Відповідальність за розповсюдження неправдивої інформації в мережі інтернет - Історія редагувань

Olha.hlechyk в 18:50, 13 лютого 2025

2025-02-13T18:50:16Z

← Попередня версія		Версія за 18:50, 13 лютого 2025
Рядок 31:		Рядок 31:
	* ''заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 (ст. 278 Цивільного кодексу України).]''		* ''заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 (ст. 278 Цивільного кодексу України).]''

	В окремих випадках, що прямо передбачені чинним законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 277 Цивільного кодексу України], п. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»]) фізична особа також має право вимагати спростування недостовірної інформації у випадку, коли вона поширена '''стосовно інших осіб.'''<br />Насамперед, '''це стосується членів сім’ї фізичної особи, це наприклад подружжя, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки тощо.''' Однак, таке поширення неправдивої інформації стосовно членів сім’ї фізичної особи повинно порушувати особисті немайнові права саме цієї фізичної особи. ~~<br />~~Так, наприклад, коли поширюється недостовірна інформація про те, що фізична особа є дитиною «зрадника батьківщини», то вона має право вимагати спростування цієї інформації не тому, що вона порушує право на повагу до честі та гідності батька, а тому, що нею опосередковано порушується право саме даної фізичної особи на гідність та честь. А вже батько цієї особи має право вимагати спростування такої інформації тому, що ця інформація порушує його право на повагу до честі та гідності.		В окремих випадках, що прямо передбачені чинним законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 277 Цивільного кодексу України], п. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»]) фізична особа також має право вимагати спростування недостовірної інформації у випадку, коли вона поширена '''стосовно інших осіб.'''<br />Насамперед, '''це стосується членів сім’ї фізичної особи, це наприклад подружжя, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки тощо.''' Однак, таке поширення неправдивої інформації стосовно членів сім’ї фізичної особи повинно порушувати особисті немайнові права саме цієї фізичної особи. Так, наприклад, коли поширюється недостовірна інформація про те, що фізична особа є дитиною «зрадника батьківщини», то вона має право вимагати спростування цієї інформації не тому, що вона порушує право на повагу до честі та гідності батька, а тому, що нею опосередковано порушується право саме даної фізичної особи на гідність та честь. А вже батько цієї особи має право вимагати спростування такої інформації тому, що ця інформація порушує його право на повагу до честі та гідності.

	~~<br />~~'''Такий же порядок''' передбачений і для права на спростування та відповіді щодо неправдивої інформації, яка була поширена '''стосовно осіб, що померли.''' В цьому випадку суб’єктом, що має право вимагати спростування даної інформації чи дати на неї відповідь, законодавець визнає членів сім’ї померлої особи, її близьких родичів та інших заінтересованих осіб. При цьому, вказані особи також вважаються такими, що насамперед, діють у власному інтересі, і вимагають захисту саме власних особистих немайнових прав і лише опосередковано доброго імені померлої особи. Про це йдеться у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 277 Цивільного кодексу України] та абз.2 п. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»].		'''Такий же порядок''' передбачений і для права на спростування та відповіді щодо неправдивої інформації, яка була поширена '''стосовно осіб, що померли.''' В цьому випадку суб’єктом, що має право вимагати спростування даної інформації чи дати на неї відповідь, законодавець визнає членів сім’ї померлої особи, її близьких родичів та інших заінтересованих осіб. При цьому, вказані особи також вважаються такими, що насамперед, діють у власному інтересі, і вимагають захисту саме власних особистих немайнових прав і лише опосередковано доброго імені померлої особи. Про це йдеться у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 277 Цивільного кодексу України] та абз.2 п. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»].

	У разі поширення недостовірної інформації, що порушує особисті немайнові права юридичної особи або її структурного підрозділу, позов вправі пред'явити орган цієї юридичної особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09#Text абз. 3 п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»]).		У разі поширення недостовірної інформації, що порушує особисті немайнові права юридичної особи або її структурного підрозділу, позов вправі пред'явити орган цієї юридичної особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09#Text абз. 3 п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»]).
Рядок 39:		Рядок 39:
	== Особи, які несуть відповідальність за поширення недостовірної інформації в мережі Інтернет ==		== Особи, які несуть відповідальність за поширення недостовірної інформації в мережі Інтернет ==

	Відповідно до п. 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»] '''належним відповідачем''' у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет '''є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник вебсайта''', особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.~~<br />~~'''Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта — вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.'''~~<br />~~Дані про власника вебсайту можуть бути витребувані відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет. Проте, таку інформацію може бути витребувано лише в процесі судового провадження або в рамках подання клопотання про забезпечення доказів, що, в свою чергу, не дозволяє своєчасно визначитись із суб’єктивним складом учасників судового процесу.		Відповідно до п. 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»] '''належним відповідачем''' у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет '''є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник вебсайта''', особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.
			'''Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта — вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.'''Дані про власника вебсайту можуть бути витребувані відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет. Проте, таку інформацію може бути витребувано лише в процесі судового провадження або в рамках подання клопотання про забезпечення доказів, що, в свою чергу, не дозволяє своєчасно визначитись із суб’єктивним складом учасників судового процесу.

	В той же час, '''якщо сайт зареєстровано не в Україні''' та відомості про його власника встановити неможливо, то, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, у такому випадку '''суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження''' (п.13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»]).		В той же час, '''якщо сайт зареєстровано не в Україні''' та відомості про його власника встановити неможливо, то, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, у такому випадку '''суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження''' (п.13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»]).

Olha.hlechyk в 18:48, 13 лютого 2025

2025-02-13T18:48:02Z

← Попередня версія		Версія за 18:48, 13 лютого 2025
Рядок 71:		Рядок 71:
	Судова практика не містить єдиного підходу щодо прийняття доказів, якими зафіксовано поширення інформації у мережі Інтернет.		Судова практика не містить єдиного підходу щодо прийняття доказів, якими зафіксовано поширення інформації у мережі Інтернет.

	Способами фіксації недостовірної інформації може бути скріншот (фото) веб-сторінки або безпосередньо веб-сторінка як [[Електронні докази в цивільному процесі\|електронний доказ]]. За своєю суттю веб-сторінка є електронним доказом і може подаватись до суду в оригіналі або в електронній копії, що засвідчується електронним цифровим підписом.~~<br>~~Найбільш дієвим способом фіксації інформації у мережі Інтернет є лінгвістична експертиза проведена на замовлення позивача, оскільки процесуальні кодекси дозволяють учасникам справи самостійно замовляти проведення експертизи. У такому випадку скріншоти будуть складовою експертизи, що виключає ймовірність їх відхилення судом окремо від висновку експерта. Крім того, проведення лінгвістичної експертизи (авторознавчої або семантико-текстуальної) може бути допоміжним доказом при встановленні відповідача та при доведенні характеру поширеної інформації.~~<br>~~Також необхідно звернути увагу на те, що особа, яка поширила недостовірну інформацію в мережі Інтернет, щоб не нести відповідальності за таке поширення може знищити таку інформацію, оприлюднення її в мережі Інтернет припиниться, і ознайомлення судді із даною інформацією безпосередньо в Інтернеті стане неможливим. Таким чином необхідно звертатися до суду у відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] із письмовою заявою про забезпечення позову із зазначенням причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов та виду забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, в даному випадку таким заходом може бути заборона вчиняти певні дії. Це стосується розгляду справ у порядку цивільного судочинства.		Способами фіксації недостовірної інформації може бути скріншот (фото) веб-сторінки або безпосередньо веб-сторінка як [[Електронні докази в цивільному процесі\|електронний доказ]]. За своєю суттю веб-сторінка є електронним доказом і може подаватись до суду в оригіналі або в електронній копії, що засвідчується електронним цифровим підписом.
			Найбільш дієвим способом фіксації інформації у мережі Інтернет є лінгвістична експертиза проведена на замовлення позивача, оскільки процесуальні кодекси дозволяють учасникам справи самостійно замовляти проведення експертизи. У такому випадку скріншоти будуть складовою експертизи, що виключає ймовірність їх відхилення судом окремо від висновку експерта. Крім того, проведення лінгвістичної експертизи (авторознавчої або семантико-текстуальної) може бути допоміжним доказом при встановленні відповідача та при доведенні характеру поширеної інформації.
			Також необхідно звернути увагу на те, що особа, яка поширила недостовірну інформацію в мережі Інтернет, щоб не нести відповідальності за таке поширення може знищити таку інформацію, оприлюднення її в мережі Інтернет припиниться, і ознайомлення судді із даною інформацією безпосередньо в Інтернеті стане неможливим. Таким чином необхідно звертатися до суду у відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] із письмовою заявою про забезпечення позову із зазначенням причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов та виду забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, в даному випадку таким заходом може бути заборона вчиняти певні дії. Це стосується розгляду справ у порядку цивільного судочинства.

	Відповідно до п. 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»] від 27.02.2009, № 1, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.<br />З огляду на положення ст. 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України], позивач у вказаній категорії справ має належним чином довести, що поширена про нього недостовірна інформація є саме фактичним твердженням.~~<br />~~Відповідно до ст. 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text Закону України «Про інформацію»], ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень; оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). <br />Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.		Відповідно до п. 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»] від 27.02.2009, № 1, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.<br />З огляду на положення ст. 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України], позивач у вказаній категорії справ має належним чином довести, що поширена про нього недостовірна інформація є саме фактичним твердженням.

			Відповідно до ст. 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text Закону України «Про інформацію»], ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень; оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). <br />Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

	== Відшкодування матеріальної та моральної шкоди ==		== Відшкодування матеріальної та моральної шкоди ==
Рядок 83:		Рядок 87:

	== Спростування недостовірної інформації ==		== Спростування недостовірної інформації ==
	Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 277 Цивільного кодексу України] фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.~~<br />~~Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім'ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам.~~<br />~~Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.~~<br />~~Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.~~<br />~~Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.~~<br />~~Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний.~~<br />~~Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.~~<br />~~Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв'язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію.~~<br />~~Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила та у такий же спосіб, у який вона була поширена.		Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 277 Цивільного кодексу України] фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

			Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім'ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам.
			Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.

			Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний.
			Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв'язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію.
			Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила та у такий же спосіб, у який вона була поширена.

	[[Категорія:Цивільне право]]		[[Категорія:Цивільне право]]

Olha.hlechyk в 18:42, 13 лютого 2025

2025-02-13T18:42:08Z

Показати зміни

Hanna.Piiuk в 15:52, 13 лютого 2025

2025-02-13T15:52:45Z

Показати зміни

Hanna.Piiuk в 07:00, 27 травня 2024

2024-05-27T07:00:42Z

Показати зміни

Kyiv4.kyiv: /* Нормативна база */

2023-02-24T12:40:31Z

Нормативна база

← Попередня версія		Версія за 12:40, 24 лютого 2023
Рядок 3:		Рядок 3:
	* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]		* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
	* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]		* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
	* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»]		* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»]
			* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n2 Закон України "Про інформацію"]

	== Свобода слова в інтернеті ==		== Свобода слова в інтернеті ==

Kyiv4.kyiv: /* Відшкодування матеріальної та моральної шкоди */

2023-02-24T12:35:22Z

Відшкодування матеріальної та моральної шкоди

← Попередня версія		Версія за 12:35, 24 лютого 2023
Рядок 64:		Рядок 64:
	== Відшкодування матеріальної та моральної шкоди ==		== Відшкодування матеріальної та моральної шкоди ==
	Одночасно із вимогами про захист честі, гідності та ділової репутації позивачі можуть вимагати також відшкодування матеріальної та моральної шкоди (ст. 280 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] для фізичних осіб).<br />		Одночасно із вимогами про захист честі, гідності та ділової репутації позивачі можуть вимагати також відшкодування матеріальної та моральної шкоди (ст. 280 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] для фізичних осіб).<br />
	В даних випадках обов’язок довести, що була заподіяна матеріальна чи моральна шкода покладається на позивача, на нього також покладається і обов’язок визначити розмір моральної шкоди, однак у кінцевому етапі розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.		В даних випадках обов’язок довести, що була заподіяна матеріальна чи моральна шкода покладається на позивача, на нього також покладається і обов’язок визначити розмір моральної шкоди, однак у кінцевому етапі розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.<br />
			Суб'єкти владних повноважень як позивачі у справах про захист честі, гідності та ділової репутації вправі вимагати в судовому порядку лише спростування недостовірної інформації про себе і не мають права вимагати відшкодування моральної (немайнової) шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n195 частина 2 стаття 31 ЗУ "Про інформацію"])

	== Спростування недостовірної інформації ==		== Спростування недостовірної інформації ==

Kyiv4.kyiv: /* Докази */

2022-05-31T13:15:56Z

Докази

← Попередня версія		Версія за 13:15, 31 травня 2022
Рядок 48:		Рядок 48:

	У випадку розміщення недостовірної інформації, в мережі Інтернет, особа повинна надати до суду докази розміщення даної інформації. <br />		У випадку розміщення недостовірної інформації, в мережі Інтернет, особа повинна надати до суду докази розміщення даної інформації. <br />
	Відповідно до п. 9 ~~[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-1-4400-79#Text~~ Інструктивних Вказівок Державного Арбітражу СРСР № И-1-4 від 29.06.79 ~~<br/>~~ “Про використання як доказів документів, підготовлених за допомогою електронно-обчислювальної техніки”, які на сьогоднішній день не втратили чинності, дані, що містяться на технічному носії, можуть бути використані як докази в справі тільки у випадках, коли вони перетворені у форму, придатну для звичайного сприйняття і збереження в справі. Отже, з цього можна зробити висновок, що формою, придатною для звичайного сприйняття і збереження в справі, може бути паперовий носій – роздруковані сторінки з Інтернету, з посиланням на адресу сайту та автора статті, якщо дана інформація відома.<br>		Відповідно до п. 9 Інструктивних Вказівок Державного Арбітражу СРСР № И-1-4 від 29.06.79 “Про використання як доказів документів, підготовлених за допомогою електронно-обчислювальної техніки”, які на сьогоднішній день не втратили чинності, дані, що містяться на технічному носії, можуть бути використані як докази в справі тільки у випадках, коли вони перетворені у форму, придатну для звичайного сприйняття і збереження в справі. Отже, з цього можна зробити висновок, що формою, придатною для звичайного сприйняття і збереження в справі, може бути паперовий носій – роздруковані сторінки з Інтернету, з посиланням на адресу сайту та автора статті, якщо дана інформація відома.<br>
	А тому першим кроком у разі виявленні недостовірної інформації має бути фіксація змісту такої інформації та факту її поширення, тобто доведення до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб.<br>		А тому першим кроком у разі виявленні недостовірної інформації має бути фіксація змісту такої інформації та факту її поширення, тобто доведення до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб.<br>
	Судова практика не містить єдиного підходу щодо прийняття доказів, якими зафіксовано поширення інформації у мережі Інтернет.		Судова практика не містить єдиного підходу щодо прийняття доказів, якими зафіксовано поширення інформації у мережі Інтернет.

Kyiv4.kyiv: /* Докази */

2022-05-31T13:15:24Z

Докази

← Попередня версія		Версія за 13:15, 31 травня 2022
Рядок 48:		Рядок 48:

	У випадку розміщення недостовірної інформації, в мережі Інтернет, особа повинна надати до суду докази розміщення даної інформації. <br />		У випадку розміщення недостовірної інформації, в мережі Інтернет, особа повинна надати до суду докази розміщення даної інформації. <br />
	Відповідно до п. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-1-4400-79#Text Інструктивних Вказівок Державного Арбітражу СРСР № И-1-4 від 29.06.79 <br /> “Про використання як доказів документів, підготовлених за допомогою електронно-обчислювальної техніки”, які на сьогоднішній день не втратили чинності, дані, що містяться на технічному носії, можуть бути використані як докази в справі тільки у випадках, коли вони перетворені у форму, придатну для звичайного сприйняття і збереження в справі. Отже, з цього можна зробити висновок, що формою, придатною для звичайного сприйняття і збереження в справі, може бути паперовий носій – роздруковані сторінки з Інтернету, з посиланням на адресу сайту та автора статті, якщо дана інформація відома.<br>		Відповідно до п. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-1-4400-79#Text Інструктивних Вказівок Державного Арбітражу СРСР № И-1-4 від 29.06.79 <br/> “Про використання як доказів документів, підготовлених за допомогою електронно-обчислювальної техніки”, які на сьогоднішній день не втратили чинності, дані, що містяться на технічному носії, можуть бути використані як докази в справі тільки у випадках, коли вони перетворені у форму, придатну для звичайного сприйняття і збереження в справі. Отже, з цього можна зробити висновок, що формою, придатною для звичайного сприйняття і збереження в справі, може бути паперовий носій – роздруковані сторінки з Інтернету, з посиланням на адресу сайту та автора статті, якщо дана інформація відома.<br>
	А тому першим кроком у разі виявленні недостовірної інформації має бути фіксація змісту такої інформації та факту її поширення, тобто доведення до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб.<br>		А тому першим кроком у разі виявленні недостовірної інформації має бути фіксація змісту такої інформації та факту її поширення, тобто доведення до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб.<br>
	Судова практика не містить єдиного підходу щодо прийняття доказів, якими зафіксовано поширення інформації у мережі Інтернет.		Судова практика не містить єдиного підходу щодо прийняття доказів, якими зафіксовано поширення інформації у мережі Інтернет.

Kyiv4.kyiv в 13:13, 31 травня 2022

2022-05-31T13:13:14Z

← Попередня версія		Версія за 13:13, 31 травня 2022
Рядок 48:		Рядок 48:

	У випадку розміщення недостовірної інформації, в мережі Інтернет, особа повинна надати до суду докази розміщення даної інформації. <br />		У випадку розміщення недостовірної інформації, в мережі Інтернет, особа повинна надати до суду докази розміщення даної інформації. <br />
	Відповідно до п. 9 Інструктивних Вказівок Державного Арбітражу СРСР № И-1-4 від 29.06.79 “Про використання як доказів документів, підготовлених за допомогою електронно-обчислювальної техніки”, які на сьогоднішній день не втратили чинності, дані, що містяться на технічному носії, можуть бути використані як докази в справі тільки у випадках, коли вони перетворені у форму, придатну для звичайного сприйняття і збереження в справі. Отже, з цього можна зробити висновок, що формою, придатною для звичайного сприйняття і збереження в справі, може бути паперовий носій – роздруковані сторінки з Інтернету, з посиланням на адресу сайту та автора статті, якщо дана інформація відома.<br>		Відповідно до п. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-1-4400-79#Text Інструктивних Вказівок Державного Арбітражу СРСР № И-1-4 від 29.06.79 <br /> “Про використання як доказів документів, підготовлених за допомогою електронно-обчислювальної техніки”, які на сьогоднішній день не втратили чинності, дані, що містяться на технічному носії, можуть бути використані як докази в справі тільки у випадках, коли вони перетворені у форму, придатну для звичайного сприйняття і збереження в справі. Отже, з цього можна зробити висновок, що формою, придатною для звичайного сприйняття і збереження в справі, може бути паперовий носій – роздруковані сторінки з Інтернету, з посиланням на адресу сайту та автора статті, якщо дана інформація відома.<br>
	А тому першим кроком у разі виявленні недостовірної інформації має бути фіксація змісту такої інформації та факту її поширення, тобто доведення до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб.<br>		А тому першим кроком у разі виявленні недостовірної інформації має бути фіксація змісту такої інформації та факту її поширення, тобто доведення до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб.<br>
	Судова практика не містить єдиного підходу щодо прийняття доказів, якими зафіксовано поширення інформації у мережі Інтернет.		Судова практика не містить єдиного підходу щодо прийняття доказів, якими зафіксовано поширення інформації у мережі Інтернет.