Перегляд вихідного коду сторінки Забезпечення безпеки потерпілих осіб від сексуального насильства пов’язаного з конфліктом

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3782-12#Text Закон України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у  кримінальному судочинстві»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0052-21#Text Наказ Служби безпеки України від 23 грудня 2020 року  № 383 «Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю»]

== Що таке заходи забезпечення безпеки потерпілих від СНПК? ==
Заходи забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні - це дії, які спрямовані на захист життя, житла, здоров’я та майна осіб для забезпечення безпечних умов здійснення правосуддя.

Можливість застосування таких заходів у кримінальних провадженнях передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n812:~:text=5)%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%20%2D%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B8%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%B5%2C%20%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D1%96%D0%B2%20%D1%87%D0%B8%20%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%96%D0%BC%E2%80%99%D1%97%2C%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%B0%3B пунктом 5 частини першої статті 56 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).]

Наразі українське законодавство не містить окремих правових механізмів, розроблених спеціально для забезпечення захисту потерпілих від сексуального насильства, пов’язане з конфліктом (СНПК).

На даний час, порядок забезпечення безпеки учасників/ць кримінального провадження врегульовані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5253 Кримінальним процесуальним кодексом України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3782-12#Text Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»].

== Чому застосування заходів безпеки є важливим у справах СНПК? ==
Кримінальні провадження щодо сексуального насильства, пов’язане з конфліктом, мають значний вплив на потерпілу особу, а також на її родину та близьких. У звʼязку з цим забезпечення безпеки потерпілих від цього виду злочину потребує особливої уваги, зважаючи на характер і обставини вчинення цього злочину.

Гарантування безпеки потерпілих осіб є важливою складовою ефективного досудового розслідування та судового розгляду таких справ. Вжиття відповідних заходів не лише сприяє дотриманню прав потерпілих, а й допомагає запобігти їхній ретравматизації, забезпечуючи право на повагу до особистого та сімейного життя.

Окрему роль відіграє збереження конфіденційності та запобігання розголошенню інформації про потерпілих та їхніх родичів, оскільки публічне розповсюдження такої інформації може створювати серйозні ризики для їхнього життя та здоров’я. Серед таких ризиків - стигматизація потерпілих у суспільстві, психологічний тиск, а також загроза безпеці родичів, які можуть перебувати на тимчасово окупованих територіях або в полоні.

Ефективне забезпечення безпеки потерпілих безпосередньо впливає на їхню готовність взаємодіяти з правоохоронними органами та повідомляти про факти сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом.

== Які заходи забезпечення безпеки потерпілих від СНПК існують? ==
У статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3782-12/ed20220520#n70 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у  кримінальному судочинстві»] передбачено такі заходи забезпечення безпеки:

а) особиста охорона, охорона житла і майна;

б) видача спеціальних засобів індивідуального захисту і сповіщення про небезпеку;

в) використання технічних засобів контролю і прослуховування телефонних та інших переговорів, візуальне спостереження;

г) заміна документів та зміна зовнішності;

д) зміна місця роботи або навчання;

е) переселення в інше місце проживання;

є) поміщення до дошкільної виховної установи або установи органів соціального захисту населення;

ж) забезпечення конфіденційності відомостей про особу;

з) закритий судовий розгляд.

Проте, цей перелік не є вичерпним.

У справах СНПК найчастіше використовуються такі заходи, як '''забезпечення конфіденційності відомостей про особу''' та '''закритий судовий розгляд'''. 

=== Забезпечення конфіденційності відомостей про особу ===
Під цим розуміють коригування інформації про потерпілу особу в офіційних документах (наприклад, зміна прізвища, адреси, контактних даних), щоб зменшити ризики для його безпеки та запобігти розголошенню особистої інформації.

Зокрема, нерозголошення відомостей про осіб, взятих під захист, може здійснюватися шляхом  обмеження відомостей про особу в матеріалах перевірки (заявах, поясненнях тощо), протоколах слідчих дій та інших матеріалах кримінального провадження. Одним із механізмів такого захисту є заміна прізвища, імені, по батькові в цих документах псевдонімами.

Така зміна даних про особу здійснюється за постановою органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, дізнавача, прокурора або за ухвалою слідчого судді, суду.

Звернутись із заявою про забезпечення конфіденційності відомостей про особу може потерпіла особа, або ж таке клопотання може направити адвокат/ка до прокурора/ки чи слідчого судді.

Оскільки найчастіше заходи забезпечення безпеки застосовуються на початку кримінального провадження, у процесуальних документах одразу вказуються змінені анкетні дані особи. 

Проте, якщо в документах (наприклад, у заяві про вчинення кримінального правопорушення, протоколі допиту, клопотаннях чи інших матеріалах кримінального провадження) вже були вжиті справжні анкетні дані, оригінали таких процесуальних документів вилучаються з матеріалів кримінального провадження та зберігаються в режимно-секретному відділі органу досудового розслідування разом із постановою або ухвалою про зміну даних.

Натомість до матеріалів справи долучаються аналогічні документи, у яких замість реальних персональних даних зазначені вигадані. Доступ до реальних анкетних даних мають тільки прокурор/ка, слідчий/а, адвокат/ка і суддя, які залучені до справи. 

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0052-21#n13:~:text=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D0%BA%20%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B7%20%D1%97%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8 пункту 4.1.6 наказу Служби безпеки України від 23 грудня 2020 р. № 383 «Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю»] інформація про особу, щодо якої вжито заходи щодо зміни персональних даних, захищаються грифом «цілком таємно».

=== Закритий судовий розгляд ===
Ще одним важливим заходом безпеки, що застосовується у справах про сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, є проведення закритого судового розгляду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n536 частина друга статті 27 КПК України]).

Слідчий суддя або суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини, якщо це необхідно для забезпечення безпеки учасників кримінального провадження.

Крім того, у випадках, коли цього потребують інтереси безпеки осіб, взятих під захист, за мотивованою ухвалою суду може проводитися закрите судове засідання.

З метою гарантування безпеки потерпілих від СНПК суд, як за власною ініціативою, так і за клопотанням сторін, може ухвалити рішення про проведення допиту в режимі відеоконференції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2161 до прикладу, стаття 232 КПК України]). При цьому трансляція може здійснюватися з іншого приміщення у спосіб, що унеможливлює ідентифікацію особи, яка дає показання. У разі необхідності особа, яка перебуває під захистом, може бути допитана з використанням технічних засобів зміни зовнішності та голосу, що унеможливлює її впізнання.

У закритому судовому засіданні можуть бути присутні лише сторони кримінального провадження та інші його учасники. Судове рішення за підсумками розгляду оголошується прилюдно, однак без розголошення інформації, що була предметом закритого засідання і потребує подальшого захисту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n536:~:text=%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5,%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. частина сьома статті 27 КПК України]).

За наявності підстав для скасування встановлених заходів забезпечення безпеки, орган, що проводить оперативно-розшукову діяльність, слідчий, дізнавач, прокурор, слідчий суддя або суд виносять вмотивовану постанову або ухвалу про їх скасування. 

Для того, щоб звільнити потерпілих від потреби вчиняти додаткові дії для проведення судового розгляду у закритому судовому засіданні в червні 2023 року зареєстрували [https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/41960 законопроєкт № 9351]. 

Законопроєкт передбачає, що заяви, клопотання та скарги в справах СНПК, розглядатимуться слідчим суддею, а сам судовий розгляд кримінальних проваджень цієї категорії проходитиме в закритому судовому засіданні. Відкритий розгляд можливий лише тоді, коли суд прийме таке рішення за письмовим клопотанням потерпілого про це.

У Пояснювальній записці до законопроєкту зазначають, що така ініціатива зумовлена тим, що потерпілі не завжди повною мірою усвідомлюють наслідки відкритого надання показань у суді, що згодом може призвести до розголосу справи в медіа та повторної травматизації як самих потерпілих, так і їхніх близьких. 

Саме тому, розгляд таких справ одразу в закритому судовому засіданні видається необхідним для забезпечення належного захисту потерпілих, адже це дозволяє створити більш безпечні умови для їхньої участі в судовому процесі.
{| class="wikitable"
|<center><span style="color:#0000EE">'''Консультацію створено за підтримки''' </span> [https://jurfem.com.ua/about-us-3/ '''''<span style="color:#0000EE">Громадської організації "Асоціація</span>''''' '''''<span style="color:#0000EE">жінок-юристок України "ЮрФем"</span>''''']  </center>
|}
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]