Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю

Нормативна база

• Конституція України
• Кодекс законів про працю України
• Сімейний кодекс України
• Закон України "Про відпустки"
• Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи"
• Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"
• Лист Міністерства соціальної політики України від 25 лютого 2015 року за № 76/13/116-15 "Щодо надання соціальної відпустки працівникам, які мають дітей"
• Лист Міністерства соціальної політики України від 05 серпня 2016 року № 438/13/116-16 "Про надання роз'яснень щодо соціальних відпусток"
• Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 04 червня 2007 року № 132/13/133-07 "Про додаткову відпустку одинокої матері"
• Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 14 квітня 2008 року № 235/0/15-08/13 "Роз'яснення щодо застосування статті 19 Закону України "Про відпустки" (додаткові відпустки працівникам, які мають дітей)

Хто має право на таку відпустку?

Відповідно до статті 19 Закону України "Про відпустки", додаткова відпустка надається працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Згідно статті 182^-1 Кодексу законів про працю України, одному з батьків, який має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів

За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

Примітка: до підгрупи А I групи інвалідності належать особи з виключно високим ступенем втрати здоров’я, який спричиняє до виникнення потреби у постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі інших осіб і фактичну нездатність до самообслуговування (абзац третій пункту 13 Критеріїв визнання особи особою з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338).

ВАЖЛИВО! Один з батьків має право на додаткову соціальну відпустку за умови, що інший з подружжя в поточному календарному році не скористався своїм правом на цю відпустку.

Також, у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні даного виду відпустки, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення) (частина друга статті 12 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану").

Поняття «одинока матір» та «одинокий батько»

Одинока матір – це мати, у актовому записі про народження дитини якої відомості про чоловіка як батька дитини внесені в установленому порядку за її вказівкою; мати дитини, батько якої помер, відповідно до рішення суду позбавлений батьківських прав, визнаний безвісно відсутнім або оголошений померлим, якщо ця дитина не була усиновлена іншим чоловіком (пункт 2 Порядку надання відпустки при народженні дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 № 693.

Визначення поняття "одинока матір" також наведено у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" . Зазначене визначення терміну "одинока мати" застосовується тільки для надання пільг і гарантій, встановлених трудовим законодавством щодо відпусток (Лист Міністерства соціальної політики України від 05 серпня 2016 року № 438/13/116-16 "Про надання роз'яснень щодо соціальних відпусток" та Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 04 червня 2007 року № 132/13/133-07 "Про додаткову відпустку одинокої матері").

Одинокий батько – батько дитини, матір якої померла, відповідно до рішення суду позбавлена батьківських прав, визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, якщо ця дитина не була усиновлена іншою жінкою (пункт 2 Порядку надання відпустки при народженні дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 № 693)

Укладення жінкою повторного шлюбу з чоловіком, який не усиновив дитину (дітей), не є підставою для зменшення тривалості соціальної додаткової відпустки чи її ненадання, оскільки статтею 260 Сімейного кодексу України передбачено, що якщо мачуха, вітчим проживають однією сім'єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні. Тобто зазначеною нормою передбачено право мачухи, вітчима, а не обов'язок брати участь у вихованні малолітніх, неповнолітніх пасинка, падчерки.

Факт отримання аліментів не позбавляє статусу одинокої матері/батька для цілей надання додаткової відпустки. Виплата аліментів — це обов’язок щодо утримання (матеріальна сторона), згідно статті 180 Сімейного кодексу України, тоді як закон пов’язує право на відпустку з фактом виховання (особиста участь). Якщо батько платить гроші, але не бачить дитину і не бере участі в її житті, мати вважається такою, що виховує дитину самостійно.

Документи, які підтверджують право на додаткову відпустку

Примірний перелік документів, які підтверджують право на додаткову відпустку, відповідно до статті 19 Закону України "Про відпустки" та статті 182^-1 Кодексу законів про працю України:

Один з батьків, який має двох або більше дітей у віці до 15 років - надає копії свідоцтв про народження дітей (що підтверджує вік та родинні зв'язки згідно зі статтею 144 Сімейного кодексу України).

Один з батьків, який має дитину з інвалідністю:

• а) копія свідоцтва про народження дитини;
• б) копія пенсійного посвідчення або посвідчення одержувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, яке містить запис про інвалідність дитини, або копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, виданого закладами та установами Міністерства охорони здоров'я України (згідно із Законом України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю»).

Один з батьків, який усиновив дитину:

• а) копію свідоцтва про народження;
• б) копія рішення суду про усиновлення дитини (відповідно до статті 233 Сімейного кодексу України, оскільки усиновлення встановлюється саме рішенням суду).

Один з батьків особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А групи І:

• а) копія свідоцтва про народження дитини;
• б) копія пенсійного посвідчення або посвідчення одержувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, яке містить запис про інвалідність, або або довідки про оцінювання повсякденного функціонування особи (відповідно до Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи»).

Одинока матір:

• а) копія свідоцтва про народження дитини;
• б) довідка органів ДРАЦСу про підстави внесення відомостей про батька дитини в книгу реєстрації актів про народження (згідно зі статтею 135 Сімейного кодексу України);
• в) копія паспорта.

Вдова/вдівець:

• а) копія свідоцтва про народження дитини;
• б) копія свідоцтва про укладення шлюбу;
• в) копія свідоцтва про смерть чоловіка/жінки (що підтверджує припинення шлюбу на підставі статті 104 Сімейного кодексу України);
• г) копія паспорта.

Розлучена(ий) жінка/чоловік, яка(ий) виховує дитину без батька/матері:

• а) копія свідоцтва про народження дитини;
• б) копія рішення суду про розірвання шлюбу (витягу) або свідоцтва про розірвання шлюбу;
• в) офіційно складений, оформлений і засвідчений у встановленому порядку документ, в якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька/матері у вихованні дитини. Зазначена норма спирається на офіційні роз'яснення у Листі Міністерства соціальної політики України від 25 лютого 2015 року за № 76/13/116-15 "Щодо надання соціальної відпустки працівникам, які мають дітей" , де як доказ допускаються: рішення суду про позбавлення батьківських прав, довідка зі школи/садка, акт ОСББ або органів місцевого самоврядування про проживання дитини без одного з батьків тощо

Слід зазначити , що чинним законодавством на сьогодні не визначено конкретного переліку документів, які слід пред’явити одинокій матері/батьку для підтвердження свого статусу та отримання додаткової соціальної відпустки.

Особливості надання додаткових відпусток на дітей

▶Право на додаткову відпустку виникає раз на рік і не залежить від відпрацьованого часу. У випадку звільнення, робітник має право «відгуляти» таку відпустку в повному обсязі або отримати грошову компенсацію (Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 14.04.2008 №235/0/15-08/13).

▶Працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом, за їхнім бажанням та на підставі заяви виплачується грошова компенсація за всі не використані ними дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Відповідна заява подається не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв’язку з призовом на військову службу (стаття 83 Кодексу законів про працю України, стаття 24 Закону України "Про відпустки").

▶У період дії воєнного стану надання працівнику додаткової відпустки на дітей понад щорічну основну відпустку за рішенням роботодавця може здійснюватися без збереження заробітної плати. Надання невикористаних днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати. Дане положення не застосовуються до керівних працівників закладів освіти та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників (стаття 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

▶Такі відпустки не можуть бути поділені на частини.

▶На додаткову відпустку на дітей розповсюджується загальні права переносу або продовження відпусток відповідно до статті 11 Закону України «Про відпустки». Роботодавець не має права відкликати працівника із додаткової відпустки на дітей.

▶На додаткову відпустку на дітей мають право особи, які працюють за сумісництвом (стаття 2 Закону України «Про відпустки»).

▶Виплата грошової компенсації за додаткову соціальну відпустку допускається лише при звільненні (частина 1 статті 24 Закону України «Про відпустки»).