Порядок реєстрації місця проживання малолітньої дитини без згоди одного з батьків

Матеріал з WikiLegalAid
Це остання версія цієї сторінки; у неї немає затверджених версій.

Нормативна база

Загальні положення

Відповідно до статей 7 та 155 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Визначення місця проживання дитини
Вік дитини Як визначається місце проживання дитини Сімейний кодекс України Цивільний Кодекс України Спір між матір'ю та батьком щодо місця проживання малолітньої дитини
до 10 років визначається за згодою батьків* "Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків" (ч.1 ст. 160 СКУ) "Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків* ..." (ч.4 ст. 29 ЦКУ) "Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом (шляхом подачі позову про визначення місця проживання дитини)" (ч. 1 ст. 161 СКУ)
від 10 до 14 років визначається за спільною згодою батьків* та самої дитини "Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини" (ч.2 ст.160 СКУ) "Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків*..., якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна." ( ч.3 ст. 29 ЦКУ) "У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом." ( ч.3 ст. 29 ЦКУ)
від 14 до 18 років дитині дається вибір з ким з батьків* проживати "Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою" (ч.3 ст.160 СКУ) "Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом."( ч.2 ст. 29 ЦКУ) "Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право на вільне самостійне пересування по території України і на вибір місця перебування" та з 16 років виїхати за межі України ( ч.2 та ч.3 ст. 313 ЦКУ) В віці від 14 років дитина стає суб'єктом переговорів між батьками щодо визначення місця проживання.

* усиновлювачами або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Куди звернутись

Реєстрація місця проживання (перебування), особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради (у тому числі через ЦНАП) (пункт 3 Порядку).

Орган реєстрації - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, який на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради, забезпечує формування та ведення реєстру територіальної громади, облік задекларованого місця проживання/зміну місця проживання особи (пункт 7 частини 1 статті 2 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні").

Детальніше див.: Порядок реєстрації місця проживання/перебування, у тому числі новонародженої дитини

Підстави для реєстрації

Реєстрація місця проживання (перебування) особи віком до 14 років здійснюється одним з її батьків або інших законних представників (пункт 33 Порядку).

Для реєстрації місця проживання дитини віком до 14 років потрібно подати:

  1. заяву за формою згідно з додатком 2;
  2. паспортний документ особи або довідку про звернення за захистом в Україні (для осіб, які реєструють місце перебування);
  3. свідоцтво про народження (для дітей віком до 14 років), крім іноземців та осіб без громадянства, або документ про реєстрацію народження, виданий компетентним органом іноземної держави і легалізований у встановленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України;
  4. довідку про реєстрацію особи громадянином України (у разі здійснення вперше реєстрації місця проживання дитини віком до 14 років, у свідоцтві про народження якої зазначено, що батьки або один із батьків є іноземцем чи особою без громадянства);
  5. рішення суду або органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини;
  6. документи, що підтверджують: право на проживання (перебування) в житлі, зокрема свідоцтво про право власності, договір оренди (найму, піднайму) житлового приміщення державної або комунальної форми власності, укладений на підставі ордера, договір оренди (найму, піднайму) житлового приміщення приватної форми власності, договір найму житла у гуртожитку, рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші підтверджуючі документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за згодою власника (співвласників) житла, наймача та членів його сім’ї, уповноваженої особи житла (зазначені документи та згода не вимагаються під час реєстрації місця проживання (перебування) малолітніх та неповнолітніх дітей за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або законних представників (представників), або одного з них; право на перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, іншого надавача соціальних послуг з проживанням (довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, іншого надавача соціальних послуг з проживанням за формою згідно з додатком 4, копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджується Мінсоцполітики (для осіб, які перебувають на обліку у таких установах або закладах);
  7. відомості або документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (не подається у разі здійснення реєстрації місця перебування);
  8. військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Іноземці, особи без громадянства, які для реєстрації місця проживання подали посвідку на постійне проживання або посвідку на тимчасове проживання, додатково подають паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, або рішення про визнання особою без громадянства, видане ДМС, та засвідчений в установленому законодавством порядку переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними.

У разі перебування житла в іпотеці, довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов’язань для реєстрації місця проживання особи додатково подається письмова згода відповідного іпотекодержателя або довірчого власника.

Вартість послуги

За декларування місця проживання, реєстрацію місця проживання, зняття із задекларованого місця проживання, зареєстрованого місця проживання справляється адміністративний збір у розмірі:

Як отримати рішення органу опіки та піклування

Для розв’язання спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини один із батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини:

  • заяву,
  • копію паспорта,
  • довідку з місця реєстрації (проживання),
  • копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності),
  • копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

Працівник служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини:

  • проводить бесіду з батьками та відвідує дитину за місцем проживання, про що складає акт обстеження умов проживання за формою згідно з додатком 9, а також звертається до соціального закладу та/або фахівця із соціальної роботи для забезпечення проведення оцінки потреб сім’ї з метою встановлення спроможності матері, батька виконувати обов’язки з виховання дитини та догляду за нею.
  • після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення (пункт 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини).

У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування) стосовно проведення обстеження його житлово-побутових умов і складення акта обстеження умов проживання. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.

Під час розгляду питання про визначення місця проживання дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров’я дитини, факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини або за її присутності та інші вагомі обставини. 

Важливо! Місце проживання дитини не може бути визначене з тим із батьків, який не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або вживає наркотичні засоби, своєю поведінкою може зашкодити здоров'ю та розвитку дитини. Якщо встановлено, що жоден з батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, служба у справах дітей подає клопотання голові районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради про позбавлення таких батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав.

Районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради приймає рішення/розпорядження про затвердження висновку служби у справах дітей про підтвердження місця проживання дитини (пункт 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № від 24 вересня 2008 р. № 866).

Зразок заяви до органу опіки та піклування

Приклад рішення органу опіки та піклування

Як отримати рішення суду

Позовна заява про визначення місця проживання дитини подається в порядку цивільного судочинства до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за зареєстрованим місцем проживання чи місцем перебування відповідача.

Судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Станом на 01.01.2026 розмір судового збору складає 1331,20 грн.

Перелік необхідних документів:

  • позовна заява з дотриманням вимог статті 175 Цивільного процесуального кодексу України;
  • копія паспорта позивача;
  • копія рішення суду про розірвання шлюбу;
  • копія свідоцтва про народження дитини;
  • характеристики з місця роботи та місця проживання позивача;
  • характеристики з місця навчання дитини;
  • висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків;
  • довідки про доходи позивача;
  • медичні довідки, висновки лікарів про стан здоров'я позивача та дитини;
  • акт обстеження матеріально-побутових умов проживання позивача;
  • документи, що підтверджують право власності/користування на житло;
  • квитанція про сплату судового збору, або відомості, що підтверджують звільнення від сплати судового збору.

Інші документи, що підтверджують більш сприятливі обставини проживання дитини саме з позивачем і несприятливі умови проживання з другим із батьків.

Крім того, дитина віком від 10 до 14 років має право висловити власну думку про ставлення до кожного з батьків і вказати, з ким із них вона бажає проживати. Така думка заслуховується безпосередньо у суді. З 14 років дитина може самостійно обирати з ким із батьків їй проживати. А свідки можуть підтверджувати відповідальне ставлення до виконання батьківських обов’язків.

Детальніше див.:Визначення місця проживання дитини

Судова практика

Рішення Шевченківського районного суду  міста Дніпра від 03 липня 2026 року у справі № 932/2614/26 - суд задовольнив позовні вимоги про надання дозволу на реєстрацію місця проживання неповнолітньої дитини з матір’ю без згоди батька, оскільки виникла необхідність в отриманні дитиною паспорта громадянина України,що неможливо без зареєстрованого місця проживання дитини.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 19 червня 2026 року у справі № 214/4335/25 - суд задовольнив позовні вимоги про зняття неповнолітньої дитини з реєстрації по місцю проживання і взяття на реєстрацію за новою адресою місця проживання без дозволу батька.

Рішення Новобаварського районного суду м. Харкова від 19 червня 2026 року у справі № 639/4024/22 - відмовлено у задоволенні позову про визначення місця проживання дитини разом з батьком. Дитина зареєстрована за місцем проживання батька, але фактично з ним не проживає оскільки знаходиться за кордоном разом з матір’ю.

Див. також

Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Порядок_реєстрації_місця_проживання_малолітньої_дитини_без_згоди_одного_з_батьків&oldid=62015