Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду
Нормативна база
- Сімейний кодекс України
- Цивільний процесуальний кодекс України
- Закон України "Про охорону дитинства"
- Закон України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей"
- Наказ Міністерства соціальної політики України від 31 березня 2016 року № 318 "Про затвердження Державного стандарту соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах"
- Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав"
За яких обставин батьки можуть бути позбавлені батьківських прав
Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них лише за рішенням суду.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дітей або зловживають своїми батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми, шкідливо впливають на них своєю аморальною, антигромадською поведінкою. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.
Підстави позбавлення батьківських прав
Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав якщо вони:
- не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
- ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини, забезпечення безпечних умов життя дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
- жорстоко поводяться з дитиною (застосовують фізичне або психічне насильство, недопустимі методи виховання, принижують людську гідність дитини тощо);
- є хронічними алкоголіками або наркоманами (ці факти мають бути підтверджені відповідними медичними висновками);
- вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини (примушення до праці або використання праці дитини, яка не досягла віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, використання праці, що спричиняє істотну шкоду для здоров'я, фізичного розвитку або освітнього рівня дитини, використанням дитячої праці в шкідливому виробництві тощо), примушують її до жебракування та бродяжництва (систематичне випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб тощо);
- засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Це передбачено статтею 164 Сімейного кодексу України.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема:
- не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання;
- не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення;
- не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей;
- не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі;
- не виявляють інтересу до її внутрішнього світу;
- не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками (пункт 16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав").
Випадки за яких відсутні підстави для позбавлення батьківських прав
Підстави для позбавлення батьківських прав відсутні:
- при вчиненні кримінального правопорушення батьками з необережності (наприклад, випадкове заподіяння шкоди здоров'ю дитини у ході гри, при домашніх роботах тощо);
- якщо батько, мати не виконує своїх батьківських обов'язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин (пункт 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав");
- мати, батько не можуть бути позбавлені батьківських прав до досягнення ними повноліття з підстав коли вони: ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини, забезпечення безпечних умов життя дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти, є хронічними алкоголіками або наркоманами, чи вдаються до будь яких видів експлуатації дитини, примушують до жебракування та бродяжництва (це передбачено частиною 2 статті 164 Сімейного кодексу України);
- наявність інших об'єктивних перешкод для реалізації батьківських обов'язків, що спричинило неналежне піклування про дитину (взяття під варту, умисне створення перешкод іншим з батьків тощо).
Судовий розгляд
Хто має право звернутися з позовом до суду
Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав за позовною заявою:
- одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім'ї якої проживає дитина;
- сестра, брат, баба, дід, мачуха, вітчим та інші члени сім'ї;
- закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому перебуває дитина;
- органу опіки та піклування (органами опіки та піклування є районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, селищних, сільських рад);
- прокурора;
- самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.
Це право передбачено статтями 165, 258 та 262 Сімейного кодексу України.
Перелік документів та інших доказів, що додаються до позовної заяви
До позовної заяви необхідно додати документи та інші докази, що обґрунтовують позовні вимоги та підтверджують інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Примірний перелік документів та інших доказів, що додаються до позовної заяви:
- документ, що посвідчує особу, реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) сторін (за наявності);
- свідоцтво про народження дитини;
- свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу або рішення суду про розірвання шлюбу;
- довідка про реєстрацію місця проживання сторін та дитини, довідка про склад сім'ї або довідка про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб (або Витяг з реєстру територіальної громади),
- акт обстеження умов проживання дитини;
- письмовий висновок органу опіки та піклування (за наявності);
- рішення суду про стягнення аліментів (якщо на відповідача були раніше покладені такі зобов’язання);
- відомості з органів державної виконавчої служби або приватного виконавця про наявність заборгованості за аліментними виплатами та відкриття виконавчого провадження, відомості з органів Національної поліції України про розпочате кримінальне провадження (наприклад: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) за статтею 164 Кримінального кодексу України (злісне ухилення від сплати аліментів тощо));
- довідка з навчального закладу, закладу охорони здоров'я про відсутність протягом тривалого часу піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, а також про незабезпечення медичним доглядом і лікуванням, що надалі може негативно вплинути на її фізичний розвиток як складову частину виховання тощо;
- вирок суду (якщо відповідач був засуджений за ухилення від сплати аліментів чи вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини);
- відомості з органів Національної поліції України про факти жорстокого поводження з дитиною або іншим членом сім’ї (копії протоколів, термінових заборонних приписів тощо);
- довідка з закладу охорони здоров'я про наявність у відповідача захворювань на алкоголізм, наркоманію чи перебування на обліку в психоневрологічних закладах;
- письмові пояснення свідків;
- аудіо-, фото-, відеофайли, роздруківки листування в месенджерах тощо;
- квитанція про сплату судового збору (або документ, що звільняє від його сплати);
- копія позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб (у разі подання заяви у паперовій формі); або докази надсилання копій документів іншим учасникам справи через електронний кабінет (електронна квитанція), а у разі відсутності в учасника справи електронного кабінету — докази надсилання поштою (опис вкладення та фіскальний чек).
Зазначений перелік є базовим, але не є вичерпним.
Участь органів опіки та піклування при розгляді справи судом
При розгляді судом справи обов'язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок (висновок про доцільність (недоцільність) позбавлення батьківських прав) щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (частина 4, 5 статті 19 Сімейного кодексу України).
Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Участь прокурора при розгляді справи судом
Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав за обов’язкової участі прокурора. Це передбачено частиною 3 статті 45 та частиною 6 статті 56 Цивільного процесуального кодексу України.
Участь дитини при розгляді справи судом
Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав.
Суд в свою чергу має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси (частина 2 та 3 статті 171 Сімейного кодексу України).
Підсудність справи
Справи про позбавлення батьківських прав розглядаються в порядку цивільного судочинства в загальному позовному провадженні за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування того з батьків (відповідача), якого хочуть позбавити прав із додержанням форми та змісту позовної заяви, визначеної статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України.
Якщо особа, яка подає позов до суду про позбавлення батьківських прав доповнить позовні вимоги стягненням чи зміною розміру аліментів, то заяву можна подавати до суду за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Позови до одного із батьків, якого хочуть позбавити батьківських прав, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред’являються за місцезнаходженням його майна чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Позовна заява про позбавлення батьківських прав обох батьків, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред’являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з них за вибором позивача (частина 15 статті 28 Цивільного процесуального кодексу України).
Чи можливе позбавлення батьківських прав особи, що знаходиться на тимчасово окупованій території України
Позбавлення батьківських прав особи, що знаходиться на тимчасово окупованій території України, відбувається у такому ж порядку, як і всіх інших.
В умовах воєнного стану робота судів не припинена, конституційне право на судовий захист не обмежено. Для кожного населеного пункту, який залишився на тимчасово окупованій території змінено територіальну підсудність, враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану. З переліком судів, територіальну підсудність яких змінено або територіальну підсутність яких відновлено можна ознайомитись тут.
Вартість
За подання позову про позбавлення батьківських прав сплачується судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року (у 2026 році - 1331,20 грн.). Це передбачено підпунктом 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір"
Реквізити для сплати судового збору, формування квитанції або онлайн сплати судового збору розміщено на офіційному вебпорталі "Судова влада України".
Перелік осіб, які мають право на звільнення від сплати судового збору під час розгляду справ в усіх судових інстанціях визначений статтею 5 Закону України "Про судовий збір".
Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати. Це передбачено статтею 8 Закону України "Про судовий збір").
Наслідки позбавлення батьківських прав
Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Позбавлення батьківських прав стосується тільки дітей, щодо яких є рішення суду. Стосовно інших дітей батьківські права зберігаються.
Мати чи батько, яких було позбавлено батьківських прав, втрачають свої права щодо дитини, засновані на спорідненості з нею (частина 1 статті 166 Сімейного кодексу України), а саме:
- втрачають особисті немайнові права щодо дитини (право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право надавати згоду на усиновлення, право давати дозвіл на зміну дитиною свого прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо), а також звільняються від обов'язків щодо її виховання;
- перестають бути законним представником дитини (не можуть діяти від імені та в інтересах дитини, представляти в судах чи інших органах тощо);
- втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;
- не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;
- не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування (крім випадків, коли їх спадкування може бути передбачене заповітом самої дитини).
Окремі питання, що можуть бути вирішені при розгляді справи
- Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов’язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду (частина 3 статті 166 Сімейного кодексу України).
- Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки кримінального правопорушення, він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування. Це передбачено частиною 5 статті 164 Сімейного кодексу України.
Влаштування дитини, батьки якої позбавлені батьківських прав
Якщо дитина проживала з тим із батьків, хто позбавлений батьківських прав, суд вирішує питання про можливість їхнього подальшого проживання в одному житловому приміщенні (частина 1 статті 167 Сімейного кодексу України).
Суд може постановити рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житлового приміщення, у якому він проживає з дитиною, якщо буде встановлено, що він має інше житло, у яке може поселитися, або постановити рішення про примусовий поділ житла чи його примусовий обмін.
Якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим, а у випадку відсутності - дитина передається на опікування органу опіки та піклування.
Чи може мати або батько, які позбавлені батьківських прав, бачитися з дитиною?
Мати та батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною. Суд може дозволити разові, періодичні побачення з дитиною, якщо це не завдасть шкоди її життю, здоров'ю та моральному вихованню, за умови присутності іншої особи. Це право визначено статтею 168 Сімейного кодексу України
Поновлення батьківських прав
Мати чи батько, які були позбавлені батьківських прав, мають право їх поновити в судовому порядку лише у випадку, коли будуть відсутні підстави, які слугували для прийняття судом рішення про позбавлення батьківських прав (частина 4 статті 169 Сімейного кодексу України).
Судова практика
- Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц: факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини.
- Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 травня 2020 року у справі № 753/2025/19: за обставин недоведеності свідомого нехтування відповідачем своїми батьківськими обов'язками, а також враховуючи те, що батько дитини проти позбавлення батьківських прав заперечує, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність правових підстав для позбавлення його батьківських прав. Висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав не є обов'язковим для суду, такий висновок є доказом у справі, який підлягає дослідженню та оцінці судом.
- Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2021 року у справі № 466/9380/17 : позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.
- Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18: суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 Сімейного кодексу України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків. Позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
- Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 320/5094/19 : сам по собі факт реєстрації та проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за статтею 126-1 Кримінального кодексу України (домашнє насильство) не є підставою для позбавлення батьківських прав.
- Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 8 червня 2022 року у справі № 362/4847/20: факт застосування до одного з батьків запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, який унеможливлює виконання ним батьківських обов'язків, не є безумовною підставою для позбавлення його батьківських прав.
- Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 червня 2022 року у справі № 175/1713/20: відповідно до частини 1 статті 238 Сімейного кодексу України суд може скасувати усиновлення, зокрема якщо між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов'язків. Особливої уваги потребує вирішення питання позбавлення батьківських прав усиновлювачів, оскільки вони стали батьками внаслідок особистого волевиявлення на батьківство.
- Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2026 року у справі № 708/1440/24: позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Особистісні непорозуміння між батьками не можуть бути підставою для позбавлення батьківських прав, оскільки у рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинне мати першочергове значення і переважати над інтересами батьків. Висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер для суду та як доказ підлягає дослідженню та оцінці судом на основі всіх наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності та взаємозв'язку. Простої бездіяльності з боку батька може бути недостатньо для того, щоб зробити висновок про наявність виняткових обставин, за яких можливо позбавити одного з батьків батьківських прав. З метою захисту найкращих інтересів дитини очевидно, що їй краще залишатися в сім'ї, з якою у неї вже склався відповідний зв'язок. Втім цього не завжди достатньо, щоб виправдати позбавлення батька всіх батьківських прав.
