Соціальний захист бездомних осіб та безпритульних дітей

Нормативна база

• Закон України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей"
• Закон України "Про соціальні послуги"
• Закон України "Про охорону дитинства"
• Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"
• Наказ Міністерства соціальної політики від 12 серпня 2011 року № 312 "Про затвердження Порядку влаштування бездомних осіб похилого віку та інвалідів до стаціонарних соціально-медичних установ та інших закладів соціальної підтримки (догляду)"
• Наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету України у справах національностей та релігій, Державного департаменту України з питань виконання покарань від 19 лютого 2009 року № 70/411/101/65/19/32 "Про затвердження Порядку взаємодії суб'єктів, що надають соціальні послуги бездомним особам" (далі - Порядок)
• Наказ Міністерства соціальної політики України від 19 квітня 2011 року № 135 "Про затвердження Типового положення про центр обліку бездомних осіб"( далі – Типове положення)

Правовий статус бездомних осіб

♦ Бездомність - соціальне становище людини, зумовлене відсутністю в неї будь-якого житла, призначеного та придатного для проживання (стаття 2 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей").
До бездомних осіб належать безпритульні особи та особи, які мають притулок:
♦ безпритульна особа - повнолітня особа, яка проживає на вулиці, в парках, підвалах, під'їздах будинків, на горищах, об'єктах незавершеного будівництва, в інших місцях, непризначених та непридатних для проживання, у тому числі жилих приміщеннях, що перебувають в аварійному стані;
♦ безпритульні діти - діти, які були покинуті батьками, самі залишили сім'ю або дитячі заклади, де вони виховувалися, і не мають певного місця проживання.

Куди звернутися

Облік бездомних осіб ведеться за місцем їх проживання або місцем перебування у центрах обліку бездомних осіб (далі - центр) (дітей - службами у справах дітей місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування) на підставі особистого звернення або їх виявлення. Як правило, інформація щодо місцезнаходження таких центрів розміщується на офіційних веб-сайтах місцевих органів влади (наприклад, надання послуг бездомним особам у м.Київ).
Облік безпритульних дітей ведеться відповідно до законів України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" і "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування".

Облік бездомних осіб

Облік бездомних осіб здійснює заклад соціального захисту, утворений для виявлення та ведення обліку осіб, які перебувають у соціальному становищі бездомності - центр обліку бездомних осіб.

У разі необхідності уповноважена особа надає допомогу бездомній особі у підготовці передбачених законодавством документів для поновлення документів, що посвідчують особу, та реєстрація місця проживання/місця перебування за адресою центру обліку або іншого закладу для бездомних осіб (підрозділ 2.2 Порядку).

Центр надає послуги на підставі письмової заяви бездомним особам (далі - клієнт), які досягай 18-річного віку, у тому числі бездомним особам з дітьми, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах проживають та/або перебувають на території України (розділ ІІІ Типового положення).
На кожну бездомну особу в центрі оформлюється облікова картка клієнта та посвідчення про взяття на облік (дійсне протягом строку перебування на обліку) за встановленою формою (наказ Міністерства соціальної політики України від 28 грудня 2011 року № 574 "Про деякі питання діяльності центру обліку бездомних осіб"). За наявності посвідчення бездомна особа може звернутися до уповноважених органів для поновлення документів, що посвідчують особу, та реєстрації місця проживання/місця перебування за адресою центру обліку або іншого закладу для бездомних осіб (дод. див. консультацію "Порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України").
Підстави зняття з обліку бездомної особи:

• відсутності протягом 6 місяців інформації про неї (не з'являється до центру обліку, і тому відсутні відомості щодо бездомної особи) автоматично, про що бездомна особа попереджається при взятті на облік під розписку;
• надання нею недостовірної інформації щодо наявності у неї житла та іншої інформації, спрямованої на розв'язання її життєвих проблем;
• подання особою або її законним представником заяви про зняття з обліку;
• припинення підстав для проживання або перебування у закладі для бездомних осіб, центрі соціальної адаптації звільнених осіб;
• припинення підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства у зв'язку із закінченням строку дії посвідки на тимчасове проживання або отриманням копії рішення про скасування територіальним підрозділом/органом ДМС посвідки на тимчасове проживання чи посвідки на постійне проживання в Україні, про що центр обліку інформує територіальний орган/підрозділ ДМС, на території обслуговування якого зареєстровано місце проживання особи (пункт 2.2.5. підрозділу 2.2 Порядку).

Заклади соціального захисту для бездомних осіб і безпритульних дітей

Закладами соціального захисту для бездомних осіб є:

• будинок нічного перебування - заклад соціального захисту для ночівлі (розміщення на ніч) бездомних осіб, прийом до якого не потребує попереднього медичного обстеження;
• центр реінтеграції бездомних осіб - заклад соціального захисту, діяльність якого спрямована на поступове повернення бездомної особи до самостійного повноцінного життя шляхом надання їй комплексу соціальних послуг з урахуванням індивідуальних потреб;
• соціальний готель - приймаються бездомні особи, які працюють або мають інше постійне легальне джерело доходу, недостатнє для оренди (наймання), купівлі житла;
• інші заклади, що надають послуги бездомним особам.
  

Закладами соціального захисту для безпритульних дітей є:

• притулок для дітей служби у справах дітей - створений для тимчасового перебування в ньому дітей віком від 3 до 18 років;
• центр соціально-психологічної реабілітації дітей - створюється для тривалого (стаціонарного) або денного перебування дітей віком від 3 до 18 років, які опинилися у складних життєвих обставинах, надання їм комплексної

соціальної, психологічної, педагогічної, медичної, правової та інших видів допомоги;

• соціально-реабілітаційний центр (дитяче містечко) - для проживання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, безпритульних дітей віком від 3 до 18 років, надання їм комплексної соціальної, психологічної, педагогічної, медичної, правової та інших видів допомоги і подальшого влаштування дітей (статті 19- 22 Закон України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей").

Медична допомога, обслуговування, обстеження бездомних осіб

Заклад для бездомних осіб надає бездомній особі направлення на медичне обстеження, у тому числі на рентгенівське обстеження органів грудної порожнини, до закладу охорони здоров'я за місцем територіального розташування.

У закладі для бездомних осіб (за винятком центру обліку) здійснюються:

• первинний огляд клієнта;
• санітарна обробка клієнта;
• дезінфекція усіх речей клієнта (за наявності дезкамери);
• надання першої медичної допомоги (за необхідності);
• виклик бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги (у разі різкого погіршення стану здоров'я бездомної особи або виникнення гострого стану в клієнта);
• інформування територіальної установи/закладу державної санітарно-епідеміологічної служби про випадки педикульозу та інфекційних хвороб;
• надання послуг щодо добровільного консультування і тестування на ВІЛ з дотриманням принципів конфіденційності.

Заклад охорони здоров'я за результатами обстеження видає клієнту довідку про стан здоров'я з обов'язковими результатами рентгенівського обстеження органів грудної порожнини та, у разі згоди клієнта, результатом тесту на ВІЛ-інфекцію, дані лабораторних досліджень, консультаційні записи лікарів.

У разі проведення лікування клієнта заклад охорони здоров'я надає йому виписку з медичної карти амбулаторного хворого чи з медичної карти стаціонарного хворого, процедурні листи тощо.

Вищезазначені довідки зберігаються в особовій справі клієнта, що заводиться на кожного клієнта у закладі для бездомних осіб.

У разі виявлення у бездомної особи захворювань заклад для бездомних осіб сприяє (за необхідності в супроводі соціального працівника цього закладу) направленню його на лікування, у тому числі примусове; проведенню (продовженню) лікування клієнта у закладі охорони здоров'я (підрозділ 2.3. Порядку).

Встановлення групи інвалідності

Лікувально-профілактичні заклади за територіальним розташуванням направляють до МСЕК клієнтів закладів для бездомних осіб (після проведення медичного обстеження за направленням даного закладу) та бездомних осіб, які перебувають на лікуванні у закладах охорони здоров'я і потребують встановлення інвалідності.

Якщо хворий клієнт закладу для бездомних осіб або бездомна особа, який перебуває на лікуванні у стаціонарі, за станом здоров'я згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу не може з'явитися до МСЕК, огляд проводиться за місцем його перебування (у закладі для бездомних осіб або у стаціонарі).

Після встановлення інвалідності соціальний працівник закладу для бездомних осіб, на бажання клієнта та у разі наявності висновку МСЕК щодо потреби у постійному сторонньому догляді, звертається до територіального органу соціального захисту населення щодо влаштування особи з інвалідністю I та II груп до будинку-інтернату відповідного профілю або щодо подальшої реінтеграції інваліда III групи та надає необхідну допомогу в оформленні відповідних документів (підрозділ 2.4. Порядку).

Працевлаштування бездомних осіб

Бездомна особа або клієнт закладу для бездомних осіб, який є особою з інвалідністю, направляється до центру професійної реабілітації на загальних підставах.

Заклад для бездомних осіб:

• направляє клієнта до управлінь Державної служби зайнятості для здійснення підбору роботи, проведення професійної орієнтації з метою вибору виду професійної діяльності;
• здійснює протягом двох тижнів соціальний супровід клієнта (за потреби) на підприємстві, в установі, організації, за місцем роботи з метою адаптації клієнта до нових умов;
• надає (щокварталу до 15 числа місяця, наступного за звітним) інформацію управлінням Державної служби зайнятості про непрацюючих клієнтів з метою вирішення питання щодо їх працевлаштування, залучення до громадських та інших робіт тимчасового характеру (підрозділ 2.5. Порядку).