт довірчої власності.
	- у разі порушення боржником зобов’язань, зазначених у договорі про встановлення довірчої власності (крім основного зобов’язання), довірчий власник має право прийняти рішення про необхідність дострокового виконання основного зобов’язання та повідомити про таке рішення боржника. Якщо боржник не виконує рішення довірчого власника про дострокове виконання основного зобов’язання протягом 30 календарних днів з моменту отримання такого повідомлення (якщо інший строк не встановлено договором), довірчий власник має право звернути стягнення на об’єкт довірчої власності.
	- у разі порушення користувачем обов’язків щодо збереження чи користування об’єктом довірчої власності довірчий власник може скористатися правами, визначеними частиною другою цієї статті, та/або вжити заходів для збереження чи страхування об’єкта довірчої власності у своїх інтересах та за власний рахунок. Користувач зобов’язаний на вимогу довірчого власника негайно відшкодувати останньому всі витрати, понесені у зв’язку із вжиттям заходів щодо збереження та страхування об’єкта довірчої власності.
	~~Припинення довірчої власності: (стаття 597 з позначкою 11 ЦКУ)~~
	- Протягом п’яти робочих днів з дня припинення (у тому числі у зв’язку з його повним виконанням) основного зобов’язання довірчий власник зобов’язаний передати право власності на об’єкт довірчої власності довірчому засновнику, якщо інше не визначено договором про встановлення довірчої власності.
	- Передача права власності на об’єкт довірчої власності у випадку, встановленому частиною першою цієї статті, здійснюється згідно з актом приймання-передачі, який підписується довірчим власником та особою, якій передається об’єкт довірчої власності. Акт приймання-передачі нерухомого об’єкта довірчої власності підлягає нотаріальному посвідченню.
	- Якщо довірчий власник ухиляється від укладення та нотаріального посвідчення акта приймання-передачі, боржник або інша особа, яка має право на отримання права власності на об’єкт довірчої власності, має право звернутися до суду з позовом про визнання свого права власності на об’єкт довірчої власності або до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису про витребування об’єкта довірчої власності у довірчого власника.
	- За результатами відчуження довірчим власником об’єкта довірчої власності (внаслідок звернення стягнення на такий об’єкт або внаслідок його передачі за актом приймання-передачі довірчому засновникові чи іншій особі) у набувача виникає право власності на такий об’єкт, якщо інше не встановлено законом або договором. Право власності нового власника на нерухоме майно виникає з моменту реєстрації такого права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

			=== Правові наслідки порушення зобов’язання боржником ===
			'''Правові наслідки порушення зобов’язання боржником''': (стаття 597<sup>-6</sup> [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ])
			* у разі прострочення виконання боржником основного зобов’язання довірчий власник має право звернути стягнення на об’єкт довірчої власності за умови, що строк прострочення перевищує 20 календарних днів. У разі прострочення боржником виконання частини основного зобов’язання довірчий власник має право звернути стягнення на об’єкт довірчої власності, якщо прострочення виконання боржником основного зобов’язання триває більше 30 календарних днів.
			* договором, яким встановлена довірча власність або на підставі якого виникло основне зобов’язання, можуть бути встановлені інші підстави, з настанням яких у довірчого власника виникає право звернути стягнення на об’єкт довірчої власності.
			* у разі порушення боржником зобов’язань, зазначених у договорі про встановлення довірчої власності (крім основного зобов’язання), довірчий власник має право прийняти рішення про необхідність дострокового виконання основного зобов’язання та повідомити про таке рішення боржника. Якщо боржник не виконує рішення довірчого власника про дострокове виконання основного зобов’язання протягом 30 календарних днів з моменту отримання такого повідомлення (якщо інший строк не встановлено договором), довірчий власник має право звернути стягнення на об’єкт довірчої власності.
			* у разі порушення користувачем обов’язків щодо збереження чи користування об’єктом довірчої власності довірчий власник може скористатися правами, визначеними частиною другою цієї статті, та/або вжити заходів для збереження чи страхування об’єкта довірчої власності у своїх інтересах та за власний рахунок. Користувач зобов’язаний на вимогу довірчого власника негайно відшкодувати останньому всі витрати, понесені у зв’язку із вжиттям заходів щодо збереження та страхування об’єкта довірчої власності.

			=== Припинення довірчої власності ===
			'''Припинення довірчої власності:''' (стаття 597<sup>-11</sup> [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ])
			* Протягом п’яти робочих днів з дня припинення (у тому числі у зв’язку з його повним виконанням) основного зобов’язання довірчий власник зобов’язаний передати право власності на об’єкт довірчої власності довірчому засновнику, якщо інше не визначено договором про встановлення довірчої власності.
			* Передача права власності на об’єкт довірчої власності у випадку, встановленому частиною першою цієї статті, здійснюється згідно з актом приймання-передачі, який підписується довірчим власником та особою, якій передається об’єкт довірчої власності. Акт приймання-передачі нерухомого об’єкта довірчої власності підлягає нотаріальному посвідченню.
			* Якщо довірчий власник ухиляється від укладення та нотаріального посвідчення акта приймання-передачі, боржник або інша особа, яка має право на отримання права власності на об’єкт довірчої власності, має право звернутися до суду з позовом про визнання свого права власності на об’єкт довірчої власності або до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису про витребування об’єкта довірчої власності у довірчого власника.
			* За результатами відчуження довірчим власником об’єкта довірчої власності (внаслідок звернення стягнення на такий об’єкт або внаслідок його передачі за актом приймання-передачі довірчому засновникові чи іншій особі) у набувача виникає право власності на такий об’єкт, якщо інше не встановлено законом або договором. Право власності нового власника на нерухоме майно виникає з моменту реєстрації такого права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Olena.osadcha в 14:12, 17 березня 2020

2020-03-17T14:12:38Z

Показати зміни

← Попередня версія		Версія за 14:30, 17 березня 2020
Рядок 181:		Рядок 181:
	* заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель);		* заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель);
	* заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.		* заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

	'''''Зміст договору застави ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 584 ЦКУ])'''''		'''''Зміст договору застави ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 584 ЦКУ])'''''
	У договорі застави визначаються суть, розмір і строк (термін) виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, тa (або) посилання на договір чи інший правочин, яким встановлено основне зобов’язання, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.		У договорі застави визначаються суть, розмір і строк (термін) виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, тa (або) посилання на договір чи інший правочин, яким встановлено основне зобов’язання, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.
Рядок 186:		Рядок 187:
	Опис предмета застави у договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).		Опис предмета застави у договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).
	Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення, крім випадків, установлених законом.<br />		Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення, крім випадків, установлених законом.<br />

	'''''Обов'язки володільця предмета застави ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 587 ЦКУ])''''' <br>		'''''Обов'язки володільця предмета застави ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 587 ЦКУ])''''' <br>
	Особа, яка володіє предметом застави, зобов'язана, якщо інше не встановлено договором:		Особа, яка володіє предметом застави, зобов'язана, якщо інше не встановлено договором:
Рядок 191:		Рядок 193:
	* утримувати предмет застави належним чином;		* утримувати предмет застави належним чином;
	* негайно повідомляти другу сторону договору застави про виникнення загрози знищення або пошкодження предмета застави.		* негайно повідомляти другу сторону договору застави про виникнення загрози знищення або пошкодження предмета застави.

	Заставодавець, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини зобов'язаний замінити або відновити це майно, якщо інше не встановлено договором.		Заставодавець, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини зобов'язаний замінити або відновити це майно, якщо інше не встановлено договором.

	Заставодержатель, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини зобов'язаний відшкодувати заставодавцю завдані збитки.		Заставодержатель, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини зобов'язаний відшкодувати заставодавцю завдані збитки.

	У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.		У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

	За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.<br />		За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.<br />

	'''''Дострокове виконання зобов'язання, забезпеченого заставою ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 592 ЦКУ]) '''''<br />		'''''Дострокове виконання зобов'язання, забезпеченого заставою ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 592 ЦКУ]) '''''<br />
	Заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, у разі:		Заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, у разі:
Рядок 200:		Рядок 207:
	* порушення заставодавцем правил про заміну предмета застави;		* порушення заставодавцем правил про заміну предмета застави;
	* втрати предмета застави за обставин, за які заставодержатель не відповідає, якщо заставодавець не замінив або не відновив предмет застави.		* втрати предмета застави за обставин, за які заставодержатель не відповідає, якщо заставодавець не замінив або не відновив предмет застави.

	'''''Заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет застави:'''''		'''''Заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет застави:'''''
	* у разі порушення заставодавцем правил про наступну заставу;		* у разі порушення заставодавцем правил про наступну заставу;