Дії осіб, які постраждали від сексуального насильства під час війни (СНПК)

Матеріал з WikiLegalAid
Це остання версія цієї сторінки; у неї немає затверджених версій.

Нормативна база

Визначення сексуального насильства пов'язаного з конфліктом

Сексуальне насильство внаслідок воєнних дій та збройного конфлікту  –  не просто кримінальний злочин, це порушення міжнародного гуманітарного права та прав людини (Конвенція про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року).

Сексуальне насильство пов'язане з конфліктом, (далі — СНПК) не є новим явищем, від нього однаково страждають жінки, чоловіки, діти, незалежно від віку та інших ознак.

СНПК може бути проявом злочину геноциду, злочину проти людяності та воєнного злочину.

СНПК може бути вчинене в контексті ведення збройного конфлікту, проте не лише.

У Кримінальному кодексі України (далі – КК України) наразі відсутнє визначення СНПК. Проте нещодавно визначення знайшло своє відображення у Законі України «Про правовий і соціальний захист осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією Російської Федерації проти України, та надання їм невідкладних проміжних репарацій», який набере чинності 18 червня 2025 року.

Також його тлумачення неодноразово надавалося у звітах Генерального секретаря ООН:

«Термін "сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом" означає зґвалтування, сексуальне рабство, примус до проституції, примусову вагітність, примусові аборти, примусову стерилізацію, примусовий шлюб або будь-які інші форми сексуального насильства порівнянної тяжкості, вчинені проти жінок, чоловіків, дівчат або хлопців, які прямо чи опосередковано пов’язані з конфліктом».

Це визначення не покриває всі форми СНПК, оскільки список не є вичерпним.

Важливо пам’ятати, що СНПК не обов’язково передбачає фізичне проникнення. Наказ оголитися чи споглядати за сексуальним актом теж є формами СНПК.

Варто розуміти різницю між СНПК та сексуальним насильством, яке не пов’язане з конфліктом. СНПК не є ординарним злочином, воно не переслідується як кримінальне правопорушення проти статевої свободи і статевої недоторканості особи (ст. 152 – 156-1 КК України).

Натомість СНПК кваліфікується за статтею 438 КК України, яка зазнала змін у зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв'язку з ратифікацією Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього" та тепер має назву "Воєнні злочини".

Які існують форми сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом?

Формами сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, згідно з міжнародним кримінальним правом є:

  • примусове оголення;
  • інвазивний огляд, в тому числі з «медичних» міркувань;
  • зґвалтування;
  • погрози або спроби зґвалтувати;
  • примус до споглядання за актами сексуального насильства;
  • примус до вступу в статевий акт з третьою особою, твариною, інвазивним предметом;
  • примус до проституції;
  • примусова вагітність;
  • примусова стерилізація;
  • каліцтво геніталій та застосування інших видів катувань проти статевих органів;
  • примусовий аборт;
  • будь-яка інша форма сексуального насильства.

Роз’яснення цих форм міститься у рішеннях судових та квазісудових міжнародних органів, зокрема в практиці Міжнародного кримінального суду (МКС) тощо.

Більш детально ознайомитися зі специфікою вищеперелічених форм можна на сайті Офісу Генерального прокурора, що містить пам’ятки з розслідування СНПК.

Який алгоритм дій постраждалих осіб від СНПК?

Оскільки форми СНПК відрізняються одна від одної й обставини вчинення СНПК є різними, немає єдиного алгоритму дій для постраждалої особи.

Проте можна виокремити загальні :

▶ За можливості звернутися за медичною допомогою та для фіксації тілесних пошкоджень і стану здоров’я до закладів охорони здоров’я та за номером 103.

Заклади охорони здоров’я зобов’язані проводити медичне обстеження постраждалих від сексуального насильства осіб, які до них звернулися, та документувати його результати. Бажано зберігати оригінали медичних довідок, висновки судово-медичних експертиз, рецепти, направлення, рекомендації тощо. За результатами обстеження лікар (за вимогою особи) може видати довідку відповідно до Порядку проведення та документування результатів медичного обстеження постраждалих осіб від домашнього насильства або осіб, які ймовірно постраждали від домашнього насильства, та надання їм медичної допомоги, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 01 лютого 2019 року № 278.

▶ Повідомити про те, що трапилося, правоохоронні органи:

Національна поліція України за номером: 102 або 0 800 500 202 («гаряча лінія» приймає дзвінки щоденно з 08:00 до 20:00).

Офіс Генерального прокурора: +38 096 755 02 40.

Урядова лінія з питань протидії торгівлі людьми та домашньому насильству: 15-47 (+38(044) 284 19 43 – для дзвінків із-за кордону (оплата за тарифами відповідного оператора зв’язку).

Важливо переконатися, що звернення до правоохоронних органів зареєстровано (інформація внесена в Єдиному реєстрі досудових розслідувань та відкрито кримінальне провадження).

Витяг з Єдиного реєстру досудового розслідування або постанова про залучення як потерпілого/ї до кримінального провадження – документ, який підтверджує статус потерпілого/ї в кримінальному провадженні.

У разі звернення за психологічною допомогою, намагатися отримати висновки психолога/довідки центрів соціальних служб з описом психологічного стану внаслідок відповідного випадку.

Зверніть увагу! До злочину СНПК не застосовуються будь-які строки давності. Це означає, що можна звернутись із відповідною заявою про вчинений злочин і через 5 років, і через 10 років після його вчинення.

▶ Зафіксувати інформацію щодо вчиненого кримінального правопорушення (за можливості)

У зонах ведення бойових дій та на окупованих територіях доступ до медичних закладів та правоохоронних органів обмежений або взагалі відсутній, тому потрібно самостійно подбати про збір доказів (тільки якщо це не наражає на ще більшу небезпеку!):

  1. занотувати всю відому інформацію про кривдників (кількість, імена, позивні, зовнішність, уніформа, зброя, транспортні засоби, зміст розмов між собою та з керівництвом тощо);
  2. дату та час вчинення злочину;
  3. місце вчинення злочину (адреса чи позначка на карті);
  4. зробити фото- та відеофіксацію ушкоджень на тілі;
  5. записати дані та контакти можливих свідків.

Що буде після подання заяви про вчинення злочину?

Особа, яка подала заяву отримає статус потерпілого/ї у кримінальному провадженні та матиме можливість:

  1. вимагати приховати/змінити Ваші анкетні дані та інформацію про місце проживання;
  2. розповісти про свої потреби у психологічній, медичній чи іншій допомозі (працівники/ці поліції/прокуратури мають надати інформацію про можливість отримати різні послуги);
  3. отримувати та знайомитися з усіма матеріалами справи;
  4. подавати докази, клопотання, брати участь у слідчих діях;
  5. оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність правоохоронців;
  6. мати представника/цю (адвоката/ку) для захисту своїх прав та інтересів;
  7. заявити цивільний позов про відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

Де можна отримати допомогу?

  • Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації – 0800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного)
  • Лінія правничої допомоги «ЮрФем: підтримка» за номером: +38 068 145 55 90 або 0 800 30 55 90 (приймають дзвінки з 09:00 до 18:00 з понеділка по п’ятницю) або ж можна написати у Telegram, Viber, Signal тощо чи заповнити заявку на сайті.

Послуги які можна отримати в межах лінії «ЮрФем: підтримка»:

  1. юридична консультація (в тому числі онлайн);
  2. підготовка заяви про вчинення кримінального правопорушення, збір доказів;
  3. захист та представництво на всіх етапах справи, в тому числі у суді;
  4. підготовка заяви, збір доказів задля отримання відшкодування шкоди;
  5. забезпечення повного адвокатського супроводу у справі.

Контактний центр системи надання безоплатної правничої допомоги - 0 800 213 103   (з 8:00 до 18:00, дзвінки  безкоштовні);

для дзвінків з-за кордону +38 044 363 10 41 (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв’язку)

подзвонити з мобільного застосунку Telegram

у приватному чаті в Telegram «Безоплатна правова допомога (консультації)»

звернутися до бюро правничої допомоги за адресою на мапі.

Яку допомогу можна отримати:

  1. (первинна правнича допомога) консультації з правових питань, пояснення, як скористатися  правами чи захистити, якщо їх порушують, підготовка заяв, скарг, інших документів правового характеру;
  2. (вторинна правнича допомога) допомога зі зверненням до суду, а саме представництво інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, складення процесуальних документів (для осіб, що визначені статтею 14 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу").
Консультацію створено за підтримки

Національної соціальної сервісної служби України, Громадської організації "Асоціація жінок-юристок України "ЮрФем",

Громадської організації "Ла Страда - Україна"

Корисні посилання

Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Дії_осіб,_які_постраждали_від_сексуального_насильства_під_час_війни_(СНПК)&oldid=53131