Порядок надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів
Нормативна база
- Закон України "Про охорону дитинства"
- Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"
- Закон України "Про дошкільну освіту"
- Постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 № 268 "Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів" (далі - Порядок).
- Постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам"
- Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року № 376
Загальна інформація
Дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, - дитина, яка внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту отримала поранення, контузію, каліцтво, зазнала фізичного, сексуального, психологічного насильства, була викрадена, депортована або примусово переміщена, залучалася до участі у військових формуваннях, незаконно утримувалася, у тому числі в полоні, дитина, батьки (один із батьків), опікун, піклувальник, інший законний представник якої зникли безвісти за особливих обставин або померли (загинули) внаслідок отриманих у результаті збройного конфлікту поранення, контузії або каліцтва на території України чи за кордоном, а також дитина, позбавлена батьківського піклування внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту (11 абзац статті 1 Закону України "Про охорону дитинства").
Депортація дитини — це переміщення дитини з території України до держави-агресора, держави-окупанта або третіх країн примусовими методами, без законних підстав та без усвідомленої згоди дитини і її законних представників (12 абзац статті 1 Закону України "Про охорону дитинства").
Примусове переміщення дитини — це переміщення дитини в межах тимчасово окупованих територій України державою-агресором або окупантом без правових підстав і без згоди дитини та її законних представників (13 абзац статті 1 Закону України "Про охорону дитинства").
Фізичне насильство — тілесні ушкодження, завдані дитині під час війни, що спричинили фізичний біль або порушення здоров’я (підпункт 1 пункту 2 Порядку).
Сексуальне насильство — будь-які дії сексуального характеру щодо дитини у зоні бойових дій, включаючи: оголення статевих органів, сексуальні акти в її присутності, розпусні дії з дитиною, втягнення в проституцію, виготовлення порнографії, інші посягання на статеву свободу чи недоторканність (підпункт 2 пункту 2 Порядку).
Психологічне насильство — моральні та емоційні травми, яких зазнала дитина через війну, переміщення, окупацію, втрату дому або загибель/зникнення батьків унаслідок воєнних дій (підпункт 3 пункту 2 Порядку).
Держава вживає всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, догляду за ними та возз’єднання їх із членами сім’ї, включаючи розшук, звільнення з незаконного утримання, у тому числі з полону, повернення на підконтрольну Україні територію депортованих, примусово переміщених дітей. У разі якщо вік особи не визначений і є підстави вважати, що ця особа є дитиною, їй надається захист, передбачений цією статтею, до встановлення віку (стаття 301 Закону України "Про охорону дитинства").
Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування першочергово проводять відселення дітей, які опинилися чи можуть опинитися у зоні воєнних дій чи збройних конфліктів, до безпечних районів. Відселення дітей проводиться разом з батьками, законними представниками або, за їхньою згодою, без супроводження чи з іншими особами.
У разі переміщення дітей, зарахованих або влаштованих на цілодобове перебування до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування, а також дітей, влаштованих у сім’ї патронатних вихователів, у тому числі за кордон з метою евакуації під час дії надзвичайного чи воєнного стану в Україні, їхніми законними представниками до моменту повернення в Україну або возз’єднання з родиною є:
- керівники відповідних закладів;
- уповноважені ними працівники;
- інші особи, призначені органом опіки та піклування або військовою/військово-цивільною адміністрацією за місцем розташування закладу — у випадках відсутності керівника або усунення його чи уповноваженої особи від виконання обов’язків;
- патронатні вихователі — щодо дітей, влаштованих до їхніх сімей.
Водночас повноваження таких законних представників не поширюються на вчинення правочинів від імені дитини, пов’язаних із її житловими та майновими правами, надання згоди на усиновлення або зміну громадянства.
Держава через свої центральні органи виконавчої влади здійснює заходи, спрямовані на:
- возз’єднання дитини з сім’єю;
- встановлення місцезнаходження членів сім’ї дитини;
- сприяє пошукам, що здійснюються членами сім’ї, громадськими, благодійними, волонтерськими, гуманітарними організаціями та фондами, що беруть участь у возз’єднанні сімей;
- створює умови для реабілітації у сфері охорони здоров’я, психологічної, педагогічної реабілітації та соціальної реінтеграції дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів.
Хто має право на отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів
Право на отримання статусу має дитина, а також особа, яка на час воєнних дій, збройних конфліктів, збройної агресії Російської Федерації не досягла 18 років (повноліття), і в результаті:
1) отримала поранення, контузію, каліцтво;
2) зазнала фізичного, сексуального насильства;
3) була викрадена або незаконно вивезена за межі України;
4) залучалася до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;
5) незаконно утримувалася, у тому числі в полоні;
6) зазнала психологічного насильства.
Наслідками воєнних дій і збройних конфліктів для дитини можуть бути одна, кілька або всі обставини. Під час надання дитині статусу заявником визначається обставина, яка мала найбільший негативний вплив на стан здоров’я та розвиток дитини (пункт 3 Порядку).
Куди звертатися
Статус надається органом опіки та піклування за місцем задекларованого або зареєстрованого проживання чи перебування дитини як внутрішньо переміщеної особи.
У разі відсутності такої реєстрації або якщо зареєстроване місце перебування дитини знаходиться на території, де ведуться (велися) бойові дії чи яка є тимчасово окупованою Російською Федерацією, статус може бути надано за місцем звернення або за місцем виявлення дитини органами місцевої влади чи органами місцевого самоврядування (пункт 5 Порядку та стаття 301 Закону України "Про охорону дитинства").
Хто може звернутись та перелік необхідних документів
Для надання статусу законний представник дитини а у разі переміщення дитини без батьків або осіб, які їх замінюють, для надання статусу її родичі (баба, дід, тітка, дядько, повнолітні брат чи сестра, вітчим, мачуха) або представник органу опіки подають до служби у справах дітей:
- заяву про надання статусу;
- згоду на обробку персональних даних;
- свідоцтво про народження дитини або інший документ, що посвідчує особу дитини;
- документ, що посвідчує особу заявника;
- документ, що підтверджує повноваження законного представника дитини (у разі коли дитина постійно проживає/перебуває у закладі охорони здоров’я, закладі освіти або іншому дитячому закладі, - документ, що підтверджує факт перебування дитини в такому закладі) або родинні стосунки між дитиною та заявником;
- довідку про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи (у разі наявності);
- паспорт громадянина України, виготовленого у формі книжечки (у разі наявності);
- паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорт для виїзду за кордон (у разі наявності);
- витягу з реєстру територіальної громади (у разі наявності).
Якщо немає відомостей про зареєстроване місце проживання/перебування дитини або відповідних документів, підтвердити проживання на території бойових дій чи тимчасово окупованій території можна за допомогою:
- документів про право власності дитини або батьків на рухоме або нерухоме майно;
- свідоцтва про базову загальну середню освіту;
- атестату про повну загальну середню освіту;
- документу про професійно-технічну освіту;
- документу про професійно-технічну освіту;
- табелю успішності, або учнівського квитка,
- медичних документів;
- свідоцтва про народження дитини;
- виписки з медичної картки дитини або консультаційного висновку спеціаліста, видані після медичного обстеження та лікування дитини в закладах охорони здоров’я та науково-дослідних установах (якщо дитина отримала поранення, контузію або каліцтво).
Якщо дитина зазнала психологічного насильства додатково подаються:
- висновок оцінки потреб сім’ї (особи) у соціальних послугах, підготовлений центром соціальних служб для сім’ї, дітей;
- копія посвідчення з написом "Посвідчення члена сім’ї загиблого";
- копія свідоцтва про смерть одного з батьків або обох та документ, що підтверджує їх загибель чи смерть внаслідок поранення, контузії або каліцтва у зоні проведення АТО чи бойових дій на території Донецької або Луганської областей.
Якщо дитина зазнала фізичного, сексуального насильства, була викрадена або незаконно вивезена за межі України, залучалась до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань або незаконно утримувалась, у тому числі в полоні також подаються копії:
- заяви про вчинення щодо дитини кримінального правопорушення або про залучення дитини до провадження як потерпілої;
- витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження за зазначеною заявою про вчинення злочину щодо дитини в зоні воєнних дій та збройних конфліктів;
- висновку експерта за результатами судової експертизи (за наявності), проведеної в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні, якою встановлено факти фізичного, сексуального насильства щодо дитини внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (пункт 6 Порядку).
Дитина, якій виповнилося 14 років, має право самостійно звернутися до служби у справах дітей та подати документи.
Якщо дитина, яка має право на отримання статусу, залишилася без батьківського піклування, а догляд за нею тимчасово здійснюється родичами або іншими особами (сусідами, знайомими) то документи готуються службою у справах дітей за місцем виявлення такої дитини.
Заява про надання статусу реєструється в журналі обліку таких заяв, що ведеться за формою, затвердженою Мінсоцполітики
Рішення про надання або відмову в наданні статусу та їх оскарження
Рішення про надання або відмову в наданні статусу приймається органом опіки та піклування протягом 30 календарних днів з дати реєстрації заяви про надання статусу (пункт 10 Порядку).
У рішенні має бути зазначено:
- прізвище, ім’я, по батькові;
- дата народження;
- серія та номер свідоцтва про народження/паспорта;
- адреса місця проживання/перебування дитини;
- обставини, за яких вона постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (за винятком сексуального насильства, яке позначається літерою "А");
- документи, що підтверджують такі обставини;
- дата і номер протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини.
Підставою для відмови у наданні статусу може бути відсутність одного з документів, зазначених у пункті 6 Порядку.
Інформація про дитину, якій надано статус, вноситься до банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів (пункт 11 Порядку).
Підставою для прийняття рішення органу опіки та піклування про скасування статусу є встановлення недостовірних відомостей у поданих документах або непідтвердження обставин, передбачених у підпунктах 1-5 пункту 3 Порядку, в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні за заявою про вчинення злочину щодо дитини або судового розгляду.
Рішення про відмову в надання статусу або його скасування може бути оскаржено в суді.
| Досягнення особою повноліття не є підставою для скасування статусу. |
Соціальний захист дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів
Діти які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів мають першочергове право влаштування до комунальних закладів дошкільної освіти для здобуття дошкільної освіти (пункт 2 статті 13 Закону України "Про дошкільну освіту") ;. та забезпечуються безкоштовним харчуванням у дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності (частина десята статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб").
Крім того, діти з числа дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, та зареєстровані в установленому порядку як внутрішньо переміщені особи мають право на всі гарантії та пільги, передбачені законодавством для таких осіб, зокрема:
- державна цільова підтримка для здобуття професійної (професійно-технічної) та вищої освіти у вигляді: повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів освітніх субвенцій державного та місцевих бюджетів; пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти; соціальної стипендії; безоплатного забезпечення підручниками; безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних закладах освіти; безоплатного проживання в гуртожитку;
- пільгове оздоровлення та відпочинок;
- забезпечення лікарськими засобами у випадках та порядку, визначених законодавством;
- надання необхідної медичної допомоги в державних та комунальних закладах охорони здоров’я;
- дітям грудного віку та дітям раннього віку забезпечення дитячим харчуванням;
- діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років і перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб, мають право зараховуватися на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і соціальний квартирний облік за місцем їх обліку як внутрішньо переміщених осіб;
- отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам;
- отримання соціальних послуг та соціального супроводження сімей тощо.
Правова позиція щодо умов для надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів : віднесення населеного пункту до територій, на яких здійснювалася антитерористична операція, без проведення воєнних дій чи збройних конфліктів, не є достатньою законною підставою чи умовою для надання дитині статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Постанова КАС ВС від 24 січня 2023 року у справі № 360/3668/18
Детальніше див.: Державна цільова підтримка дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи.
Див. також
- Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки
- Пільги та гарантії внутрішньо переміщеної особи
- Права та обов'язки внутрішньо переміщених осіб
- Медичне обслуговування внутрішньо переміщених осіб
