WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Порядок забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями

2026-02-09T10:16:42Z

Zoria.Viktoriia: Розділ 4, приведено у відповідність до норм законодавства, у зв язку із змінами до Порядку. Виправлені деякі помилки, розділ розділений на абзаци і стуктурований. Розділ 5, зроблено гіперпосилання на пункти 25-28 Порядку, видалено пару речень, щодо яким нпа було внесено зміни. Перевірено та виправлено деякі граматичні помилки по тексту консультації.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14 Закон України "Про автомобільний транспорт"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1192-14 Закон України "Про гуманітарну допомогу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#Text Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/999-2006-п Постанова Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999 "Деякі питання соціального захисту осіб з інвалідністю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1234-17 Наказ Міністерства соціальної політики України від 26 травня 2017 року № 877 "Про затвердження Порядку оформлення без взяття на облік особових справ за місцем реєстрації фактичного місця проживання для забезпечення автомобілями осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, яких зареєстровано як внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0034-95 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 23 січня 1995 року № 13 "Про затвердження Переліку медичних показань на право одержання інвалідами автомобілів з ручним керуванням"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#n145 Постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи]
== Хто має право на отримання автомобіля ==
Легковими автомобілями забезпечуються особи з інвалідністю, зокрема діти з інвалідністю, які мають право на їх отримання безоплатно або на пільгових умовах, є громадянами України і місце проживання яких зареєстровано в Україні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/999-2006-п пункт 1 Порядку забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999 (далі - Порядок)].

Особи з інвалідністю, які проживають в установах соціального обслуговування на повному державному утриманні або перебувають у місцях позбавлення волі, автомобілями ''не забезпечуються''.
== Куди звернутися ==
Забезпечення автомобілями осіб з інвалідністю за зареєстрованим, або фактичним (для внутрішньо переміщених осіб) місцем проживання здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення обласних і Київської міської державних адміністрацій (військових адміністрацій) (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).

Для отримання автомобіля особа з інвалідністю '''повинна перебувати на обліку''', [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1234-17 крім внутрішньо переміщених осіб], в структурному підрозділі з питань соціального захисту населення для забезпечення спецавтотранспортом. Діти з інвалідністю беруться на облік після досягнення ними п'ятирічного віку.
== Перелік необхідних документів для взяття на облік ==
Особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю береться на облік на підставі заяви, форма якої затверджується Мінсоцполітики.

Заяви з необхідними документами приймаються від осіб з інвалідністю, законних представників недієздатних осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю органами з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання у паперовій формі або в електронній формі через електронний кабінет особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (у разі наявності технічної можливості).

Заяви з необхідними документами також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження відповідному органу з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання.

Заяви з необхідними документами приймаються посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг виключно з формуванням електронної справи.

Заяви з необхідними документами (після формування електронної справи) у паперовій формі передаються відповідному органу з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю не рідше ніж раз на два тижні.

'''До заяви додаються:'''

витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або копія довідки МСЕК про групу та причину інвалідності (у разі відсутності технічної можливості отримання відповідної інформації з банку даних), для дітей з інвалідністю - копія медичного висновку, виданого лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я;

паспорт громадянина України (для особи з інвалідністю, законного представника недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю), який після перевірки паспортних даних, зазначених у заяві, повертається заявнику; відомості, що містяться у свідоцтві про народження (для дитини з інвалідністю), шляхом отримання інформації про державну реєстрацію народження дитини з Державного реєстру актів цивільного стану громадян або копія свідоцтва про народження дитини у разі відсутності зазначеної інформації у такому Реєстрі;

копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України) (у разі відсутності технічної можливості отримання відповідної інформації з банку даних). Якщо наявна технічна можливість отримати відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків з банку даних, такий документ до заяви не додається, а відповідні відомості отримуються шляхом надсилання інформаційного запиту до інформаційних систем ДПС;

витяг з реєстру територіальної громади (роздруковується посадовою особою органу з питань соціального захисту населення), що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи або інформацію про відсутність таких відомостей про члена сім’ї, іншої особи, яким передається право користування автомобілем;

для осіб з інвалідністю I, II і III групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, - копія посвідчення про належність до категорії 1 осіб, що постраждали внаслідок дії зазначених факторів, та медична довідка визначеного органами охорони здоров’я зразка щодо спроможності особи з інвалідністю керувати автомобілем (для осіб з інвалідністю I і II групи, які забезпечуються автомобілями безоплатно);

для осіб з інвалідністю від загального захворювання або захворювання, отриманого під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формувань, з числа осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях під час Другої світової війни, - довідка, видана територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (далі - центр комплектування), інші документи (копія військового квитка або партизанського квитка), що підтверджують таку участь (видається центром комплектування на запит структурного підрозділу з питань соціального захисту населення чи органу з питань соціального захисту населення), посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни;

для осіб з інвалідністю внаслідок нещасного випадку - копія акта про нещасний випадок на виробництві або акта розслідування професійного захворювання;

для недієздатних осіб з інвалідністю - копія рішення суду про визнання особи з інвалідністю недієздатною та копія рішення (розпорядження) про встановлення над нею опіки;

для малолітніх і неповнолітніх дітей з інвалідністю, позбавлених батьківського піклування, - копія рішення (розпорядження) про встановлення опіки та піклування.

Копії поданих документів засвідчуються посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг, який прийняв заяву про взяття на облік.

Орган з питань соціального захисту населення надсилає в паперовій формі (за наявності технічної можливості - в електронній формі) документи особи з інвалідністю разом із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення протягом трьох робочих днів з дати їх надходження.

Після проходження особою з інвалідністю медичного огляду особа направляється на оцінювання повсякденного функціонування з метою отримання рішення про наявність медичних показань для забезпечення автомобілем і відсутність протипоказань до керування ним відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#n145 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи”] з обов’язковим повідомленням про це органу з питань соціального захисту населення, який видав направлення для проходження медичного огляду.

Після надходження повідомлення закладу охорони здоров’я орган з питань соціального захисту населення надсилає документи особи з інвалідністю разом із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.

 '''Незалежно від медичних показань мають право на забезпечення автомобілями:'''
* особи з інвалідністю I та II групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (категорія 1);
* особи з інвалідністю внаслідок війни I групи по зору або без обох рук;
* особи з інвалідністю з куксами обох ніг і рук.
== Облік осіб з інвалідністю ==
На облік беруться і забезпечуються автомобілями особи з інвалідністю, які:
* не мають в особистому користуванні автомобільного транспортного засобу, зазначеного в абзаці четвертому статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14 Закону України "Про автомобільний транспорт"] (крім причепів, напівпричепів), у тому числі придбаного за власні кошти або отриманого через структурний підрозділ соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції, що перебував в експлуатації менш як 10 років (крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/999-2006-п пунктом 8 Порядку]);
* протягом семи років перед взяттям на облік і за час перебування на обліку не отримували автомобіль як благодійну допомогу або протягом цього часу не реєстрували придбаний автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж п'ять років. 
Взяття на облік особи з інвалідністю (крім особи з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва) здійснюється за відповідною чергою осіб з інвалідністю (відповідно до пунктів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/999-2006-%D0%BF#Text 25-28 цього Порядку]) з дати прийняття рішення експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи або огляду МСЕК щодо наявності медичних показань для забезпечення автомобілем, якщо таке рішення було прийнято не раніше, ніж зареєстровано заяву.

Особи з інвалідністю, які мають право на забезпечення автомобілями незалежно від наявності медичних показань, беруться на облік з дати подання заяви разом з документами, зазначеними у пункті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/999-2006-%D0%BF#Text 34 Порядку].

Сім’ї, до складу яких входять дві і більше особи з інвалідністю, беруться на облік як сім’я на підставі спільної заяви про бажання отримати один автомобіль з дати взяття на облік першої з них.

У разі бажання однієї з осіб з інвалідністю, які перебувають на обліку як сім’я, отримати автомобіль окремо вона береться на облік на підставі заяви з дати, з якої вона могла бути взята на облік, якби не перебувала на обліку як сім’я, та відповідно до своєї категорії.

У такому ж порядку здійснюється взяття на облік особи з інвалідністю у разі смерті особи з інвалідністю, з якою вона перебувала на обліку як сім’я.

=== Підстави для дострокового взяття на облік ===
Особа з інвалідністю може бути достроково взята на облік на підставі рішення структурного підрозділу соціального захисту населення за погодженням з Міністерством соціальної політики України, а особа з інвалідністю унаслідок трудового каліцтва - за рішенням правління Фонду соціального страхування у разі:
* викрадення автомобіля, якщо автомобіль не було знайдено протягом одного року, що необхідно підтвердити довідкою, виданою підрозділом МВС;
* неможливості відновлення автомобіля та непридатності його для подальшої експлуатації внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася не з вини особи з інвалідністю або особи, яка керувала автомобілем у присутності особи з інвалідністю, або нещасного випадку чи стихійного лиха, що підтверджуються відповідними довідками, виданими підрозділами МВС чи ДСНС.
=== Зняття з обліку ===
Якщо протягом часу перебування на обліку особа з інвалідністю втратила підстави, зазначені у розділі 5 цієї консультації, а також коли особи з інвалідністю, діти з інвалідністю, яким інвалідність встановлено на певний період, не поновлюють без поважних причин інвалідність протягом шести місяців, - '''знімаються з обліку'''.

== Оформлення без взяття на облік особової справи для забезпечення автомобілем осіб з інвалідністю яких зареєстровано як внутрішньо переміщених осіб ==
Особа з інвалідністю, законний представник недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю звертаються до відповідного структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (крім міст Києва та Севастополя) ради (у разі її створення) за фактичним місцем проживання із:

заявою про оформлення без взяття на облік особової справи для забезпечення автомобілем за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку;

довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданою структурним підрозділом з питань соціального захисту населення

та з документами, визначеними пунктом 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/999-2006-%D0%BF#Text Порядку забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999], перелік яких наведено вище.

== Умови для забезпечення автомобілями ==
Особа з інвалідністю або член сім'ї, якому передано право користування автомобілем, законний представник недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю отримує автомобіль '''особисто''' (пункт 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/999-2006-п Порядку]).

У разі коли в сім'ї є дві і більше особи з інвалідністю, що перебувають на обліку, позачергово виділяється один автомобіль з подальшим зняттям їх із черги. При цьому одна з осіб з інвалідністю на вибір (за згодою інших) забезпечується автомобілем на більш вигідних для неї умовах (безоплатно або з оплатою 7 % вартості), якщо один з членів сім'ї має право на забезпечення автомобілем на таких самих умовах. 
'''Підприємство-постачальник''' через дилерську мережу здійснює підготовку автомобілів до експлуатації і видає їх особам з інвалідністю, законним представникам недієздатних осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю згідно з наказом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення про розподіл автомобілів та забезпечення ними осіб з інвалідністю, а особам з інвалідністю унаслідок трудового каліцтва - згідно із наказом управління виконавчої дирекції Фонду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/999-2006-п пункт 10 Порядку]). 
Датою забезпечення автомобілем вважається день отримання його особою з інвалідністю, законним представником недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю на підставі акта приймання-передачі, виданого дилером підприємства - постачальника автомобілів для осіб з інвалідністю.
== Черговість забезпечення автомобілями ==
Відповідно до пункту 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/999-2006-п Порядку] '''позачергово''' автомобілі отримують:
* за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем:
# особи з інвалідністю внаслідок війни;
# особи з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин з числа колишніх малолітніх (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язнів концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання;
# сім'ї з двома і більше особами з інвалідністю, які забезпечуються автомобілями згідно з пунктом 9 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/999-2006-п Порядку];
# особи з інвалідністю II групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (категорія 1);
# особи з інвалідністю з ампутацією обох ніг, якщо вони постійно працюють або навчаються;
* незалежно від наявності медичних показань для забезпечення автомобілем:
# особи з інвалідністю I групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (категорія 1);
# особи з інвалідністю внаслідок війни I групи по зору або без обох рук;
# особи з інвалідністю з куксами обох ніг і рук. 
Першочергово з осіб, зазначених у пункті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/999-2006-п Порядку], забезпечуються автомобілями особи з інвалідністю, які відповідно до статті 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] належать до осіб, що мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та особи з інвалідністю внаслідок війни з числа осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях під час Другої світової війни (за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем). 
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/999-2006-п 27 Порядку] у порядку '''загальної черговості''' автомобілями забезпечуються:
* особи з інвалідністю II групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (категорія 1), за відсутності медичних показань для забезпечення автомобілем;
* інші особи з інвалідністю, які мають відповідні медичні показання.
* особи з інвалідністю унаслідок трудового каліцтва забезпечуються автомобілями з дотриманням умов, визначених у Порядку.
== Строк користування автомобілем ==
Особа з інвалідністю, законний представник недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю отримує автомобіль '''на десятирічний строк''' без права продажу, дарування, передачі (в тому числі за довіреністю) іншій особі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/999-2006-п 6 Порядку]). 
Після закінчення зазначеного строку особа з інвалідністю може користуватися таким автомобілем до отримання нового або повернути його структурному підрозділу соціального захисту населення чи управлінню виконавчої дирекції на умовах згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/999-2006-п 14 Порядку], або за їх бажанням може бути безоплатно переданий у власність після закінчення 10-річного строку експлуатації. 
За рішенням управління виконавчої дирекції особа з інвалідністю унаслідок трудового каліцтва може викупити автомобіль, що перебуває у її користуванні, незалежно від строку експлуатації без права взяття її на облік протягом 10 років з дня отримання викупленого автомобіля ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/999-2006-п абзац четвертий пункту 15 Порядку]). 
Іншому члену сім'ї померлої особи з інвалідністю, який зареєстрований за місцем реєстрації особи з інвалідністю на час смерті, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом 6 місяців з дня смерті особи з інвалідністю до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства, а членом сім'ї померлої особи з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості автомобіля з урахуванням розрахункової вартості автомобіля та суми, сплаченої за нього особою з інвалідністю.
== Оформлення реєстраційних документів ==
Реєстраційні документи на автомобіль оформлюються на осіб з інвалідністю, а недієздатним особам з інвалідністю і дітям осіб з інвалідністю - на їх законних представників. 
У реєстраційних документах на автомобіль підрозділом Міністерства внутрішніх справ України робиться позначка про видачу автомобіля структурним підрозділом соціального захисту населення або управлінням виконавчої дирекції, а також про заборону відчуження автомобіля та передачі права користування ним без дозволу структурного підрозділу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції. 
Строк, на який передається право користування автомобілем члену сім'ї особи з інвалідністю, встановлюється у реєстраційних документах на автомобіль з дозволу структурного підрозділу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції виходячи з обставин конкретної сім'ї особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю (пункт 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/999-2006-п Порядку]).
== Забезпечення автомобілями у якості гуманітарної допомоги ==
За бажанням осіб з інвалідністю структурні підрозділи соціального захисту населення можуть забезпечувати їх автомобілями, ввезеними в Україну і визнаними в установленому порядку гуманітарною допомогою, без права продажу, дарування, передачі (в тому числі за довіреністю) іншій особі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/999-2006-п 41 Порядку]).
== Повернення виданих автомобілів ==
Автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років після смерті особи з інвалідністю залишається у користуванні його сім'ї, якщо в ній є особа з інвалідністю, яка:
* мала підстави для забезпечення автомобілем на час смерті особи з інвалідністю або протягом не більше 6 місяців з дня її смерті;
* була зареєстрована на час смерті особи з інвалідністю за місцем її реєстрації;
* не має іншого автомобіля, у тому числі отриманого через структурний підрозділ соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції. 
Автомобіль, отриманий особою з інвалідністю, законним представником недієздатної особою з інвалідністю, дитини з інвалідністю, вилучається відповідними органами державної виконавчої служби '''за рішенням суду''' за поданням структурного підрозділу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції (абзац 16 пункту 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/999-2006-п Порядку]).

У разі відсутності членів сім’ї, спадкоємців або в разі небажання членів сім’ї, спадкоємців отримати автомобіль такий автомобіль повертається структурному підрозділу соціального захисту населення. 
У разі коли таку особу з інвалідністю було забезпечено автомобілем на пільгових умовах (за 7 або 30 відсотків вартості), за її заявою, поданою не пізніше ніж через шість місяців з дня вилучення автомобіля, їй повертається сума, що була нею сплачена за автомобіль, з урахуванням розрахункової вартості автомобіля на день подання заяви.
== Порядок оскарження незаконних дій ==
Якщо особою чи органом, які уповноважені на забезпечення особи з інвалідністю автомобілем, вчиняються дії, що суперечать законодавству (наприклад, незаконна відмова у постановці на облік, необґрунтована відмова у видачі автомобіля, чи інші дії чи бездіяльність), такі дії можна оскаржити [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96 в порядку адміністративного судочинства]. 
Особи з інвалідністю І та ІІ груп звільняються від сплати судового збору ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 пункт 9 частини першої статті Закону України "Про судовий збір"]).

== Див. також ==

* [https://guide.diia.gov.ua/view/vydacha-napravlennia-na-prokhodzhennia-oblasnoi-tsentralnoi-miskoi-u-mm-kyievi-ta-sevastopoli-medyko-sotsialnoi-ekspertnoi-komi-89705a3e-cc25-4889-a09e-4962c110b393 Забезпечення осіб з інвалідністю автомобілем]

[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[index.php?title=Категорія:Територіальні органи]]
[[index.php?title=Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Праця неповнолітніх: оплата, відпустка, пільги та гарантії

2025-12-02T09:36:47Z

Zoria.Viktoriia: Статтю перевірено на актуальність законодавства. Всі норми чинні.

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1414-20#Text Закон України "Про основні засади молодіжної політики"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0183-96#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 22 березня 1996 року N 59 "Про затвердження граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми"]
== Тривалість робочого часу неповнолітніх ==
Трудовим законодавством передбачена скорочена [[Норма тривалості робочого часу|тривалість робочого часу]] для неповнолітніх ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n344 п.1 ч.1 ст. 51 КЗпП України]). 
{||border="1"class="wikitable mw-datatable" style="text-align: center;" style="border:2px solid #006400;"
|+'''Тривалість робочого часу неповнолітніх'''
|-
| style="background-color:#006400; width:20%; " | '''Категорія працівників''' || style="background-color:#006400; text-align:center;"| '''Учні віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул''' || style="background-color:#006400; text-align:center; width:25%; " | '''Неповнолітні віком від 15 до 16 років''' || style="background-color:#006400;text-align:center; width:25%; "| '''Неповнолітні віком від 16 до 18 років'''
|-
| rowspan="2" style="background-color:#FFE4C4;" | '''Тривалість робочого часу''' || style="background-color:#FFE4C4;text-align:center;" |'''24 години на тиждень''' || style="background-color:#FFE4C4;text-align:center;" |'''24 години на тиждень''' || style="background-color:#FFE4C4;text-align:center;" |'''36 годин на тиждень''' 
|-
| colspan="3" style="border:2px solid #006400;"| Дещо іншим є робочий час для '''''неповнолітніх, які працюють протягом навчального року'''''. Тривалість їх робочого часу не повинна перевищувати половини відповідних максимальних норм скороченого робочого часу. Тобто, якщо працівнику 17 років і він працює під час навчання, то тривалість його робочого часу не повинна перевищувати 18 годин на тиждень (максимально допустима для його віку тривалість - 36 годин, відповідно половина – 18 годин).
{| class="wikitable" style="width:100%; margin:auto; clear:both;"
|-
|style="background-color:#90EE90;text-align:center;" |'''12 годин на тиждень''' || style="background-color:#90EE90;text-align:center; width:30%; " |'''12 годин на тиждень''' || style="background-color:#90EE90;text-align:center;width:30%; " |'''18 годин на тиждень''' 
|}
|}
== Оплата праці ==
Заробітна плата працівникам молодше 18 років при скороченій тривалості щоденної роботи '''виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи'''. 
Тобто, скорочення робочого часу для неповнолітніх означає, що їх скорочений робочий час оплачується за тією ж тарифною ставкою (тим же посадовим окладом), що й нормальний робочий час дорослого працівника того ж фаху, кваліфікації і за інших рівних умов. 
{||border="1"class="wikitable mw-datatable" style="text-align: center;" style="border:2px solid #006400;"
|+'''Оплата праці неповнолітніх'''
|-
| style="background-color:#006400; width:15%; " | '''Категорія працівників''' || style="background-color:#FFDAB9; text-align:center;border:2px solid #006400;"| '''Працівники молодше 18 років при скороченій тривалості щоденної роботи''' || style="background-color:#FFDAB9; text-align:center; border:2px solid #006400;"| '''Працівники молодше 18 років, допущені до відрядних робіт''' || style="background-color:#FFDAB9;text-align:center;border:2px solid #006400;"|'''Учні загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час'''
|-
| style="background-color:#006400;" | '''Оплата праці''' || style="text-align:left; border:2px solid #006400;" |'''в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи''' || style="text-align:left;border:2px solid #006400;" |'''за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників, з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їх щоденної роботи скорочується порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих працівників''' || style="text-align:left;border:2px solid #006400;"|'''пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Підприємства можуть встановлювати учням доплати до заробітної плати''' 
|-
| style="background-color:#006400;" |'''Підстава''' || style="text-align:center; border:2px solid #006400;"|'''ч. 1 ст. 194 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'''|| style="text-align:center; border:2px solid #006400;"|'''ч. 2 ст. 194 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]''' || style="text-align:center; border:2px solid #006400;"|'''ч. 3 ст. 194 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]''' 
|-
|}
== Відпустка ==
* Особи віком до 18 років мають '''право на щорічну основну відпустку''' тривалістю 31 календарний день '''у зручний для них час''' (ч.2 ст.75, ч. 1 ст. 195 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], ч. 8 ст. 6, ч. 13 ст. 10 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"]). 
Це означає, що при складанні графіків надання відпусток власник та [[Первинна організація профспілки. Профспілковий представник|профспілковий комітет]] зобов’язані врахувати зазначену норму. Неповнолітній працівник має бути повідомлений власником про дату початку відпустки не пізніше, ніж за два тижня до початку відпустки (ст.79 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).
* Щорічна основна відпустка неповнолітнім може надаватись також у перший рік роботи за їх заявою '''до настання шестимісячного строку безперервної роботи''' на даному підприємстві, в організації, установі (ч.2 ст. 195 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], ч. 7 ст. 10 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"]) .
* '''Ненадання щорічної відпустки особам віком до 18 років протягом робочого року забороняється'''. Це означає, що заміна неповнолітнім всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.
* Інші види [[Щорічні та додаткові відпустки|відпусток]] надаються на загальних підставах відповідно до положень [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] та [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"].
== Пільги та гарантії ==
* '''Право на безкоштовний медичний огляд'''. Усіх неповнолітніх осіб приймають на роботу лише після попереднього [[Медичні огляди працівників: підстави та порядок проведення|медичного огляду]]. Надалі, до досягнення ними 21 року, вони щороку підлягають обов’язковому медичному оглядові. За особами у віці до 21 року, які вже працюють, на час проходження медичного огляду зберігається середня заробітна плата. (ст. ст.169, 191 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]). 

* '''Набути статусу [[Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні|безробітного]] та стати на облік до центру зайнятості''' може особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, [[Процедура скорочення чисельності або штату працівників|скороченням чисельності (штату) працівників]] (ст. 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населення"]). 

* Студенти вищих та учні професійно-технічних навчальних закладів, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, мають '''право проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта,''' на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час (ст. 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населення"] ). Відомості про проходження стажування вносяться до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування в порядку, встановленому Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціального захисту населення. 

* '''Перше робоче місце на строк не менше двох років''' надається працездатній молоді - громадянам України віком від 15 до 28 років після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійних навчально-виховних і [[Працевлаштування випускників закладів вищої освіти|вищих навчальних закладах]], завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби надається (ч. 1 ст. 197 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]). 

* '''Робота за фахом на період не менше трьох років''' надається молодим спеціалістам - [[Працевлаштування випускників закладів вищої освіти|випускникам]] державних навчальних закладів, потреба в яких раніше була заявлена підприємствами, установами, організаціями. Порядок надання визначається Кабінетом Міністрів України.
* '''Неповнолітніх працівників не мають права залучати:'''
** до виконання важкої роботи зі шкідливими та небезпечними умовами праці, до роботи в нічний час, у вихідні дні, а також до підземних робіт ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n1042 ст. 190], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n1042 192 КЗпП]);
** до надурочних робіт, підіймання і переміщення предметів, маса яких перевищує встановлені граничні норми ваги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0183-96#Text Наказ МОЗ від 22.03.96 р. №59 «Про затвердження граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми»])
** '''Додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню''' встановлюється для: 
# осіб, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу; 
# [[Працевлаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування|дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування]]; 
# молоді, яка закінчила або припинила навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і яка вперше приймається на роботу; 
== Див. також ==
* [[Праця неповнолітніх: прийняття на роботу і звільнення, обмеження]]
* [[Працевлаштування випускників закладів вищої освіти]]
* [[Працевлаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування]]
* [[Норма тривалості робочого часу]]
* [[Щорічні та додаткові відпустки]]
* [[Порядок надання щорічних відпусток]]
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Оплата праці]]
[[index.php?title=Категорія:Відпустка]]
[[index.php?title=Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[index.php?title=Категорія:Діти-сироти]]
[[index.php?title=Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]]

Індексація аліментів, визначених судом в твердій грошовій сумі

2025-11-06T07:39:16Z

Zoria.Viktoriia: у розділі Умови проведення індексації в абзаці 6. зроблено активне посилання на Порядок

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n380 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1368-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Закон України «Про індексацію грошових доходів населення»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n658 Закону України «Про виконавче провадження»]
== Загальна інформація ==
'''[[Індексація грошових доходів населення та відповідальність за її невиплату|Індексація грошових доходів населення]]''' - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»]).

Відповідно до статті 184 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n380 Сімейного кодексу України] [[Визначення розміру аліментів на дитину|розмір аліментів]], визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, '''щорічно''' підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
== Умови проведення індексації ==
Частиною першої статті 71 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n658 Закону України «Про виконавче провадження»] визначено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Разом з цим, в абзаці третьому частини першої статті 71 Закону вказано, що індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Пунктом 104 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-%D0%BF Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078] (далі - Порядок) закріплено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється з місяця, в якому призначено аліменти.

Для аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, що були призначені '''до червня 2016 року''', обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з дня набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1368-19 Законом України від 17 травня 2016 року № 1368-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі"].

При цьому розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, разом із сумою індексації не повинен перевищувати '''50 %''' грошового [[Звернення стягнення на доходи боржника|доходу платника]] аліментів.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі '''103 %''' (абзац другий пункту 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-%D0%BF Порядку]).

Відповідно до пункту 4 вказаного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-%D0%BF#Text Порядку,] індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Згідно із пунктом 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-%D0%BF Порядку] індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами - підприємцями, які проводять відповідні відрахування аліментів з доходу їх платника.

Індексація таких аліментів проводиться за рахунок коштів платника аліментів.

У разі самостійного надіслання стягувачем виконавчого документа безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю чи фізичній особі, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частині першій статті 7 Закону України "Про виконавче провадження"], індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"].

Слід зазначити, що чинним законодавством не визначено обов’язкову форму документу, який складає виконавець при проведенні індексації.

У разі проведення державним, приватним виконавцем індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, обчислення індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком, починаючи з наступного року з місяця, що відповідає місяцю встановлення розміру аліментів.
== Проведення індексації за минулий час ==
Суд може присудити [[Стягнення аліментів за минулий час|аліменти за минулий час]], але не більш як '''за десять років''' (частина друга статті 191 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n984 Сімейного кодексу України]). При цьому гроші, які стягуються за минулий час, теж мають бути проіндексовані. Виплати будуть індексуватися окремо для кожного періоду, залежно від того, як змінювався розмір прожиткового мінімуму у кожному кварталі.
== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/35667395 Постанова Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року у справі № 6-113цс13]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/75042659 Постанова Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 341/915/16-ц]
== Див. також ==
* [[Визначення розміру аліментів на дитину]]
* [[Зміна розміру аліментів, що стягуються на утримання дитини]]
* [[Порядок збільшення аліментів]]
* [[Стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів]]
[[index.php?title=Категорія:Стягнення аліментів]]

Господарські зобов’язання та їх особливості

2025-10-08T07:38:07Z

Zoria.Viktoriia: Добавлено гіперпосилання до статей 176, 193 ГКУ, а також внесено втексті зміну до написання назви Господарським кодексом України, на ГКУ відповідно до назви по тексту.

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодексом України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс Украни]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний Кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_003#Text Конвенцією ООН "Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів" від 11.04.1980 р]
==Загальні положення про господарські зобов’язання ==
'''''Господарськими зобов'язаннями''' є зобов'язання,'' що виникає між суб’єктами господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським законодавством, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15/print ч. 1 ст. 173 ГК України]).

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15/print ч. 2 ст. 173 ГК України])
== Підстави виникнення господарських зобов'язань ==
Господарські зобов'язання можуть виникати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15/print ст. 174 ГК України]):
* безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;
* з акту управління господарською діяльністю;
* з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;
* внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;
* у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
== Види господарських зобов’язань ==
* Майново-господарські зобов'язання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15/print ст. 175 ГК України]);
* Організаційно-господарські зобов'язання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15/print ст. 176 ГК України]);
* Соціально-комунальні зобов’язаня [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text (ст. 177 ГК України)];
* Публічні зобов’язаня [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text (ст. 178 ГК України)];
* Господарсько-договірні зобов’язання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text (ст. 179 -188 ГК України)]. 
'''Майново-господарськими''' визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин під час здійснення господарської діяльності, на підставі яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у статті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти - юридичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами, зобов'язаною та управненою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор.

 
'''Організаційно-господарськими''' визнаються господарські зобов'язання, що виникають у процесі управління господарською діяльністю між суб'єктом господарювання та суб'єктом організаційно-господарських повноважень, в силу яких зобов'язана сторона повинна здійснити на користь другої сторони певну управлінсько-господарську (організаційну) дію або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ( ст. 176 ГК України).]

Суб'єкти господарювання мають право разом здійснювати господарську діяльність для досягнення спільної мети, без утворення єдиного суб'єкта господарювання, на умовах, визначених договором про спільну діяльність. У разі якщо учасники договору про спільну діяльність доручають керівництво спільною діяльністю одному з учасників, на нього може бути покладено обов'язок ведення спільних справ. Такий учасник здійснює організаційно-управлінські повноваження на підставі доручення, підписаного іншими учасниками.

'''Соціально-комунальні''' - це зобов'язання за якими місцева ради приймає рішення за рахунок своїх коштів відповідно до закону створювати спеціальні робочі місця для осіб з обмеженою працездатністю та організовувати їх професійну підготовку.

'''Публічні зобов'язання''' - за якими суб'єкт господарювання, який відповідно до закону та своїх установчих документів зобов'язаний здійснювати виконання робіт, надання послуг або продаж товарів кожному, хто до нього звертається на законних підставах, не має права відмовити у виконанні робіт, наданні послуг, продажу товару за наявності у нього такої можливості або надавати перевагу одному споживачеві перед іншими, крім випадків, передбачених законодавством.
== Виконання та припинення господарських зобов’язань. ==
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text (ст. 193 ГК України).]

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ст. 197 ГК України], господарське зобов'язання підлягає виконанню за місцем, визначеним законом, господарським договором, або місцем, яке визначено змістом зобов'язання.
Якщо місце виконання зобов'язання не визначено, зобов'язання повинно бути виконано:
* за зобов'язаннями, змістом яких є передача прав на нерухоме майно (будівлю, земельну ділянку, інше нерухоме майно) - за місцезнаходженням нерухомості;

* за грошовими зобов'язаннями - за місцезнаходженням (місцем проживання) управленої сторони на момент виникнення зобов'язання, або за її новим місцезнаходженням (місцем проживання) за умови, що управлена сторона своєчасно повідомила про нього зобов'язану сторону;

* за іншими зобов'язаннями - за місцезнаходженням (місцем проживання) зобов'язаної сторони, якщо інше не передбачено законом.
У разі якщо в господарському зобов'язанні беруть участь кілька управнених або кілька зобов'язаних суб'єктів, кожний з управнених суб'єктів має право вимагати виконання, а кожний із зобов'язаних суб'єктів повинен виконати зобов'язання відповідно до частки цього суб'єкта, визначеної зобов'язанням. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ст. 196 ГК України)]. Виконання за участю кількох зобов'язаних осіб має бути солідарним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text (ч. 2 ст. 196 ГК).]

У разі відсутності управненої сторони, ухилення її від прийняття виконання або іншого прострочення нею виконання зобов'язана сторона за грошовим зобов'язанням має право внести належні з неї гроші або передати за зобов'язанням цінні папери до депозиту нотаріальної контори або приватного нотаріуса, які повідомляють про це управнену сторону. Внесення грошей (цінних паперів) до депозиту нотаріальної контори або приватного нотаріуса вважається виконанням зобов'язання.

Виконання господарського зобов'язання може бути покладено в цілому або в частині на третю особу, що не є стороною в зобов'язанні. Управнена сторона зобов'язана прийняти виконання, запропоноване третьою особою - безпосереднім виконавцем, якщо із закону, господарського договору або характеру зобов'язання не випливає обов'язок сторони виконати зобов'язання особисто.
=== Припинення господарських зобов’язань ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ст. 202 ГК України]Господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Господарське зобов'язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ст. 203 ГК України]).

Господарське зобов'язання може бути припинено за згодою сторін, зокрема угодою про заміну одного зобов'язання іншим між тими самими сторонами, якщо така заміна не суперечить обов'язковому акту, на підставі якого виникло попереднє зобов'язання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ст. 204 ГК України]).

Господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ст. 205 ГК України]).
== Відповідальність за порушення господарських зобов’язань ==
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ст. 216 ГК України]).

''Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text п. 3, ст. 216 ГК України]).:''
# потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;
# передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;
# сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі;
# у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.
''У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text п. 2, ст. 217 ГК України]).::''
* відшкодування збитків.
* штрафні санкції, якими визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносив зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання;
* оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.
Як зазначено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ч. 2. ст. 216 ГКУ], застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасниками господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання

Відповідно до ст. 617 ЦКУ особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Такі самі наслідки передбачено й у ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text 218 ГКУ] ГКУ, яка передбачає, що суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Звільнення від відповідальності внаслідок дії форс-мажорних обставин передбачено також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_003#Text Конвенцією ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980 р]. Так, відповідно до ч. 4 ст. 79 зазначеної Конвенції сторона, яка не виконує свого зобов’язання, повинна повідомити іншу сторону про перешкоду і про її вплив на її здатність здійснити виконання. Якщо інша сторона не отримала це повідомлення протягом розумного строку після того, як про цю перешкоду стало чи повинно було стати відомо стороні, яка не виконує свого зобов’язання, ця остання сторона несе відповідальність за збитки, які є результатом того, що таке повідомлення не було отримане.

'''Форс-мажор у господарських зобов'язаннях.'''

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3076:~:text=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B8%D0%BB%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%86%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8. ч.1 ст. 617 ЦК], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15/conv#n1508:~:text=%D0%A3%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD,%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2. ч.2 ст. 218 ГКУ] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/671/97-%D0%B2%D1%80/conv#n116:~:text=%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D1%81%2D%D0%BC%D0%B0%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%20(%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8) ст. 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні"]).

Однак, сертифікат ТПП не є беззаперечним доказом наявності форс-мажорних обставин. Обставини форс-мажору ''мають оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами'' (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі №908/2287/17, від 21.07.2021 у справі №912/3323/20, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). [https://reyestr.court.gov.ua/Review/108320255 Постанова ВС від 07.06.2023 у справі 906/540/22]

Верховний Суд в даному рішенні звертає увагу на те, що форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов'язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов`язань на період існування форс-мажору.

[[index.php?title=Категорія:Господарське право]]

Трудова книжка - основний документ про трудову діяльність

2025-09-08T06:38:49Z

Zoria.Viktoriia: Останній абзац 1 розділу розділено на два абзаци

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України] (далі-КЗпП України)
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/301-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 "Про трудові книжки працівників"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0251-15 Порядок виконання архівними установами запитів юридичних та фізичних осіб на підставі архівних документів та оформлення архівних довідок (копій, витягів), затверджений наказом Міністерства юстиції України від 02 березня 2015 року № 295/5]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
15 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

У період дії воєнного стану (''стаття 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону]''):
* порядок організації діловодства з питань трудових відносин, оформлення і ведення трудових книжок та архівного зберігання відповідних документів на територіях активних та можливих бойових дій, перелік яких затверджений у порядку, встановленому законодавством, визначається роботодавцем самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці;
* сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником.
Окрім того, згідно зі ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], у разі перебування підприємства в районі активних бойових дій роботодавець самостійно вирішує питання зберігання кадрових документів і може приймати рішення про видачу трудових книжок працівникам під підпис.

Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) затверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
|}
== Загальні поняття ==
[[Файл:2222.jpg|міні]]
'''Трудова книжка''' є основним документом про трудову діяльність працівника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n314 ст. 48 КЗпП України]). Трудові книжки ведуться на:
* всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи-підприємця (ФОП) понад п'ять днів;
* позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;
* студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації.
Трудові книжки старого зразка дійсні і обміну не підлягають.

Облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування".
== Оформлення трудової книжки вперше ==
У статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n141 24 КЗпП України] зазначено, що при укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності її у працівника) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.

У випадку, якщо особа шукає роботу вперше і до цього на неї не було оформлено трудової книжки:
* така трудова книжка оформлюється за першим місцем роботи. Для цього працівник подає власнику або уповноваженому органу (особі, відповідальній за ведення трудових книжок) паспорт, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку.
* заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше пяти днів після прийняття на роботу.
{| class="wikitable"
|-
|bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' '''''День прийняття на роботу''''':
* день, погоджений сторонами та зазначений у тексті наказу про прийом на роботу;
* день видання наказу, якщо точна дата прийняття на роботу не зазначена у наказі;
* день фактичного допуску до роботи, якщо наказ не був виданий.
|}
== Порядок заповнення трудової книжки ==
Трудові книжки заповнюють у відповідних розділах українською мовою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93#o15 пункт 2.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників] (далі - Інструкція). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою. Записи виконуються арабськими цифрами.
==== <big>Що вноситься і що не вноситься до трудової книжки:</big> ====
До трудової книжки вносяться ''':
* відомості про працівника: прізвище, ім’я та по батькові, дата народження;
* відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;
* відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіхи в роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України;
* відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв’язку з цим винагороди.
До трудової книжки не вносяться ''':
* [[Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження|стягнення]];
* премії, передбачені системою заробітної плати, або виплата яких носить регулярний характер.
==== <big>Строки внесення записів</big> ====
Всі записи у трудовій книжці робить власник або уповноважений ним орган після видання наказу, але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення, причому записи мають точно відповідати тексту наказу. З кожним записом до трудової книжки на підставі наказу про призначення на роботу, переведення та звільнення власник або уповноважений ним орган зобов’язаний ознайомити працівника під розписку в особистій картці.

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з

формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Роботодавець на вимогу працівника зобов’язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі. Після чого трудова книжка повертається працівнику.
=== Заповнення першої сторінки ===
Відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження ([https://docs.google.com/document/d/11nhpYSa3DmewI1m6AWTIs61R2mo0H0Ffyn8ER1iJUPo/edit Трудова книжка]).

Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей.

Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Зміну записів у трудових книжках про прізвище, ім’я та по батькові і дату народження виконує власник або уповноважений ним орган за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім’я та по батькові тощо) з посиланням на номер і дату цих документів). Зазначені зміни вносять на першу сторінку (титульну) трудової книжки. Однією рискою закреслюють, наприклад, колишнє прізвище або ім’я, по батькові, дату народження, записують нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряють підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
=== Внесення записів до розділу "Відомості про роботу" ===
{| class="wikitable"
|-
|bgcolor=#FFEFDB|
==== Записи про прийняття на роботу ====
|bgcolor=#E8E8E8| У графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком:
* у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься;
* у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу;
* у графі 3 пишеться: "''Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво''" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду ([https://docs.google.com/document/d/13hzh91jH7cOei7JEGC-1YEIAN6E8CEYN11WWQYCw2wE/edit Розділ "Відомості про роботу"])
|-
|bgcolor=#FFEFDB|
==== Записи про перейменування підприємства, установи, організації ====
|bgcolor=#E8E8E8|Якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремим рядком
* у графі 3 трудової книжки робиться запис: "''Підприємство таке-то з такого-то числа переіменоване на таке-то''";
* у графі 4 проставляється підстава перейменування - наказ (розпорядження), його дата і номер (пункт 2.15 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкції]).
|-
|bgcolor=#FFEFDB|
==== Записи про звільнення ====
|bgcolor=#E8E8E8| Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил:
* у графі 1 ставиться порядковий номер запису;
* у графі 2 - дата звільнення;
* у графі 3 - причина звільнення;
* у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.
Повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Наприклад, "''Звільнений в зв'язку з прогулом без поважних причин, пункт 4 статті 40'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 КЗпП України]".

При розірванні трудового договору з ініціативи працівника з причин, за яких законодавство пов'язує надання певних пільг і переваг, запис про звільнення вноситься до трудової книжки із зазначенням цих причин. Наприклад, "''Звільнений за власним бажанням у зв'язку з зарахування у вищий навчальний заклад, стаття 38'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n218 КЗпП України]".
|}
{| class="wikitable"
|-
|bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' '''''Днем звільнення''''' вважається останній день роботи.
|}
==== ''' '''Інші записи''' ''' ====
До трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів такі записи:
* про час служби у складі Збройних Сил України та інших військах, де на тих, які проходять службу, не поширюється законодавство про працю і державне соціальне страхування, із зазначенням дати призову (зарахування) і дати звільнення із служби;
* про час навчання у професійних навчально-виховних закладах та інших закладах у навчально-курсових комбінатах (центрі, пункті тощо);
* про час навчання у вищих навчальних закладах (включаючи і час роботи в студентських таборах, на виробничій практиці та при виконанні науково-дослідної госпдоговірної тематики) та про час перебування в аспірантурі і клінічній ординатурі, крім випадків, зазначених у пункті 2.16. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93#o15 Інструкції];
* про роботу як членів колгоспу - у тому разі, коли чинним законодавством передбачене зарахування цієї роботи в загальний трудовий стаж працівників;
* про час догляду за особою з інвалідністю 1 групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду (пункт є стаття 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n545 Закону України "Про пенсійне забезпечення"], у тому числі за пристарілим, який досяг 80-річного віку (згідно з медичним висновком);
* [[Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні|безробітним особам]] про період одержання допомоги по безробіттю заноситься у трудову книжку органом державної служби зайнятості населення.
Передбачені цим пунктом записи вносяться до трудової книжки до занесення відомостей про роботу на даному підприємстві.
=== Внесення записів до розділів "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" ===
До трудових книжок працівників у розділ "Відомості про нагородження" відносяться відомості про нагородження державними нагородами України та відзнаками України; у розділ "Відомості про заохочення" вносяться відомості про заохочення за успіхи у праці ([https://docs.google.com/document/d/1XI06E5ca62ojYuIj_5CxTBXj8AeM-153YwZKTK6906Y/edit Розділ "Відомості про нагородження"], [https://docs.google.com/document/d/1Q_4ZAsVhsurxyNX5PvM-d-J3Cu3-O3fu4chrc5vQuWY/edit розділ "Відомості про заохочення"]). '''Порядок внесення відомостей про нагороди і заохочення''':
* у графі 3 відповідного розділу трудової книжки пишеться у вигляді заголовку назва підприємства;
* нижче у графі 1 зазначається порядковий номер запису (нумерація, що зростає протягом усього періоду трудової діяльності працівника);
* у графі 2 ставиться дата нагородження або заохочення;
* у графі 3 записується, ким нагороджений або заохочений працівник, за які досягнення і якою нагородою або заохоченням;
* у графі 4 зазначається, на підставі чого внесений запис (із посиланням на дату, номер і найменування документа).
== Порядок дій у разі виявлення неправильних чи неточних записів ==
У разі наявності розбіжностей щодо написання прізвища, ім'я чи по батькові до трудової книжки вносяться зміни згідно з п. 2.13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93#o15 Інструкції]. Так, зміна запису, зокрема про ім’я, вноситься на першій сторінці трудової книжки: однією рискою закреслюють ім’я, що внесено з помилкою, і записують правильне. На внутрішньому боці обкладинки зазначають відповідні документи, що є підставою для внесення зміни, які завіряються підписом керівника підприємства або уповноваженого органу і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Під уповноваженим органом слід розуміти відділ кадрів або інший підрозділ установи, який здійснює оформлення працівників, або відповідальну особу установи, на яку згідно з посадовою інструкцією покладено обов’язок ведення трудових книжок працівників.

Зміна запису про ПІБ людини виконується роботодавцем або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документа людини (паспорта, свідоцтва про народження тощо), із зазначенням номеру та дати документа.

У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Відповідно до пункту 2.8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93#o15 Інструкції], якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності – архівом.

Згідно з пунктом 2.10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93#o15 Інструкції], у розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається.
==== Зміна запису відомостей про роботу ====
* у графі 1 зазначається відповідний порядковий номер
* у графі 2 ставиться дата внесення запису
* в графі 3 пишеться: "''Запис за N таким-то недійсний. Прийнятий за такою-то професією (посадою)''"
* у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.
==== Визнання запису недійсним у разі незаконного звільнення (переведення) і поновлення на попередній роботі ====
* у графі 1 зазначається відповідний порядковий номер
* у графі 2 ставиться дата внесення запису
* в графі 3 пишеться: "''Запис за N таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі''".
* у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.
==== Зміна формулювання причини звільнення ====
* у графі 1 зазначається відповідний порядковий номер
* у графі 2 ставиться дата внесення запису
* в графі 3 пишеться: "''Запис за N таким-то є недійсним" звільнений...''" і зазначається нове формулювання
* у графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення.
== Вкладиш до трудової книжки ==
# Оформляється у тому разі, коли у трудовій книжці заповнені усі сторінки відповідних розділів.
# Про кожний виданий вкладиш на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки вгорі ставиться штамп розміром 10 х 25 мм з написом «Виданий вкладиш» і тут же зазначаються серія і номер вкладиша.
# Він має встановлену форму ([https://docs.google.com/document/d/1c-_uv-yAhmUpnCeRpNgkgzXx8cixNXtcO2vHjZaiSDE/edit Вкладиш до трудової книжки]).
# Вшивається у трудову книжку, заповнюється і ведеться власником або уповноваженим ним органом за місцем роботи працівника у такому ж порядку, що і трудова книжка. У ньому не можна робити скорочені записи.
{| class="wikitable"
|-
|bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' Вкладиш без трудової книжки недійсний.
|}
== Дублікат трудової книжки ==
'''Дублікат трудової книжки''' – це другий екземпляр трудової книжки, який:
* має однакову з оригіналом юридичну силу, відповідно видається повторно, тобто у випадку, коли з певних причин неможливо скористатися оригіналом;
* відображає всі відомості, які є в оригіналі документу, а саме:
# відомості про працівника;
# відомості про роботу;
# відомості про нагородження;
# відомості про заохочення.
=== Коли і як видається дублікат? ===
Якщо з оригіналом трудової книжки, який існує в одному екземплярі, що-небудь трапляється, виникає необхідність поновлення відомостей, які знаходяться в ньому. Видача дублікату вирішує цю проблему.

'''Підстави для видачі дублікату трудової книжки:'''
# '''''Втрата трудової книжки.'''''Особа, яка згубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов’язана негайно заявити про це власнику чи уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви, а в разі ускладнення - у інші строки, власник або уповноважений ним орган видає працівникові іншу трудову книжку із написом “''Дублікат''” у правому верхньому куті першої сторінки.
# '''''Трудова книжка працівника стала непридатною для подальших записів'''''. Наприклад, обгоріла, розірвалася, забруднилася тощо. Перш, ніж видати дублікат такої книжки, на першій сторінці старої трудової необхідно зробити напис: “''Замість видано дублікат''”. Лише після цього працівнику видають дублікат трудової книжки. При влаштуванні на нове місце роботи працівник повинен пред’являти такий дублікат.
# '''''Відсутність доступу до трудової книжки працівника внаслідок надзвичайної ситуації''''', передбаченої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 Кодексом цивільного захисту України] або проведення антитерористичної операції на території, де працював працівник. Дублікат видається на підставі заяви працівника та отриманої ним у письмовому вигляді інформації зі штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації про виникнення надзвичайної ситуації або Антитерористичного центру при Службі безпеки України про проведення антитерористичної операції на території, де працював працівник, що надається в довільній формі.
=== Як заповнюється дублікат? ===
[[Файл:Зразок дублікату.jpg|міні|Зразок заповнення дублікату трудової книжки]]
Дублікат трудової книжки чи вкладиш до неї заповнюється згідно із загальними правилами ведення трудових книжок.

У розділі “Відомості про роботу”, “Відомості про нагородження” і “Відомості про заохочення” при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про нагородження та заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень).

У разі якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки до розділу “Відомості про роботу” у графу 3 спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до працевлаштування на це підприємство, який підтверджується документами. Загальний стаж роботи записується сумарно, тобто зазначається загальна кількість років, місяців, днів роботи без уточнення, на якому підприємстві, у які періоди часу та на яких посадах працював у минулому власник трудової книжки.
{| class="wikitable"
|-
|bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' Порахувати стаж можна за допомогою [http://hrzone.com.ua '''Калькулятора стажу'''].
|}
Для підтвердження стажу роботи працівника на попередніх місцях роботи йому необхідно звернутися ''':
* до своїх попередніх роботодавців для отримання документів, які підтвердять такий стаж. До останніх належить: витяги з наказів, копії наказів про прийняття та звільнення з роботи, копії особових карток тощо. Такі документи повинні бути підписані посадовими особами підприємств, на яких трудився власник втраченої трудової книжки, та засвідчені печаткою.
* до місцевої державної архівної установи, якщо підприємство — попереднє місце роботи — ліквідоване та більше не функціонує. Архівні довідки про підтвердження трудового стажу оформлюються лише за той період роботи, відомості про який є в документах архіву. Водночас зазначаються точна назва посади, яку обіймала фізична особа, і період її роботи на цій посаді. Відомості про роботу в різних установах надаються в одній довідці (пункт 1 розділу 3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0251-15 Порядку виконання архівними установами запитів юридичних та фізичних осіб на підставі архівних документів та оформлення архівних довідок (копій, витягів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02 березня 2015 року № 295/5]).
Запис у дублікаті трудової книжки відомостей про роботу за сумісництвом та за суміщенням професій провадиться за бажанням працівника.

При наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаної недійсною, на прохання працівника видається "Дублікат" трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним.
== Видача трудової книжки ==
У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів. При цьому для осіб працездатного віку необхідно вказати час, тривалість та місце проходження підвищення кваліфікації, яке пройшов працівник за останні два роки перед звільненням.

У разі звільнення осіб, які працювали в селянському (фермерському) господарстві за трудовим договором або припинення членства в селянському (фермерському) господарстві після відповідних записів у трудових книжках, зроблених головою селянського (фермерського) господарства, трудовий стаж у цьому господарстві підтверджується підписом керівника, заступника, іншої уповноваженої на це особи та завіряється печаткою місцевого органу державної виконавчої влади.
{| class="wikitable"
|-
|bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.
|}
'''''При затримці видачі трудової книжки''''' з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується [[Порядок обчислення середньої заробітної плати|середній заробіток]] за весь час вимушеного прогулу.

Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкції].

'''''Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення''''', то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

'''''Пересилання трудової книжки поштою''''' з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

'''''У разі смерті працівника''''' трудова книжка видається на руки його найближчим родичам під розписку або надсилається поштою на їх вимогу. У трудовій книжці померлого працівника у розділі "Відомості про роботу" і дати запису у графі 3 записується: "Роботу припинено у зв'язку зі смертю", далі - заповнюється графа 4 - зазначаються дата і номер наказу (розпорядження). Цей запис засвідчується у встановленому порядку.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |10 червня 2021 року набрав чинності Закон України від 05 лютого 2021 року № 1217-IX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1217-20#Text "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі]" , яким започатковано ведення '''електронної трудової книжки''' як цифрового аналога паперової.

З набранням чинності цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1217-20#Text Закону] облік трудової діяльності працівника має здійснюватися в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".]

'''Детальніше''' – у статті [[Електронна трудова книжка або порядок обліку трудової діяльності працівника в електронній формі]]
|}
== Див. також ==
* [[Внесення виправлень до трудової книжки. Видача дубліката у разі втрати трудової книжки]]
* [[Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]]
* [[Особливості внесення записів до трудової книжки мобілізованого]]
* [[Порядок ведення трудової книжки фізичною особою-підприємцем]]
[[Категорія: Трудова книжка. Трудовий стаж]]
[[Категорія: Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]
[[Категорія: Розірвання трудового договору, звільнення]]
[[Категорія: Атестація]]

Трудова книжка - основний документ про трудову діяльність

2025-09-08T06:35:47Z

Zoria.Viktoriia: В 3 частині речення про порядок організації діловодства, що передбачено ст.7 ЗУ "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" викладено в новій редакції у звязку із змінами внесеними до Закону.

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України] (далі-КЗпП України)
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/301-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 "Про трудові книжки працівників"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0251-15 Порядок виконання архівними установами запитів юридичних та фізичних осіб на підставі архівних документів та оформлення архівних довідок (копій, витягів), затверджений наказом Міністерства юстиції України від 02 березня 2015 року № 295/5]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
15 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

У період дії воєнного стану (''стаття 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону]''):
* порядок організації діловодства з питань трудових відносин, оформлення і ведення трудових книжок та архівного зберігання відповідних документів на територіях активних та можливих бойових дій, перелік яких затверджений у порядку, встановленому законодавством, визначається роботодавцем самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці;
* сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником.
Окрім того, згідно зі ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], у разі перебування підприємства в районі активних бойових дій роботодавець самостійно вирішує питання зберігання кадрових документів і може приймати рішення про видачу трудових книжок працівникам під підпис. Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) затверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
|}
== Загальні поняття ==
[[Файл:2222.jpg|міні]]
'''Трудова книжка''' є основним документом про трудову діяльність працівника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n314 ст. 48 КЗпП України]). Трудові книжки ведуться на:
* всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи-підприємця (ФОП) понад п'ять днів;
* позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;
* студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації.
Трудові книжки старого зразка дійсні і обміну не підлягають.

Облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування".
== Оформлення трудової книжки вперше ==
У статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n141 24 КЗпП України] зазначено, що при укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності її у працівника) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.

У випадку, якщо особа шукає роботу вперше і до цього на неї не було оформлено трудової книжки:
* така трудова книжка оформлюється за першим місцем роботи. Для цього працівник подає власнику або уповноваженому органу (особі, відповідальній за ведення трудових книжок) паспорт, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку.
* заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше пяти днів після прийняття на роботу.
{| class="wikitable"
|-
|bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' '''''День прийняття на роботу''''':
* день, погоджений сторонами та зазначений у тексті наказу про прийом на роботу;
* день видання наказу, якщо точна дата прийняття на роботу не зазначена у наказі;
* день фактичного допуску до роботи, якщо наказ не був виданий.
|}
== Порядок заповнення трудової книжки ==
Трудові книжки заповнюють у відповідних розділах українською мовою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93#o15 пункт 2.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників] (далі - Інструкція). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою. Записи виконуються арабськими цифрами.
==== <big>Що вноситься і що не вноситься до трудової книжки:</big> ====
До трудової книжки вносяться ''':
* відомості про працівника: прізвище, ім’я та по батькові, дата народження;
* відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;
* відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіхи в роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України;
* відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв’язку з цим винагороди.
До трудової книжки не вносяться ''':
* [[Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження|стягнення]];
* премії, передбачені системою заробітної плати, або виплата яких носить регулярний характер.
==== <big>Строки внесення записів</big> ====
Всі записи у трудовій книжці робить власник або уповноважений ним орган після видання наказу, але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення, причому записи мають точно відповідати тексту наказу. З кожним записом до трудової книжки на підставі наказу про призначення на роботу, переведення та звільнення власник або уповноважений ним орган зобов’язаний ознайомити працівника під розписку в особистій картці.

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з

формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Роботодавець на вимогу працівника зобов’язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі. Після чого трудова книжка повертається працівнику.
=== Заповнення першої сторінки ===
Відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження ([https://docs.google.com/document/d/11nhpYSa3DmewI1m6AWTIs61R2mo0H0Ffyn8ER1iJUPo/edit Трудова книжка]).

Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей.

Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Зміну записів у трудових книжках про прізвище, ім’я та по батькові і дату народження виконує власник або уповноважений ним орган за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім’я та по батькові тощо) з посиланням на номер і дату цих документів). Зазначені зміни вносять на першу сторінку (титульну) трудової книжки. Однією рискою закреслюють, наприклад, колишнє прізвище або ім’я, по батькові, дату народження, записують нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряють підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
=== Внесення записів до розділу "Відомості про роботу" ===
{| class="wikitable"
|-
|bgcolor=#FFEFDB|
==== Записи про прийняття на роботу ====
|bgcolor=#E8E8E8| У графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком:
* у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься;
* у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу;
* у графі 3 пишеться: "''Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво''" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду ([https://docs.google.com/document/d/13hzh91jH7cOei7JEGC-1YEIAN6E8CEYN11WWQYCw2wE/edit Розділ "Відомості про роботу"])
|-
|bgcolor=#FFEFDB|
==== Записи про перейменування підприємства, установи, організації ====
|bgcolor=#E8E8E8|Якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремим рядком
* у графі 3 трудової книжки робиться запис: "''Підприємство таке-то з такого-то числа переіменоване на таке-то''";
* у графі 4 проставляється підстава перейменування - наказ (розпорядження), його дата і номер (пункт 2.15 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкції]).
|-
|bgcolor=#FFEFDB|
==== Записи про звільнення ====
|bgcolor=#E8E8E8| Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил:
* у графі 1 ставиться порядковий номер запису;
* у графі 2 - дата звільнення;
* у графі 3 - причина звільнення;
* у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.
Повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Наприклад, "''Звільнений в зв'язку з прогулом без поважних причин, пункт 4 статті 40'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 КЗпП України]".

При розірванні трудового договору з ініціативи працівника з причин, за яких законодавство пов'язує надання певних пільг і переваг, запис про звільнення вноситься до трудової книжки із зазначенням цих причин. Наприклад, "''Звільнений за власним бажанням у зв'язку з зарахування у вищий навчальний заклад, стаття 38'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n218 КЗпП України]".
|}
{| class="wikitable"
|-
|bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' '''''Днем звільнення''''' вважається останній день роботи.
|}
==== ''' '''Інші записи''' ''' ====
До трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів такі записи:
* про час служби у складі Збройних Сил України та інших військах, де на тих, які проходять службу, не поширюється законодавство про працю і державне соціальне страхування, із зазначенням дати призову (зарахування) і дати звільнення із служби;
* про час навчання у професійних навчально-виховних закладах та інших закладах у навчально-курсових комбінатах (центрі, пункті тощо);
* про час навчання у вищих навчальних закладах (включаючи і час роботи в студентських таборах, на виробничій практиці та при виконанні науково-дослідної госпдоговірної тематики) та про час перебування в аспірантурі і клінічній ординатурі, крім випадків, зазначених у пункті 2.16. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93#o15 Інструкції];
* про роботу як членів колгоспу - у тому разі, коли чинним законодавством передбачене зарахування цієї роботи в загальний трудовий стаж працівників;
* про час догляду за особою з інвалідністю 1 групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду (пункт є стаття 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n545 Закону України "Про пенсійне забезпечення"], у тому числі за пристарілим, який досяг 80-річного віку (згідно з медичним висновком);
* [[Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні|безробітним особам]] про період одержання допомоги по безробіттю заноситься у трудову книжку органом державної служби зайнятості населення.
Передбачені цим пунктом записи вносяться до трудової книжки до занесення відомостей про роботу на даному підприємстві.
=== Внесення записів до розділів "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" ===
До трудових книжок працівників у розділ "Відомості про нагородження" відносяться відомості про нагородження державними нагородами України та відзнаками України; у розділ "Відомості про заохочення" вносяться відомості про заохочення за успіхи у праці ([https://docs.google.com/document/d/1XI06E5ca62ojYuIj_5CxTBXj8AeM-153YwZKTK6906Y/edit Розділ "Відомості про нагородження"], [https://docs.google.com/document/d/1Q_4ZAsVhsurxyNX5PvM-d-J3Cu3-O3fu4chrc5vQuWY/edit розділ "Відомості про заохочення"]). '''Порядок внесення відомостей про нагороди і заохочення''':
* у графі 3 відповідного розділу трудової книжки пишеться у вигляді заголовку назва підприємства;
* нижче у графі 1 зазначається порядковий номер запису (нумерація, що зростає протягом усього періоду трудової діяльності працівника);
* у графі 2 ставиться дата нагородження або заохочення;
* у графі 3 записується, ким нагороджений або заохочений працівник, за які досягнення і якою нагородою або заохоченням;
* у графі 4 зазначається, на підставі чого внесений запис (із посиланням на дату, номер і найменування документа).
== Порядок дій у разі виявлення неправильних чи неточних записів ==
У разі наявності розбіжностей щодо написання прізвища, ім'я чи по батькові до трудової книжки вносяться зміни згідно з п. 2.13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93#o15 Інструкції]. Так, зміна запису, зокрема про ім’я, вноситься на першій сторінці трудової книжки: однією рискою закреслюють ім’я, що внесено з помилкою, і записують правильне. На внутрішньому боці обкладинки зазначають відповідні документи, що є підставою для внесення зміни, які завіряються підписом керівника підприємства або уповноваженого органу і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Під уповноваженим органом слід розуміти відділ кадрів або інший підрозділ установи, який здійснює оформлення працівників, або відповідальну особу установи, на яку згідно з посадовою інструкцією покладено обов’язок ведення трудових книжок працівників.

Зміна запису про ПІБ людини виконується роботодавцем або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документа людини (паспорта, свідоцтва про народження тощо), із зазначенням номеру та дати документа.

У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Відповідно до пункту 2.8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93#o15 Інструкції], якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності – архівом.

Згідно з пунктом 2.10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93#o15 Інструкції], у розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається.
==== Зміна запису відомостей про роботу ====
* у графі 1 зазначається відповідний порядковий номер
* у графі 2 ставиться дата внесення запису
* в графі 3 пишеться: "''Запис за N таким-то недійсний. Прийнятий за такою-то професією (посадою)''"
* у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.
==== Визнання запису недійсним у разі незаконного звільнення (переведення) і поновлення на попередній роботі ====
* у графі 1 зазначається відповідний порядковий номер
* у графі 2 ставиться дата внесення запису
* в графі 3 пишеться: "''Запис за N таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі''".
* у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.
==== Зміна формулювання причини звільнення ====
* у графі 1 зазначається відповідний порядковий номер
* у графі 2 ставиться дата внесення запису
* в графі 3 пишеться: "''Запис за N таким-то є недійсним" звільнений...''" і зазначається нове формулювання
* у графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення.
== Вкладиш до трудової книжки ==
# Оформляється у тому разі, коли у трудовій книжці заповнені усі сторінки відповідних розділів.
# Про кожний виданий вкладиш на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки вгорі ставиться штамп розміром 10 х 25 мм з написом «Виданий вкладиш» і тут же зазначаються серія і номер вкладиша.
# Він має встановлену форму ([https://docs.google.com/document/d/1c-_uv-yAhmUpnCeRpNgkgzXx8cixNXtcO2vHjZaiSDE/edit Вкладиш до трудової книжки]).
# Вшивається у трудову книжку, заповнюється і ведеться власником або уповноваженим ним органом за місцем роботи працівника у такому ж порядку, що і трудова книжка. У ньому не можна робити скорочені записи.
{| class="wikitable"
|-
|bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' Вкладиш без трудової книжки недійсний.
|}
== Дублікат трудової книжки ==
'''Дублікат трудової книжки''' – це другий екземпляр трудової книжки, який:
* має однакову з оригіналом юридичну силу, відповідно видається повторно, тобто у випадку, коли з певних причин неможливо скористатися оригіналом;
* відображає всі відомості, які є в оригіналі документу, а саме:
# відомості про працівника;
# відомості про роботу;
# відомості про нагородження;
# відомості про заохочення.
=== Коли і як видається дублікат? ===
Якщо з оригіналом трудової книжки, який існує в одному екземплярі, що-небудь трапляється, виникає необхідність поновлення відомостей, які знаходяться в ньому. Видача дублікату вирішує цю проблему.

'''Підстави для видачі дублікату трудової книжки:'''
# '''''Втрата трудової книжки.'''''Особа, яка згубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов’язана негайно заявити про це власнику чи уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви, а в разі ускладнення - у інші строки, власник або уповноважений ним орган видає працівникові іншу трудову книжку із написом “''Дублікат''” у правому верхньому куті першої сторінки.
# '''''Трудова книжка працівника стала непридатною для подальших записів'''''. Наприклад, обгоріла, розірвалася, забруднилася тощо. Перш, ніж видати дублікат такої книжки, на першій сторінці старої трудової необхідно зробити напис: “''Замість видано дублікат''”. Лише після цього працівнику видають дублікат трудової книжки. При влаштуванні на нове місце роботи працівник повинен пред’являти такий дублікат.
# '''''Відсутність доступу до трудової книжки працівника внаслідок надзвичайної ситуації''''', передбаченої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 Кодексом цивільного захисту України] або проведення антитерористичної операції на території, де працював працівник. Дублікат видається на підставі заяви працівника та отриманої ним у письмовому вигляді інформації зі штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації про виникнення надзвичайної ситуації або Антитерористичного центру при Службі безпеки України про проведення антитерористичної операції на території, де працював працівник, що надається в довільній формі.
=== Як заповнюється дублікат? ===
[[Файл:Зразок дублікату.jpg|міні|Зразок заповнення дублікату трудової книжки]]
Дублікат трудової книжки чи вкладиш до неї заповнюється згідно із загальними правилами ведення трудових книжок.

У розділі “Відомості про роботу”, “Відомості про нагородження” і “Відомості про заохочення” при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про нагородження та заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень).

У разі якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки до розділу “Відомості про роботу” у графу 3 спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до працевлаштування на це підприємство, який підтверджується документами. Загальний стаж роботи записується сумарно, тобто зазначається загальна кількість років, місяців, днів роботи без уточнення, на якому підприємстві, у які періоди часу та на яких посадах працював у минулому власник трудової книжки.
{| class="wikitable"
|-
|bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' Порахувати стаж можна за допомогою [http://hrzone.com.ua '''Калькулятора стажу'''].
|}
Для підтвердження стажу роботи працівника на попередніх місцях роботи йому необхідно звернутися ''':
* до своїх попередніх роботодавців для отримання документів, які підтвердять такий стаж. До останніх належить: витяги з наказів, копії наказів про прийняття та звільнення з роботи, копії особових карток тощо. Такі документи повинні бути підписані посадовими особами підприємств, на яких трудився власник втраченої трудової книжки, та засвідчені печаткою.
* до місцевої державної архівної установи, якщо підприємство — попереднє місце роботи — ліквідоване та більше не функціонує. Архівні довідки про підтвердження трудового стажу оформлюються лише за той період роботи, відомості про який є в документах архіву. Водночас зазначаються точна назва посади, яку обіймала фізична особа, і період її роботи на цій посаді. Відомості про роботу в різних установах надаються в одній довідці (пункт 1 розділу 3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0251-15 Порядку виконання архівними установами запитів юридичних та фізичних осіб на підставі архівних документів та оформлення архівних довідок (копій, витягів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02 березня 2015 року № 295/5]).
Запис у дублікаті трудової книжки відомостей про роботу за сумісництвом та за суміщенням професій провадиться за бажанням працівника.

При наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаної недійсною, на прохання працівника видається "Дублікат" трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним.
== Видача трудової книжки ==
У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів. При цьому для осіб працездатного віку необхідно вказати час, тривалість та місце проходження підвищення кваліфікації, яке пройшов працівник за останні два роки перед звільненням.

У разі звільнення осіб, які працювали в селянському (фермерському) господарстві за трудовим договором або припинення членства в селянському (фермерському) господарстві після відповідних записів у трудових книжках, зроблених головою селянського (фермерського) господарства, трудовий стаж у цьому господарстві підтверджується підписом керівника, заступника, іншої уповноваженої на це особи та завіряється печаткою місцевого органу державної виконавчої влади.
{| class="wikitable"
|-
|bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.
|}
'''''При затримці видачі трудової книжки''''' з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується [[Порядок обчислення середньої заробітної плати|середній заробіток]] за весь час вимушеного прогулу.

Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкції].

'''''Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення''''', то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

'''''Пересилання трудової книжки поштою''''' з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

'''''У разі смерті працівника''''' трудова книжка видається на руки його найближчим родичам під розписку або надсилається поштою на їх вимогу. У трудовій книжці померлого працівника у розділі "Відомості про роботу" і дати запису у графі 3 записується: "Роботу припинено у зв'язку зі смертю", далі - заповнюється графа 4 - зазначаються дата і номер наказу (розпорядження). Цей запис засвідчується у встановленому порядку.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |10 червня 2021 року набрав чинності Закон України від 05 лютого 2021 року № 1217-IX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1217-20#Text "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі]" , яким започатковано ведення '''електронної трудової книжки''' як цифрового аналога паперової.

З набранням чинності цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1217-20#Text Закону] облік трудової діяльності працівника має здійснюватися в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".]

'''Детальніше''' – у статті [[Електронна трудова книжка або порядок обліку трудової діяльності працівника в електронній формі]]
|}
== Див. також ==
* [[Внесення виправлень до трудової книжки. Видача дубліката у разі втрати трудової книжки]]
* [[Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]]
* [[Особливості внесення записів до трудової книжки мобілізованого]]
* [[Порядок ведення трудової книжки фізичною особою-підприємцем]]
[[Категорія: Трудова книжка. Трудовий стаж]]
[[Категорія: Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]
[[Категорія: Розірвання трудового договору, звільнення]]
[[Категорія: Атестація]]

Відкриття приватного закладу дошкільної освіти

2025-03-05T09:41:25Z

Zoria.Viktoriia: у розділі Типи закладів дошкільної освіти, добавлено речення "Для задоволення освітніх потреб...."

== Норматина база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України "Про освіту"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2628-14 Закон України "Про дошкільну освіту"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/222-19 Закон України "Про ліцензування видів господарської діяльності"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/305-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Мінстрів України від 12 березня 2003 року № 305 "Про затвердження Положення про дошкільний навчальний заклад"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/86-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 2021 року № 86 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2003 р. № 305"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1187-2015-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1187 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0563-16 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 24 березня 2016 року № 234 "Про затвердження Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/305-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 року № 305 "Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1124-2009-%D0%BF?fbclid=IwAR28ObMTxaSe-rYCNtDHsWOQXI1RhzWNPlrTdOsvqVkIwwt9xMJ1sXAfWeY#Text Положення про центр розвитку дитини, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2009 № 1124 «Про затвердження Положення про центр розвитку дитини»]

== Поняття закладу дошкільної освіти ==
Заклад дошкільної освіти, фізична особа - підприємець або структурний підрозділ юридичної особи публічного чи приватного права, що провадять освітню діяльність у сфері дошкільної освіти, повинні бути забезпечені педагогічними працівниками чи іншими фізичними особами, які мають право провадити освітню діяльність у сфері дошкільної освіти, необхідними для реалізації освітнього процесу та виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти.

Завдання дошкільного навчального закладу передбачає реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію, готовність продовжувати освіту.

== Типи закладів дошкільної освіти ==
Відповідно до потреб громадян України '''створюються такі заклади дошкільної освіти:'''
* '''заклад дошкільної освіти (ясла) для дітей віком від одного до трьох років''', де забезпечуються догляд за ними, а також їх розвиток і виховання відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти;
* '''заклад дошкільної освіти (ясла-садок) для дітей віком від одного до шести (семи) років''', де забезпечуються догляд за ними, розвиток, виховання і навчання відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти;
* '''заклад дошкільної освіти (дитячий садок) для дітей віком від трьох до шести (семи) років''', де забезпечуються їх розвиток, виховання і навчання відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти;
* '''заклад дошкільної освіти (ясла-садок) компенсуючого типу для дітей з особливими освітніми потребами віком від двох до семи (восьми) років'''. Заклади дошкільної освіти (ясла-садок) компенсуючого типу поділяються на спеціальні та санаторні;
* '''будинок дитини''' - заклад дошкільної освіти системи охорони здоров'я для медико-соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також для дітей з фізичними та (або) інтелектуальними порушеннями від народження до трьох (для здорових дітей) та до чотирьох (для хворих дітей) років;
* '''заклад дошкільної освіти (дитячий будинок) інтернатного типу''' забезпечує розвиток, виховання, навчання та соціальну адаптацію дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дошкільного та шкільного віку, які перебувають у родинних стосунках та утримуються за рахунок держави;
* '''заклад дошкільної освіти (ясла-садок) сімейного типу''' для дітей віком від двох місяців до шести (семи) років, які перебувають в родинних стосунках і де забезпечуються їх догляд, розвиток, виховання і навчання відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти;
* '''заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу''' для дітей віком від одного до шести (семи, восьми) років, у складі якого можуть бути групи загального розвитку, компенсуючого типу, інклюзивні, сімейні, прогулянкові, в яких забезпечується дошкільна освіта з урахуванням стану здоров'я дітей, їх розумового, психологічного, фізичного розвитку;
* '''заклад дошкільної освіти (центр розвитку дитини)''', в якому забезпечуються фізичний, розумовий і психологічний розвиток, корекція психологічного і фізичного розвитку, оздоровлення дітей, які відвідують інші навчальні заклади чи виховуються вдома.
Зарахування дітей до державного (комунального) закладу дошкільної освіти здійснюється керівником такого закладу протягом календарного року на вільні місця у порядку черговості надходження заяв про зарахування. Заява про зарахування подається особисто одним із батьків або іншим законним представником дитини.

Зарахування дитини здійснюється згідно з відповідним наказом керівника закладу дошкільної освіти.

Для задоволення освітніх потреб громадян заклад дошкільної освіти може входити до складу об’єднання з іншими закладами освіти.

== Порядок реєстрації ==

Заклад дошкільної освіти діє на підставі статуту. Фізична особа - підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом діяльності яких є освітня діяльність, діють на підставі власних положень про них. 
Дошкільний навчальний заклад має печатку і штамп встановленого зразка, бланки з власними реквізитами, реєстраційний рахунок в органах Державного казначейства (для державних і комунальних закладів), рахунки в банках (для приватних закладів). 
Заклад дошкільної освіти здійснює свою діяльність за наявності ліцензії на право провадження освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти, виданої у встановленому законодавством України порядку.

Приватний дошкільний навчальний заклад повинен відповідати вимогам: 

'''Розробити установчі документи та здійснити реєстраційні дії'''. 
Установчі документи розробляються відповідно до Конституції України, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закону України "Про освіту"], Положення про заклад дошкільної освіти, що затверджується Кабінетом Міністрів України, інших нормативно-правових актів. 
Приміщення, у якому хочуть відкрити приватний дитячий дошкільний навчальний заклад, повинне відповідати [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0563-16 Санітарному регламенту для дошкільних навчальних закладів, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 24 березня 2016 року № 234], який визначає санітарно-епідеміологічні вимоги до дошкільних навчальних закладів усіх форм власності (створених у тому числі в житлових та нежитлових приміщеннях), виконання яких дозволяє створити нешкідливі умови розвитку, виховання, навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я дітей.

Навчання здійснюється завдяки створенню умов для спеціально організованих педагогічних форм роботи з дітьми, різних видів їхньої самостійної діяльності щодо інтелектуального та особистісного розвитку. 
Підготовка навчально-методичної та матеріально-технічної бази. 
Погодження відповідності приміщень та матеріально-технічної бази санітарним нормам, вимогам правил пожежної безпеки, нормам охорони праці. 
'''Для отримання погодження необхідно мати наступні документи:''' 
* Акт про проходження перевірки від Державної санітарно-епідеміологічної служби; 
* Акт про проходження перевірки від Управління Держпраці; 
* Акт про відповідність вимогам правил пожежної безпеки від Управління МНС 
'''Робочий навчальний план''' 
Укладений план необхідно затвердити в районному відділи освіти робочий навчальний план 
'''Отримання ліцензії''' 
Звернутися до Департаменту освіти і науки облдержадміністрації з документами для отримання ліцензії. 
'''Для отримання ліцензії необхідні документи:''' 
* Заява про отримання ліцензії
* Копія установчих документів юридичної особи
* Копія документів, що засвідчують право власності чи користування основними засобами для здійснення навчально-виховного процесу на термін не менше трьох років
* Копія документів про відповідність приміщень та матеріально-технічної бази санітарним нормам, вимогам пожежної безпеки, нормам охорони праці.
* Копія затвердженого та погодженого в установленому порядку робочого навчального плану
* Відомості про кількісні та якісні показники кадрового і матеріально-технічного забезпечення, освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти, необхідного для виконання базового компонента шкільної освіти
* Відомості про навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти, необхідного для виконання Базового компонента шкільної освіти
* Копія документа, що засвідчує рівень освіти і кваліфікації керівника закладу освіти (Документа про вищу педагогічну освіту)
* Опис документів, що подаються для отримання ліцензії (розширення провадження освітньої діяльності у двох екземплярах)
Орган ліцензування протягом '''трьох робочих днів''' з дня одержання заяви про отримання ліцензії встановлює наявність або відсутність підстав для залишення її без розгляду, і в разі їх наявності ухвалює відповідне рішення.
У разі встановлення відсутності підстав для відмови у видачі ліцензії під час розгляду заяви про отримання ліцензії, орган ліцензування ухвалює рішення про видачу ліцензії.
Строк прийняття рішення про видачу ліцензії становить '''десять робочих днів''' з дня одержання органом ліцензування заяви про отримання ліцензії.
Завершальний етап це формування штатного розпису та залучення професійних педагогічних кадрів.

[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Право на освіту]]

Індексація аліментів, визначених судом в твердій грошовій сумі

2024-11-05T08:25:25Z

Zoria.Viktoriia: Добавлено посилання на ЗУ "Про виконавче провадження" доповнено новим абзацем

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n380 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1368-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Закон України «Про індексацію грошових доходів населення»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n658 Закону України «Про виконавче провадження»]
== Загальна інформація ==
'''[[Індексація грошових доходів населення та відповідальність за її невиплату|Індексація грошових доходів населення]]''' - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»]).

Відповідно до статті 184 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n380 Сімейного кодексу України] [[Визначення розміру аліментів на дитину|розмір аліментів]], визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, '''щорічно''' підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
== Умови проведення індексації ==
Частиною першої статті 71 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n658 Закону України «Про виконавче провадження»] визначено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Разом з цим, в абзаці третьому частини першої статті 71 Закону вказано, що індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Пунктом 104 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-%D0%BF Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078] (далі - Порядок) закріплено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється з місяця, в якому призначено аліменти.

Для аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, що були призначені '''до червня 2016 року''', обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з дня набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1368-19 Законом України від 17 травня 2016 року № 1368-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі"].

При цьому розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, разом із сумою індексації не повинен перевищувати '''50 %''' грошового [[Звернення стягнення на доходи боржника|доходу платника]] аліментів.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі '''103 %''' (абзац другий пункту 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-%D0%BF Порядку]).

Відповідно до пункту 4 вказаного Порядку, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Згідно із пунктом 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-%D0%BF Порядку] індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами - підприємцями, які проводять відповідні відрахування аліментів з доходу їх платника.

Індексація таких аліментів проводиться за рахунок коштів платника аліментів.

У разі самостійного надіслання стягувачем виконавчого документа безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю чи фізичній особі, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частині першій статті 7 Закону України "Про виконавче провадження"], індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"].

Слід зазначити, що чинним законодавством не визначено обов’язкову форму документу, який складає виконавець при проведенні індексації.

У разі проведення державним, приватним виконавцем індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, обчислення індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком, починаючи з наступного року з місяця, що відповідає місяцю встановлення розміру аліментів.
== Проведення індексації за минулий час ==
Суд може присудити [[Стягнення аліментів за минулий час|аліменти за минулий час]], але не більш як '''за десять років''' (частина друга статті 191 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n984 Сімейного кодексу України]). При цьому гроші, які стягуються за минулий час, теж мають бути проіндексовані. Виплати будуть індексуватися окремо для кожного періоду, залежно від того, як змінювався розмір прожиткового мінімуму у кожному кварталі.
== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/35667395 Постанова Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року у справі № 6-113цс13]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/75042659 Постанова Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 341/915/16-ц]
== Див. також ==
* [[Визначення розміру аліментів на дитину]]
* [[Зміна розміру аліментів, що стягуються на утримання дитини]]
* [[Порядок збільшення аліментів]]
* [[Стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів]]
[[Категорія:Стягнення аліментів]]

Трудова книжка - основний документ про трудову діяльність

2024-09-06T06:38:06Z

Zoria.Viktoriia: Розділ Порядок заповнення трудових книжок, доповнено новим реченням, щодо записів у т.к. Розділ строки внесення записів, доповнено новим реченням про записи у трудових книжках.

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України] (далі-КЗпП України)
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/301-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 "Про трудові книжки працівників"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0251-15 Порядок виконання архівними установами запитів юридичних та фізичних осіб на підставі архівних документів та оформлення архівних довідок (копій, витягів), затверджений наказом Міністерства юстиції України від 02 березня 2015 року № 295/5]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
15 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

У період дії воєнного стану (''стаття 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону]''):
* порядок організації діловодства з питань трудових відносин, оформлення і ведення трудових книжок та архівного зберігання відповідних документів у районах активних бойових дій визначається роботодавцем самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці;
* сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником.
Окрім того, згідно зі ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], у разі перебування підприємства в районі активних бойових дій роботодавець самостійно вирішує питання зберігання кадрових документів і може приймати рішення про видачу трудових книжок працівникам під підпис. Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) затверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
|}
== Загальні поняття ==
[[Файл:2222.jpg|міні]]
'''Трудова книжка''' є основним документом про трудову діяльність працівника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n314 ст. 48 КЗпП України]). Трудові книжки ведуться на:
* всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи-підприємця (ФОП) понад п'ять днів;
* позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;
* студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації.
Трудові книжки старого зразка дійсні і обміну не підлягають.

Облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування".
== Оформлення трудової книжки вперше ==
У статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n141 24 КЗпП України] зазначено, що при укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності її у працівника) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.

У випадку, якщо особа шукає роботу вперше і до цього на неї не було оформлено трудової книжки:
* така трудова книжка оформлюється за першим місцем роботи. Для цього працівник подає власнику або уповноваженому органу (особі, відповідальній за ведення трудових книжок) паспорт, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку.
* заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше пяти днів після прийняття на роботу.
{| class="wikitable"
|-
|bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' '''''День прийняття на роботу''''':
* день, погоджений сторонами та зазначений у тексті наказу про прийом на роботу;
* день видання наказу, якщо точна дата прийняття на роботу не зазначена у наказі;
* день фактичного допуску до роботи, якщо наказ не був виданий.
|}
== Порядок заповнення трудової книжки ==
Трудові книжки заповнюють у відповідних розділах українською мовою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93#o15 пункт 2.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників] (далі - Інструкція). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою. Записи виконуються арабськими цифрами.
==== <big>Що вноситься і що не вноситься до трудової книжки:</big> ====
До трудової книжки вносяться ''':
* відомості про працівника: прізвище, ім’я та по батькові, дата народження;
* відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;
* відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіхи в роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України;
* відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв’язку з цим винагороди.
До трудової книжки не вносяться ''':
* [[Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження|стягнення]];
* премії, передбачені системою заробітної плати, або виплата яких носить регулярний характер.
==== <big>Строки внесення записів</big> ====
Всі записи у трудовій книжці робить власник або уповноважений ним орган після видання наказу, але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення, причому записи мають точно відповідати тексту наказу. З кожним записом до трудової книжки на підставі наказу про призначення на роботу, переведення та звільнення власник або уповноважений ним орган зобов’язаний ознайомити працівника під розписку в особистій картці.

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з

формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Роботодавець на вимогу працівника зобов’язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі. Після чого трудова книжка повертається працівнику.
=== Заповнення першої сторінки ===
Відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження ([https://docs.google.com/document/d/11nhpYSa3DmewI1m6AWTIs61R2mo0H0Ffyn8ER1iJUPo/edit Трудова книжка]).

Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей.

Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Зміну записів у трудових книжках про прізвище, ім’я та по батькові і дату народження виконує власник або уповноважений ним орган за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім’я та по батькові тощо) з посиланням на номер і дату цих документів). Зазначені зміни вносять на першу сторінку (титульну) трудової книжки. Однією рискою закреслюють, наприклад, колишнє прізвище або ім’я, по батькові, дату народження, записують нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряють підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
=== Внесення записів до розділу "Відомості про роботу" ===
{| class="wikitable"
|-
|bgcolor=#FFEFDB|
==== Записи про прийняття на роботу ====
|bgcolor=#E8E8E8| У графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком:
* у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься;
* у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу;
* у графі 3 пишеться: "''Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво''" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду ([https://docs.google.com/document/d/13hzh91jH7cOei7JEGC-1YEIAN6E8CEYN11WWQYCw2wE/edit Розділ "Відомості про роботу"])
|-
|bgcolor=#FFEFDB|
==== Записи про перейменування підприємства, установи, організації ====
|bgcolor=#E8E8E8|Якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремим рядком
* у графі 3 трудової книжки робиться запис: "''Підприємство таке-то з такого-то числа переіменоване на таке-то''";
* у графі 4 проставляється підстава перейменування - наказ (розпорядження), його дата і номер (пункт 2.15 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкції]).
|-
|bgcolor=#FFEFDB|
==== Записи про звільнення ====
|bgcolor=#E8E8E8| Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил:
* у графі 1 ставиться порядковий номер запису;
* у графі 2 - дата звільнення;
* у графі 3 - причина звільнення;
* у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.
Повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Наприклад, "''Звільнений в зв'язку з прогулом без поважних причин, пункт 4 статті 40'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 КЗпП України]".

При розірванні трудового договору з ініціативи працівника з причин, за яких законодавство пов'язує надання певних пільг і переваг, запис про звільнення вноситься до трудової книжки із зазначенням цих причин. Наприклад, "''Звільнений за власним бажанням у зв'язку з зарахування у вищий навчальний заклад, стаття 38'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n218 КЗпП України]".
|}
{| class="wikitable"
|-
|bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' '''''Днем звільнення''''' вважається останній день роботи.
|}
==== ''' '''Інші записи''' ''' ====
До трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів такі записи:
* про час служби у складі Збройних Сил України та інших військах, де на тих, які проходять службу, не поширюється законодавство про працю і державне соціальне страхування, із зазначенням дати призову (зарахування) і дати звільнення із служби;
* про час навчання у професійних навчально-виховних закладах та інших закладах у навчально-курсових комбінатах (центрі, пункті тощо);
* про час навчання у вищих навчальних закладах (включаючи і час роботи в студентських таборах, на виробничій практиці та при виконанні науково-дослідної госпдоговірної тематики) та про час перебування в аспірантурі і клінічній ординатурі, крім випадків, зазначених у пункті 2.16. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93#o15 Інструкції];
* про роботу як членів колгоспу - у тому разі, коли чинним законодавством передбачене зарахування цієї роботи в загальний трудовий стаж працівників;
* про час догляду за особою з інвалідністю 1 групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду (пункт є стаття 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n545 Закону України "Про пенсійне забезпечення"], у тому числі за пристарілим, який досяг 80-річного віку (згідно з медичним висновком);
* [[Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні|безробітним особам]] про період одержання допомоги по безробіттю заноситься у трудову книжку органом державної служби зайнятості населення.
Передбачені цим пунктом записи вносяться до трудової книжки до занесення відомостей про роботу на даному підприємстві.
=== Внесення записів до розділів "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" ===
До трудових книжок працівників у розділ "Відомості про нагородження" відносяться відомості про нагородження державними нагородами України та відзнаками України; у розділ "Відомості про заохочення" вносяться відомості про заохочення за успіхи у праці ([https://docs.google.com/document/d/1XI06E5ca62ojYuIj_5CxTBXj8AeM-153YwZKTK6906Y/edit Розділ "Відомості про нагородження"], [https://docs.google.com/document/d/1Q_4ZAsVhsurxyNX5PvM-d-J3Cu3-O3fu4chrc5vQuWY/edit розділ "Відомості про заохочення"]). '''Порядок внесення відомостей про нагороди і заохочення''':
* у графі 3 відповідного розділу трудової книжки пишеться у вигляді заголовку назва підприємства;
* нижче у графі 1 зазначається порядковий номер запису (нумерація, що зростає протягом усього періоду трудової діяльності працівника);
* у графі 2 ставиться дата нагородження або заохочення;
* у графі 3 записується, ким нагороджений або заохочений працівник, за які досягнення і якою нагородою або заохоченням;
* у графі 4 зазначається, на підставі чого внесений запис (із посиланням на дату, номер і найменування документа).
== Порядок дій у разі виявлення неправильних чи неточних записів ==
У разі наявності розбіжностей щодо написання прізвища, ім'я чи по батькові до трудової книжки вносяться зміни згідно з п. 2.13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93#o15 Інструкції]. Так, зміна запису, зокрема про ім’я, вноситься на першій сторінці трудової книжки: однією рискою закреслюють ім’я, що внесено з помилкою, і записують правильне. На внутрішньому боці обкладинки зазначають відповідні документи, що є підставою для внесення зміни, які завіряються підписом керівника підприємства або уповноваженого органу і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Під уповноваженим органом слід розуміти відділ кадрів або інший підрозділ установи, який здійснює оформлення працівників, або відповідальну особу установи, на яку згідно з посадовою інструкцією покладено обов’язок ведення трудових книжок працівників.

Зміна запису про ПІБ людини виконується роботодавцем або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документа людини (паспорта, свідоцтва про народження тощо), із зазначенням номеру та дати документа.

У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Відповідно до пункту 2.8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93#o15 Інструкції], якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності – архівом.

Згідно з пунктом 2.10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93#o15 Інструкції], у розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається.
==== Зміна запису відомостей про роботу ====
* у графі 1 зазначається відповідний порядковий номер
* у графі 2 ставиться дата внесення запису
* в графі 3 пишеться: "''Запис за N таким-то недійсний. Прийнятий за такою-то професією (посадою)''"
* у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.
==== Визнання запису недійсним у разі незаконного звільнення (переведення) і поновлення на попередній роботі ====
* у графі 1 зазначається відповідний порядковий номер
* у графі 2 ставиться дата внесення запису
* в графі 3 пишеться: "''Запис за N таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі''".
* у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.
==== Зміна формулювання причини звільнення ====
* у графі 1 зазначається відповідний порядковий номер
* у графі 2 ставиться дата внесення запису
* в графі 3 пишеться: "''Запис за N таким-то є недійсним" звільнений...''" і зазначається нове формулювання
* у графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення.
== Вкладиш до трудової книжки ==
# Оформляється у тому разі, коли у трудовій книжці заповнені усі сторінки відповідних розділів.
# Про кожний виданий вкладиш на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки вгорі ставиться штамп розміром 10 х 25 мм з написом «Виданий вкладиш» і тут же зазначаються серія і номер вкладиша.
# Він має встановлену форму ([https://docs.google.com/document/d/1c-_uv-yAhmUpnCeRpNgkgzXx8cixNXtcO2vHjZaiSDE/edit Вкладиш до трудової книжки]).
# Вшивається у трудову книжку, заповнюється і ведеться власником або уповноваженим ним органом за місцем роботи працівника у такому ж порядку, що і трудова книжка. У ньому не можна робити скорочені записи.
{| class="wikitable"
|-
|bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' Вкладиш без трудової книжки недійсний.
|}
== Дублікат трудової книжки ==
'''Дублікат трудової книжки''' – це другий екземпляр трудової книжки, який:
* має однакову з оригіналом юридичну силу, відповідно видається повторно, тобто у випадку, коли з певних причин неможливо скористатися оригіналом;
* відображає всі відомості, які є в оригіналі документу, а саме:
# відомості про працівника;
# відомості про роботу;
# відомості про нагородження;
# відомості про заохочення.
=== Коли і як видається дублікат? ===
Якщо з оригіналом трудової книжки, який існує в одному екземплярі, що-небудь трапляється, виникає необхідність поновлення відомостей, які знаходяться в ньому. Видача дублікату вирішує цю проблему.

'''Підстави для видачі дублікату трудової книжки:'''
# '''''Втрата трудової книжки.'''''Особа, яка згубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов’язана негайно заявити про це власнику чи уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви, а в разі ускладнення - у інші строки, власник або уповноважений ним орган видає працівникові іншу трудову книжку із написом “''Дублікат''” у правому верхньому куті першої сторінки.
# '''''Трудова книжка працівника стала непридатною для подальших записів'''''. Наприклад, обгоріла, розірвалася, забруднилася тощо. Перш, ніж видати дублікат такої книжки, на першій сторінці старої трудової необхідно зробити напис: “''Замість видано дублікат''”. Лише після цього працівнику видають дублікат трудової книжки. При влаштуванні на нове місце роботи працівник повинен пред’являти такий дублікат.
# '''''Відсутність доступу до трудової книжки працівника внаслідок надзвичайної ситуації''''', передбаченої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 Кодексом цивільного захисту України] або проведення антитерористичної операції на території, де працював працівник. Дублікат видається на підставі заяви працівника та отриманої ним у письмовому вигляді інформації зі штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації про виникнення надзвичайної ситуації або Антитерористичного центру при Службі безпеки України про проведення антитерористичної операції на території, де працював працівник, що надається в довільній формі.
=== Як заповнюється дублікат? ===
[[Файл:Зразок дублікату.jpg|міні|Зразок заповнення дублікату трудової книжки]]
Дублікат трудової книжки чи вкладиш до неї заповнюється згідно із загальними правилами ведення трудових книжок.

У розділі “Відомості про роботу”, “Відомості про нагородження” і “Відомості про заохочення” при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про нагородження та заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень).

У разі якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки до розділу “Відомості про роботу” у графу 3 спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до працевлаштування на це підприємство, який підтверджується документами. Загальний стаж роботи записується сумарно, тобто зазначається загальна кількість років, місяців, днів роботи без уточнення, на якому підприємстві, у які періоди часу та на яких посадах працював у минулому власник трудової книжки.
{| class="wikitable"
|-
|bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' Порахувати стаж можна за допомогою [http://hrzone.com.ua '''Калькулятора стажу'''].
|}
Для підтвердження стажу роботи працівника на попередніх місцях роботи йому необхідно звернутися ''':
* до своїх попередніх роботодавців для отримання документів, які підтвердять такий стаж. До останніх належить: витяги з наказів, копії наказів про прийняття та звільнення з роботи, копії особових карток тощо. Такі документи повинні бути підписані посадовими особами підприємств, на яких трудився власник втраченої трудової книжки, та засвідчені печаткою.
* до місцевої державної архівної установи, якщо підприємство — попереднє місце роботи — ліквідоване та більше не функціонує. Архівні довідки про підтвердження трудового стажу оформлюються лише за той період роботи, відомості про який є в документах архіву. Водночас зазначаються точна назва посади, яку обіймала фізична особа, і період її роботи на цій посаді. Відомості про роботу в різних установах надаються в одній довідці (пункт 1 розділу 3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0251-15 Порядку виконання архівними установами запитів юридичних та фізичних осіб на підставі архівних документів та оформлення архівних довідок (копій, витягів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02 березня 2015 року № 295/5]).
Запис у дублікаті трудової книжки відомостей про роботу за сумісництвом та за суміщенням професій провадиться за бажанням працівника.

При наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаної недійсною, на прохання працівника видається "Дублікат" трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним.
== Видача трудової книжки ==
У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів. При цьому для осіб працездатного віку необхідно вказати час, тривалість та місце проходження підвищення кваліфікації, яке пройшов працівник за останні два роки перед звільненням.

У разі звільнення осіб, які працювали в селянському (фермерському) господарстві за трудовим договором або припинення членства в селянському (фермерському) господарстві після відповідних записів у трудових книжках, зроблених головою селянського (фермерського) господарства, трудовий стаж у цьому господарстві підтверджується підписом керівника, заступника, іншої уповноваженої на це особи та завіряється печаткою місцевого органу державної виконавчої влади.
{| class="wikitable"
|-
|bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.
|}
'''''При затримці видачі трудової книжки''''' з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується [[Порядок обчислення середньої заробітної плати|середній заробіток]] за весь час вимушеного прогулу.

Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкції].

'''''Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення''''', то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

'''''Пересилання трудової книжки поштою''''' з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

'''''У разі смерті працівника''''' трудова книжка видається на руки його найближчим родичам під розписку або надсилається поштою на їх вимогу. У трудовій книжці померлого працівника у розділі "Відомості про роботу" і дати запису у графі 3 записується: "Роботу припинено у зв'язку зі смертю", далі - заповнюється графа 4 - зазначаються дата і номер наказу (розпорядження). Цей запис засвідчується у встановленому порядку.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |10 червня 2021 року набрав чинності Закон України від 05 лютого 2021 року № 1217-IX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1217-20#Text "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі]" , яким започатковано ведення '''електронної трудової книжки''' як цифрового аналога паперової.

З набранням чинності цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1217-20#Text Закону] облік трудової діяльності працівника має здійснюватися в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".]

'''Детальніше''' – у статті [[Електронна трудова книжка або порядок обліку трудової діяльності працівника в електронній формі]]
|}
== Див. також ==
* [[Внесення виправлень до трудової книжки. Видача дубліката у разі втрати трудової книжки]]
* [[Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]]
* [[Особливості внесення записів до трудової книжки мобілізованого]]
* [[Порядок ведення трудової книжки фізичною особою-підприємцем]]
[[Категорія: Трудова книжка. Трудовий стаж]]
[[Категорія: Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]
[[Категорія: Розірвання трудового договору, звільнення]]
[[Категорія: Атестація]]

Особливості відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я чи смертю особи

2024-08-08T08:29:51Z

Zoria.Viktoriia: Розділ Загальні положення, доповнено новим абзацем. Розділ Особливості відшкодування шкоди, доповнено реченням про те що особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
== Загальні положення про відшкодування шкоди ==
Статтею 3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], життя і здоров'я людини визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. У зв'язку з цим великого значення набуває вирішення питання відшкодування шкоди, завданої цим благам.

Відшкодування шкоди є одним із найважливіших правових способів захисту порушених цивільних прав та інтересів учасників цивільних відносин. У сучасних ринкових умовах цей спосіб захисту є основним для відновлення матеріального стану чи компенсації моральної шкоди потерпілій особі. Відповідно до ст. 1168 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України], моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Відповідно до ст. 1169 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України] шкода, завдана особою при здійсненні нею права на самозахист від протиправних посягань, у тому числі у стані необхідної оборони, якщо при цьому не були перевищені її межі, не відшкодовується.

Якщо у разі здійснення особою права на самозахист вона завдала шкоди іншій особі, ця шкода має бути відшкодована особою, яка її завдала. Якщо такої шкоди завдано способами самозахисту, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства, вона відшкодовується особою, яка вчинила протиправну дію.

Відповідно до ст. 1171 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України] шкода, завдана особі у зв'язку із вчиненням дій, спрямованих на усунення небезпеки, що загрожувала цивільним правам чи інтересам іншої фізичної або юридичної особи, якщо цю небезпеку за даних умов не можна було усунути іншими засобами (крайня необхідність), відшкодовується особою, яка її завдала.

Особа, яка відшкодувала шкоду, має право пред'явити зворотну вимогу до особи, в інтересах якої вона діяла.

Враховуючи обставини, за яких було завдано шкоди у стані крайньої необхідності, суд може покласти обов'язок її відшкодування на особу, в інтересах якої діяла особа, яка завдала шкоди, або зобов'язати кожного з них відшкодувати шкоду в певній частці або звільнити їх від відшкодування шкоди частково або в повному обсязі.
== Відшкодування шкоди завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я ==
Відповідно до ч. 1 ст. 1195 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України] Фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо (ч. 1 ст. 1195 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України]). У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

При визначенні розміру заробітку (доходу), який втратив потерпілий внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, важливу роль відіграє той факт, чи перебуває особа на момент заподіяння їй шкоди у трудових відносинах. Якщо так, то розмір втраченого заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, якщо її немає — загальної працездатності (ч. 1 ст. 1197 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України]). 
Згідно зі ст. 1198 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України], для обрахування середньомісячного заробітку (доходу) фізичної особи—підприємця та фізичної особи, яка самостійно забезпечує себе роботою (адвокат, особа, що зайнята творчою діяльністю тощо), слід виходити з річного доходу, одержаного в попередньому господарському році, на підставі даних органу державної податкової служби, поділеного на 12 місяців. Якщо ця особа отримувала дохід менш як дванадцять місяців, розмір її втраченого доходу визначається шляхом визначення сукупної суми доходу за відповідну кількість місяців. 
'''До втраченого заробітку (доходу) не включаються''' одноразові виплати, компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога, допомога по вагітності та пологах тощо (ч. 3 ст. 1197 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України]). 
Ч. 4 ст. 1197 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України] передбачає, що якщо заробіток (дохід) потерпілого до його каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я змінився, що поліпшило його матеріальне становище (підвищення заробітної плати за посадою, переведення на вищеоплачувану роботу, прийняття на роботу після закінчення освіти), при визначенні середньомісячного заробітку (доходу) враховується лише заробіток (дохід), який він одержав або мав одержати після відповідної зміни. 
Якщо ж потерпілий на момент завдання йому шкоди не працював, його середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється, за його бажанням, або виходячи з його заробітку до звільнення, або виходячи із звичайного розміру заробітної плати працівника його кваліфікації у цій місцевості (ч. 3 ст. 1197 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України]). 
'''Розмір втраченого заробітку (доходу) може бути зменшено''':
* у разі грубої необережності потерпілого (ч. 2 ст. 1193 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України]). Якщо ж мав місце умисел потерпілого, завдана школа не відшкодовується;
* залежно від матеріального становища потерпілого (ч. 4 ст. 1193 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України]);
* якщо працездатність потерпілого зросла порівняно з тією, що була в нього на момент вирішення питання про відшкодування шкоди (ст. 1204 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України]). 
'''Збільшення обсягу та розміру відшкодування шкоди можливо''':
* за договором (ч. 4 ст. 1195 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України]);
* якщо працездатність потерпілого знизилася порівняно з тією, що була у нього на момент вирішення питання про відшкодування шкоди (ст. 1203 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України]);
* у разі підвищення вартості життя (ч. 1 ст. 1208 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України]);
* у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати (ч. 2 ст. 1208 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України]). 
Ще однією особливістю відшкодування додаткових витрат є те, що при визначенні їх розміру вина потерпілого не враховується (ч. 3 ст. 1193 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України]). 
Крім відшкодування втраченого заробітку (доходу) та додаткових витрат особа, якій заподіяно каліцтво чи інше ушкодження здоров'я, має право вимагати відшкодування їй моральної шкоди (ст. 1168 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України]).
== Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я малолітньої або неповнолітньої особи ==
Стаття 1199 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України] передбачає, що у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я малолітньої особи фізична або юридична особа, яка завдала цієї шкоди, зобов'язана відшкодувати витрати на її лікування, протезування, постійний догляд, посилене харчування тощо.

Якщо на момент ушкодження здоров'я неповнолітня особа мала заробіток, шкода має бути відшкодована їй виходячи з розміру її заробітку, але не нижче встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати. Після початку трудової діяльності відповідно до одержаної кваліфікації потерпілий має право вимагати збільшення розміру відшкодування шкоди, пов'язаної із зменшенням його професійної працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, виходячи з розміру заробітної плати працівників його кваліфікації, але не нижче встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати.

Якщо потерпілий не має професійної кваліфікації і після досягнення повноліття продовжує залишатися непрацездатним внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, завданого йому до повноліття, він має право вимагати відшкодування шкоди в обсязі не нижче встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати.
== Особливості відшкодування шкоди завданої смертю ==
Відповідно до ст. 1200 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України] у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Шкода відшкодовується:
* дитині — до досягнення нею 18 років, а у разі, якщо дитина є учнем або студентом, — до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 років;
* чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, — довічно;
* особі з інвалідністю, яку потерпілий зобов'язаний був утримувати, — впродовж строку інвалідності;
* одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому з членові сім'ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, — до досягнення останніми 14 років;
* іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, — 5 років після його смерті.
Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.

Особам у продовж вказаного строку відшкодовується шкода у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. Середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого розраховується за аналогічними правилами, які встановлено для відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував (ч. 2 ст. 1200 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України]).

Розмір відшкодування, обчислений для кожного з осіб, які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, не підлягає подальшому перерахункові, крім таких випадків: народження дитини, зачатої за життя і народженої після смерті годувальника; призначення (припинення) виплати відшкодування особам, що здійснюють догляд за дітьми, братами, сестрами, внуками померлого.

Розмір відшкодування може бути збільшений законом.

'''Увага! У''' '''висновках щодо застосування норм права''' в постанові ВС від 12.05.2020 у справі №635/6172/17.наголошено, що передбачене у ч.1 ст.19 закону №638-IV право на відшкодування державою відповідно до закону шкоди, завданої терористичним актом, не породжує без спеціального закону легітимного очікування на отримання від України такого відшкодування за моральну шкоду, завдану внаслідок загибелі людини під час терористичного акту, зокрема у періоди проведення АТО, Операції об’єднаних сил, незалежно від того, на якій території —

підконтрольній чи непідконтрольній Україні — мав місце вказаний акт.

Самі по собі факти загибелі людей на підконтрольній державі території, тобто на тій, на якій вона здійснює юрисдикцію у сенсі ст.1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (зокрема у межах її кордонів у періоди проведення АТО, Операції об’єднаних сил), не означають автоматичне порушення гарантій права на життя за статтею 2 конвенції. Тим більше не означає таке автоматичне порушення і загибель людей на території, яку держава у межах її кордонів із незалежних від неї причин не контролює (тобто на тій, на якій вона не здійснює юрисдикцію у сенсі статті 1 конвенції). Аналогічно не є підставою для покладення на державу відповідальності за конвенцією самі по собі факти порушення у межах кордонів України (зокрема і у періоди проведення АТО, Операції об’єднаних сил) громадського порядку, миру, знищення чи пошкодження майна, створення загрози безпеці людей унаслідок вибухів, обстрілів тощо, у тому числі з боку осіб, які не діяли як агенти цієї держави.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/72814024 Постанова Апеляційного суду Львівської області від 12.03.2018 року у справі № 462/2377/17]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/72523801 Постанова Верховного суду від 21.02.2018 року у справі № 212/1945/16-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/23671658 Рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.03.2012 року у справі № 6-5418св12]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/10719160 Рішення Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 02.06.2010 року у справі № 6-22040св09]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/3731916 Рішення Колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 20.05.2009 року у справі № 6-20361св08]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/72680179 Постанова Апеляційного суду Олеської області від 27.02.2018 року у справі № 523/2163/16-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/67663996 Рішення Апеляційного суду Полтавської області від 06.07.2017 року у справі № 554/10920/16-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/69671230 Постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 11.10.2017 року у справі № 359/1517/16-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/58699350 Рішення Апеляційного суду Одеської області від 21.06.2016 року у справі № 494/742/14-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/21115586 Рішення Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2011 року у справі № 6-29893св11]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/72814024 Постанова Апеляційного суду Львівської області від 12.03.2018 року у справі № 462/2377/17]
*[https://court.gov.ua/fair/sud9951/ Постанова Верховного суду від 12.05.2020 у справі №635/6172/17.]
[[Категорія: Відшкодування шкоди]]
[[Категорія: Суди]]

Порядок отримання службового житла

2024-08-08T07:30:59Z

Zoria.Viktoriia: Розділ 2, Умови надання службового житла, доповнено новим абзацем. Розділ Порядок надання службового житла доповнено новим реченням.

== Нормативна база ==

* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/main/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/main/5464-10 Житловий кодекс Української РСР]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/main/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закон України«Про приватизацію державного житлового фонду»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/500-17 Закон України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/147/98-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/470-84-%D0%BF Постанова Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/37-88-%D0%BF Постанова Ради Міністрів Української РСР від 04 лютого 1988 року № 37 «Про службові жилі приміщення»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (в частині затвердження Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків)]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/783-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 травня 2007 року № 783 «Про затвердження Типового положення про соціальний гуртожиток для осіб, які потребують соціального захисту»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0109-10 Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 «Про затвердження Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1020-18#Text Наказ Мiнiстерства оборони України від 31.07.2018 № 380 "Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями"]

== Правовий статус службового житла ==

Службове житлове приміщення – це таке житлове приміщення, яке призначається для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу нього ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/37-88-%D0%BF#Text п. 1 Положення]). Службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Через це зазначені приміщення повинні знаходитися у безпосередній близькості від дільниці, яка ними обслуговується (їх робочого місця).

== Умови надання службових житлових приміщень ==

Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за клопотанням адміністрації підприємства, установи, організації. В тих випадках, коли підприємство, установа, організація розташована на території одного населеного пункту (району в місті), а жиле приміщення на території іншого, рішення про його включення до числа службових приймається виконавчим комітетом Ради народних депутатів за місцем знаходження приміщення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/37-88-%D0%BF#Text п. 3 Положення]).

До числа службових може бути включено тільки вільне жиле приміщення. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири, розташовані, переважно, на першому поверсі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/37-88-%D0%BF#Text п. 4 Положення])Жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках, коли в установленому порядку воно виключено з числа жилих. Сам по собі факт проживання в службових жилих приміщеннях робітників і службовців, які припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадян, яких виключено з членів колгоспу, або тих, які вийшли з колгоспу за власним бажанням, не є підставою для виключення цих приміщень з числа службових.

Відповідно до статті 119 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житлового кодексу УРСР], службові житлові приміщення можуть бути надані лише категоріям осіб, що визначені у відповідному Переліку, затвердженому [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/37-88-%D0%BF постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 № 37]. 
Службові житлові приміщення надаються особам за рішенням адміністрації органу, закладу, установи, підприємства без урахування їх перебування/неперебування на обліку, пільг, а також черговості. 
Особа, якій надається службове житло, повинна постійно проживати та бути зареєстрована у населеному пункті, де знаходиться такий орган, підприємство, установа, організація.
Службове житло надається на всіх членів сім’ї, які проживаються разом з ним. При цьому, службове житлове приміщення може бути також надане на дружину та неповнолітніх дітей, що проживають окремо, в тому числі в іншому населеному пункті. 
Як і у випадку надання житла для постійного проживання, службові житлові приміщення надаються із розрахунку не більше 13,65 кв.м житлової площі на кожного члена сім’ї. Слід також зауважити на тому, що при наданні службового житла не враховується наявність у особи, якій надається службове житло, а також членів її сім’ї, приватизації. 

== Порядок надання службових житлових приміщень ==

Для одержання службового жилого приміщення працівник подає заяву до адміністрації підприємства, установи, організації. До заяви додається [https://docs.google.com/document/d/1_r9dZ6S0BnU0jXkWE5FOELL7t5iibYFCMQtuQAnWzIg/edit?usp=sharing довідка про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб]. 
Адміністрація підприємства, установи, організації, у віданні якої перебуває службове житло, приймає рішення про надання службового житла та направляє клопотання до виконавчого комітету відповідної ради, на території якої знаходиться жиле приміщення, про затвердження відповідного рішення адміністрації. 
Виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ради приймається відповідне рішення та заносяться відповідні дані в [https://docs.google.com/document/d/1Q9XwSRD4MEbmH3oNiecDZW_BwNWfEdNNy-40jfByUpM/edit?usp=sharing журнал обліку службових жилих приміщень]. Про виключення жилого приміщення з числа службових у журналі обліку службових жилих приміщень робиться відповідна відмітка.

Службове жиле приміщення надається працівникові на всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним (а також на дружину (чоловіка) і неповнолітніх дітей, які проживають окремо від заявника в даному або в іншому населеному пункті). 
На підставі рішення про надання службового жилого приміщення, виконавчий комітет районної, міської, районної в місті ради видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане службове жиле приміщення. 
''Звертаємо увагу на те'', що громадяни, які мешкають у службових жилих приміщеннях, та пропрацювали на підприємстві (установі, організації), що надало їм службове жиле приміщення, не менше як 10 років не можуть бути виселені з нього без надання іншого жилого приміщення (ст. 125 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 ЖК УРСР]). 
Також вони мають право звернутись із відповідною заявою про надання їм іншого (замість службового) житла з державного чи громадського житлового фонду, або зняття з даного житла статусу службового. І лише після вирішення цього питання таке житло може бути приватизоване на умовах і в порядку, передбаченому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду»].

== Приватизація службових житлових приміщень ==

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду»] передбачено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на те органами, що створюються державними органами виконавчої влади на місцях чи органами місцевого самоврядування, а також державними підприємствами, організаціями, установами, в повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває державний житловий фонд. 
Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім’ї, які постійно мешкають у квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов’язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

Ст. 8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»] визначено такі основні умови, виключно з дотриманням яких може відбутись приватизація:
* здійснення приватизації уповноваженими на це органами;
* згода всіх повнолітніх членів сім’ї;
* постійне проживання у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку;
* згода тимчасово відсутніх членів сім’ї, за якими зберігається право на житло. 
Першою умовою для проведення приватизації є її здійснення уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. 
Відповідно до статей 1, 3, 8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»], приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Пунктом 10 розділу 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1020-18#Text Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями], затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 06 вересня 2018 року, військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров’я, віком, у зв’язку із скороченням штатів, особи з інвалідністю І чи ІІ групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, що забезпечені службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання

== Виселення зі службових житлових приміщень ==

Згідно зі ст.124 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житлового кодексу] у разі звільнення працівника з посади, яка дає право на службове житло, він підлягає виселенню (разом з усією родиною) без надання іншого житла. Відповідно до ст.125 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житлового кодексу] без надання іншого житла не можна виселяти: осіб з інвалідністю внаслідок війни та інших осіб з інвалідністюз числа військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті вітчизни чи при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті; учасників Великої Вітчизняної війни, які перебували у складі діючої армії;
* сім'ї військовослужбовців і партизанів, які загинули або пропали безвісти при захисті вітчизни чи при виконанні інших обов'язків військової служби;
* сім'ї військовослужбовців;
* осіб з інвалідністю з числа осіб рядового і начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов'язків;
* осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років;
* осіб, що звільнені з посади, у зв'язку з якою їм було надано жиле приміщення, але не припинили трудових відносин з підприємством, установою, організацією, які надали це приміщення;
* осіб, звільнених у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації або за скороченням чисельності чи штату працівників;
* пенсіонерів по старості, персональних пенсіонерів, членів сім'ї померлого працівника, якому було надано службове жиле приміщення;
* осіб з інвалідністю внаслідок професійного захворювання I і II груп, осіб з інвалідністю I і II груп з числа військовослужбовців і прирівняних до них осіб;
* одиноких осіб з неповнолітніми дітьми, які проживають разом з ними.

== Підсудність та юрисдикція розгляду справ ==

Відповідно до ст. 19 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. 
Враховуючи положення ст. 2 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України], не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб’єктом владних повноважень) як суб’єктом публічного права та суб’єктом приватного права, в якому управлінські дії суб’єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб’єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права. 
Згідно із правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у [https://docs.google.com/document/d/1ryYxHYC1HKfa-rWA7D3Qk-cGNG0TAUMHGL_dR6c8_PM/edit?usp=sharing постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2139цс15], роз’яснено, що спори про зняття з квартирного обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та про зобов’язання взяти на квартирний облік підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки в такому випадку особа звертається до суду за захистом порушеного цивільного, а не особистого немайнового права, отже, цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а пов’язаний з вирішенням питання щодо права на житло.

[[Категорія: Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]

Відкриття приватного закладу дошкільної освіти

2024-07-10T07:59:15Z

Zoria.Viktoriia: у 1 розділі, Положення закладу дошкільної освіти, доповнено новим абзацом: Завдання дошкільного навчального закладу передбачає реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію, готовність продовжувати освіту. Абзац про установчі документи, доповнено новим реченням. Розділ Типи закладу дошкільної освіти доповнені 2 абзацами.

== Норматина база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України "Про освіту"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2628-14 Закон України "Про дошкільну освіту"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/222-19 Закон України "Про ліцензування видів господарської діяльності"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/305-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Мінстрів України від 12 березня 2003 року № 305 "Про затвердження Положення про дошкільний навчальний заклад"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/86-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 2021 року № 86 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2003 р. № 305"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1187-2015-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1187 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0563-16 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 24 березня 2016 року № 234 "Про затвердження Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/305-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 року № 305 "Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1124-2009-%D0%BF?fbclid=IwAR28ObMTxaSe-rYCNtDHsWOQXI1RhzWNPlrTdOsvqVkIwwt9xMJ1sXAfWeY#Text Положення про центр розвитку дитини, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2009 № 1124 «Про затвердження Положення про центр розвитку дитини»]

== Поняття закладу дошкільної освіти ==
Заклад дошкільної освіти, фізична особа - підприємець або структурний підрозділ юридичної особи публічного чи приватного права, що провадять освітню діяльність у сфері дошкільної освіти, повинні бути забезпечені педагогічними працівниками чи іншими фізичними особами, які мають право провадити освітню діяльність у сфері дошкільної освіти, необхідними для реалізації освітнього процесу та виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти.

Завдання дошкільного навчального закладу передбачає реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію, готовність продовжувати освіту.

== Типи закладів дошкільної освіти ==
Відповідно до потреб громадян України '''створюються такі заклади дошкільної освіти:'''
* '''заклад дошкільної освіти (ясла) для дітей віком від одного до трьох років''', де забезпечуються догляд за ними, а також їх розвиток і виховання відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти;
* '''заклад дошкільної освіти (ясла-садок) для дітей віком від одного до шести (семи) років''', де забезпечуються догляд за ними, розвиток, виховання і навчання відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти;
* '''заклад дошкільної освіти (дитячий садок) для дітей віком від трьох до шести (семи) років''', де забезпечуються їх розвиток, виховання і навчання відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти;
* '''заклад дошкільної освіти (ясла-садок) компенсуючого типу для дітей з особливими освітніми потребами віком від двох до семи (восьми) років'''. Заклади дошкільної освіти (ясла-садок) компенсуючого типу поділяються на спеціальні та санаторні;
* '''будинок дитини''' - заклад дошкільної освіти системи охорони здоров'я для медико-соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також для дітей з фізичними та (або) інтелектуальними порушеннями від народження до трьох (для здорових дітей) та до чотирьох (для хворих дітей) років;
* '''заклад дошкільної освіти (дитячий будинок) інтернатного типу''' забезпечує розвиток, виховання, навчання та соціальну адаптацію дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дошкільного та шкільного віку, які перебувають у родинних стосунках та утримуються за рахунок держави;
* '''заклад дошкільної освіти (ясла-садок) сімейного типу''' для дітей віком від двох місяців до шести (семи) років, які перебувають в родинних стосунках і де забезпечуються їх догляд, розвиток, виховання і навчання відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти;
* '''заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу''' для дітей віком від одного до шести (семи, восьми) років, у складі якого можуть бути групи загального розвитку, компенсуючого типу, інклюзивні, сімейні, прогулянкові, в яких забезпечується дошкільна освіта з урахуванням стану здоров'я дітей, їх розумового, психологічного, фізичного розвитку;
* '''заклад дошкільної освіти (центр розвитку дитини)''', в якому забезпечуються фізичний, розумовий і психологічний розвиток, корекція психологічного і фізичного розвитку, оздоровлення дітей, які відвідують інші навчальні заклади чи виховуються вдома.
Зарахування дітей до державного (комунального) закладу дошкільної освіти здійснюється керівником такого закладу протягом календарного року на вільні місця у порядку черговості надходження заяв про зарахування. Заява про зарахування подається особисто одним із батьків або іншим законним представником дитини.

Зарахування дитини здійснюється згідно з відповідним наказом керівника закладу дошкільної освіти.

== Порядок реєстрації ==

Заклад дошкільної освіти діє на підставі статуту. Фізична особа - підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом діяльності яких є освітня діяльність, діють на підставі власних положень про них. 
Дошкільний навчальний заклад має печатку і штамп встановленого зразка, бланки з власними реквізитами, реєстраційний рахунок в органах Державного казначейства (для державних і комунальних закладів), рахунки в банках (для приватних закладів). 
Заклад дошкільної освіти здійснює свою діяльність за наявності ліцензії на право провадження освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти, виданої у встановленому законодавством України порядку.

Приватний дошкільний навчальний заклад повинен відповідати вимогам: 

'''Розробити установчі документи та здійснити реєстраційні дії'''. 
Установчі документи розробляються відповідно до Конституції України, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закону України "Про освіту"], Положення про заклад дошкільної освіти, що затверджується Кабінетом Міністрів України, інших нормативно-правових актів. 
Приміщення, у якому хочуть відкрити приватний дитячий дошкільний навчальний заклад, повинне відповідати [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0563-16 Санітарному регламенту для дошкільних навчальних закладів, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 24 березня 2016 року № 234], який визначає санітарно-епідеміологічні вимоги до дошкільних навчальних закладів усіх форм власності (створених у тому числі в житлових та нежитлових приміщеннях), виконання яких дозволяє створити нешкідливі умови розвитку, виховання, навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я дітей.

Навчання здійснюється завдяки створенню умов для спеціально організованих педагогічних форм роботи з дітьми, різних видів їхньої самостійної діяльності щодо інтелектуального та особистісного розвитку. 
Підготовка навчально-методичної та матеріально-технічної бази. 
Погодження відповідності приміщень та матеріально-технічної бази санітарним нормам, вимогам правил пожежної безпеки, нормам охорони праці. 
'''Для отримання погодження необхідно мати наступні документи:''' 
* Акт про проходження перевірки від Державної санітарно-епідеміологічної служби; 
* Акт про проходження перевірки від Управління Держпраці; 
* Акт про відповідність вимогам правил пожежної безпеки від Управління МНС 
'''Робочий навчальний план''' 
Укладений план необхідно затвердити в районному відділи освіти робочий навчальний план 
'''Отримання ліцензії''' 
Звернутися до Департаменту освіти і науки облдержадміністрації з документами для отримання ліцензії. 
'''Для отримання ліцензії необхідні документи:''' 
* Заява про отримання ліцензії
* Копія установчих документів юридичної особи
* Копія документів, що засвідчують право власності чи користування основними засобами для здійснення навчально-виховного процесу на термін не менше трьох років
* Копія документів про відповідність приміщень та матеріально-технічної бази санітарним нормам, вимогам пожежної безпеки, нормам охорони праці.
* Копія затвердженого та погодженого в установленому порядку робочого навчального плану
* Відомості про кількісні та якісні показники кадрового і матеріально-технічного забезпечення, освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти, необхідного для виконання базового компонента шкільної освіти
* Відомості про навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти, необхідного для виконання Базового компонента шкільної освіти
* Копія документа, що засвідчує рівень освіти і кваліфікації керівника закладу освіти (Документа про вищу педагогічну освіту)
* Опис документів, що подаються для отримання ліцензії (розширення провадження освітньої діяльності у двох екземплярах)
Орган ліцензування протягом '''трьох робочих днів''' з дня одержання заяви про отримання ліцензії встановлює наявність або відсутність підстав для залишення її без розгляду, і в разі їх наявності ухвалює відповідне рішення.
У разі встановлення відсутності підстав для відмови у видачі ліцензії під час розгляду заяви про отримання ліцензії, орган ліцензування ухвалює рішення про видачу ліцензії.
Строк прийняття рішення про видачу ліцензії становить '''десять робочих днів''' з дня одержання органом ліцензування заяви про отримання ліцензії.
Завершальний етап це формування штатного розпису та залучення професійних педагогічних кадрів.

[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Право на освіту]]

Вахтовий метод роботи, умови та оплата праці

2024-07-09T09:07:46Z

Zoria.Viktoriia: Розділ поняття вахтового методу, де посилання на ст. 7 ЗУ "Про колективні договори і угоди", доповнено реченням. Видалено абзац: які працюють вахтовим методом, за кожен день.... Доповнено новим абзацом щодо плати праці.

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3356-12#Text Закон України "Про колективні договори"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр#Text Закон України "Про оплату праці"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану "]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0994-17#Text Наказ Міністерства екології та природних ресурсів від 24.07.2017 № 275 «Про затвердження Положення про вахтовий метод організації робіт на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери управління Державного агентства України з управління зоною відчуження»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/490-99-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 31 березня 1999 р. № 490 «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0463739-12#Text Лист Міністерства соціальної політики України від 30.11.2012 № 463/13/116-62 «Щодо тривалості робочої зміни'''»''']
== Поняття вахтового методу ==
'''''Вахтовий метод''''' - це особлива форма організації робіт, заснована на використанні трудових ресурсів поза місцем їх постійного проживання за умови, коли не може бути забезпечене щоденне повернення працівників до місця постійного проживання. 
Вахтовий метод застосовується при значній відстані виробничих об'єктах (ділянках) від місця знаходження підприємства, об'єднання та організації (2), при недоцільності виконання робіт звичайними методами, а також з метою скорочення термінів будівництва об'єктів виробничого і соціального призначення в необжитих і віддалених районах і в районах з високими темпами робіт при незабезпеченості даного району відповідними трудовими ресурсами. 
Робота організовується за спеціальним режимом праці, як правило, при підсумованого обліку робочого часу, а міжвахтовий відпочинок надається в місцях постійного проживання. 
Місцем роботи при вахтовому методі вважаються об'єкти (Ділянки), на яких здійснюється безпосередня трудова діяльність. Переміщення працівників у зв'язку зі зміною місця дислокації об'єктів (дільниць) роботи не є переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівників.
Направлення працівника на вахту не є службовим відрядженням. 
Часом вахти вважаються періоди виконання робіт і міжзмінного відпочинку на об'єкті (ділянці). 
'''Тривалість вахти не повинна перевищувати одного місяця.''' '''В виняткових випадках на окремих об'єктах (ділянках) робіт з дозволу міністерства, відомства і відповідного центрального комітету, профспілок тривалість вахти може бути збільшена до двох місяців'''. 
Вахтовий змінний персонал в період перебування на об'єкті (Ділянці) проживає в спеціально створюваних вахтових селищах, польових містечках, а також в інших спеціально обладнаних під житло приміщеннях. 
Рішення про введення вахтового методу організації робіт приймається керівником підприємства за погодженням з профспілковим комітетом з дозволу вищестоящої організації на підставі техніко-економічних розрахунків з урахуванням ефективності його застосування у порівнянні з іншими методами ведення робіт. 
Також при введення вахтового методу організації робіт необхідно внести зміни чи доповнення до колективного договору який встановлює взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, а саме :зміни в оплаті праці, режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, заборона дискримінації , заходи, спрямовані на запобігання, протидію та припинення мобінгу (цькування), а також заходи щодо відновлення порушених внаслідок мобінгу (цькування) прав, забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників, умов і охорони праці, і т.д. (стаття 7 Закону України «Про колективні договори»[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3356-12#Text])

Умови організації виробництва при вахтовому методі робіт відображаються в розробленій підприємством проектно-технологічної документації.
Витрати, пов'язані із застосуванням вахтового методу, відносяться на собівартість промислової продукції, виконаних робіт і перевезень (в межах встановленого планом рівня витрат). 
Доцільність застосування вахтового методу на об'єктах будівництва обґрунтовується техніко-економічними розрахунками при розробці проектів організації будівництва і інших проектно-технологічних документів.

Питання, пов'язані із застосуванням вахтового методу організації робіт і не обумовлені в цих Основних положеннях, вирішуються відповідно до чинного законодавством.
== Організація роботи ==
Організація роботи вахтовим методом повинна забезпечувати ритмічність, безперервність, комплексність виконання робіт на об'єктах (ділянках). Робота повинна виконуватися, як правило, укрупненими бригадами із застосуванням підрядних принципів організації та оплати праці та забезпечувати спадкоємність вахтового персоналу, збереження матеріальних цінностей. 
Комплектування вахтового (змінного) персоналу забезпечується працівниками за їх згодою, що складаються в штаті підприємств, що здійснюють роботи вахтовим методом, що не мають медичних протипоказань до виконання робіт зазначеним методом і проживають в місцях знаходження цих підприємств.
До робіт, виконуваних вахтовим методом, не можуть залучатися робітники і службовці молодше 18 років, вагітні жінки і жінки, які мають дітей віком до півтора років. 
Комплектування вахтового (змінного) персоналу поза місцем знаходження підприємства здійснюється за погодженням з місцевими органами з праці та соціальних питань, яким підвідомча територія, де передбачається набір працівників. 
З метою організованого комплектування вахт робітниками кадрами та спеціалістами міністерства і відомства можуть переводити працівників з їх згоди з одного підвідомчого підприємства на інше для виконання робіт вахтовим методом. При цьому в наказі (Розпорядженні) про переведення обумовлюється, що керівник підприємства зобов'язаний надавати зазначеним працівникам по закінченні строку трудового договору попередню роботу (посаду), а при її відсутності - іншу рівноцінну роботу (посаду) на тому ж підприємстві. У наказі також вказується мета переводу: "Для роботи вахтовим методом ".
Підприємства, на які зазначені працівники переведені, укладають з ними строкові трудові договори. 
Доставка працівників на вахту здійснюється організовано від місця знаходження підприємства або від пункту збору до місця роботи і назад економічно доцільними видами транспорту на основі довгострокових договорів, що укладаються підприємствами з організаціями і підприємствами транспортних міністерств. Для доставки працівників може використовуватися транспорт, що належить підприємствам, які застосовують вахтовий метод.
Пункт збору встановлюється адміністрацією підприємства. 
Проїзд працівників від місця їх постійного проживання до пункту збору та місця роботи (об'єкта, ділянки) і назад оплачується підприємством.
При вахтовому методі організації робіт встановлюється, як правило, підсумований облік робочого часу за місяць, квартал або за інший більш тривалий період, але не більше, ніж за рік. 
Обліковий період охоплює весь робочий час, час у дорозі від місця знаходження підприємства або від пункту збору до місця роботи і назад і час відпочинку, що припадає на даний календарний відрізок часу. При цьому тривалість робочого часу за обліковий період не повинна перевищувати нормального числа робочих годин, встановлених законодавством.
== Режим праці та відпочинку, облік робочого часу ==
При вахтовому методі організації роботи відповідно до статті 61 КЗпП України запроваджується підсумований облік робочого часу.

На підприємствах ведеться спеціальний облік робочого часу і часу відпочинку на кожного працівника по місяцях і наростаючим підсумком за весь обліковий період. 
Робочий час і час відпочинку в рамках облікового періоду регламентується графіком роботи на вахті, який затверджується адміністрацією підприємства за погодженням з відповідним профспілковим комітетом, як правило, на рік і доводиться до відома працівників не пізніше ніж за один місяць до введення його в дію. У графіках також передбачаються дні, необхідні для доставки працівників на вахту і назад. Дні перебування в дорозі до місця роботи і назад у норму робочого часу не включаються і можуть припадати на дні міжвахтового відпочинку.

Тривалість щоденної роботи (зміни) не повинна перевищувати 12 годин. 
Тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку працівників з урахуванням обідніх перерв може бути зменшена до 12 годин. Недовикористані в цьому випадку години щоденного (Міжзмінного) відпочинку, а також дні щотижневого відпочинку підсумовуються і надаються у вигляді додаткових вільних від роботи днів (дні міжвахтового відпочинку) протягом облікового періоду. Число днів щотижневого відпочинку в поточному місяці повинно бути не менше числа повних тижнів цього місяця. дні щотижневого відпочинку можуть припадати на будь-які дні тижня.

Працівникам, які звільнилися до закінчення облікового періоду, дата звільнення за їх згодою може вказуватися з урахуванням належних днів міжвахтового відпочинку. 
Керівникам підприємств за погодженням з профспілковим комітетом надається право вводити для майстрів, виконробів, начальників ділянок (зміни) та іншого лінійного (цехового) персоналу, який безпосередньо здійснює керівництво на об'єкті (Ділянці), режим праці та відпочинку, встановлений для основного персоналу робітників. 
Для інших керівників, фахівців і службовців, також працюючих на вахті, підсумований облік робочого часу не вводиться. Нормальна кількість годин, яку працівник повинен відпрацьовувати в обліковому періоді, визначається виходячи з шестиденному робочому тижні і тривалості робочої зміни 7 годин і шестигодинний робочої зміни в передвихідні і передсвяткові дні (при 41-годинному робочому тижні). При цьому на роботах з шкідливими умовами праці норма робочого часу обчислюється виходячи з встановленого законодавством скороченого робочого часу.

Вихідними днями для працівників, робота яких організована вахтовим методом, вважаються дні міжвахтового відпочинку.

Тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку працівників з урахуванням обідньої перерви становить 14 годин. Дні міжвахтового відпочинку надаються відповідно до графіка змінності й можуть припадати на будь-які дні тижня.

Щорічні основна та додаткова відпустки працівникам, які зайняті на роботах вахтовим методом, надаються відповідно до Закону України «Про відпустки», після використання днів міжвахтового відпочинку (відгулів).

У період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік. Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.

У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки. Норми частини сьомої статті 79, частини п’ятої статті 80 Кодексу законів про працю України та частини п’ятої статті 11, частини другої статті 12 Закону України "Про відпустки" у період дії воєнного стану не застосовуються.

У разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація відповідно до статті 24 Закону України "Про відпустки".

У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про відпустки".

У період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України "Про відпустки".

На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, визначеного частиною першою цієї статті. Тривалість такої відпустки визначається угодою сторін.

== Форми та система оплати ==
Держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, а також шляхом оподаткування доходів працівників

Оплата праці працівників при вахтовому методі організації робіт проводиться:
* робітників-відрядників - за обсяг виконаних робіт по укрупненим, комплексним і іншим чинним нормам і розцінками; 
* почасових робітників - за весь фактично відпрацьований час у годинах з розрахунку встановлених тарифних ставок привласнених розрядів; 
* майстрів, виконробів, начальників дільниць (змін) та іншого лінійного (цехового) персоналу, який безпосередньо здійснює керівництво на об'єкті (ділянці), - за весь фактично відпрацьований за графіком час (в годинах) з розрахунку встановлених місячних посадових окладів. 
* Годинна ставка працівників в цих випадках визначається шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість робочих годин за календарем розрахункового місяця; 
* Інших керівників, фахівців і службовців, також працюючих на вахті, - за фактично відпрацьований час (у днях) з розрахунку встановлених місячних посадових окладів. 
Оплата праці за роботу в надурочний час при підсумованому обліку робочого часу провадиться (згідно зі статтею 106 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/322-08 Кодекс законів про працю України]). 
Преміювання працівників здійснюється відповідно до діючими на підприємстві положеннями про преміювання. При цьому премія нараховується на заробітну плату без урахування оплати днів міжвахтового відпочинку.
Підприємство може матеріально заохочувати працівників медичних, дитячих, культурно-освітніх і спортивних установ і організацій, організацій громадського харчування і інших організацій, що обслуговують трудовий колектив, що виконує роботи вахтовим методом, і не входять до складу підприємства.
До заробітної плати всіх працівників, які виконують роботи вахтовим методом (включаючи працівників підприємств і організацій торгівлі та громадського харчування, зв'язку, транспорту, установ охорони здоров'я та інших, на які покладено обслуговування колективів, які працюють вахтовим методом), застосовуються коефіцієнти (районні, за високогірні, пустельність і безводного) в розмірах, встановлених для працівників основної діяльності в місцях виконання робіт, незалежно від місця знаходження підприємств, в обліковому складі яких вони складаються.
Дні відпочинку (відгули) у зв’язку із роботою у надурочний час в обліковому періоді в межах графіка роботи на вахті оплачуються в розмірі тарифної ставки, окладу, одержуваних працівниками до дня настання відпочинку (відгулу), з розрахунку за повний робочий день.

Особам, які працюють вахтовим методом, за кожний день перебування на вахті, крім виплати основної заробітної плати, виплачується надбавка за вахтовий метод роботи у порядку та розмірі, визначених галузевою угодою між уповноваженим органом управління та галузевою профспілкою, але не менше 0,2 розміру добових, встановленого працівникам при службових відрядженнях по Україні.
Витрати, пов’язані з виплатою надбавки за вахтовий метод роботи й оплатою за час перебування і затримки в дорозі, здійснюються в межах кошторисів і витрат на провадження робіт і послуг.
== Соціально-побутове забезпечення ==
Проживають у вахтових селищах забезпечуються транспортним, торгово-побутовим обслуговуванням, а також щоденним триразовим гарячим громадським харчуванням.

Для здешевлення вартості харчування в їдальнях (буфетах) вахтового селища при необхідності використовуються кошти фонду соціального розвитку підприємства.

Профспілковий комітет та адміністрація підприємства, об'єднання, організації, установи можуть за згодою трудового колективу вирішувати питання про першочергове надання путівок на санаторно-курортне лікування, відпочинок і туризм працівникам, працюють вахтовим методом. Для зазначених осіб можуть виділятися цільовим призначенням фонди на товари підвищеного попиту, включаючи товари довготривалого користування.

На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби.(стаття 8 Закон України «Про охорону праці»)

Працівники, які залучаються до роботи вахтовим методом, підлягають проходженню попереднього і періодичних медичних оглядів відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113 (із змінами).

У період дії воєнного стану Державна служба України з питань праці та її структурні управління на місцях можуть здійснювати за заявою працівника або профспілки позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, в частині додержання вимог законодавтсва в період дії воєнного стану, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів.
[[Категорія:Оплата праці]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]