Продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців
Нормативна база
- Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"
- Постанова Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178 "Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно"
- Наказ Міністра оборони України від 09 грудня 2002 року № 402 "Про затвердження Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час"
- Наказ Міністерства оборони України від 09 лютого 2016 року № 62 "Про затвердження Інструкції з організації продовольчого забезпечення Збройних Сил України та годування штатних тварин військових частин Збройних Сил України шляхом залучення суб’єктів господарювання"
- Наказ Міністерства оборони України від 29 квітня 2016 року № 232 "Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту"
Продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців
Стаття 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» гарантує військовослужбовцям, а також у передбачених законом випадках резервістам і військовозобов'язаним, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, право на комплексне матеріальне забезпечення. Воно включає продовольче, речове, медичне, психологічне та соціальне забезпечення, а також окремі гарантії під час переїзду до нового місця проходження військової служби та службових відряджень. Порядок, норми та строки надання цих видів забезпечення визначаються Кабінетом Міністрів України та іншими уповноваженими державними органами відповідно до їх компетенції.
До такого забезпечення належать:
- продовольче забезпечення – забезпечення харчуванням відповідно до норм і в строки, визначені Кабінетом Міністрів України;
- речове забезпечення – забезпечення військовою формою, взуттям, спорядженням та іншим речовим майном за встановленими нормами;
- грошова компенсація вартості неотриманого речового майна – у випадках і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України;
- медичне, психологічне та соціальне забезпечення, яке здійснюється з урахуванням потреб жінок і чоловіків.
Які виплати передбачені при переїзді до нового місця служби?
Якщо військовослужбовець переїжджає до нового місця проходження військової служби в інший населений пункт у зв'язку з призначенням на посаду, зарахуванням до військового навчального закладу (зі строком навчання не менше шести місяців) або передислокацією військової частини, закон гарантує йому додаткові виплати.
Зокрема, військовослужбовцю виплачуються:
- підйомна допомога у розмірі місячного грошового забезпечення;
- 50 % місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї, який переїжджає разом із ним;
- добові за кожний день перебування в дорозі військовослужбовця та членів його сім'ї.
Відрядження військовослужбовців
Під час службових відряджень в Україні або за її межами військовослужбовці мають право на:
- відшкодування документально підтверджених витрат;
- виплату добових;
- відшкодування інших витрат, пов'язаних із відрядженням, у порядку, визначеному Міністерством оборони України за погодженням з Міністерством фінансів України.
Хто визначає порядок забезпечення?
Порядок, норми та строки продовольчого забезпечення визначаються Кабінетом Міністрів України. Норми речового забезпечення затверджуються Міністерством оборони України та іншими державними органами, які мають у своєму підпорядкуванні відповідні військові формування або правоохоронні органи.
Організація речового забезпечення військовослужбовців ЗСУ в мирний та особливий період
Основним завданням речового забезпечення є задоволення потреб військовослужбовців Збройних Сил України в обмундируванні, взутті, натільній і теплій білизні, теплих і постільних речах, спорядженні, спеціальному одязі, спеціальному одязі та спорядженні для виконання спеціальних завдань, предметах індивідуального захисту, тканинах, нагрудних та нарукавних знаках і знаках розрізнення, санітарно-господарському майні, спортивному інвентарі та лазне-пральному обслуговуванні, що сприяють успішному веденню військами бойових дій та виконанню інших завдань, як у мирний час, так і в особливий період.
Речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил включає:
- забезпечення обмундируванням, одягом, взуттям, засобами захисту, знаками, фурнітурою, господарським, спортивним, санітарним майном, канцелярією, технічними засобами та ін.;
- створення та утримання запасів речового майна;
- лазне-пральне обслуговування військовослужбовців військових частин і забезпечення мийними засобами;
- організацію та проведення ремонту речового майна, технічних засобів речової служби, хімічного чищення обмундирування та спеціального одягу;
- фінансове планування та фінансування, складання та подання встановленої звітності за статтями кошторису Міністерства оборони України на речове забезпечення;
- організацію та ведення обліку і звітності з речової служби;
- організацію контролю за витратами матеріальних засобів і бюджетних асигнувань, передбачених на речове забезпечення.
Речове майно за цільовим призначенням поділяється на майно поточного забезпечення, майно фонду зборів і майно непорушних запасів, а за використанням - на майно особистого користування та інвентарне майно.
Порядок здійснення грошової компенсації вартості за неотримане речове майно
Порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Момент виникнення права на отримання предметів речового майна
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі:
- звільнення з військової служби;
- загибелі (смерті) військовослужбовця,
- переведення військовослужбовця до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв’язку, правоохоронних органів спеціального призначення і державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями для подальшого проходження військової служби з виключенням із списків особового складу військової частини.
Суб’єкти права на отримання грошової компенсації
Право на виплати за неотримане речове майно мають військовослужбовці:
- Збройних Сил;
- Національної гвардії;
- Служби безпеки України;
- Служби зовнішньої розвідки;
- Держприкордонслужби;
- Держспецтрансслужби;
- Держспецзв’язку;
- Управління державної охорони.
Виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.
Дія Порядку не поширюється на:
- військовослужбовців строкової військової служби;
- курсантів вищих військових навчальних закладів;
- курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.
Підстава для отримання компенсації військовослужбовцями
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв’язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком до Порядку.
Розмір грошової компенсації
Виплата грошової компенсації здійснюється в межах бюджетних призначень на закупівлю речового майна, передбачених Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецзв’язку, Головному управлінню розвідки Міноборони та Управлінню державної охорони на відповідний рік.
Право членів сім’ї військовослужбовця на компенсацію
У разі загибелі (смерті) військовослужбовця грошова компенсація виплачується рівними частками членам його сім’ї та утриманцям.
Члени сім’ї та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця подають за місцем його військової служби заяву про отримання грошової компенсації.
Грошова компенсація членам сім’ї та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця виплачується у разі, коли заява надійшла протягом трьох років з дня загибелі (смерті) або з дня набрання законної сили рішенням суду про оголошення його померлим.
Члени сім’ї загиблого (померлого) військовослужбовця визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Судова практика Верховного Суду
Верховний Суд у постанові від 18.06.2026 у справі №560/17635/24 дійшов висновку, що:
- право на грошову компенсацію за неотримане речове майно виникає у разі настання строку його видачі відповідно до норм забезпечення та фактичного невидавання такого майна;
- пункт 29 розділу V Інструкції №232 має організаційний характер і спрямований на забезпечення обліку речового майна у військовій частині, однак не обмежує та не скасовує право військовослужбовця на грошову компенсацію;
- положення підзаконних нормативних актів не можуть звужувати обсяг прав, визначених Законом України №2011-XII та постановою КМУ №178;
- ненадання речового майна під час звільнення не позбавляє військовослужбовця права на отримання грошової компенсації.
Таким чином, судова практика підтверджує, що мобілізовані військовослужбовці не можуть бути позбавлені права на компенсацію за неотримане речове майно лише на підставі положень Інструкції №232.
Водночас Верховний Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції, зазначивши, що судами не було встановлено всіх фактичних обставин, необхідних для правильного вирішення спору, зокрема щодо переліку неотриманого речового майна та розміру належної компенсації.
