Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні - Історія редагувань

Sydorchuk.Oksana: /* Судова практика */ Редагування тексту

2026-04-09T10:22:41Z

Судова практика: Редагування тексту

← Попередня версія		Версія за 10:22, 9 квітня 2026
Рядок 83:		Рядок 83:
	* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80050331 '''Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 21 лютого 2019 року у справі № 225/4384/іб-ц'''] (всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу настає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність. Посилання заявника на те, що існує два варіанти стягнення на користь працівника середнього заробітку за час затримки розрахунку - по день проведення фактичного розрахунку або по день постановлення рішення суду, і законом не передбачено одночасне застосування обох вказаних варіантів (застосування одного варіанту виключає застосування іншого), є неспроможними, оскільки невиплата працівникові при звільненні всіх належних йому сум - це триваюче правопорушення, а тому працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку).		* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80050331 '''Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 21 лютого 2019 року у справі № 225/4384/іб-ц'''] (всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу настає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність. Посилання заявника на те, що існує два варіанти стягнення на користь працівника середнього заробітку за час затримки розрахунку - по день проведення фактичного розрахунку або по день постановлення рішення суду, і законом не передбачено одночасне застосування обох вказаних варіантів (застосування одного варіанту виключає застосування іншого), є неспроможними, оскільки невиплата працівникові при звільненні всіх належних йому сум - це триваюче правопорушення, а тому працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку).
	*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/103893132 '''Постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19'''] (щ<u>одо розмежування спорів про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням працівника та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні: мають різну правову природу</u>. Середній заробіток за частиною другою статті 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах, а середній заробіток за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати). Аналогічна правова позиція міститься в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/62425737 '''Постанові Верховного Суду України від 26 жовтня 2016 року у справі № 362/7105/15-ц'''] та постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87527300 '''від 12 лютого 2020 року у справі № 620/3884/18'''], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84040906 '''від 05 вересня 2019 року у справі № 813/1247/17'''], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77506416 '''від 30 жовтня 2018 року у справі № 826/12721/17'''].		*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/103893132 '''Постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19'''] (щ<u>одо розмежування спорів про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням працівника та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні: мають різну правову природу</u>. Середній заробіток за частиною другою статті 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах, а середній заробіток за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати). Аналогічна правова позиція міститься в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/62425737 '''Постанові Верховного Суду України від 26 жовтня 2016 року у справі № 362/7105/15-ц'''] та постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87527300 '''від 12 лютого 2020 року у справі № 620/3884/18'''], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84040906 '''від 05 вересня 2019 року у справі № 813/1247/17'''], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77506416 '''від 30 жовтня 2018 року у справі № 826/12721/17'''].
	~~[[index.php?title=Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]~~

Sydorchuk.Oksana: Редагування тексту; Добавлення силок;

2026-04-09T10:02:37Z

Редагування тексту; Добавлення силок;

Показати зміни

Olha.hlechyk в 09:25, 21 квітня 2025

2025-04-21T09:25:44Z

Olha.melnyk: Добавлення силок; Редагування тексту;

2025-04-09T12:38:12Z

Добавлення силок; Редагування тексту;

Показати зміни

Olha.melnyk: внесено до розділу "нормативна база" КК України , оновлено статті до норм чинного законодавства. а саме щодо строків розрахунку пр звільнені , затримки розрахунку при звільненні та порядок визначення с/з

2024-08-19T11:19:51Z

внесено до розділу "нормативна база" КК України , оновлено статті до норм чинного законодавства. а саме щодо строків розрахунку пр звільнені , затримки розрахунку при звільненні та порядок визначення с/з

Показати зміни

Valerii.lebid в 07:39, 20 липня 2022

2022-07-20T07:39:57Z

← Попередня версія		Версія за 07:39, 20 липня 2022
Рядок 19:		Рядок 19:
	При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться '''в день звільнення'''. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ч.1 ст. 47 КЗпП України]) . Про нарахувані суми власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі виникнення спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, роботодавець зобов’язаний виплатити неоспорювану суму.		При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться '''в день звільнення'''. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ч.1 ст. 47 КЗпП України]) . Про нарахувані суми власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі виникнення спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, роботодавець зобов’язаний виплатити неоспорювану суму.
	==Затримка розрахунку при звільненні==		==Затримка розрахунку при звільненні==
	У ~~зв’язку з невиплатою~~ з вини ~~власника або уповноваженого ним органу~~ належних звільненому працівникові сум у строки, визначені ~~законом~~, ~~роботодавець повинен~~ виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку~~. А при не проведенні його до розгляду справи в суді - по день постановлення рішення~~, ~~якщо роботодавець~~ не ~~доведе відсутності в цьому своєї вини~~ ( [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст.117 КЗпП України]).		У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. ( [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст.117 КЗпП України]).

	~~У випадках виникнення~~ спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити відшкодування ~~в тому~~ разі, ~~коли~~ спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. Отже, за загальним правилом, '''<u>у зв’язку з несвоєчасним розрахунком із звільненим працівником, роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.</u>'''		При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

			Отже, за загальним правилом, '''<u>у зв’язку з несвоєчасним розрахунком із звільненим працівником, роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.</u>'''
	==Позасудовий порядок вирішення спору==		==Позасудовий порядок вирішення спору==
	Вирішення спору з приводу затримки розрахунку при звільненні можливе в <u>позасудовому</u> та <u>судовому</u> порядках. Зокрема, працівник має право звернутися з заявою до комісії по трудових спорах (КТС) (у разі її створення) для вирішення спору '''у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права'''. КТС розглядає спір у присутності працівника '''протягом 10 днів''' з дня звернення та приймає рішення, яке підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом.		Вирішення спору з приводу затримки розрахунку при звільненні можливе в <u>позасудовому</u> та <u>судовому</u> порядках. Зокрема, працівник має право звернутися з заявою до комісії по трудових спорах (КТС) (у разі її створення) для вирішення спору '''у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права'''. КТС розглядає спір у присутності працівника '''протягом 10 днів''' з дня звернення та приймає рішення, яке підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом.

Kyiv4.kyiv в 09:32, 13 липня 2022

2022-07-13T09:32:48Z

← Попередня версія		Версія за 09:32, 13 липня 2022
Рядок 61:		Рядок 61:
	У випадку порушення законодавства про працю передбачено [[Відповідальність за порушення трудового законодавства\|адміністративну , матеріальну, кримінальну відповідальність.]]<br>'''<u>Адміністративна</u>''' - ''відповідно до ч. 1 ст. 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян — суб'єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 н. м. д. г.''<br><u>'''Матеріальна'''</u> - ''відповідно до абзацу 4 ч. 2 ст. 265 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України]- порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі тягне за собою накладення штрафу у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.''<br>'''<u>Кримінальна</u>''' - ''відповідно до ст. 175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] Безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином — суб’єктом підприємницької діяльностікарається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.''		У випадку порушення законодавства про працю передбачено [[Відповідальність за порушення трудового законодавства\|адміністративну , матеріальну, кримінальну відповідальність.]]<br>'''<u>Адміністративна</u>''' - ''відповідно до ч. 1 ст. 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян — суб'єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 н. м. д. г.''<br><u>'''Матеріальна'''</u> - ''відповідно до абзацу 4 ч. 2 ст. 265 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України]- порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі тягне за собою накладення штрафу у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.''<br>'''<u>Кримінальна</u>''' - ''відповідно до ст. 175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] Безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином — суб’єктом підприємницької діяльностікарається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.''
	==Судова практика==		==Судова практика==
	*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/94803108 '''Постанова''' '''Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 у справі №1540/3742/18'''] (~~Право~~ на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати не ставлять у залежність від порядку виплати доходу - у добровільному чи судовому порядку. Компенсація за порушення строків виплати виникає тоді, коли грошовий дохід (заробітна плата) особи (працівника) з вини відповідача не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат. При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи та пов`язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Середній заробіток за час вимушеного прогулу, нарахований та стягнутий за рішенням суду, не є заробітною платою у розумінні як Закону України «Про оплату праці» так і Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», а тому не підлягає компенсації).		*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/94803108 '''Постанова''' '''Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 у справі №1540/3742/18'''] (право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати не ставлять у залежність від порядку виплати доходу - у добровільному чи судовому порядку. Компенсація за порушення строків виплати виникає тоді, коли грошовий дохід (заробітна плата) особи (працівника) з вини відповідача не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат. При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи та пов`язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Середній заробіток за час вимушеного прогулу, нарахований та стягнутий за рішенням суду, не є заробітною платою у розумінні як Закону України «Про оплату праці» так і Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», а тому не підлягає компенсації).
	*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/87334250 '''Постанова Верхового Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року у справі № 682/3060/16-ц'''] (~~Звернення~~ працівника, який у день звільнення не працював, до суду з позовом про стягнення сум, які належать йому до виплати від підприємства, установи, організації станом на день звільнення, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, слід вважати пред'явленням вимоги про розрахунок, яка передбачена статтею 116 КЗпП України (якщо така вимога раніше не пред`являлась). У такому випадку відповідальність роботодавця на підставі статті 117 КЗпП України наступає після звернення звільненого працівника до суду та невиплати після пред`явлення вимоги роботодавцем всіх сум, які йому належать. Час затримки розрахунку при звільненні позивача починається з моменту коли відповідачеві стало відомо про вимогу позивача: отримання відповідачем копії позовної заяви або проведення судом судового засідання (за відсутності відомостей про дату отримання копії позовної заяви) до фактичної виплати заробітної плати. Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні за статтею 117 КЗпП України настає лише у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, передбачені у статті 116 КЗпП України. Тягар відсутності вини у вчиненні такого порушення покладається на роботодавця).		*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/87334250 '''Постанова Верхового Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року у справі № 682/3060/16-ц'''] (звернення працівника, який у день звільнення не працював, до суду з позовом про стягнення сум, які належать йому до виплати від підприємства, установи, організації станом на день звільнення, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, слід вважати пред'явленням вимоги про розрахунок, яка передбачена статтею 116 КЗпП України (якщо така вимога раніше не пред`являлась). У такому випадку відповідальність роботодавця на підставі статті 117 КЗпП України наступає після звернення звільненого працівника до суду та невиплати після пред`явлення вимоги роботодавцем всіх сум, які йому належать. Час затримки розрахунку при звільненні позивача починається з моменту коли відповідачеві стало відомо про вимогу позивача: отримання відповідачем копії позовної заяви або проведення судом судового засідання (за відсутності відомостей про дату отримання копії позовної заяви) до фактичної виплати заробітної плати. Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні за статтею 117 КЗпП України настає лише у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, передбачені у статті 116 КЗпП України. Тягар відсутності вини у вчиненні такого порушення покладається на роботодавця).
	* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80050331 '''Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 21 лютого 2019 року у справі № 225/4384/іб-ц'''] (~~Всі~~ суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу настає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність. Посилання заявника на те, що існує два варіанти стягнення на користь працівника середнього заробітку за час затримки розрахунку - по день проведення фактичного розрахунку або по день постановлення рішення суду, і законом не передбачено одночасне застосування обох вказаних варіантів (застосування одного варіанту виключає застосування іншого), є неспроможними, оскільки невиплата працівникові при звільненні всіх належних йому сум - це триваюче правопорушення, а тому працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку).		* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80050331 '''Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 21 лютого 2019 року у справі № 225/4384/іб-ц'''] (всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу настає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність. Посилання заявника на те, що існує два варіанти стягнення на користь працівника середнього заробітку за час затримки розрахунку - по день проведення фактичного розрахунку або по день постановлення рішення суду, і законом не передбачено одночасне застосування обох вказаних варіантів (застосування одного варіанту виключає застосування іншого), є неспроможними, оскільки невиплата працівникові при звільненні всіх належних йому сум - це триваюче правопорушення, а тому працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку).
	*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/103893132 '''Постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19'''] (<u>~~Щодо~~ розмежування спорів про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням працівника та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні: мають різну правову природу</u>. Середній заробіток за частиною другою статті 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах, а середній заробіток за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати). Аналогічна правова позиція міститься в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/62425737 '''Постанові Верховного Суду України від 26 жовтня 2016 року у справі № 362/7105/15-ц'''] та ~~Постановах~~ Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87527300 '''від 12 лютого 2020 року у справі № 620/3884/18'''], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84040906 '''від 05 вересня 2019 року у справі № 813/1247/17'''], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77506416 '''від 30 жовтня 2018 року у справі № 826/12721/17'''].		*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/103893132 '''Постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19'''] (щ<u>одо розмежування спорів про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням працівника та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні: мають різну правову природу</u>. Середній заробіток за частиною другою статті 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах, а середній заробіток за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати). Аналогічна правова позиція міститься в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/62425737 '''Постанові Верховного Суду України від 26 жовтня 2016 року у справі № 362/7105/15-ц'''] та постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87527300 '''від 12 лютого 2020 року у справі № 620/3884/18'''], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84040906 '''від 05 вересня 2019 року у справі № 813/1247/17'''], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77506416 '''від 30 жовтня 2018 року у справі № 826/12721/17'''].
	[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]		[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]

Kyiv4.kyiv в 09:13, 13 липня 2022

2022-07-13T09:13:02Z

Показати зміни

Olena.pushkar: /* Відповідальність роботодавця за затримка розрахунку при звільненні */

2022-07-12T15:09:50Z

Відповідальність роботодавця за затримка розрахунку при звільненні

Показати зміни

Olena.pushkar: /* Судова практика */

2022-07-12T14:57:05Z

Судова практика

Показати зміни