Оспорювання батьківства та виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини
Нормативна база
- Сімейний кодекс України
- Цивільний процесуальний кодекс України
- Закон України "Про судовий збір"
- Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"
Загальна інформація
Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини (частина перша статті 122 Сімейного кодексу України).
Оспорювання батьківства – це невизнання особою відомостей про батька чи матері дитини, внесених при актовому записі про народження дитини, що здійснюється у судовому порядку.
Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття (стаття 136 Сімейного кодексу України).
Хто має право на оспорювання батьківства
♦Особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124 і 126 Сімейного кодексу України. А саме чоловік має право оспорити своє батьківство в судовому порядку:
- якщо дитина народжена у шлюбі;
- якщо на момент народження дитини батьки в шлюбі не перебували, але при реєстрації народження батько визнав своє батьківство;
- якщо дитина народилася до спливу десяти місяців з моменту розірвання шлюбу або визнання шлюбу недійсним, але після реєстрації повторного шлюбу його матері з іншою особою.
Не має права оспорювати своє батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є батьком цієї дитини, а також особа, яка дала згоду на використання допоміжних репродуктивних технологій (частина п'ята статті 136 Сімейного кодексу України).
Особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 Сімейного кодексу України, має право оспорити своє батьківство, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження (частини перша та друга статті 136 Сімейного кодексу України).
Як роз’яснено в пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", предметом доказування в справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою записаною батьком і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.
♦ Діти-спадкоємці зазначеної вище особи у випадку, якщо він: помер до народження дитини і залишив нотаріусу заяву про невизнання свого батьківства, або помер після народження дитини, але за життя подав позов до суду про виключення свого імені з актового запису про народження (частина перша та частина друга статті 137 Сімейного кодексу України).
♦ Дружина або батьки (спадкоємці) після смерті особи, яка за життя не знала, що записана батьком дитини (частина третя статті 137 Сімейного кодексу України).
♦ Мати дитини, якщо батьком дитини записаний її чоловік, а насправді ним є інший чоловік – біологічний батько (за умови, що справжній батько підтвердить це у своїй заяві про визнання себе батьком дитини). До вимоги матері про внесення змін до актового запису про народження дитини встановлюється позовна давність в один рік, яка починається від дня реєстрації народження дитин (частина третя статті 138 Сімейного кодексу України)
♦ Чоловік, який вважає себе батьком, має право пред’явити позов до чоловіка матері дитини про визнання свого батьківства (стаття 129 Сімейного кодексу України). До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.
При розгляді спору суд має виходити зі змісту частини другої статті 128 Сімейного кодексу України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Причому судово-генетична експертиза має важливе значення в процесі доказування батьківства позивача та спростування батьківства чоловіка, який записаний батьком дитини.
Порядок звернення до суду з позовною заявою про оспорювання батьківства
Усі справи позовного провадження в порядку цивільного судочинства розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.
До суду подається позовна заява про оспорювання батьківства та виключення з актового запису про народження дитини даних про батька з копіями документів відповідно до кількості осіб, які братимуть участь у справі. (Зразок позовної заяви про виключення з актового запису про народження дитини даних про батька).
До позовної заяви додаються:
- копія свідоцтва про народження дитини (за можливості);
- копії інших доказів, які свідчать про те, що особа, яка звернулася до суду з таким позовом не може бути батьком/матір'ю дитини;
Відповідно до статті 76 Цивільно процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, наприклад:
- показання свідків (сусіди можуть підтвердити, що до дружини навідувався сторонній чоловік або що подружжя довгий час не проживало разом);
- речові докази (наприклад, квитки, відрядні лист і тощо, що підтверджують факт тривалої відсутності чоловіка в той період, коли дружина завагітніла);
- результати судово-медичної, генетичної, біологічної експертиз (зразок клопотання про проведення судово-генетичної експертизи).
Файл:Клопотання про проведення ДНК експертизи.docx Відповідно до статті 109 Цивільного процесуального кодексу України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з’ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
- відмова органу реєстрації актів цивільного стану про внесення змін (виключення) до актового запису про народження дитини щодо відомостей про батька;
- квитанція про сплату судового збору (крім випадків, коли заявник звільнений від сплати судового збору).
Згідно підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір справляється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2026 року - 1331,20 грн.).
Деякі категорії громадян мають пільги щодо сплати судового збору. Перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору наведені в статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідачем в даній категорії справ є другий з батьків, або опікун. Оскільки при поданні позову ставиться вимога про виключення з актового запису (внесення змін до актового запису) про народження дитини, необхідно зазначити третьою особою - відповідний територіальний відділ реєстрації актів цивільного стану.
Обмеження права на оспорювання батьківства
Тимчасові обмеження для заперечування батьківства бувають двох типів:
- стосуються віку дитини;
- стосуються строків позовної давності.
До моменту народження дитини, оспорювати батьківство не можна. Граничним моментом, до якого ще можна оспорити батьківство, є повноліття дитини. Неможливо оспорити батьківство після смерті дитини.
Позовної давності для оспорювання батьківства особою, яка записана батьком дитини, немає. Для матері цей термін обмежується 1 роком (частина третя статті 138 Сімейного кодексу України)
Такий же термін – 1 рік – визначено для можливості подати позов про визнання батьківства особою, яка вважає себе батьком дитини (частина друга статті 129 Сімейного кодексу України)
Судова практика
- Постанова Верховного Суду від 06 травня 2020 року справа № 201/11183/16-ц (суд не врахував, що матеріали справи не містять доказів належного повідомлення ОСОБА_2 про час та місце відбору біологічних зразків з метою проведення вказаної експертизи).
- Постанова Верховного Суду від 16 травня 2018 року № 760/3977/15-ц (якщо відповідач (наприклад, ймовірний батько дитини) ухиляється від здачі біологічних матеріалів для проведення експертизи, суд може визнати батьківство такої особи без відповідного висновку експертизи).
- Постанова Верховного Суду від 12 січня 2026 року справа № 541/2876/22 (оспорювання батьківства після смерті особи, яка записана батьком дитини).
- Рішення Європейського суду з прав людини від 07 травня 2009 року у справі "Калачова проти Російської Федерації" (на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства).
