Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді

Матеріал з WikiLegalAid
Це остання версія цієї сторінки; у неї немає затверджених версій.

Нормативна база

Хто має право звертатися з дисциплінарною скаргою щодо судді

Право на звернення із скаргою щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників. (частина 1 статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Підстави дисциплінарної відповідальності судді

Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:

  • умисне або внаслідок недбалості:
    • а) незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду;
    • б) незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору;
    • в) порушення засад гласності і відкритості судового процесу;
    • г) порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
    • ґ) незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу;
    • д) порушення правил щодо відводу (самовідводу);
  • безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень;
  • допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;
  • умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків;
  • розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;
  • неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством спосіб, упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок;
  • неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Ради суддів України про реальний чи потенційний конфлікт інтересів судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом);
  • втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями;
  • неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції;
  • зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством;
  • використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку;
  • допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердження суддею законності джерела походження майна;
  • ненадання інформації або надання завідомо недостовірної інформації на законну вимогу члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та/або члена Вищої ради правосуддя, у тому числі недодержання встановлених законом строків надання інформації;
  • непроходження курсу підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України відповідно до направлення, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, або непроходження подальшого кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, або непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами цього кваліфікаційного оцінювання;
  • непроходження суддею початкової підготовки, передбаченої статтею 89 цього Закону;
  • визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом;
  • неподання або несвоєчасне подання декларації родинних зв’язків суддею в порядку, визначеному цим Законом;
  • подання у декларації родинних зв’язків судді завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей;
  • неподання або несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею в порядку, визначеному цим Законом;
  • декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді ( частина 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків ( частина 2 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»)

Досудовий порядок

Куди звертатися

Дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Закон України "Про вищу раду правосуддя", з урахуванням вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Дисциплінарна скарга подається до Вищої ради правосуддя у письмовій (паперовій або електронній) формі та повинна містити відомості, передбачені частиною другою статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Дисциплінарна скарга може подаватися в електронній формі на офіційну електронну адресу Вищої ради правосуддя або через модуль «Електронний кабінет» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи за умови її підписання кваліфікованим електронним підписом (пункт 13.3 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (у редакції рішення Вищої ради правосуддя від 21 листопада 2023 року № 1068/0/15-23)).

Поштова адреса: вул. Студентська, 12-а, м. Київ, Україна, 04050

Вхід до Електронного суду: https://id.court.gov.ua

Офіційна електронна адреса Вищої ради правосуддя: [email protected]

Перелік необхідних документів

Дисциплінарна скарга подається у письмовій формі та повинна містити такі відомості:

  1. прізвище, ім’я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку;
  2. прізвище, ім’я, по батькові та посада судді (суддів), щодо якого (яких) подано скаргу;
  3. конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді;
  4. посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.

Адвокат зобов’язаний перевірити факти, що можуть тягнути за собою дисциплінарну відповідальність судді, до подання відповідної дисциплінарної скарги (абзац другий частини першої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Не допускається зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження, у тому числі ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав, використання такого права, як засобу тиску на суддю у зв’язку зі здійсненням ним правосуддя (частина четверта статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

За подання адвокатом завідомо безпідставної дисциплінарної скарги такий адвокат може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності згідно із законом (частина п’ята статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями (частина шоста статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Строк розгляду скарги

Дисциплінарна палата розглядає дисциплінарну справу протягом дев’яноста днів з дня її відкриття. Цей строк може бути продовжений Дисциплінарною палатою не більше ніж на тридцять днів у виключних випадках, у разі потреби додаткової перевірки обставин та/або матеріалів дисциплінарної справи. (частина 13 статті 49 Закону України "Про вищу раду правосуддя").

Оскарження рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі

За результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді. Рішення у дисциплінарній справі ухвалюється простою більшістю голосів. Скарга на рішення Дисциплінарної палати може бути подана виключно до Вищої ради правосуддя. Право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення та Скаржник за наявності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження. Скарга на рішення Дисциплінарної палати має бути подана не пізніше десяти днів з дня його ухвалення. Вища рада правосуддя може поновити строк для оскарження рішення Дисциплінарної палати, якщо визнає, що він був пропущений з поважних причин (частини 1, 2, 3 статті 51 Закону України "Про вищу раду правосуддя").

Скарга на рішення Дисциплінарної палати залишається без розгляду і повертається особі, яка її подала, якщо:

  1. скарга не підписана чи не містить прізвища, імені, по батькові особи, яка подала скаргу;
  2. скарга подана скаржником за відсутності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження;
  3. скарга не містить відомостей про місце проживання (місце перебування, місцезнаходження) особи, яка подала скаргу (якщо скарга подана скаржником);
  4. скарга містить виражені у непристойній формі висловлювання або висловлювання, що принижують честь і гідність будь-якої особи;
  5. скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, і Вищою радою правосуддя такий строк не поновлено (частини 6 статті 51 Закону України "Про вищу раду правосуддя").

Строк розгляду скарги на рішення

Вища рада правосуддя розглядає скарги на рішення Дисциплінарної палати не пізніше тридцяти днів із дня їх надходження (частина 7 статті 51 Закону України "Про вищу раду правосуддя").

Судовий порядок

Право на оскарження до суду рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, має суддя, щодо якого було ухвалено відповідне рішення, та скаржник, якщо рішення Вищої ради правосуддя ухвалене за його скаргою (частина 2 статті 52 Закону України "Про вищу раду правосуддя").

Рішення Вищої ради правосуддя, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:

  1. склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;
  2. рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої ради правосуддя, які брали участь у його ухваленні;
  3. суддя не був належним чином повідомлений про засідання Вищої ради правосуддя - якщо було ухвалено будь-яке з рішень, визначених пунктами 2-5 частини десятої статті 51 Закону України “Про Вищу раду правосуддя”;
  4. рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків.

У випадку скасування судом рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, Вища рада правосуддя розглядає відповідну дисциплінарну справу повторно. Повторний розгляд справи здійснюється Вищою радою правосуддя у пленарному складі у порядку, визначеному статтею 49 Закону України "Про вищу раду правосуддя".

Файл:Зразок скарги щодо дисциплінарного проступку судді (суддів) (дисциплінарна скарга).doc

Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Право_на_звернення_зі_скаргою_(заявою)_щодо_поведінки_судді&oldid=52752