Припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати
Нормативна база
- Сімейний кодекс України
- Цивільний процесуальний кодекс України
- Закон України "Про виконавче провадження"
- Постанова Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»
Перелік підстав звільнення батьків від обов’язку утримувати дитину
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України , батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Після досягнення дитиною 18 років обов'язок зі сплати аліментів припиняється, якщо інше не передбачено законом або рішенням суду. Разом із тим, якщо повнолітня дитина продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги, а батьки мають можливість її надавати, вони можуть бути зобов'язані утримувати таку дитину до досягнення нею 23 років (статті 199–201 Сімейного кодексу України). Файл:ПЗ про припинення від сплати аліментів та звільнення від сплати аліментів зразок.docЗверніть увагу, батьки можуть бути звільненні від обов’язку утримувати дитину тільки за рішенням суду.
Значний дохід дитини.
Згідно зі статтею 188 Сімейного кодексу України , суд може звільнити батьків від обов'язку утримувати дитину, якщо дохід дитини значно перевищує дохід кожного з них і повністю забезпечує її потреби. У разі зменшення доходу дитини або якщо він перестає забезпечувати її потреби, особа, з якою проживає дитина, має право повторно звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.
Звільнення від сплати аліментів за договором.
Відповідно до статті 189 Сімейного кодексу України, батьки можуть укласти договір про сплату аліментів. Обов'язок зі сплати аліментів припиняється, якщо:
- закінчився строк дії договору;
- настали інші підстави, визначені самим договором;
- договір припинено або розірвано у встановленому законом порядку;
- померла одна із сторін.
Звільнення від сплати заборгованості за аліментами.
Відповідно до статті 197 Сімейного кодексу України , суд може повністю або частково звільнити платника від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з тяжкою хворобою, іншою обставиною, що має істотне значення, або з інших підстав, передбачених законом. При цьому припинення стягнення аліментів на майбутнє саме по собі не звільняє особу від обов'язку сплатити вже утворену заборгованість.
Підстави припинення стягнення аліментів
Якщо аліменти стягувалися на підставі рішення суду, підставами для припинення їх стягнення можуть бути:
| Підстава припинення стягнення аліментів | Норма законодавства |
| Досягнення дитиною повноліття (крім випадків, передбачених статтями 199–201 Сімейного кодексу України ) | Стаття 180 Сімейного кодексу України – обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Якщо право на утримання після 18 років не виникло (статті 199–201 Сімейного кодексу України ), стягнення аліментів припиняється. |
| Закінчення або припинення навчання повнолітньої дитини | Частина 2 статті 199 Сімейного кодексу України – право повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, на утримання до досягнення 23 років за умови навчання. При припиненні або закінченні навчання право на аліменти припиняється. |
| Проживання дитини разом із платником аліментів або перебування її на його повному утриманні | Стаття 273 Сімейного кодексу Українипередбачає право платника аліментів звернутися до суду з позовом про звільнення від сплати аліментів або зміну їх розміру у разі зміни сімейного чи матеріального стану. Також застосовується стаття 192 Сімейного кодексу України (зміна розміру аліментів у зв'язку зі зміною обставин). Верховний Суд у своїй практиці виходить з того, що фактичне проживання дитини з платником є підставою для припинення подальшого стягнення аліментів за рішенням суду. |
| Усиновлення дитини іншою особою | Стаття 232 Сімейного кодексу України – з моменту усиновлення припиняються особисті немайнові та майнові права й обов'язки між біологічними батьками та дитиною (крім випадків, прямо передбачених законом), а отже припиняється і обов'язок зі сплати аліментів. |
| Відновлення працездатності або припинення потреби в матеріальній допомозі особи, яка отримує аліменти | Стаття 82 Сімейного кодексу України – право одного з подружжя на утримання припиняється у разі поновлення працездатності або відпадіння потреби у матеріальній допомозі. Аналогічні положення містяться щодо інших видів утримання (глави 9 та 16 Сімейного кодексу України). |
| Смерть платника аліментів або особи, на користь якої вони стягувалися | Стаття 608 Цивільного кодексу України – зобов'язання припиняється смертю боржника або кредитора, якщо воно нерозривно пов'язане з їхньою особою. Аліментні зобов'язання є особистими. |
| Виключення відомостей про особу як батька (матір) з актового запису про народження дитини | Стаття 140 Сімейного кодексу України – у разі виключення відомостей про особу як батька (матір) припиняються права та обов'язки, що ґрунтувалися на походженні дитини від цієї особи, у тому числі обов'язок щодо її утримання.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.07.2021 у справі № 477/1165/20, виключення відомостей про особу як батька з актового запису про народження дитини свідчить про відсутність у неї обов'язку щодо утримання дитини з моменту виникнення відповідних правовідносин. Така обставина є істотною у розумінні статті 197 Сімейного кодексу України та може бути підставою для звільнення особи від сплати заборгованості за аліментами за рішенням суду. |
У кожному випадку питання про припинення стягнення аліментів вирішується судом, якщо інше не передбачено законом.
Припинення права на аліменти на дитину у зв’язку з набуттям права власності на майно
Відповідно до статті 190 Сімейного кодексу України, батьки дитини мають право укласти між собою договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.
Дитина може брати участь в укладенні договору, якщо вона досягла 14 років. Договір про припинення права на аліменти посвідчується нотаріально та підлягає державній реєстрації. Набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно. У разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дитина, зобов'язується самостійно утримувати її.
Згідно з частиною 3 статті 190 Сімейного кодексу України, укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов'язку брати участь у додаткових витратах на дитину.
Майно, набуте дитиною за таким договором, не може бути предметом звернення стягнення та може бути відчужене до досягнення дитиною повноліття лише з дозволу органу опіки та піклування.
Відповідно до частини 7 статті 190 Сімейного кодексу України, за позовом відчужувача нерухомого майна договір може бути розірваний у разі невиконання тим із батьків, з ким проживає дитина, обов'язку по її утриманню.
Кому належатиме нерухоме майно.
Набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або ж дитина і той з батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності. Розмір часток визначається умовами договору. Той із батьків, з ким проживає дитина, після укладення договору самостійно забезпечує її належне утримання.
Судова практика
Під час вирішення спорів щодо припинення стягнення аліментів або звільнення від їх сплати суд враховує принцип найкращих інтересів дитини, закріплений у Конвенції про права дитини, Сімейному кодексі України та практиці Верховного Суду.
